01.09.2011
< копія >
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 серпня 2011 р. Справа № 2а/0470/9791/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головко О.В.
при секретарі судового засідання Кваші Н.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
позов Публічного акціонерного товариства «Новопавлівський гранітний кар’єр»
до Нікопольської об’єднаної державної податкової інспекції
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИВ:
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду 04.08.2011 надійшов позов Публічного акціонерного товариства «Новопавлівський гранітний кар’єр», в якому позивач просить податкове повідомлення-рішення Нікопольської об’єднаної державної податкової інспекції від 12.07.2011 №0001232320 визнати недійсним та скасувати.
В обґрунтування позову Товариство зазначило, що спірне рішення прийнято в результаті невірних висновків посадових осіб податкової інспекції, які не відповідають дійсним обставинам, первинним документам позивача та нормам чинного законодавства.
Відповідач проти позову заперечував, в письмових поясненнях до позову зазначив, що діяв виключно в рамках чинного законодавства, висновки податкового органу ґрунтуються на нормах права, отже позов є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
В судовому засіданні представники сторін заявили про неможливість закінчення справи шляхом примирення.
До початку судового розгляду представник позивача заявив клопотання про зупинення провадження у справі. Клопотання обґрунтовувалось тим, що Дніпропетровським окружним адміністративним судом розглянуто справу між тими самими сторонами, досліджувались одні й ті самі обставини справи. Постанова, прийнята в цій справі, оскаржена в апеляційному порядку, тобто не набрала чинності. Представник позивача зазначив про доцільність зупинення провадження в адміністративній справі №2а/0470/9791/11 до висловлення правової позиції Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом.
Представник відповідача проти зупинення провадження у справі заперечував, зазначивши на непов’язаність цих двох справ, оскільки розглядається інший предмет адміністративного позову.
Суд заслухавши пояснення представників сторін, враховуючи положення ст. 156 КАС України дійшов висновку про відсутність підстав для зупинення провадження у справі, в результаті чого ухвалив усно судове рішення про відмову в задоволенні клопотання, яке занесене до журналу судового засідання.
Також в процесі судового розгляду справи представник позивача заявив клопотання про призначення судово-економічної експертизи, на вирішення якої поставити питання: чи підтверджується документально висновок Нікопольської ОДПІ, викладений в акті перевірки від 23.06.2011 №536/232/00292304 щодо заниження ПАТ «Новопавлівський гранітний кар’єр» плати за користування надрами в період з 4 кварталу 2010 року на суму 109001, 48 грн. та І кварталу 2011 року на загальну суму 211351, 68 грн.
Представник відповідача проти цього заперечував.
Суд дійшов висновку, що дане питання не потребує спеціальних знань у галузі економічної науки, дане питання досліджується під час судового розгляду справи, доводиться позивачем та відповідачем, тобто є об’єктом судового дослідження, у зв’язку з чим відмовив в призначенні судово-економічної експертизи, про що ухвалено усне судове рішення, яке занесене до журналу судового засідання.
Дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, заслухавши доводи представників сторін суд встановив наступне.
Посадовими особами Нікопольської ОДПІ було проведено планову виїзну документальну перевірку ПАТ «Новопавлівський гранітний кар’єр» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.10 по 31.03.2011, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 по 31.03.2011, за результатами якої складено Акт від 23.06.2011 №536/232/00292304.
Під час перевірки податковим органом були встановлені порушення:
- ст. 28 Кодексу України «Про надра», п.7 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 03.06.2008 №309-VI та додатку №1 до нього, в результаті чого занижено плату за користування надрами в період з 01.04.2010 по 31.12.2010 на загальну суму 109001, 48 грн., у тому числі за ІV квартал 2010 на суму 109001, 48 грн.;
- пп. 263.6.1, пп.263.6.2, пп.263.6.5, пп.263.6.9 пункту 263.6, п.263.9 ст.263 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено плату за користування надрами за період з 01.01.2011 по 31.03.2011 всього на суму 211351, 68 грн.
В результаті встановлених порушень відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0001232320 від 12.07.2011, яким донараховано плату за видобуток корисних копалин місцевого значення у розмірі 320353, 16 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 27251, 37 грн.
Надаючи оцінку висновкам, викладеним в акті перевірки, суд дослідив, що відповідно до ст. 28 Кодексу України «Про надра» користування надрами є платним, крім випадків, передбачених статтею 29 цього Кодексу. Плата справляється за користування надрами в межах території України, її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони.
Плата за користування надрами справляється у вигляді:
1) плати за користування надрами для видобування корисних копалин;
2) плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин.
При цьому відповідач не заперечує, що позивачем провадиться плата за користування надрами, проте в розмірі нижчому, ніж встановлено чинним законодавством.
Крім того суд встановив, що Пункт 7 розділу II Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» N 309-VI 03.06.2008 втратив чинність на підставі Кодексу N 2755-VI від 02.12.2010.
Враховуючи викладене суд доходить висновку, що фіксування податковим органом порушення позивачем ст. 28 Кодексу України «Про надра», п.7 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 03.06.2008 №309-VI та додатку №1 до нього є неправомірним, таким, що не може лягти в основу прийняття податкового повідомлення-рішення.
При цьому відповідачем не було взято до уваги, що в період виникнення спірних правовідносин діяла Постанова Кабінету Міністрів України № 264 від 26.03.08 «Про заходи щодо справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин», пунктом 1 якої затверджено Порядок справлення платежів за користування надрами для видобування корисних копалин.
Згідно з п.3 Порядку об'єктом оподаткування платежів за користування надрами для видобування корисних копалин є обсяг видобутих корисних копалин.
Відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 05.05.97 № 432 «Про затвердження Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр» товарна продукція гірничодобувного підприємства – мінеральна сировина, видобута гірничодобувним підприємством і відповідає установленим стандартам; мінеральна сировина – корисна копалина, вироблена і перероблена на товарну продукцію гірничого виробництва.
Обсяг видобутих корисних копалин відповідачем відповідає частині обсягу вилучених з надр корисних копалин, що перероблені (піддані додатковим технологічним процесам з метою їх підготовки до реалізації (споживання): подрібненню, сортуванню, осушенню, очищенню, збагаченню та агломерації) на товарну продукцію гірничодобувного підприємства, яка відповідає установленим стандартам.
Позивачу Державним комітетом України по геології і використанню надр наданий спеціальний дозвіл на користування надрами за № 1355 від 05.05.1998 із зазначенням у ньому мети надрокористування – видобування мігматитів, придатних для виробництва щебеню, каменю бутового, суміші асфальтобетонних та асфальтобетонів, важких бетонів та відсівів.
З метою встановлення єдиних вимог до геологічного вивчення, геолого-економічної оцінки родовищ та умов визначення їх підготовленості до промислового освоєння, затверджена Інструкція від 25.06.07 №198 із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ піску та гравію, а також затверджена Інструкція від 16.12.02 № 198.
Відповідно до п.4.9 Інструкції №198 пісок і гравій використовуються в будівельній галузі як заповнювачі бетонів, у будівництві автомобільних доріг, для улаштування баластного шару залізничних шляхів. Саме для таких робіт використовується продукція Позивача відповідно до затверджених стандартів (ДСТУ БВ.2.7.-75-98 «Щебінь та гравій щільні природні для будівельних матеріалів, виробів, конструкцій та робіт», ДСТУ БВ.2.7.-119-2003 «Суміші асфальтобетонні і асфальтобетон дорожній та аеродромний», ДСТУ БВ.2.7.-30-95 «Матеріали нерудні для щебеневих і гравійних основ та покриттів автомобільних шляхів»).
Згідно з пп.4.11.2, 4.13 п.4 зазначеної Інструкції якість гравію як крупного заповнювача для бетонів оцінюється згідно з вимогами ДСТУ, які відповідають стандартам Позивача. Відповідно до Держаного класифікатора продукції та послуг ДК 009:2005, затвердженого наказом Держстандарту України від 26.12.05 №375, підклас 1.4.21. «щебінь» належить до класифікаційного угруповання під кодом ДКГТП 14.21.12., що включає гравій, щебінь або дроблений камінь, які звичайно використовують як заповнювач бетону, баласту для шосейних доріг чи залізничних колій або інші баластні матеріали.
Пунктом 4.1. ДСТУ визначено, що продукція повинна відповідати вимогам стандарту, вироблятися за технологічною документацією, що затверджена у встановленому порядку, а також характеризуватися такими основними показниками, як зерновий склад (до 80 міліметрів включно), форма зерен, вміст пилових частинок, а також стабільністю фізико-механічних властивостей.
Відповідно до протоколу випробувань №4193-Б від 04.10.2010 та Додатку до нього Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики ДП «Кривбасстандартметрологія» Випробувального центру, корисні копалини гранітної породи ПАТ «Новопавлівський гранітний кар'єр» випробувані за фізико-математичними показниками ГОСТ 23845-86 «Породы горные скальные для производства щебня для строительных работ. Технические требования и методы испытаний» відносяться до важких природних, так як середня щільність зерен складає понад 2.0 г/см3 і призначені для виробництва щебеню за ДСТУ БВ.2.7-75-98 «Будівельні матеріали. Щебінь та гравій щільні природні для будівельних матеріалів, виробів, конструкцій і робіт. Технічні умови» використовуються як заповнювач для виробництва важких бетонів, а також дорожніх сумішей; самостійно - для дорожнього покриття, баластового шару залізничних колій, гребель, дамб і насипів, основ будівель і споруд, засипок, благоустрою територій та інших будівельних робіт. На скельні гірські породи зі середньою плотністю 2,0 г/см3 використовується стандарт ГОСТ 23845-86, який застосовується для виробництва щебеню.
В результаті випробувань розсів маси ГОСТ 23845 після випробування щебню, у % вираженні для марок породи за міцністю, що визначається за дробільністю щебеню, становить від 200 до 1400 г/см3.
З огляду на викладене суд погоджується з доводами позивача, що видобута ним корисна копалина – мігматит, за своїм зерновим складом та стандартам не підпадає під ознаки сировини для бутового та будівельного каменю.
Цей висновок також підтверджується робочим проектом « Союзгипронеруд », яким визначено, що корисна копалина на Новопавлівському родовищі мігматитів є вивітреною та тріщинуватою гірничою породою, об'ємною масою 1600 кг/м3, в результаті чого не відноситься до критерій п.4.8 Інструкції №199, згідно з яким до бутового каменю слід віднести уламки щільних не вивітрених гірських порід з об'ємною масою не меньше ніж 1800 кг/м3.
При складанні акту перевірки відповідач не врахував яка саме продукція була видобута та постачалася, при цьому ним не було перевірено, чи відповідає поставлений товар даним ДСТУ, що в подальшому призвело до невірного визначення відповідачем об'єкту справлення платежу, так як при визначенні об'єкту справлення плати та бази його оподаткування слід виходити з обсягу фактично видобутих корисних копалин та виробленої з неї продукції у період, що перевірявся.
Матеріалами справи підтверджено, що Позивач протягом перевіряє мого періоду виробляв таку товарну продукцію, як гравій, щебінь, камінь дроблений. Так, протягом 4 кварталу 2010 року Позивачем було видобуто гірничі маси в обсязі 178,1 тис.м3, з яких вироблено 147,6 тис. м3 щебеню ( КВЕД 14.21.12 ), 30,4 тис. м3 піщано-щебеневої суміші (КВЕД 14.21.12 100) та лише 0,1 тис. м3 каменю дробленого (КВЕД 14.21.12.300). За 1 квартал 2011 року Позивачем було видобуто гірничі маси в обсязі 41,4 тис м3., з яких вироблено 33,0 тис.м3 щебеню ( КВЕД 14.21.12 ) та 08,4 тис.м3 піщано-щебеневої суміші (КВЕД 14.21.12.300).
За даними бухгалтерського та податкового обліку Позивач в період з 01.10.10 по 31.01.11 здійснював продаж товарної (готової) продукції за межі митної території України – щебінь гранітний (ГОСТ 7392, ГОСТ 8267, ГОСТ 7392-2002, ДСТУ Б В. 2,7,-75-98 відсів гранітний, збагачений подрібнений (ГОСТ 26193-84, ДСТУ Б.В.2.7.-32-95), що підтверджується вантажно-митними деклараціями, які містяться в матеріалах справи.
Враховуючи викладене суд зазначає, що плата за користування надрами сплачується відповідно до базових нормативів не за мігматит, а за кінцеву продукцію виробництва.
В акті перевірки (податковий орган зазначив, що Позивач добуває гірничу масу (мігматити), з якого в подальшому виробляється декоративний та будівельний камінь за КВЕД 14.11.0, але первинні документи доводять, що позивачем виробляється щебінь та піщано-щебенева суміш.
Крім того зазначений в акті перевірки стандарт ГОСТ 21-73-87 «Камінь бутовий» скасований наказом Міністерства будівництва та архітектури житлово-комунального господарства України від 28.12.06 №439.
Суд погоджується з доводами позивача, що віднесення відповідачем Новопавлівського родовища мігматитів до бутового та будівельного каменю є помилковим, так як видобута ним корисна копалина відноситься до піщана-гравійної сировини.
Посилання відповідача на Перелік корисних копалин місцевого значення, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.94 №827 є також помилковим, оскільки цей перелік визначає лише розмежування корисних копалин місцевого та загальнодержавного значення.
Додатково суд дослідив норми, на порушення яких відповідач посилається в акті перевірки.
Згідно з пп. 263.6.1 п. 263 ст. 263 Податкового кодексу України вартість відповідного виду видобутої у податковому (звітному) періоді корисної копалини (мінеральної сировини) обчислюється платником для кожної ділянки надр на базових умовах поставки (склад готової продукції гірничодобувного підприємства) за більшою з таких її величин:
за фактичними цінами реалізації відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини);
за розрахунковою вартістю відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини).
Підпунктом 263.6.2 встановлено, що у разі обчислення вартості видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) за фактичними цінами реалізації вартість одиниці відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) встановлюється платником за величиною суми доходу, отриманого (нарахованого) від виконаних у податковому (звітному) періоді господарських зобов'язань з реалізації відповідного обсягу (кількості) такого виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини).
Відповідно до пп.263.6.5 у разі обчислення вартості відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) за розрахунковою вартістю до витрат платника за податковий (звітний) період включаються:
а) матеріальні витрати, що належать до витрат згідно з розділом III цього Кодексу, у тому числі витрати, пов'язані з виконанням господарських договорів із давальницькою сировиною, за винятком матеріальних витрат, пов'язаних із: зберіганням; транспортуванням; пакуванням; проведенням іншого виду підготовки (включаючи передпродажну підготовку), крім операцій, що віднесені до операцій первинної переробки (збагачення) у значенні, наведеному у розділі I цього Кодексу, для реалізації відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини); виробництвом і реалізацією інших видів продукції, товарів (робіт, послуг);
б) витрати з оплати праці, що належать до витрат згідно з розділом III цього Кодексу, крім витрат з оплати праці працівників, які не зайняті в господарській діяльності з видобування відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини);
в) витрати з ремонту основних засобів, що належать до складу витрат згідно з розділом III цього Кодексу, крім витрат на ремонт основних засобів, не пов'язаних технічно та технологічно з господарською діяльністю з видобування відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини);
г) інші витрати, що належать до складу витрат, у тому числі витрати, розподілені згідно з принципами облікової політики платника, понесені ним в періоди, коли господарська діяльність з видобування корисних копалин не провадилась у зв'язку із сезонними умовами провадження видобувних робіт згідно з розділом III цього Кодексу, крім витрат, не пов'язаних з господарською діяльністю з видобування відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), у тому числі: які виникають в результаті формування фінансових резервів; на сплату процентів боргових зобов'язань платника; на плату за користування надрами для видобування корисних копалин; на сплату штрафів та/або неустойки чи пені за рішенням сторін договору або за рішенням відповідних державних органів, суду.
Під час обчислення розрахункової вартості відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) також враховуються:
а) сума нарахованої амортизації, що визначається згідно з розділом III цього Кодексу, крім суми нарахованої амортизації на основні фонди і нематеріальні активи, що підлягають амортизації, але не пов'язані технічно та технологічно з господарською діяльністю з видобування відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини);
б) сума амортизації витрат, пов'язаних з господарською діяльністю з видобування відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) згідно з розділом III цього Кодексу.
Підпункт 263.6.9 визначає, що розрахункова вартість одиниці відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) (Цр) обчислюється за такою формулою:
Вмп + (Вмп х Крмпе)
Цр = ------------------------------,
Vмп
де Вмп - витрати, обчислені згідно з підпунктами 263.6.5 - 263.6.8 цього пункту (у гривнях);
Крмпе - коефіцієнт рентабельності гірничодобувного підприємства, обчислений у матеріалах геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр, затверджених Державною комісією України по запасах корисних копалин (десятковий дріб);
Vмп - обсяг (кількість) корисних копалин, видобутих за податковий (звітний) період.
Пункт 263.9 вищезазначеної статті регламентує ставки плати за користування надрами для видобування корисних копалин та визначає стосовно сировини для бутового каменю (всі види гірських порід, придатність яких визначається державними стандартами, в тому числі для щебеневої продукції) 7,50% від вартості видобутих корисних копалин.
При цьому податковий орган не взяв до уваги, що відповідно до п.263.2.1 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування плати за користування надрами для видобування корисних копалин по кожній наданій в користування ділянці надр, що визначена у спеціальному дозволі, є обсяг видобутої у податковому (звітному) періоді корисної копалини (мінеральної сировини).
Згідно з п. 14.1.128. Податкового кодексу України обсяг видобутих корисних копалин (мінеральної сировини) - обсяг товарної продукції гірничодобувного підприємства, що відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси» обліковується гірничодобувним підприємством як запаси - активи, вартість яких може бути достовірно визначена, для яких існує імовірність отримання їх власником - суб'єктом господарювання економічної вигоди, пов'язаної з їх використанням, та які складаються з: сировини, призначеної для обслуговування виробництва, у тому числі шляхом виконання господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною, та адміністративних потреб; готової продукції, що виготовлена на гірничодобувному підприємстві, у тому числі шляхом виконання господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною, призначена для продажу і відповідає технічним та якісним характеристикам, передбаченим договором або іншим нормативно-правовим актом.
Відповідно п.263.9 Податкового кодексу України встановлені ставки плати за користування надрами з мінеральної сировини, зокрема сировина для бутового каменю 7.5% та піщано-гравійна сировина 5%.
Відповідно п. 14.1.112 Податкового кодексу України мінеральна сировина – товарна продукція гірничодобувного підприємства, що є результатом його господарської діяльності з видобутку корисних копалин, у тому числі шляхом виконання господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною і за якісними характеристиками відповідає вимогам установлених законодавством стандартів або вимогам договорів.
Згідно з п.263.3 Податкового кодексу України види видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) визначається платником відповідно до затверджених законодавством переліків видів корисних копалин, а також кодифікації товарів та послуг з урахуванням затверджених платником схем руху видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) на виробничих дільницях та місцях зберігання з урахуванням складу вихідної сировини, умов конкретного виробництва, особливостей технологічного процесу та вимог до кінцевої продукції.
Матеріалами справи підтверджується, що позивач в період з 01.01.11 по 31.03.11 виготовляв наступну продукцію відповідно до кодифікації видів продукції:
- піски будівельні ДСТУ БВ 2.7-210:2009 (код 14.21.11.);
- щебінь ДСТУ БВ 2.7-75-98 (код 14.21.12);
Вищевказана продукція згідно з Державним класифікатором продукції та послуг ДК-016-97 відноситься до коду 14.2 Пісок та глина.
Враховуючи вищезазначене суд доходить висновку, що позивач правомірно визначив ставку 5% плати за користування нарами відповідно до базових нормативів як за піщано-гравійну сировину.
Щодо розрахунку плати за користування надрами суд зазначає, що згідно з п. 14.1.51 Податкового кодексу України добування корисних копалин – сукупність технологічних операцій з вилучення, у тому числі з покладів дна водойм, та переміщення, у тому числі тимчасове зберігання, на поверхню частини надр (гірничих порід, рудної сировини тощо), що вміщує корисні копалини.
Відповідно пп.263.6.7 ПК України сума витрат понесених на провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин щодо яких у податковому (звітному) періоді завершено комплекс технологічних операцій (процесів) з видобування, повністю включається до розрахункової вартості видобутих корисних копалин за відповідний податковий звітний період.
Згідно з робочим проектом розробки Новопавлівського родовища мігматитів визначено комплекс технологічних операцій: це витрати гірничого цеху (головна книга – рахунок №29).
З аналізу викладених норм можна дійти висновку, що до складу витрат для обчислення розрахункової вартості одиниці видобутих корисних копалин включаються витрати, понесені платником на забезпечення комплексу технологічних операцій (процесів), передбачених затвердженим в установленому порядку проектом розробки родовища корисних копалин.
З огляду на викладене суд зазначає, що податковим органом не було здійснено комплексний аналіз норм Податкового кодексу України, що призвело до неправомірного прийняття податкового повідомлення-рішення за наслідками проведеної перевірки ПАТ «Новопавлівський гранітний кар’єр».
Керуючись ст.ст. 160, 162, 163 КАС України суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Новопавлівський гранітний кар’єр» до Нікопольської об’єднаної державної податкової інспекції задовольнити.
Визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001232320 від 12.07.2011, винесене Нікопольською об’єднаною державною податковою інспекцією.
Присудити на користь Публічного акціонерного товариства «Новопавлівський гранітний кар’єр» здійснені ним документально підтверджені судові витрати у розмірі 3 грн. 40 коп. з Державного бюджету України.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Постанова суду може бути оскаржена протягом десяти днів з дня отримання повного тексту постанови шляхом подачі апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції з одночасним її направленням до суду апеляційної інстанції.
Повний текст постанови складений 01 вересня 2011 року.
Суддя < (підпис) >
< Текст >
< Список >
< Список >
< Список >О.В. Головко
< Текст >
< ПІБ Судді >
< ПІБ Судді >