Справа  2-153/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

          "23" січня 2012 р. Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді: Поштаренко О.В.

при секретарі: Трубановій В.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_2

про розірвання шлюбу –

В С Т А Н О В И В :

          У листопаді 2011 року  ОСОБА_1 (позивач) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 (відповідач)  про розірвання шлюбу.

         Сторонам надавався термін на примирення 1 місяць з 23.12.2011 року по 23.01.2012 р.

         23.01.2012 р. від ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надійшли заяви про розгляд справи без їх участі. При цьому позивач зазначає, що позов підтримує в повному обсязі. Відповідач в свою чергу, визнає позов в повному обсязі. Просили шлюб розірвати.   

       У своїй позовній заяві позивач посилається на те, що шлюб з відповідачем було зареєстровано 03.12.2005 року Самарським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції, актовий запис № 523; від шлюбу мають неповнолітню дитину –ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає з позивачем; сімейне життя з відповідачем не склалось, між подружжям виникали постійні сварки; позивач вважає, що родина розпалася остаточно і не може бути відновлена; просила  шлюб розірвати.  

          Вислухавши пояснення сторін та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.            

Судом встановлено, що сторони знаходяться у шлюбі з 03.12.2005 року. Від шлюбу мають неповнолітню дитину –ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає з позивачем та відповідачем. Сторони хоча й проживають в одному будинку, але фактично сім”я розпалася. Їх сім'я розпалася з причини несумісності характерів, постійних сварок, які виникали між подружжям, що в результаті послужило підставою до того, що між сторонами були втрачені почуття любові та поваги та призвело у підсумку до остаточного розпаду сім'ї. Після розірвання шлюбу дитина проживатиме з позивачем, про що сторони дійшли згоди.

Вказані обставини підтверджуються поясненнями позивача в судовому засіданні та  позовній  заяві.

Відповідно  ст. 110 Сімейного Кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним з подружжя.   

Дотримуючись ст. 112 Сімейного Кодексу України, при розгляді справи про розірвання шлюбу суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність дитини й інших обставин життя чоловіка і жінки.              

          Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам дітей, що мають істотне значення.

При постановлені рішення, суд враховує те, що сторони наполягали на розірванні шлюбу, сімейно-шлюбні відносини припинені, а тому приходить до висновку про те, що сім'я сторін розпалася остаточно та примирення бути не може.  У наданий судом термін для примирення, примирення не відбулося.

Керуючись ст.ст. 105, 110, 112 Сімейного кодексу України, ст.ст. 8,10, 11, 31, 57, 60, 88, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

                                                                В И Р І Ш И В:

           Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Шлюб, зареєстрований 06.01.1981 року Самарським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції, актовий запис № 523, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, від шлюбу мають неповнолітню дитину –ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1,  –  розірвати.

         Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 –денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя:                                                                                                              О.В. Поштаренко