Справа № 22Ц-3779/11

Провадження № 22-ц/0290/52/12Головуючий в суді першої інстанції:СУПЕРСОН С.П.

Категорія: 38       Доповідач: Шемета Т. М.

                   АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                            УХВАЛА

                                 ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

16.01.2012 м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:

головуючої судді             Шемети Т.М.,

суддів                                Пащенко Л.В., Жданкіна В.В.,

при секретарі                  Агеєвій Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці, в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до відділу Державної виконавчої служби Чернівецького районного управління юстиції, Управління казначейства у Чернівецькому районі про стягнення моральної шкоди, -

за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Чернівецького районного суду Вінницької області від 18.10.2011 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач 13.09.2010 року звернулася до суду з вказаним позовом, зазначивши, що на протязі тривалого часу працівниками державної виконавчої служби в Чернівецькому районі не виконувалось судове рішення від 13.05.1995 року про стягнення аліментів з ОСОБА_3 на її користь на утримання неповнолітньої дитини. Позивач, зменшивши розмір позовних вимог та доповнивши позов, просила стягнути з відповідачів 1 699 грн. спричиненої їй моральної шкоди та понесені судові витрати.

По справі 18.11.2011 року Чернівецьким районним судом Вінницької області було  прийнято рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.

Вирішено питання про судові витрати.

Вказане судове рішення оскаржується в апеляційному порядку ОСОБА_2, яка просить рішення  суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким її позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Апелянт посилається на те, що рішення  суду є необґрунтованим, винесене без повного та всебічного з’ясування обставин справи, невірно застосовані норми матеріального права, не оцінено наведені нею докази, а лише взято до уваги докази відповідачів.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути закон ним і обґрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, якими доказами вони підт верджуються, чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давнос ті, тощо), що мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвер дження, які правовідносини випливають із встановлених обставин, яка пра вова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судо чинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухва лене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказа ми, які були досліджені в судовому засіданні. Умовами обґрунтованості є повне і всебічне з'ясування обставин, що мають значення для справи, доведеність тих обставин, які суд вважає встановленими, відповідність вис новків суду обставинам справи.

Рішення суду першої інстанції відповідає цим вимогам.

Так, суд першої інстанції, постановляючи рішення про відмову в задоволенні позову, виходив з того, що відділ державної виконавчої служби Чернівецького районного управління юстиції, виконуючи рішення  суду про стягнення на користь позивачки аліментів з ОСОБА_3, діяв у відповідності до вимог закону України «Про виконавче провадження», вчасно та у відповідності до вимог закону направляли виконавчий лист до виконання. Судом зроблено вірний висновок про те, що кошти не були вчасно передані стягувачеві ОСОБА_2, так як вона не повідомила про зміну свого місця проживання та не вказала рахунок, на який їй можливо було б перерахувати стягнені аліменти. Не зважаючи на це, аліменти стягувались та як тільки було встановлено контакт із ОСОБА_2, вона отримала всю суму аліментів.

Посилання апелянта на те, що суд не взяв до уваги її докази, а надав перевагу лише доказам відповідача, не заслуговують на увагу, так як з матеріалів справи вбачається, що по справі неодноразово виносились ухвали про залишення позову без руху та в подальшому про повернення позову з доданими до нього документами. Таким чином, додатки до позову, вказані нею та на які вона посилається як на докази, були повернуті позивачці та отримані нею, що підтверджується і копією супровідного листа (а.с.9), і викладеним нею в апеляційній скарзі на ухвалу суду про повернення позову ( а.с.10 –12). В подальшому, після скасування ухвал суду про повернення позову та після прийняття позову до провадження, позивачка в порушення вимог ст.. 60 ЦПК України, не подала докази у справі, в судові засідання  жодного разу не завилялася, надавши відповідні заяви про розгляд справи у її відсутність. Таким чином, суд першої інстанції, виходячи з принципів змагальності та диспозитивності, закріплених в ст.ст. 10, 11 ЦПК України, вірно не надав оцінки доказам, які не були подані позивачкою та були відсутні.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ух валив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з од них лише формальних міркувань.

Розглядаючи справу за апеляційною скаргою на оскаржуване рішення, су дова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив і оцінив фактичні обставини у справі, подані сторонами докази. Судом першої інстанції виконані вимоги ст. 212 ЦПК України, судове рі шення мотивовано, наведене в апеляційній скарзі висновків суду першої інстанції не спростовує, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги колегія суддів не зна ходить.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319, 324,325 ЦПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу  ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Чернівецького районного суду Вінницької області від 18.10.2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуюча:                                                              Т.М.Шемета

Судді:                                                                        Л.В.Пащенко

                                                                                   В.В.Жданкін