21.10.2011 < копія >
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 жовтня 2011 р. Справа № 2а/0470/11860/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головко О.В.
при секретарі судового засідання Кваші Н.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
позов Закритого акціонерного товариства «Нікопольський ремонтний завод»
до Нікопольської об’єднаної державної податкової інспекції
про скасування податкових повідомлень-рішень, -
ВСТАНОВИВ:
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду 22 вересня 2011 року надійшов адміністративний позов Закритого акціонерного товариства «Нікопольський ремонтний завод», в якому позивач просить:
1. Визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення Нікопольської об’єднаної державної податкової інспекції № 0001422320 від 20.07.2011 про донарахування податку на прибуток підприємств та нарахування штрафних санкцій на загальну суму 44986, 81 грн. як таке, що не відповідає діючому законодавству України.
2. Визнати недійним та скасувати податкове повідомлення-рішення Нікопольської об’єднаної державної податкової інспекції № 0001412320 від 20.07.2011 про донарахування податку на додану вартість та нарахування штрафних санкцій на загальну суму 35990,05 грн. як таке, що не відповідає діючому законодавству України.
3. Стягнути з Нікопольської об’єднаної державної податкової інспекції на користь Закритого акціонерного товариства «Нікопольський ремонтний завод» судові витрати в сумі сплаченого судового збору.
В обґрунтування позову ЗАТ «Нікопольський ремонтний завод» зазначив, що спірні податкові повідомлення-рішення були прийняті в результаті необґрунтованих та необ’єктивних висновків посадових осіб ДПІ, викладених в Акті перевірки, а тому підлягають скасуванню як такі, що протирічать первинним документам та не відповідають чинному законодавству.
Відповідач проти позову заперечував, зазначивши, що висновки Акту перевірки є обґрунтованими та базуються на результатах перевірки ТОВ «Мостплюс», якою встановлено відсутність у підприємства необхідних умов для ведення господарської діяльності, а також встановлено відсутність поставок товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків, що свідчить про нікчемність договору поставки № 07024 від 07.02.2011, укладеного між ЗАТ «Нікопольський ремонтний завод» та ТОВ «Мостплюс».
Дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, заслухавши доводи представників сторін суд встановив наступне.
Нікопольською об’єднаною державною податковою інспекцією в період з 01.07.2011 по 06.07.2011 було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ЗАТ «Нікопольський ремонтний завод» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства в частині повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Мостплюс», за результатами якої складено Акт № 594/232/31167067 від 07 липня 2011 року.
На підставі зазначеного акту відповідачем 20 липня 2011 року були прийняті податкове повідомлення-рішення № 0001422320, яким збільшено суму грошового зобов’язання за платежем: податок на прибуток підприємств 44986,81 грн. (за основним платежем – 44985,81 грн., за штрафними санкціями – 1 грн.) та податкове повідомлення-рішення № 0001412320, яким збільшено суму грошового зобов’язання за платежем: податок на додану вартість 35990,05 грн. (за основним платежем - 35989,05 грн., за штрафними санкціями – 1 грн.).
Підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень став висновок, викладений в Акті перевірки, що в порушення підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» ЗАТ «Нікопольський ремонтний завод» неправомірно занижено податок на прибуток за період з 01.01.11 по 31.03.11 на 44986, 81 грн., а також, в порушення вимог ст.ст. 185, 188, 198, 201 Податкового кодексу України, було занижено податок на додану вартість на загальну суму 35989,05 за лютий 2011 року.
Як вбачається з вищезазначеного Акту перевірки Нікопольська ОДПІ зробила висновок про нікчемність договору поставки № 07024 від 07.02.2011, укладеного між ЗАТ «Нікопольський ремонтний завод» та ТОВ «Мостплюс» виходячи з інформації, викладеній в Акті перевірки від 28.04.2011 №1301/23-307/37213506 «Про результати документальної невиїзної перевірки по ТОВ «Мостплюс». Під час перевірки ДПІ у Красногвардійському районі було встановлено, що у ТОВ «Мостплюс» відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, а також відсутність поставок товарів та укладення ТОВ «Мостплюс» угод з метою настання реальних наслідків по ланцюгу за лютий 2011 року.
Позивач не погоджується з висновками податкового органу, зазначаючи, що умови договору поставки були виконані сторонами в повному обсязі, що підтверджується відповідними первинними документами. Крім того матеріали, які були придбані у ТОВ «Мостплюс», в подальшому були використані для виробництва продукції, що також підтверджується документами, які додано до матеріалів справи.
Надаючи оцінку доводам представників сторін суд встановив, що згідно з пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат платника податку включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв’язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.
Згідно з пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 цього Закону не включаються до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов’язковість на ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Підпунктом 11.2.1 пунктом 11.2 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, що датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
- або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;
- або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).
В статті 20 зазначеного Закону встановлено, що платник податку, за правильність нарахування, своєчасність сплати податку та дотримання податкового законодавства несе відповідальність у порядку та розмірах, визначених законом.
Відповідно до підпункту 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий кредит – сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов’язання звітного (податкового) періоду визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Пунктом 198.6 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).
У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.
Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що сталася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів (послуг); - дата отримання платником податку товарів (послуг), що підтверджується податковою накладною.
Суд зазначає, що за загальним правилом не є підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку за ланцюгом постачання товарів (послуг), враховуючи те, що позивач виконав всі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документи, які підтверджують розмір податкового кредиту.
Проте суд дійшов висновку, що для формування податкового кредиту також необхідно оцінювати реальність (фактичність) проведеної господарської операції.
Так, відповідно до Договору № 07024 від 07.02.2011, Специфікацій від 07.02.2011 та від 18.02.2011 (додатки до Договору № 07024 від 07.02.2011), ТОВ «Мостплюс» зобов’язувалось поставити ЗАТ «Нікопольський ремонтний завод» наступну продукцію: швелер № 10 Ст.3 – 30 тон, лист 40 Ст. ЗСП – 1, 282 тон.
При цьому суд зазначає, що товарно-транспортними накладними № 0802 та № 01 АБ від 08.02.2011 підтверджується постачання швелеру 10 Ст. 3 у кількості 26, 610 тон, тоді як згідно з видатковими накладними придбано швелер № 10 Ст.3 загальною масою 30 тонн та лист 40 Ст. ЗСП масою 1, 282 тон.
Судом встановлено, що згідно з п.2.2 Договору № 07024 від 07.02.2011 поставка товару здійснюється транспортом Покупця.
Порядок оформлення документів на перевезення закріплено Наказом Міністерства транспорту України «Про затвердження Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні» № 363 від 14.10.97, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за № 128/2568.
Відповідно до пп. 11.1 п. 11 Правил, основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.
Згідно з п. 1 Правил, товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу.
Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.
Згідно з пп. 11.5. та 11.7 п. 11 Правил товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом). Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.
Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. При цьому згідно зі ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, крім того правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
В судовому засіданні позивач зазначив, що товарно-транспортні накладні, які б підтверджували транспортування швелера масою 3,39 тон та листа масою 1,282 тон відсутні. Згідно з відповіддю від 14.10.2011, наданою ТОВ «Інтерпайп Україна» (перевізник за Договором від 01.09.2009) на запит ЗАТ «Нікопольський ремонтний завод», відсутні такі документи і у перевізника.
Таким чином відсутність первинного документу, наявність якого є обов’язковою за нормами чинного законодавства, ставить під сумнів факт отримання позивачем товару (послуг) за договором поставки № 07024 від 07.02.2011, а тому спірні податкові повідомлення-рішення, за висновком суду, є обґрунтованими та правомірними.
Керуючись ст.ст. 160, 162, 163 КАС України суд, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні адміністративного позову Закритого акціонерного товариства «Нікопольський ремонтний завод» до Нікопольської об’єднаної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень відмовити повністю.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Постанова суду може бути оскаржена протягом десяти днів з дня отримання повного тексту постанови шляхом подачі апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції з одночасним її направленням до суду апеляційної інстанції.
Повний текст постанови складений 20 жовтня 2011 року.
Суддя < (підпис) >
< Список >
< Список >
< Список >О.В. Головко
< Текст >