РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 серпня 2006 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі:
Головуючого, судді: Любобратцевої Н.І.
Суддів: Данила Н.М.
Чистякової Т.І.
При секретарі: Войциховської Е .В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в М.Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про захист честі, гідності та ділової репутації, відшкодування моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_2., ОСОБА_3., ОСОБА_4., ОСОБА_5. на рішення Бахчисарайського районного суду АР Крим від 7 грудня 2005року,
встановила:
ОСОБА_1. звернувся з позовом до ОСОБА_2., ОСОБА_3., ОСОБА_4., ОСОБА_5. про захист честі, гідності та ділової репутації, відшкодування моральної шкоди. Позов мотивований тим, що відповідачі від імені ініціативної групи Бахчисарайського районного товариства мисливців та риболовів направили Президенту України лист, в якому містяться відомості, що порочать його. Так, в листі вказано, що він, як голова Кримського Республіканського товариства мисливців і риболовів, вніс зміни в статут КРТМР, завдяки чому практично узурпував владу і розперезався донезмоги, допускав і допускає до теперішнього часу протиправні дії в особистих корисних цілях -незаконно привласнив «Будинок природи» в м. Бахчисараї, привласнив значні грошові і матеріальні кошти, що належить товариству, незаконно розпорядився колективним майном, в результаті його дій і його «команди» фауні Бахчисарайського району завдано колосального збитку, чисельність мисливських птахів і тварин доведена практично до нуля, що викликає справедливе обурення членів товариства. Вказані відомості не відповідають дійсності, що підтверджується проведеною Бахчисарайським РВ ГУ МВС України в АР Крим перевіркою, за наслідками якої у порушенні кримінальної справи відносно нього відмовлено за відсутністю складу злочину. Розповсюдженням вказаних відомостей, що принижують його честь, гідність і ділову репутацію, йому завдана моральна шкода, яка полягає в тому, що зазначені відомості були висловлені в листі Президенту України, тобто поширені на вищому державному рівні. Розповсюдження цих відомостей викликало відповідну реакцію з боку правоохоронних органів, у зв'язку з чим він викликався до Бахчисарайського РВ для дачі пояснень, була підірвана його ділова репутація в очах партнерів по бізнесу, йому довелося пояснюватися і доводити то, що поширена інформація не відповідає дійсності. Просив стягнути з відповідачів на свою користь моральну шкоду. Розмір відшкодування моральної шкоди він оцінює в сумі 30000грн солідарно з відповідачів, тобто по 7500грн з кожного з них, також позивач просив стягнути на свою користь оплату судового збору.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги.
Відповідачі позов не визнали.
Справа №22- 670/2006 р. Головуючий в першій інстанції, суддя - Атаманюк Г.С.
Доповідач, суддя - Чистякова Т.І.
Рішенням Бахчисарайського районного суду АР Крим від 7 грудня 2005року позов задоволений. Стягнуто з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди по 7 500грн з кожного та судовий збір по 375грн.
Не погодившись з рішенням суду, представник відповідачів ОСОБА_8. подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати рішення суду, як постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши відповідачів ОСОБА_3., ОСОБА_2., ОСОБА_4, їх представника та представника позивача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню з ухваленням по справі нового рішення про відмову в задоволенні позову з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд виходив з обгрунтованості заявлених вимог. Проте такі висновки суду не відповідають обставинам справи і зроблені з порушенням законодавства.
Відповідно ст.213 ЦПК України рішення суду повинне бути законним і обґрунтованим. Цим вимогам закону оскаржене рішення не відповідає.
Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, способами що встановлені ст.. 16 цього Кодексу.
Встановлюючи право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, ст.. 23 ЦК України визначає, що моральна шкода полягає і в приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Відповідно до п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 28 вересня 1990року №7 „Про застосування судами законодавства, що регулює захист честі, гідності і ділової репутації громадян та організацій", при задоволенні позову про захист честі, гідності і ділової репутації громадян та організацій, суд повинен в резолютивній частині рішення зазначити, які саме відомості визнано такими, що не відповідають дійсності та порочать честь і гідність позивача, вказати на спосіб спростування й визначити строк, протягом якого воно має бути здійснене.
Згідно з ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Позивач звернувся до суду з позовом про захист честі, гідності і ділової репутації, але не вказав які саме відомості він просить визнати недостовірними, та не вказав спосіб спростування цих відомостей. Суд, розглядаючи справу в межах заявлених вимог, також не виконав зазначеної вимоги закону і не вказав які саме відомості визнано такими, що не відповідають дійсності та порочать честь і гідність позивача, не вказав на спосіб спростування й не визначив строк, протягом якого воно має бути здійснене.
Стаття 1167 ЦК України передбачає, що моральна шкода, завдана фізичній чи юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю відшкодовується особою, яка таку шкоду завдала, при наявності її вини.
Не встановивши наявність вини відповідачів в спричиненні моральної шкоди позивачу, суд необгрунтовано стягнув з відповідачів на користь позивача грошове відшкодування моральної шкоди.
Із матеріалів справи також вбачається, що 20.02.2005року відповідачі направили Президенту України лист, в якому вказали, що раніше неодноразово звертались до правоохоронних органів та органів виконавчої влади Криму та України з метою припинення протизаконних дій позивача, але ніякої реакції не було, вони навіть не
отримували відповідей. Відповідачі висловили надію, що за допомогою Президента України зможуть припинити ці дії. У вказаному листі також містяться відомості про те, що позивач, як голова Кримського Республіканського товариства мисливців і риболовів, вніс зміни в статут КРТМР, завдяки чому практично узурпував владу і розперезався донезмоги, допускав і допускає до теперішнього часу протиправні дії в особистих корисних цілях - незаконно привласнив «Будинок природи» в м. Бахчисараї, привласнив значні грошові і матеріальні кошти, що належать товариству, незаконно розпорядився колективним майном, в результаті його дій і його «команди» фауні Бахчисарайського району завдано колосального збитку, чисельність мисливських птахів і тварин доведена практично до нуля, що викликає справедливе обурення членів товариства.
Відповідно до ст. 102 Конституції України Президент України є главою держави і виступає від її імені. Президент України є гарантом додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина.
Відповідно до ч.1 ст. 17 ЦК України Президент України здійснює захист цивільних прав та інтересів у межах повноважень, визначених Конституцією України.
Рішенням Конституційного Суду України по справі №8-рп\2003 від 10 квітня 2003року встановлено, що викладення у листах, заявах, скаргах до правоохоронного органу відомостей особою, на думку якої посадовими чи службовими особами цього органу при виконанні функціональних обов'язків порушено її право, не може вважатись поширенням відомостей, які порочать честь, гідність чи ділову репутацію або завдають шкоди інтересам цих осіб.
В розумінні законодавства, звернення особи до правоохоронних органів за захистом своїх прав, порушених іншою особою, не можуть розглядатись як поширення неправдивих відомостей, якщо не встановлено, що фактично метою цих дій було приниження честі, гідності та ділової репутації певної особи.
В судовому засіданні Апеляційного суду АР Крим відповідачі пояснили, що єдиною метою їх звернення до Президента України було те, щоб вищою посадовою особою держави була ініційована перевірка правоохоронними органами діяльності позивача.
Представник позивача підтвердив, що по фактах, висловлених відповідачами в листі до Президента України, була проведена перевірка і постановою Бахчисарайського РВ ГУ МВС України в АР Крим від 05 вересня 2005року відмовлено в порушенні кримінальної справи відносно позивача.
Позивачем не доведено і судом також не встановлено, що фактично метою звернення відповідачів до Президента України було приниження честі, гідності та ділової репутації позивача.
За таких обставин, звернення відповідачів до Президента України, як гаранта Конституції України і вищої посадової особи держави, яка у межах своїх повноважень забезпечує права і свободи громадян, за захистом своїх прав, не можна розглядати як поширення неправдивих відомостей.
За таких обставин рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням по справі нового рішення про відмову в задоволенні позову
Відповідно до п. 2, 3,4 ст.. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: недоведеність обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Виходячи з наведеного та керуючись ст.. 303, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 задовольнити.
Рішення Бахчисарайського районного суду АР Крим від 7 грудня 2005року, скасувати. Ухвалити нове рішення. В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про захист честі, гідності та ділової репутації, відшкодування моральної шкоди відмовити.
Рішення може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня його проголошення.
Судді - Любобратцева Н.І. Данила Н.М. Чистякова Т.І.