18.11.2011 < копія >
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 листопада 2011 р. Справа № 2а/0470/13132/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головко О.В.
при секретарі судового засідання Кваші Н.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
позов Управління Пенсійного фонду України в Межівському районі Дніпропетровської області
до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Межівському районі Дніпропетровської області
про зобов’язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду 19 жовтня 2011 року надійшов адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Межівському районі Дніпропетровської області, в якому позивач просить зобов’язати Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Межівському районі включити до актів щомісячної звірки витрати на виплату і доставку щомісячної державної адресної допомоги, передбачених постановою Кабінету Міністрів України № 265 від 26.03.2008 за період з 01.07.2011 по 01.10.2011 в сумі 46008, 82 грн.
В обґрунтування позову Управління Пенсійного фонду України в Межівському районі Дніпропетровської області зазначило, що відповідачем з актів щомісячної звірки безпідставно виключались суми витрат Управління на виплату і доставку щомісячної державної адресної допомоги, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України № 265 від 26.03.2008, внаслідок чого загальна сума витрат позивача на виплату і доставку адресної допомоги за період з 01.07.2011 по 01.10.2011 склала 46008, 82 грн.
Відповідач позов не визнав, подавши до суду письмові заперечення, в яких просив у задоволенні позову відмовити повністю, зазначивши, що вимоги позивача щодо зобов’язання прийняти до заліку витрати по державній адресній допомозі у розмірі 46008 грн. 82 коп. за період 01.07.2011 по 01.10.2011 не підтверджені належними доказами та не відповідають нормам чинного законодавства.
Представник позивача подав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутністю.
Дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, заслухавши доводи представника відповідача суд встановив наступне.
Управління Пенсійного фонду України в Межівському районі Дніпропетровської області відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щомісячно проводить виплату пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Починаючи з 01 квітня 2008 року особам, що отримують пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, УПФУ в Межівському районі також виплачувалась щомісячна державна адресна допомога, передбачена Постановою Кабінету Міністрів України № 265 від 26.03.2008.
Позивач зазначає, що оскільки пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, виплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України, то щомісячна державна адресна допомога повинна також виплачуватись за рахунок зазначеного Фонду.
Суд не погоджується з доводами позивача виходячи з наступного.
Статтею 81 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання призначається органами Пенсійного фонду України.
Згідно зі ст. 21 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у разі настання страхового випадку зобов’язаний у встановленому законодавством порядку, своєчасно та в повному обсязі відшкодувати працівникові внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, а в разі його смерті, виплатити особам, які перебували на його утриманні – пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Частиною 2 статті 7 Закону «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» визначено, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку цьому Фонду документи, що підтверджують право працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку. Потерпілі, документи яких не передані до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України. При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань за рахунок його страхових внесків, на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в подальшому відбуваються відповідні розрахунки.
Згідно з п. 4 Постанови Правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 № 5-4/4 «Про затвердження порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов’язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16.05.2003 за № 376/7697, відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та інших нормативно-правових актів, а саме:
- сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;
- щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію;
- допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію;
- сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.
Постановою Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 № 265 установлено, що у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною та щомісячної доплати до пенсії у зв'язку з втратою годувальника членам сімей шахтарів, смерть яких настала внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання) не досягає в осіб, яким призначено пенсію у зв'язку з втратою годувальника, на одного непрацездатного члена сім'ї 100 відсотків, на двох - 120 відсотків, на трьох і більше - 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога до пенсії у сумі, що не вистачає до зазначених розмірів. У разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат, державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам, особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) не досягає прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога у сумі, що не вистачає до зазначеного прожиткового мінімуму.
В результаті аналізу даної норми права суд доходить висновку, що адресна допомога як окремий вид соціальної допомоги не входить до складу розміру пенсії по інвалідності та пенсії у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Пунктом 4 вищезазначеної постанови встановлено, що виплата щомісячної державної адресної допомоги здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога.
Одним із основних принципів страхування від нещасного випадку є цільове використання коштів. Відповідно до ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» кошти на здійснення страхування від нещасного випадку не формуються за рахунок Державного бюджету України, не включаються до його складу та використовуються виключно за їх прямим призначенням.
Отже суд зазначає, що враховуючи особливості фінансування страхування від нещасного випадку на виробництві, виключно цільове використання цих коштів, а також те, що адресна допомога не входить до складу розміру пенсії по інвалідності та пенсії у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, Фонд соціального страхування від нещасних випадків не може нести витрати на виплату державної адресної допомоги.
Крім того пунктом 4 Постанови Кабінету Міністрів України № 1215 від 18.09.2004 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення» встановлено, що виплата щомісячної державної адресної допомоги до пенсії (дотації), передбаченої пунктом 1 цієї постанови, здійснюється починаючи з вересня 2004 р. за рахунок коштів Пенсійного фонду України та державного бюджету.
З огляду на викладене суд доходить висновку, що позов не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 160, 162, 163 КАС України суд, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні адміністративного позову Управління Пенсійного фонду України в Межівському районі Дніпропетровської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Межівському районі Дніпропетровської області про зобов’язання вчинити певні дії відмовити повністю.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Постанова суду може бути оскаржена протягом десяти днів з дня отримання повного тексту постанови шляхом подачі апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції з одночасним її направленням до суду апеляційної інстанції.
Повний текст постанови складений 18 листопада 2011 року.
Суддя < (підпис) >
< Список >
< Список >
< Список >О.В. Головко
< Текст >