Провадження № 2/1404/53/2012

Справа №  2-461/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ     

19 січня 2012 року                                                                         смт. Березнегувате

Березнегуватський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді  Лусти С.А.

при секретарі  Дячук А.А.,

за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача Яцук Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до приватного сільськогосподарського підприємства «Воля»про визнання недійсним договору оренди землі,

ВСТАНОВИВ:

01 листопада 2011 року позивач звернувся до Березнегуватського районного суду Миколаївської області з позовом до відповідача про визнання недійсним договору оренди землі.

В позові зазначив, що між ОСОБА_4 та відповідачем було укладено договір оренди землі без дати та без номеру, який зареєстровано в Миколаївській філії центру Державного земельного кадастру 13 березня 2008 року за № 040800801025. Відповідно до п.п. 1, 2 договору ОСОБА_4 передала, а відповідач прийняв в строкове платне користування земельну ділянку площею 10,09 гектари сільськогосподарського призначення, що знаходиться в межах Мурахівської сільської ради Березнегуватського району. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла, а він, відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 11 травня 2010 року, є спадкоємцем зазначеної земельної ділянки. Вважає, що укладений договір є недійсним через те, що він не містить всіх істотних умов, а саме відсутній кадастровий номер земельної ділянки, дата укладення договору, вартість земельної ділянки та не встановлено розміру орендної плати.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, пояснила, що укладений між сторонами договір оренди землі необхідно визнати недійсним через відсутність в ньому дати укладання, що унеможливлює визначити строк його дії, кадастрового номеру, що не дає можливості визначити на місцевості земельну ділянку, відсутній розмір орендної плати, а визначений в договору розмір в натуральному виразі, не конкретизований.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти позовних вимог позивача, пояснила, що дата укладання договору у відповідності до Закону України «Про оренду землі», не є істотною умовою договору, договір набирає чинності з моменту його державної реєстрації, орендна плата в договорі визначена в натуральному виразі з визначенням певних сільськогосподарських культур в мінімальному та максимальному розмірі, протягом строку дії договору позивач своєчасно отримував орендну плату та у нього не виникало претензій щодо її розміру. Крім того пояснила, що в договорі визначено місцезнаходження земельної ділянки, є посилання на державний акт, в якому зазначені всі дані про земельну ділянку, тому відсутність кадастрового номеру не є суттєвим.

Заслухавши пояснення учасників процесу та дослідивши докази у справі, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Позивач є власником земельної ділянки площею 10,09 гектари для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Мурахівської сільської ради Березнегуватського району Миколаївської області та належить йому на підставі свідоцтва про право власності за заповітом, виданим приватним нотаріусом Березнегуватського районного нотаріального округу Миколаївської області 11 травня 2010 року після смерті ОСОБА_4 та державного акту на право приватної власності на землю серії ЯП № 609143, виданого Березнегуватською райдержадміністрацією Миколаївської області 28 грудня 2010 року (а.с.7-9).

Між ОСОБА_4 та відповідачем укладено договір оренди вищевказаної земельної ділянки строком на 10 років, який зареєстровано в Березнегуватському районному центрі Миколаївської філії державного земельного кадастру, про що 13 березня 2008 року в Державному реєстрі земель вчинено запис за № 040800801025 та підписано акт приймання передачі (а.с.4-6).

В даному договорі відсутня дата його укладення, кадастровий номер та вартість земельної ділянки.

За умовами розділу 4 зазначеного договору за користування зазначеною земельною ділянкою відповідач сплачує позивачу щорічну плату, не менше півтора відсотки вартості орендованої земельної ділянки, в натуральній формі,  в розмірі 1-1,5 тони зернових, 100-150 кілограм насіння соняшнику в залежності від урожайності за біржовою ціною на дату розрахунку. Строк сплати орендної плати встановлений до 31 грудня кожного року. Розмір орендної плати може змінюватися за згодою сторін та підлягає індексації. У разі несвоєчасної її сплати справляється пеня в розмірі 0,01 % від несплаченої суми за кожний день прострочення.

На виконання умов вищевказаного договору відповідачем щорічно за наказом по підприємству було визначено розмір, порядок нарахування і видачі орендної плати та видано ОСОБА_4: в 2008 році –1500 кілограм пшениці, за 150 кілограм насіння соняшнику отримала гроші; в 2009 році –1000 кілограм пшениці, 500 кілограм ячменю, 200 кілограм насіння соняшнику; в 2010 році видано позивачу –1000 кілограм пшениці, 500 кілограм ячменю, 350,00 грн. замість 100 кілограм насіння соняшнику; в 2011 році –2000 кілограм зерносуміші та 500,00 грн. замість 200 кілограм насіння соняшнику (а.с.17-31).

Суд вважає, що між сторонами мають місце цивільно-правові відносини, що випливають з договору оренди землі та правовідносини, щодо недійсності правочинів.

Відповідно до ст.13 Закону України «Про оренду землі»договір оренди землі –це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору та умови, що визначені законом як істотні.

Згідно ч.1 ст.15 Закону України «Про оренду землі», (в редакції станом на 01 січня 2008 року), істотними умовами договору оренди землі зокрема є: об’єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду.

Статтями 18 та 20 зазначеного Закону  передбачена обов’язкова державна реєстрація договору оренди землі та набрання ним чинності після реєстрації.

У відповідності до ст.ст.21, 22 Закону, розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін і можуть справлятися в грошовій, натуральній та відробітковій формах.

Згідно з вимогами ст.15 вищевказаного Закону дата укладення договору, кадастровий номер земельної ділянки та її вартість, не є істотними умовами договору, а тому ці недоліки не перешкоджають висновку про укладення і не можуть бути достатніми підставами для визнання його недійсним. Відсутність числа, місяця та року укладення договору  в майбутньому може бути причиною виникнення спору щодо точної дати його припинення (закінчення).

Отримання орендної плати за договором оренди землі в 2008-2011 роках необхідно визнати обставиною, яка свідчить, що ОСОБА_4 та позивач схвалили умови підписаного ОСОБА_4 договору, в тому числі умову щодо орендної плати. Претензій жодна із сторін договору протягом його дії не пред’являла, суперечок щодо його змісту та обсягу прав і обов’язків сторін  не виникало.

З огляду на викладене, враховуючи, що зміст укладеного договору оренди землі відповідає вимогам ЗУ «Про оренду землі», сторони при укладенні договору досягли всіх істотних умов, передбачених Законом, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212 –215, 218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_3 до приватного сільськогосподарського підприємства «Воля»про визнання недійсним договору оренди землі, відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів, з дня його проголошення.

Суддя                                                                                                  С.  А.  Луста