04.11.2011 < копія >
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 листопада 2011 р. Справа № 2а/0470/12911/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головко О.В.
при секретарі судового засідання Кваші Н.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
позов ОСОБА_1
до Головного Дніпропетровського обласного управління у справах захисту прав споживачів
про визнання дій незаконними та зобов’язання вчинити певні дії, -
в с т а н о в и в :
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду 12 жовтня 2011 року надійшла позовна заява ОСОБА_1, в якому позивач просить:
1. Визнати незаконними дії керівництва Головного Дніпропетровського обласного управління у справах захисту прав споживачів щодо невиплати мені грошових коштів на період творчої відпустки.
2. Зобов’язати головне Дніпропетровське обласне управління у справах захисту прав споживачів виплати мені негайно грошові кошти у повному обсязі за час надходження мене у законній творчій відпустці з 01.09.2011 по 01.12.2011.
3. Відшкодувати мені заподіяну істотну моральну шкоду в розмірі 50000 гривень за несвоєчасну виплату мені грошових коштів на час знаходження у творчій відпустці та у зв’язку з безпідставними негативними висловлюванням на мою адресу в листі до обласного об’єднання профспілок державних установ.
4. Зобов’язати відповідача надати до суду звіт про виконання постанови.
В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що в порушення ст. 21 Закону України «Про відпустки»Головним Дніпропетровським управлінням у справах захисту прав споживачів позивачеві безпідставно не нараховувалася заробітна плата за період творчої відпустки для написання наукової праці, в результаті чого відбулося порушення його прав та законних інтересів.
Відповідач позов не визнав, подавши до суду письмові заперечення, в яких зазначив, що Головним Дніпропетровським обласним управлінням у справах захисту прав споживачів після надання ОСОБА_1 творчої відпустки було встановлено порушення порядку надання творчих відпусток, врегульованого Постановою Кабінету Міністрів України «Про умови, тривалість, порядок надання та оплати творчих відпусток»№ 45 від 19.01.1998, у зв’язку з чим наказом № 69-б від 27.09.2011 року ОСОБА_1 було відкликано з творчої відпустки, а отже відсутні підстави для законного нарахування та виплати позивачу заробітної плати за період знаходження у творчій відпустці.
Дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, заслухавши доводи представників сторін суд встановив наступне.
ОСОБА_1 відповідно до наказу від 19.09.2011 № 133-к Голови комісії з ліквідації Головного Дніпропетровського обласного управління у справах захисту прав споживачів –заступника начальника Головного управління Науменка С.В., займає посаду заступника начальника відділу контролю у сфері послуг та реклами.
ОСОБА_1 03 серпня 2011 року була подана заява на ім’я заступника начальника Головного Дніпропетровського обласного управління у справах захисту прав споживачів, в якій позивач просив надати йому творчу відпустку для написання наукової праці (монографії), матеріали якої будуть використані для закінчення дисертації на здобуття наукового ступеня –доктора наук, терміном на три місяці з 01.09.2011. Також позивачем до заяви було додано Довідку видавництва Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Купіна»про включення до плану випуску видань на поточний 2011 рік монографії ОСОБА_1 «Політичний консумерізм… Ґенеза, сутність, технології», яка рекомендована до другу вченою радою Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара.
Наказами Головного Дніпропетровського обласного управління у справах захисту прав споживачів № 53-б від 18.08.2011 та № 55-б від 19.08.2011 позивачеві була надана творча відпустка терміном з 01.09.2011 по 01.12.2011.
Згодом відповідачем встановлено, Актом Головного Дніпропетровського обласного управління у справах захисту прав споживачів від 16 вересня 2011 року зафіксовано, що відпустка була надана ОСОБА_1 з порушенням порядку надання творчих відпусток, врегульованого Постановою Кабінету Міністрів України «Про умови, тривалість, порядок надання та оплати творчих відпусток»№ 45 від 19.01.1998, оскільки ОСОБА_1 до заяви не було додано рекомендацій вченої ради Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара.
Надаючи оцінку доводам сторін та письмовим доказам, які додані до позовної заяви, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 77 Кодексу законів про працю України та ст. 16 Закону «Про відпустки»творча відпустка надається працівникам для закінчення дисертаційних робіт, написання підручників та в інших випадках, передбачених законодавством. Тривалість, порядок, умови надання та оплати творчих відпусток установлюються Кабінетом Міністрів України.
Згідно з ч. 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження умов, тривалості, порядку надання та оплати творчих відпусток»№ 45 від 19.01.1998 творчі відпустки надаються працівникам підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності за основним місцем їх роботи для закінчення дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата або доктора наук, для написання підручника, а також монографії, довідника тощо.
Суд зазначає, що позивач посилається як на підставу надання йому творчої відпустки на п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження умов, тривалості, порядку надання та оплати творчих відпусток», відповідно до якого творча відпустка для написання підручника чи наукової праці тривалістю до трьох місяців надається працівнику, який успішно поєднує основну діяльність із творчою роботою. Ця творча відпустка надається на підставі заяви працівника та довідки видавництва про включення підручника чи наукової праці до плану випуску видань на поточний рік. При цьому сам позивач і в своїй заяві, і в обґрунтування позовних вимог зазначив, що написання монографії необхідно у зв’язку з здобуттям ступеня доктора наук.
Отже, за висновком суду, вирішуючи питання щодо надання творчої відпустки необхідно виходити з положень п. 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження умов, тривалості, порядку надання та оплати творчих відпусток», згідно з яким творча відпустка для закінчення дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук тривалістю до трьох місяців та на здобуття наукового ступеня доктора наук - до шести місяців надається працівнику, який успішно поєднує основну діяльність із науковою роботою, надається на підставі заяви працівника та рекомендації наукової (науково-технічної) ради центрального органу виконавчої влади або вченої ради вищого навчального закладу III-IV рівня акредитації чи науково-дослідного інституту відповідного профілю (далі - вчена рада) про доцільність надання творчої відпустки. Для отримання рекомендації про доцільність надання творчої відпустки здобувач наукового ступеня повинен зробити наукову доповідь на засіданні кафедри, відділу або лабораторії, де проводиться наукова робота. За результатами доповіді кафедра, відділ, лабораторія подають вченій раді мотивований висновок з обґрунтуванням тривалості творчої відпустки.
Відповідачем до заяви про надання творчої відпустки відповідні рекомендації додано не було.
Актом Головного Дніпропетровського обласного управління у справах захисту прав споживачів від 16 вересня 2011 року підтверджується, що ОСОБА_1 не було надано рекомендацій вченої ради Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара, а друк монографії здійснюватиметься на підставі договору між ТОВ фірма «Купіна» та ОСОБА_1
Крім того, відповідачем до Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара було надіслано запит про надання інформації з цього питання. Відповідно до листа від 22.0.2011 № 88-552-749 –відповіді на запит, питання про рекомендацію до другу зазначеної монографії ОСОБА_1 Вченою радою Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара у 2011 році не розглядалося.
Суд встановив, що у зв’язку з встановленням відповідачем відсутністю законних підстав надання ОСОБА_1 творчої відпустки наказом Головного Дніпропетровського обласного управління у справах захисту прав споживачів № 69-б від 27.09.2011 року позивача було відкликано з відпустки, а отже відсутні підстави для нарахування та виплати позивачу заробітної плати за період знаходження у творчій відпустці.
Вирішуючи позовну вимогу про стягнення моральної шкоди суд виходив з роз’яснень, викладених в Постанові Пленуму Верховного суду України №4 від 31.03.1995 року.
Зокрема в Постанові зазначено, що відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Відповідно до ст.137 ЦПК України у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
Суд зазначає, що позивачем не доведено в чому саме, виходячи з норм чинного законодавства, полягає завдана йому моральна шкода. Позивач лише обмежується загальними поясненнями та фразами, які не можуть бути взяти судом до уваги як належне обґрунтування відповідної позовної вимоги.
Також позивач не зазначив з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
Сукупність викладених обставин дає можливість суду дійти висновку, що заявлений позов не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 160, 162, 163 КАС України суд, -
п о с т а н о в и в:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного Дніпропетровського обласного управління у справах захисту прав споживачів про визнання дій незаконними та зобов’язання вчинити певні дії відмовити повністю.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Постанова суду може бути оскаржена протягом десяти днів з дня отримання повного тексту постанови шляхом подачі апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції з одночасним її направленням до суду апеляційної інстанції.
Повний текст постанови складений 04 листопада 2011 року.
Суддя < (підпис) >
О.В. Головко