10.08.2011
< копія >
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 серпня 2011 р. Справа № 2а/0470/8280/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Головко О.В.
при секретарі судового засіданняКваші Н.І.
< найм. Пр. > < ПІБ Пр. >
розглянувши у відкритому судовому засіданні
позов ОСОБА_3
до Головного управління Держкомзему в Дніпропетровській області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчитини певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду 11.07.2011 надійшла позовна заява ОСОБА_3, в якій позивач просив:
1. Визнати бездіяльність Головного управління Держкомзему в Дніпропетровській області по розгляду скарги протиправною.
2. Зобов’язати Головне управління Держкомзему в Дніпропетровській області розглянути скаргу від 25.05.2011 відповідно до вимог Закону України «Про звернення громадян».
3. Стягнути з Головного управління Держкомзему в Дніпропетровській області моральну шкоду, спричинену його бездіяльністю по розгляду скарги в розмірі 6000 грн.
В судовому засіданні позивач уточнив, що просить визнати бездіяльність відповідача протиправною по розгляду скарги від 25.05.2011 року.
В обґрунтування позову ОСОБА_3 зазначив, що він 25.05.2011 звернувся до відповідача з письмовою скаргою на дії співробітників Головного управління Держкомзему в Дніпропетровській області, які полягали в порушенні ними вимог Закону України «Про звернення громадян» при розгляді звернень від 20.03.2011 та від 29.03.2011 року. Проте відповідач відмовився розглядати подану скаргу, про що повідомив письмово листом від 01 червня 2011 року. Таку бездіяльність відповідача ОСОБА_3 вважає протиправно та такою, що спричинила йому моральні страждання, які він оцінює в 6000 грн.
Відповідач проти позову заперечував, подав до суду письмові пояснення, згідно з якими свої дії вважає такими, що відповідають вимогам чинного законодавства. Відповідач зазначив, що звернення ОСОБА_3 від 25.05.2011 не носить форму скарги згідно з положеннями Закону України «Про звернення громадян», а тому взагалі не підлягала розгляду як скарга.
До суду з’явилися позивач та представник відповідача, які підтримали свої правові позиції та обґрунтування повністю.
В процесі судового розгляду справи оголошувалась перерва з метою надання додаткових доказів відповідачем. Письмові докази були надані через канцелярію суду 08.08.2011, проте сам представник відповідача в судове засідання після оголошеної перерви не з’явився, подавши письмове клопотання про перенесення судового засідання у зв’язку з його виїздом на перевірку дотримання вимог земельного законодавства до Софіївського району.
Суд не знайшов обґрунтованим доводи представника відповідача щодо необхідності перенесення судового засідання, оскільки ним не було надано належних доказів щодо направлення саме його на перевірку до Софіївського району, а також доказів щодо неможливості направити в судове засідання іншу посадову особу Головного управління Держкомзему в Дніпропетровській області в якості представника відповідача.
Дослідивши чинне законодавство, матеріали справи та доводи сторін суд встановив наступне.
ОСОБА_3 22.03.2011 подав до Головного управління Держкомзему в Дніпропетровській області письмову заяву, в якій просив вчинити дії щодо звільнення ТОВ «Вента ЛТД» самовільно захопленої земельної ділянки. Згодом ОСОБА_3 звернувся до відповідача із скаргою від 29.03.2011, в якій просив розібратися із зазначеними у скарзі невідповідностями та надати пояснення щодо переміщення меж земельної ділянки, переданої в оренду ТОВ «Вента ЛТД» і в разі виявлення порушення зобов’язати Дніпропетровську регіональну філію ЦДЗК зазначити межі земельної ділянки відповідно до рішення міськради №2406 від 25.10.01 та договору оренди №2151 від 02.09.02.
На ці звернення Головним управлінням Держкомзему в Дніпропетровській області надано письмову відповідь від 13.05.2011, яку позивач вважає неповною, що не надає відповіді на всі поставлені заявником питання, а проведену посадовими особами перевірку – неякісною.
У зв’язку з цим ОСОБА_3 25.05.2011 подав до Головного управління Держкомзему в Дніпропетровській області скаргу, в якій просив розібратися з порушеннями під час розгляду його звернень від 22.03.2011 та 29.03.2011 і надати відповідь відповідно до вимог Закону України «Про звернення громадян». При цьому ОСОБА_3 просив повідомити про час та місце розгляду скарги з метою реалізації його права бути присутнім при розгляді скарги.
Головним управлінням Держкомзему в Дніпропетровській області 01.06.2011 за №Б-211/15 надана відповідь, згідно з якою скарга ОСОБА_3 від 25.05.2011 вважається повторним зверненням з питання законності використання ТОВ «Вента ЛТД» земельної ділянки по Селянському узвозу, 3-А м. Дніпропетровська, по якому проведено перевірку, а тому не підлягає розгляду.
Суд не погоджується з такими висновками відповідача виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про звернення громадян» громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Реалізуючи своє право ОСОБА_3 звернувся до Головного управління Держкомзему в Дніпропетровській області зі скаргами від 22.03.2011. та 29.03.2011 щодо незаконності заволодіння ТОВ «Вента ЛТД» земельною ділянкою, яка належить гаражному кооперативу «Кипарисний».
На підставі поданих скарг відповідачем було проведено перевірку, про що свідчать проміжні листи, направлені позивачу 21.04.2011 за №Б-105/15,Б-95/15 та 05.05.2011 за №Б-105,Б-95/15. За результатами перевірки відповідачем було надано відповідь ОСОБА_3 від 13.05.2011 за №Б-95,Б-105/15, в якій повідомлено про дії, вчинені посадовими особами під час перевірки, та зазначено про неможливість підтвердити факт переміщення меж земельної ділянки і самовільного її зайняття ТОВ «Вента ЛТД». При цьому відповідачем було залишено без уваги поставлене у зверненні питання щодо зобов’язання Дніпропетровську регіональну філію ЦДЗК в разі виявлення порушення зазначити межі земельної ділянки відповідно до рішення Дніпропетровської міської ради №2406 від 25.10.01 та договору оренди №2151 від 02.09.02, що протирічить вимогам Закону України «Про звернення громадян». Не роз’яснено також порядок оскарження прийнятого за результатами перевірки рішення Головного управління Держкомзему в Дніпропетровській області.
Згідно зі ст. 19 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані: об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення.
Не погоджуючись з такими та низкою інших дій посадових осіб, вчинених під час розгляду звернень від 22.03.2011 та 29.03.2011, ОСОБА_3 подав до відповідача 25.05.2011 письмову скаргу, в якій просив розібратися з порушеннями, допущеними при розгляді звернень.
При цьому, як вбачається із змісту самої скарги, позивач не ставив питання щодо здійснення перевірки з питань законності зайняття земельної ділянки ТОВ «Вента ЛТД», яка належить гаражному кооперативу «Кипарисний». Отже посилання відповідача на норми ст. 8 Закону України «Про звернення громадян» як на підставу відмови у розгляді скарги є необґрунтованим.
Враховуючи викладені обставини суд доходить висновку, що в бездіяльності Головного управління Держкомзему в Дніпропетровській області по розгляду скарги ОСОБА_3 від 25.05.2011 вбачаються ознаки протиправності, а сама скарга потребує розгляду в порядку, встановленому Законом України «Про звернення громадян».
При цьому відповідач має врахувати, що відповідно до вимог ст. 19 Закону органи державної влади зобов'язані на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу.
При вирішенні позовних вимог ОСОБА_3 про стягнення з відповідача моральної шкоди у розмірі 6000 грн. суд виходив з роз’яснень, викладених в Постанові Пленуму Верховного суду України №4 від 31.03.1995 року.
Зокрема в Постанові зазначено, що відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Відповідно до ст.137 ЦПК України у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
В позовній заяві ОСОБА_3 зазначив, що бездіяльність відповідача відносно розгляду скарги спричинило на нього негативний психологічний вплив, порушило звичайний душевний стан, викликало сильні тривалі хвилювання та душевні переживання. Також позивач зазначив, що неправомірні дії відповідача змусили його звернутися до суду, що призвело до виникнення великих додаткових витрат часу та зусиль: позивач був змушений ходити до юридичної консультації, складати матеріали для суду, складати позовну заяву. Все це змінило сталий життєвий уклад та значно підсилило моральні страждання та переживання.
При вирішенні питання щодо стягнення з відповідача моральної шкоди суд виходив із засад розумності, виваженості та справедливості.
Суд зазначає, що позивачем не доведено в чому саме, виходячи з норм чинного законодавства, полягає завдана йому моральна шкода. Позивач лише обмежується загальними поясненнями та фразами, які не можуть бути взяти судом до уваги як належне обґрунтування відповідної позовної вимоги.
Не можуть бути взяти до уваги судом і доводи позивача щодо завдання моральних страждань у зв’язку зі змушенням звертатися до суду в результаті порушення законних прав з боку відповідача, адже право особи звертатися до суду за захистом порушених прав та законних інтересів є його невід’ємним правом, встановленим законом, яким особа розпоряджається на власний розсуд, і реалізація цього права не може свідчити про факт заподіяння моральної шкоди з боку суб’єкта владних повноважень.
Також позивач не зазначив з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
Всі ці обставини вказують на відсутність підстав задоволення позову в частині стягнення з відповідача моральної шкоди.
Враховуючи вищевикладене суд доходить висновку про часткове задоволення позову.
З питання розподілу судових витрат суд зазначає, що відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.
Керуючись 160, 162, 163 КАС України суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_3 до Головного управління Держкомзему в Дніпропетровській області задовольнити частково.
Визнати бездіяльність Головного управління Держкомзему в Дніпропетровській області по розгляду скарги ОСОБА_3 від 25.05.2011 протиправною.
Зобов’язати Головне управління Держкомзему в Дніпропетровській області розглянути скаргу ОСОБА_3 від 25.05.2011 відповідно до вимог Закону України «Про звернення громадян».
У задоволенні позову в іншій частині відмовити.
Присудити на користь ОСОБА_3 здійснені ним документально підтверджені судові витрати у розмірі 3 грн. 40 коп. з Державного бюджету України.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Постанова суду може бути оскаржена протягом десяти днів з дня отримання повного тексту постанови шляхом подачі апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції з одночасним її направленням до суду апеляційної інстанції.
Повний текст постанови складений 10.08.2011 року.
Суддя < (підпис) >
< Текст >
< Список >
< Список >
О.В. Головко
< Текст >
< ПІБ Судді >
< ПІБ Судді >