Справа № 22-2676/2006 р. Головуючий в 1 інстанції - Скляров В.В.
Категорія - 20 Доповідач - Могутова Н.Г.
І. РІШЕНЯ іменем України
14 вересня 2006 року в складі:
Апеляційний суд Донецької області
головуючого Молчанова СІ.
суддів Прокопчук Л.М.,
Могутової Н.Г. при секретарі Лозняковій Т.В.
за участю: представника позивача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційними скаргами представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 4 січня 2006 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ВДВС Слов"янського району про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки, позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди, зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2., ОСОБА_3 звернулися до апеляційного суду із апеляційними скаргами на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 4 січня 2006 року, яким ОСОБА_1, ОСОБА_1, ОСОБА_3. було відмовлено в задоволенні позовних вимог про відшкодування матеріальної і моральної шкоди.
ОСОБА_2 і ОСОБА_3 просять скасувати рішення суду і ухвалити нове рішення, яким повністю задовольнити їх позовні вимоги і відмовити в задоволенні позовних вимог іншій стороні, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 доводи своєї апеляційної скарги підтримав, просив скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 Моцак С.М. заперечував проти задоволення апеляційної скарги ОСОБА_3.
В судовому засіданні ОСОБА_3 і його представник доводи апеляційної скарги ОСОБА_3. підтримали, просили скасувати рішення суду і ухвалити нове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги ОСОБА_3., також заперечували проти задоволення апеляційної скарги ОСОБА_2
Представник відповідача ВДВС Слов"янського району Донецької області в засідання апеляційного суду не з"явився. Належним чином був повідомлений про час і місце слухання справи.
Судом першої інстанції при розгляді цієї справи встановлено, що 23 жовтня 2003 року приблизно о 24 години автомобіль М-412, державний номер НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_1., що належить його дружині ОСОБА_1, був припаркований на АДРЕСА_1. В задню частину цього автомобіля врізався автомобіль ВАЗ-21074, державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3 , якому і належить цей автомобіль. В наслідок дорожньо-транспортної пригоди вказаним автомобілям були заподіяні ушкодження.
18 грудня 2003 року постановою Славянського міського суду Донецької області ОСОБА_3. було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України. Призначено адміністративне покарання у вигляді штрафу у розмірі 34 грн. за порушення п.12.1 Правил Дорожнього Руху України.
26 грудня 2006 року постановою Краматорського міського суду Донецької області адміністративне провадження відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КпАП України в зв"язку з порушенням п.15.1, 19.4 Правил Дорожнього Руху України, було закрито на підставі ст. 38 КпАП України.
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_3. про стягнення відшкодування заподіяної матеріальної і моральної шкоди. Неодноразово доповнювала позовні вимоги. Просила стягнути на її користь відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної в зв"язку з ушкодженням належного їй автомобіля в сумі 5800 грн.62 коп. з нарахуванням індексації. Відшкодування моральної шкоди в сумі 1700 грн., витрати на проведення експертизи в сумі 178 грн. Також просила зобов"язати відповідача ВДВС Слов"янського району надати дані про виконання рішення суду першої інстанції від 10.08.2004 p., яке в подальшому було скасовано ухвалою апеляційного суду, де були задоволені її позовні вимоги.
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3. про відшкодування моральної шкоди в сумі 1700 грн., заподіяної йому під час дорожньо-трнаспортної пригоди, оскільки він знаходився за кермом належного ОСОБА_1 автомобіля.
ОСОБА_3 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1. про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 5612 грн., заподіяної пошкодженням належного йому автомобіля, і моральної шкоди в сумі 1600 грн.
Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 4 січня 2006 року ОСОБА_1, ОСОБА_1., ОСОБА_3. було відмовлено в задоволенні позовних вимог про відшкодування матеріальної і моральної шкоди.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, відповідача і його представника, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у скаргах доводи, апеляційний суд вважає, що апеляційні скарги ОСОБА_2 і ОСОБА_3. підлягають частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне зичення.
Як вбачається із матеріалів справи, 23 жовтня 2003 року приблизно о 24 години автомобіль М-412, державний номер НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_1, що належить його дружині ОСОБА_1, був припаркований наАДРЕСА_1. В задню частину цього автомобіля врізався автомобіль ВАЗ-21074, державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3., якому і належить цей автомобіль. В наслідок дорожньо-транспортної пригоди вказаним автомобілям були заподіяні ушкодження.
18 грудня 2003 року постановою Славянського міського суду Донецької області ОСОБА_3. було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України. Призначено адміністративне покарання у вигляді штрафу у розмірі 34 грн. за порушення п.12.1 Правил Дорожнього Руху України.
26 грудня 2006 року постановою Краматорського міського суду Донецької області адміністративне провадження відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КпАП України в зв"язку з порушенням п.15.1, 19.4 Правил Дорожнього Руху України, було закрито на підставі ст. 38 КпАП України.
За таких обставин суд першої інстанції неправильно дійшов висновку, що винність ОСОБА_1 і ОСОБА_3. в скоєнні дорожньо-транспортної пригоди не доведена.
Дійсно, в постанові про притягнення ОСОБА_3. до адміністративної відповідальності неправильно вказана дата дорожньо-транспортної пригоди - 24 жовтня 2003 року. Але як вбачається із протоколу про адміністративне порушення дата скоєння дорожньо-транспортної пригоди - 23 жовтня 2003 року, а дата складання протоколу - 24 жовтня 2003 року.
Тому можна вважати, що в постанові допущена описка. Дата дорожньо-транспортної пригоди 23 жовтня 2003 року сторонами по справі не оскаржується.
Постанову про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 не оскаржував, добровільно сплатив штраф.
Відносно ОСОБА_1 адміністративне провадження було закрито в з"язку із спливом строку, протягом якого його можна було притягнути до адміністративної відповідальності за статтею 124 КпАП України.
Ця постанова також не була оскаржена ОСОБА_1.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд вважає, що вина ОСОБА_1. і ОСОБА_3 СП. в скоєнні дорожньо-транспортної пригоди встановлена.
За таких обставин, враховуючи які порушення Правил дорожнього руху України скоїли ОСОБА_3 і ОСОБА_1., апеляційний суд розмір відшкодування визначає ОСОБА_1 у розмірі 80%, а ОСОБА_3. - 20%. Вимоги ОСОБА_1. про відшкодування моральної шкоди з цих же підстав підлягають частковому задоволенню.
З урахуванням яку частку відшкодування шкоди необхідно відшкодувати сторонам, вважає, що на користь ОСОБА_1 з ОСОБА_3. необхідно стягнути відшкодування матеріальної шкоди в сумі 4640 грн., судові витрати в сумі 142 грн., моральної шкоди в сумі 500 грн.; на користь ОСОБА_3. з ОСОБА_1. необхідно стягнути відшкодування матеріальної шкоди в сумі 1122 грн. і відшкодування моральної шкоди в сумі 100 грн.; на користь ОСОБА_1. з ОСОБА_3. необхідно стягнути моральну шкоду в сумі 100 грн.
Вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3. про індексацію нарахованої суми відшкодування матеріальної шкоди, а також вимоги до ВДВС Слов"янського району про надання даних про виконання рішення суду першої інстанції від 10.08.2004 р. не грунтуються на законі, тому не підлягають задоволенню.
Наведені в апеляційній скарзі доводи дають підстави для висновку, що неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального закону призвело до неправильного вирішення спору.
Згідно із статтею 309 ЦПК України апеляційний суд скасовує рішення суду першої інстанції і ухвалює нове рішення по суті позовних вимог, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з порушенням або неправильним застосуванням норм матеріального або процесуального права.
За таких обставин рішення суду першої інстанції необхідно скасувати і ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_1, ОСОБА_1. і ОСОБА_3. задовольнити частково.
Керуючись ст. ст. 307 ч. 1 п. 2, 309, 313, 314, 316 Цивільного процесуального кодексу України, апеляційний суд,-
ВИРІШИВ:
Апеляційні скарги представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 і ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Краматорського міського суду Донецької області від 4 січня 2006 року скасувати.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 відшкодування матеріальної шкоди в сумі 4640 грн., судові витрати в сумі 142 грн., відшкодування моральної шоди в сумі 500 грн.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди в сумі 100 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 відшкодування матеріальної шкоди в сумі 1122 грн. і відшкодування моральної шкоди в сумі 100 грн.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_1 і ОСОБА_3 відмовити.
Рішення набирає чинності негайно і може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців ^ дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду.