Справа 22- 6746 Суддя 1 інстанції Карабан LI.
Категорія 19 Доповідач Бугрім Л.М.
РІШЕННЯ
Іменем України
18 вересня 2006 року Апеляційний суд Донецької області у складі Головуючого Бугрим Л.М. Суддів Зінов"євої А.Г.
Олейнікової А.Г. При секретарі Іванові В.М.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Донецьку апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювання України у м Кіровське Донецької області на рішення Кіровського міського суду Донецької області від 15 травня 2006 року постановленного по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювання України у м.Кіровське про відшкодування моральної шкоди
Заслухавши доповідь судді Бугрим Л.М., вислухавши пояснення представника фонду .Іванової М.О., пояснення позивача ОСОБА_1 .,перевіривши матеріали справи, апеляційний суд
ВСТАНОВИВ:
У березні 2006 року ОСОБА_1 звернувся з данним позовом до відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювання України у м . Кіровське. В обгрунтування позову він посилався на те, що тривалий час працював на підприємствах вугільної галузі у шкідливих умовах праці внаслідок чого виникло професійне захворювання : коніотуберкульоз, легенева недостатність. Висновком МСЕК у нього встановлено втрату професійної працездатності на 30%.Наявність профзахворювання спричиняє йому моральну шкоду Просив у відшкодування моральної шкодя стягнути з фонду 30 000 грн.
Рішенням Кіровського міського суду Донецької області від 15 квітня 2006 року були задоволені частково позовні вимоги ОСОБА_1. та на його користь з відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництіві та профзахворювання України у м.Кіровське / далі фонд /було стягнуто у відшкодування моральної шкоди 15 000 грн.
На зазначене судове рішення фондом була подана апеляційна скарга у якій ставиться питання про скасування судового рішення у зв"язку з недоведеністю факту спричинення позивачу моральної шкоди , та у зв"язку з зупиненням дії Закону України „
Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювання , які спричинили втрату працездатності „ в частині сплати моральної шкоди ,а тому у суда не було підстав для задоволення позову.
У судовому засіданні представник фонду Іванова М.О. просила рішення суду скасувати та відмовити у позов ОСОБА_1., посилаючись на доводи скарги
Позивач просив рішення суду залишити без зміни, вказуючи на те, що втрата працездатності внаслідок професійного захворювання спричиняє йому моральну шкоду
Апеляційний суд вважає ,що апеляційна скарга піддягає задоволенню частково, рішення суду - в частині розміру моральної шкоди зміні з наступних підстав.
Зокрема, судом встановленого позивач тривалий час працював на підприємствах вугільної галузі на підземних роботах у шкідливих умовах з повним робочим днем.Підземний стаж складає 21 рік.. У зв"язку з впливом шкідливих умов праці на організм позивача він захворів і зазначене захворювання коніотуберкульоз ,антракосілікатоз, легенева недостатність клінікою профзахворювань визнане як професійне.Висновком МСЕК від 21. 01.2006 року у позивача вперше встановлено втрату професійної працездатності на 30% у зв"язку з цим профзахворюванням він
визнаний інвалідом 3-й групи бестроково. ______________
Зазначені обставини були підтверджені висновком клінічної лікарні профзахворювання, актом розслідування профзахворювання, санітарно-гігієнічною характеристикою, висновком МСЕК , випискою із історії хвороби позивача, висновком МСЕК.
Із пояснень позивача вбачається ,що у зв"язку з профзахворюванням він визнаний інвалідом, обмежений у виконанні тяжкої фізичної роботи , часто хворіє , вимушений докладати зусиль для організації життя..
За таких обставин, місцевий суд прийшов до обгрунтованного висновку про те,що у позивача у відповідності з вимогами ст ст. 21, 28 Закону України „ Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та профзахворювання, які спричинили втрату працездатності" виникло право на відшкодування моральної шкоди, а її розмір визначений в межах, передбачених ст. 34 п. З цього закону.
Доводи апеляційної скарги про те, що позивач не надав доказів з приводу спричинення йому моральної шкоди , є непереконливими .Не є підставою для відмови у задоволенні позову посилка фонду на ст.77 п.27 Закону України „Про державний бюджет України на 2006 рік" яким зупинена дія абз 4 ст.1,пдп „є" п.1 ч.І ст.21,ч.З ст.28 та ч. З ст. 34 Закону України „ Про загальнообов"язкове державне соціальне страхуваня від нещасного випадку на виробництві та профзахворювання України,які спричинили втрату працездатност",оскільки фонд є самодостаточною юридичною особою ,яка сплачує страхові виплати потерпілим за рахунок страхових внесків підроємств.
Разом з тим, розмір моральної шкоди визначенний судом є значно завищенням. Приведені судом доводи в його обгрунтування не давали підстав для стягнення його у такому розмірі , тому апеляційний суд вважає можливим у відповідності до вимог п. З ч. 1 ст. 309 ЦПК України у цієї частині рішення суду змінити та визначити позивачеві у відшкодування моральної шкоди 10 000грн, які слід стягнути з фонду. В іншій частині рішення суду залишити без зміни.
Керуючись ст. 307 ч.І п. З, 309 ч. 1 п.З, 314 ч. 2, 316 ЦПК України, апеляційний суд
В ИРІШИВ:
Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювання України м.Кіровське задовольнити частково.
Рішення Кіровського міського суду Донецької області від 15 травня 2006 року в частині розміру моральної шкоди змінити.
Стягнути з відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворюваня України у м. Кіровське Донецької області на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 10000 грн / десять тисяч грн./
В іншій частині рішення суду залишити без зміни.
Рішення суду набирає законної сили після його проголошення та може бути оскаржене до Верховного Суду України на протязі двох місяців з дня набрання ним чинності.