справа № 0670/8508/11
категорія 8.2.1
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 листопада 2011 р. м. Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Лавренчук О.В.,
за участю секретаря - Недашківської Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Омелянівський кар'єр" < Текст >
до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції < Текст >
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №0000222301 від 05.05.2011 р.,-
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Омелянівський кар'єр" звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області від 05.05.2011 року №0000222301, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на 230394,00 грн.
В обґрунтування своїх вимог посилається на відповідність дій підприємства вимогам Закону України "Про податок на додану вартість", який визначає підстави для включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту підприємства. Зазначає, що наявні у позивача первинні документи, на підставі яких податок на додану вартість включений до складу податкового кредиту, оформлені у відповідності до вимог чинних нормативно-правових актів та підтверджують факт здійснення відповідної господарської операції.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.
Відповідач надав письмові заперечення проти адміністративного позову, за змістом яких просить відмовити у його задоволенні. У судовому засіданні представник відповідача надав пояснення та зазначив, що надані позивачем для перевірки товарно-транспортні накладні не відповідають вимогам чинного законодавства, оскільки не містять типових реквізитів, а відтак ці документи не можуть підтверджувати факт здійснення господарської операції між позивачем, ТОВ "СКВ-МІГ" та ПП ОСОБА_1 З огляду на відсутність належних доказів в підтвердження факту здійснення господарської операції, відповідач вважає неправомірним включення позивачем до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ "СКВ-МІГ" та ПП ОСОБА_1
У судовому засіданні представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідачем було здійснено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Омелянівський кар'єр" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при взаємовідносинах з ТОВ "СКВ-МІГ" та ПП ОСОБА_1 за період з 01.12.2010 року по 31.12.2010 року, за наслідками якої складено акт від 06.04.2011 року №451/23-01/00292400.
Зазначеним актом зафіксовано порушення підприємством вимог п.п.3.1.1 п.3.1 ст. 3, п.4.1 ст.4, п.п. 7.3.1 п.7.3, п.п. 7.2.6 п.7.2, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", п. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що призвело до заниження податку на додану вартість за грудень 2010 року на 184315,00 грн.
На підставі акту перевірки відповідачем 05.05.2011 року було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000222301, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на 230394,00 грн., в тому числі 184315,00 грн. основного платежу та 46079,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій
Перевіряючи оскаржуване рішення на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд не може визнати його таким, що узгоджується з правовими положеннями законів України, зважаючи на наступне.
Так, судом встановлено, що в акті перевірки зафіксовано обставини, відповідно до яких між позивачем (Покупець) та ТОВ "СКВ-МІГ" (Продавець) укладено договір купівлі-продажу від 01.01.2010 року, за умовами якого Продавець зобов'язався передати у власність Покупця нафтопродукти, а Покупець зобов'язався прийняти товар та оплатити його у строки і на умовах, визначених цим договором.
На виконання умов даного договору ТОВ "СКВ-МІГ" поставило позивачу дизельне паливо та бензин та виписало у грудні 2010 року податкові накладні з включенням до їх складу податку на додану вартість у сумі 147697,66 грн., а також видаткові накладні. Копії зазначених документів містяться в матеріалах справи .
Сума податку на додану вартість у розмірі 147697,66 грн. включена до податкового кредиту товариства у січні 2011 року. Розрахунки проведені у безготівковій формі, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями платіжних доручень.
Окрім цього, 01.01.2010 року між позивачем (покупець) та ПП ОСОБА_1 (постачальник) укладений договір №1/0/10/32 від 01.01.2010 року, відповідно до якого постачальник здійснював поставку запчастин на адресу покупця.
На виконання вимог договору, протягом грудня 2010 року ПП Мошківським поставлені позивачу запасні частини: вал, зуб ковша, упор рукоятки, контактор, ролики, сітка, грохот, транспортна стрічка, на загальну суму 357786,54 грн., в тому числі податок на додану вартість 59631,08 грн.
Сума податку на додану вартість у розмірі 59631,08 грн. включена до податкового кредиту товариства у січні 2011 року. Розрахунки проведені у безготівковій формі, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями платіжних доручень.
Розрахунки проведені у безготівковій формі, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями платіжних доручень.
Заперечуючи проти права позивача на включення згаданої суми податку на додану вартість до податкового кредиту, відповідач вказує на те, що у ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товару від ТОВ "СКВ-МІГ" і ПП "Мошківсього до ТОВ "Омелянівський кар'єр" у зв'язку з відсутністю належним чином оформлених актів приймання-передачі товару та документів, що засвідчують транспортування і зберігання товарів. В акті перевірки міститься посилання на пояснення ТОВ "Омелянівський кар'єр", відповідно до якого вказано, що доставка товарів (нафтопродуктів) на підприємство проводилась транспортом постачальника, але на підтвердження цих даних позивачем надано тільки неналежним чином оформлені товарно-транспортні накладні на відпуск нафтопродуктів від ТОВ "СКВ-МІГ", які не містять номеру подорожнього листа, ідентифікаційного коду вантажоодержувача, виду перевезень та установленого для даного виду перевезень цифрового коду, дати і часу виїзду з підприємства-вантажовідправника, дати і часу прибуття до вантажоодержувача, дати і часу виїзду від вантажоодержувача, прізвища, ім'я, по-батькові та підпису особи, яка отримала вантаж. Відповідач вважає, що тільки належним чином оформлена товарно-транспортна накладна, яка дозволяє ідентифікувати перевезення певного виду вантажу від постачальника до покупця, може бути правовою підставою для включення сум податку на додану вартість з вартості одержаних вантажів до складу податкового кредиту. Окрім цього, товарно-транспортні накладні на відпуск запчастин від ПП ОСОБА_1 для перевірки взагалі не надано.
Правовідносини, що виникають у зв’язку з формуванням платником податку на додану вартість податкового кредиту, регулюються Законом України "Про податок на додану вартість", який був чинним під час виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до п.4.1 ст. 4 4.1 Закону України "Про податок на додану вартість" (у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).
Підпунктом 7.3.1 пункту 7.3 вказаного Закону визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;
або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.
Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника (п.п.7.2.6 п.7.2 Закону).
Згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту (п.п. 7.4.4 п.7.4 Закону).
Зміст наведених норм свідчить про те, що наявність господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, є визначальною умовою для виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту.
Обставини щодо фактичності здійснення господарських операцій з придбання у ТОВ "СКВ-МІГ" нафтопродуктів та запчастин у ПП Мошківського, на які платник податку посилається як на підставу виникнення у нього права на включення сплаченого ПДВ до податкового кредиту, відповідачем спростовані не були.
Так, зазначені обставини знайшли своє підтвердження у ході судового розгляду справи, під час якого було встановлено, що позивач належними доказами довів факт придбання нафтопродуктів, їх отримання шляхом транспортування ТОВ "СКВ-МІГ" автомобільним транспортом, що, зокрема, підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, а саме: договором купівлі-продажу від 01.01.2010 року, видатковими та податковими накладними, довіреностями на отримання нафтопродуктів від ТОВ "СКВ-МІГ", товарно-транспортними накладними на відпуск нафтопродуктів.
Судом також встановлений факт наявності у ТОВ "СКВ-МІГ" торгового патенту серії ТПВ №059759 на право здійснення роздрібної торгівлі нафтопродуктами та факт наявності цистерн у ТОВ "СКВ-МІГ", який підтверджується договором оренди цистерн від 01.07.2009 року №1. Наведені обставини засвідчують спроможність ТОВ "СКВ-МІГ" бути постачальником нафтопродуктів для ТОВ "Омелянівський кар'єр". При цьому, представниками сторін не заперечувалось, що єдиним постачальником нафтопродуктів для ТОВ "Омелянівський кар'єр", використання яких забезпечує можливість здійснення позивачем власної господарської діяльності з добування піску та гравію, яка у свою чергу вимагає використання автотранспорту, було ТОВ "СКВ-МІГ".
Крім того, позивачем в підтвердження факту використання придбаних нафтопродуктів у подальшій господарській діяльності товариства надані відомості про списання паливно-мастильних матеріалів за грудень 2010 року, а також відомості про видачу бензину та мастильних матеріалів на автомашини, що використовуються позивачем у його господарській діяльності.
Окрім цього позивачем доведено отримання від ПП ОСОБА_1 запчастин, які використались позивачем для поточного профілактичного ремонту - дробарки для переробки каменю, що підтверджується актами списання запчастин, видатковими накладними, актами приймання передачі товару та документами, що засвідчують транспортування та зберігання товару.
Допитаний в судовому засіданні ПП ОСОБА_1 підтвердив факт продажу позивачу запчастин та реальне виконання умов договору №1/0/10/32 від 01.01.2010 року, а також пояснив, що на представника ТОВ "Омелянівський кар'єр", який забирав запчастини на його складі була виписана довіреність.
Відповідно до ч. 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов’язання, презюмується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.
Обставини, які слугували фактичною підставою для визначення позивачу грошового зобов’язання з податку на додану вартість згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, знаходяться поза межами вимог п.4.1 ст.4, п.п. 7.3.1 п.7.3, п.п. 7.2.6 п.7.2, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".
Посилання відповідача на неналежне заповнення товарно-транспортних накладних, за умови відсутності доказів, які б підтверджували факт фіктивних взаємовідносин між позивачем, ТОВ "СКВ-МІГ" та ПП "ОСОБА_1, не спростовує висновку про незаконність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, адже надані позивачем в підтвердження факту господарських взаємовідносин зі своїм контрагентом товарно-транспортні накладні дозволяють ідентифікувати вид перевезення (з огляду на зазначення у накладних відомостей про автомобіль, яким таке перевезення здійснювалось), зміст та учасників господарської операції, а також дозволяють забезпечити ідентифікацію та облік товару. Отже недоліки у заповненні товарно-транспортних накладних, на які вказує відповідач, не спростовують реальності здійснених господарських операцій між позивачем, ТОВ "СКВ-МІГ" та ПП "ОСОБА_1
Крім того, надані позивачем документи дають підстави для висновку про сплату товариством сум податку на додану вартість в ціні придбання нафтопродуктів у ТОВ "СКВ-МІГ" та запчастин у ПП "ОСОБА_1, які видали позивачу податкові накладні, маючи статус платника податку, що не спростовано відповідачем.
З огляду на викладене законодавче регулювання спірних правовідносин та на встановлені у справі обставини щодо дотримання позивачем усіх визначених Закону України "Про податок на додану вартість" умов для включення сплаченого в ціні придбаних товарів податку на додану вартість до складу податкового кредиту підприємства та при наявності належним чином складених податкових накладних, виданих платником податку на додану вартість, суд вважає, що оскаржуване рішення Коростенської об’єднаної державної податкової інспекції Житомирської області про визначення податкового зобов'язання з ПДВ не відповідає вимогам чинного законодавства, з огляду на що вважає позовні вимоги про його скасування обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 71, 86, 94, 158-163, 254 КАС України, суд
постановив:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Омелянівський кар'єр" задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області від 05.05.2011 року №0000222301, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на 230394,00 грн.
Відшкодувати з Державного бюджету України на користь позивача 3,40 грн. сплаченого судового збору.
Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.
У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий суддя: О.В. Лавренчук
Повний текст постанови виготовлено: < Дата >
присуджено до стягнення < сума > грн.
матеріальну шкоду < сума > грн.
моральну шкоду < сума > грн.