справа № 0670/10043/11
категорія 8.3.2
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 листопада 2011 р. м. Житомир
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Лавренчук О.В.,
розглянувши у порядку скороченого провадження м. Житомирі адміністративну справу
за позовом Малинської міжрайонної державної податкової інспекції < Текст >
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 < Текст >
про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця,-
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернулась з позовом Малинська об'єднана державна податкова інспекція про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 зареєстрованого виконавчим комітетом Малинської міської ради Житомирської області 15.09.2003 р.
В позовній заяві позивачем було вказано про те, що відповідач ОСОБА_1 з 01.01.2010 року не подає до ДПІ податкову звітність, у зв’язку з чим просив позов задовольнити у повному обсязі та припинити підприємницьку діяльність фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.
Відповідач не реалізував своє право на подання заперечень проти адміністративного позову, ухвалу про відкриття скороченого провадження направлялась за адресою визначеною державним реєстратором в ЄДРПОУ, що дає підстави судді розглядати справу в порядку скороченого провадження.
Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, судом встановлено наступне.
Відповідно до частини 1 статті 128 Господарського кодексу України громадянин визнається суб'єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 Кодексу, якою передбачено, що така реєстрація здійснюється у порядку, визначеному законом. Згідно з п. 2 частини 2 статті 55 ГК України громадяни України, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані як підприємці, визнаються суб’єктами господарювання.
Порядок та підстави реєстрації, припинення реєстрації визначаються Законом України від 15.05.2003 № 755-IV “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".
Відповідно до частини 1 статті 4 даного Закону державна реєстрація фізичних осіб - підприємців - це засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований виконавчим комітетом Малинської міської ради Житомирської області 15.09.2003, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію суб"єктів підприємницької діяльності-фізичної особи.
Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1 є суб'єктом господарювання, фізичною особою-підприємцем, зобов'язана виконувати обов'язки, покладені на неї законами у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності та на неї розповсюджується дія Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15.05.2003 № 755-ІV, у тому числі в частині перереєстрації і припинення реєстрації.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Усі громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом.
Здійснюючи господарську діяльність, громадянин-підприємець згідно частини 6 статті 128 Господарського кодексу України зобов'язаний своєчасно надавати податковим органам декларації про доходи, інші необхідні відомості для нарахування податків та інших обов'язкових платежів, сплачувати податки в порядку та розмірах, встановлених законом.
Тобто, відповідач являючись фізичною особою-підприємцем, зареєстрованим в установленому законом порядку у якості платника податків, зобов'язаний щорічно подавати декларації на доходи фізичних осіб до 1 квітня року, наступного за звітним.
Судом встановлено, що відповідач з 01.01.2010 року не надає до податкових органів декларації про доходи. Цей факт підтверджується наступними доказами.
Відповідно до довідки Малинської МДПІ №6106/17 від 19.07.2011року ОСОБА_1 не надає до Малинської МДПІ податкову звітність з 01.01.2010 року.
Відповідно до довідки Малинської МДПІ №5961/10/19-3026 від 15.07.2011 року ОСОБА_1 станом на 15.07.2011 року заборгованість по платежах до бюджету відсутня.
Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1 під час здійснення господарської діяльності не виконала вимоги ст. 67 Конституції України, частини 6 статті 128 Господарського кодексу України, п.п.2 п.1 ст. 9 Закону України "Про систему оподаткування” № 1251-ХІІ від 25.06.1991 року, пунктів “а”, “в” п. 19.1 ст. 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003 № 889-ІУ, п. п. “г” п.4.1.4. ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами" від 21.12.2000, № 2181 -II.
Відповідно до частини 2 статті 51 ГК України підприємницька діяльність припиняється на підставі рішення суду у випадках, передбачених Кодексом та іншими законами.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 46 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” від 15.05.2003 року № 755-ІV державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця проводиться у разі постановлення судового рішення з цього питання, підставами для ухвалення такого рішення є неподання протягом року органам державної податкової служби декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.
Приписами п.п.16.1.3 п.16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, який набрав чинності 01.01.2011 року визначено, що платник податків зобов"язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді (п.п.49.2 ст. 49 Податкового кодексу України).
Приймаючи до уваги, що ОСОБА_1 з 01.01.2010 року декларацій, документів фінансової звітності до органів державної податкової служби не надає, у суду є підстави для припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця тому позов підлягає задоволенню.
Згідно п.17 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" органи державної податкової служби в установленому законом порядку мають право звертатись до суду з заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.
Відповідно до підпункту 8.6 пункту 8 Інструкції про порядок обліку платників податків, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 19.02.98 року № 80 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 16.03.98 року за № 172/2612, якщо платник податків не має заборгованості перед бюджетом, та в разі неподання протягом одного року в органи державної податкової служби податкових декларацій, документів податкової звітності, то керівник органу державної податкової служби приймає рішення у вигляді розпорядження відносно платника податків - про звернення до суду із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності, постановлення судового рішення про припинення юридичної особи.
Зазначені повноваження органів державної податкової служби щодо звернення до суду із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності слід розуміти, як право на позов про припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця на підставі Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців”від 15.05.2003 року № 755-IV.
Такий висновок можливо зробити на підставі аналізу положень п. 3 ч. 1 ст. 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 року № 509-ХІІ, відповідно до якого до функцій податкових органів належить контролювання своєчасності подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об’єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів. Застосування наслідків, передбачених Законом України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців” від 15.05.2003 року № 755-ІV за неподання декларацій та фінансової звітності можливо лише на підставі рішення суду.
Крім того, відповідно до прикінцевих положень зазначеного Закону, який набрав чинності з 1 липня 2004 року, закони та нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, яка не суперечить цьому Закону.
Таким чином, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду з позовами про припинення підприємницької діяльності фізичних осіб-підприємців.
Частиною 3 ст. 46 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” від 15.05.2003 року № 755-IV встановлено, що фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.
Відповідно до частини 1 статті 49 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” від 15.05.2003 року № 755-IV суд, який постановив рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця в день набрання таким рішенням законної сили, направляє копію державному реєстратору за місцем реєстрації фізичної особи-підприємця для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.
Згідно з частиною 9 статті 47 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” від 15.05.2003 року № 755-IV для проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем за її рішенням фізична особа - підприємець або уповноважена нею особа не раніше двох місяців з дати публікації повідомлення у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації подає державному реєстратору особисто (надсилає рекомендованим листом з описом вкладення) такі документи: заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем за її рішенням; свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця; довідку відповідного органу державної податкової служби про зняття фізичної особи - підприємця з обліку як платника податків; довідку відповідного органу Пенсійного фонду України про зняття з обліку; довідки відповідних органів фондів соціального страхування про зняття з обліку.
Згідно з частиною 4 статті 94 КАС України у справах, у яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Тому судові витрати по справі не підлягають стягненню з відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 158, 159, 160, 163 КАС України, суддя
постановив:
1.Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
2.Припинити державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 зареєстрованого виконавчим комітетом Малинської міської ради Житомирської області 15.09.2003 р., ідентифікаційний номер НОМЕР_1, проживає за адресою:АДРЕСА_1.
3.Копію постанови в день набрання нею законної сили направити державному реєстратору за місцем реєстрації фізичної особи – підприємця для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця.
4.Зобов’язати фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 здійснити заходи, пов’язані з ліквідацією суб’єкта господарювання у встановленому законом порядку і подати органу державної реєстрації документи, відповідно до частини 9 статті 47 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”.
Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.
У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий суддя: О.В. Лавренчук
Повний текст постанови виготовлено: < Дата >
присуджено до стягнення < сума > грн.
матеріальну шкоду < сума > грн.
моральну шкоду < сума > грн.