Справа 22- 8576 Суддя 1 інстанції Комарова В.А.
Категорія 44 Доповідач Бугрим Л.М.
РІШЕННЯ Іменем України
18 вересня 2006 року Апеляційний суд Донецької області у складі Головуючого Бугрим Л.М. Суддів Зінов"євої А.Г.
Олейнікової А.Г. При секретарі Іванові В.М. За участю адвоката ОСОБА_4.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні у м Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Червоногвардійського районного суду м. Макіївки від 17 липня 2006 року постановленного по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно набутої суми
Заслухавши доповідь судді Бугрим Л.М., вислухавши пояснення ОСОБА_2., ОСОБА_1, її представника ОСОБА_3., виступ адвоката ОСОБА_4, який діяв в інтересах ОСОБА_2 перевіривши матеріали справи, апеляційний суд
ВСТАНОВИВ:
У травні 2006 року ОСОБА_1звернулась з данним позовом до суду до ОСОБА_2 ,посилаючись на те, що ріішенням Гірницького районного суду м. Макіївки від 1 листопада 2004 року було частково задоволені її позовні вимоги за її позовом до ОСОБА_7. та ОСОБА_2 про визнання договору купівлі продажу автомашини недійсним Цим рішенням було витребувано належний її автомобіль КАМАЗ від ОСОБА_7, а з неї на користь ОСОБА_7. була стягнута вартість автомашини у сумі 17 000 грн..Факт укладання договору ОСОБА_2 з ОСОБА_7, факт передачи грошей ОСОБА_7.ОСОБА_2також встановлені цим рішенням суду. 26 грудня 2005 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачеві, оскільки боржник відмовляється повідомити про місцезнаходження автомобілю ,яке встановити не вдалось.У свою чергу вона повинна сплатити 17 000 грн, ОСОБА_7. за автомашину, які вона не отримувала.Відповідач ОСОБА_2 продав належний її автомобіль не маючи на це права , отримавши від ОСОБА_7. для передачи її 17 000 грн він фактично їх не передав та безпідставно утримує... .Просила постановити рішення, яким стягнути з відповідача ОСОБА_2 на її користь безпідставно набуті 17 000 грн.
Рішенням Червоногвардійського районного суду м. Донецька від 17 липня 2006 року позовні вимоги були задоволені частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1. безпідставно набуту суму у розмірі 7500 грн. а також судові витрати у сумі 170 грн. , а усього 7670 грн. , витрати на інформаційне технічне забезпечення.у сумі 30 грн-.
На зазначене рішення ОСОБА_2 була подана апеляційна скарга у якій він просив рішення суду скасувати та відмовити у позові ОСОБА_1 оскільки судом невірно визначено характер спірних правовідносин. Суд не врахував те, що ОСОБА_1. вже отримала за проданний автомобіль кошти, а тому зобов"язана до сплати на користь ОСОБА_7 17 000 грн.Висновки суду у мотивувальній частині суперечать резолютивній, оскільки суд у мотивувальній частині зробив висновок про те, що він без достатніх правових підстав отримав від ОСОБА_7. 17 000 грн, а в резолютиній частині цю суму чомусь стягнув на користь ОСОБА_1..
У судовому засіданні ОСОБА_2 підтримував доводи апеляційної скарги у повному обсязі, просив рішення суду скасувати та відмовити у позові.
Адвокат ОСОБА_4 діючий і внтересах ОСОБА_2 просив рішення суду скасути та відмовити у позові ОСОБА_1. у зв"язку з безпідставністю позовних вимог. ОСОБА_1., її представник ОСОБА_1 просили рішення суду залишити без зміни, а апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню, рішення суду скасуванню, а по справі слід постановити нове рішення, яким відмовити у позові виходячи з наступного.
У відповідності з вимогами ст 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи / потерпілого/ без достатньої правової підстави / безпідставно набуте майно/ зобов"язана повернути потерпілому це майно.Особа зобов"язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1. частково та стягуючи на її користь з ОСОБА_2 7500 грн, суд першої інстанції виходив з того , що ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_7. 17 000 грн без достатньої правової підстави, а оскільки ОСОБА_1. отримала від ОСОБА_8 1900 доларів США ,що еквівалентно 9500 грн , то на її користь підлягає стягненню залишок суми 7670 грн.
Однак, з таким висновком суду погодитись не можна оскільки він суперечить вимогам закону та матеріалам справи.
Зокрема,у відповідності з рішенням Гірницького районного суду м. Макіївки від 1 листопада 2004 року , яке було постановлене за позовом ОСОБА_1. до ОСОБА_7.,ОСОБА_2 про визнання угоди недійсною були встановлені факти укладання договору купівлі- продажу автомобіля КАМАЗ ОСОБА_2 для ОСОБА_7. на підставі довіренності від ОСОБА_3. якому в своє чергу довіреність на відчудження майна надала власник ОСОБА_1, і яка на час укладання угоди вже була скасована. Автомобіль КАМАЗ належав позивачці ОСОБА_1 Зазначенним рішенням суду угода була визнана недійсною і сторони повернуті у первісний стан, тобто судом застосовано принцип двусторонній рестітуцїї згідно з якою ОСОБА_2. була зобов"язана власнику автомобіля ОСОБА_1. повернути автомобіль КАМАЗ, а в свою чергу ОСОБА_1. була зобов"язана повернути вартість автомашини у сумі 17 000 грн. ОСОБА_7.
Зазначене рішення набрало чинності, касаційна скарга ОСОБА_1. ухвалою Верховного Суду України від 23 березня 2006 року залишена без зміни, тому встановлені цим рішенням факти мають преюдіціальне значення для вирішення теперешньої справи за позовом ОСОБА_1. у відповідності з вимогами ст 61 ч. З ЦК України.
Зокрема, вказанням рішеням суду встановленії права та обов"язки між сторонами за договором купівлі-продажу між продавцем автомашини ОСОБА_1 та її покупцем ОСОБА_7.у відповідності до яких ОСОБА_2. повинна повернути автомобіль ОСОБА_1, а ОСОБА_1 повинна повернути ОСОБА_7. вартість автомобіля 17 000 грн.
У той же час позовні вимоги ОСОБА_1, яка незгодна з вказанням рішенням фактично направлені на ревізію цього рішення.,на що не звернув уваги суд першої інстанції та встановив інші права та обов'язки ОСОБА_1. відносно проданої неї автомашини,у той час як її належить лише право власності на автомобіль, а права на повернення будь-яких сум з інших осіб за проданий автомобіль у неї не виникло.
Також судом першої інстанції зроблені взаємовиключні висновки між мотивувальною частиною рішеня та резолютивною.Зокрема суд вважав, що ОСОБА_2 набув 17 000 грн від ОСОБА_7. без достатньої правової підстави.,однак цю суму всупереч своїм же висновкам стягнув не на користь ОСОБА_7. , а на користь ОСОБА_10
Таким чином, у ОСОБА_10 у зв"язку з помилкою суду . на підставі двух рішень суду виникло не лише право на повернення належної автомашини , а ще й на повернення її вартості, що суперечить принципу двусторонньої реституції та вимогам закону.
Враховуючи наведене, рішення суду підлягає скасуванню, а по справі у відповідності з вимогами ст. 309 ч.І п. 4 ЦПК України , оскільки суд першої інстанції невірно застосував матеріальний закон, слід постановити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1. у позові у зв"язку з безпідставністю вимог.
Керуючись ст. 307 ч.І п.2, 309 ч.І п. 4, 314 ч.2, 316 ЦПК України, апеляційний суд
ВИРІШИ В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Червоногвардійського районного суду м. Макіївки від 17 липня 2006 року постановленного по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно набутої суми скасувати.
Відмовити ОСОБА_1 у позові до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно набутої суми
.Рішення суду набирає законної сили після його проголошення та може бути оскаржене до Верховного Суду України на протязі двох місяців після набрання ним чинності