справа № 0670/9396/11
категорія 8.2.8
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 листопада 2011 р. м. Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Лавренчук О.В.,
за участю секретаря - Недашківської Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 < Текст >
до Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції < Текст >
про скасування податкового повідомлення - рішення №0018301702 від 26.05.2011 р.,-
встановив:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.05.2011 року №0018301702, яким позивачу збільшено суму грошового зобов’язання з податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 12468,00 грн.
В обґрунтування зазначеного позову вказує на те, що за змістом Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва" від 03.07.1998 року №727/98 (у редакції Указу Президента України від 28.06.1999 року №746/99, надалі - Указ) граничний обсяг виручки у сумі 500000,00 грн. встановлюється лише як критерій визначення можливості суб’єкта підприємницької діяльності знаходитись на спрощеній системі оподаткування. Тому перевищення зазначеного граничного обсягу виручки не дає підстав для нарахування іншого податку, крім сплаченого єдиного податку, а є виключно підставою для переходу такої особи на спрощену систему оподаткування з наступного звітного періоду. Таким чином, вважає оподаткування відповідачем суми виявленого у позивача у I-III кварталах 2008 року перевищення, суперечить вимогам Указу Президента України №727/98.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав вимоги позовної заяви у повному обсязі, просив їх задовольнити.
Представник відповідача адміністративний позов не визнав та просив відмовити у його задоволенні. Зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки позивачем завищено суму послуг, безпосередньо пов’язаних з одержанням доходів.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, вважає, що адміністративний позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що посадовими особами відповідача було здійснено документальну виїзну планову документальну перевірку дотримання вимог податкового та іншого законодавства суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_1 за період з 01.10.2007 року по 30.09.2010 року, за наслідками якої складено акт від 31.01.2011 року №410/17-02/НОМЕР_1.
На підставі акту перевірки відповідачем 26.05.2011 року було прийнято податкове повідомлення-рішення №0018301702, яким позивачу збільшено суму грошового зобов’язання з податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 12468,21 грн.
Прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення пов’язано з тим, що у ході здійснення перевірки було зроблено висновок про порушення позивачем п. 19.1 ст. 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003 року №889-ІV (зі змінами та доповненнями», у результаті чого підприємцем занижено податок з доходів від підприємницької діяльності в період, що перевірявся, на загальну суму 12778,26 грн., у тому числі: за 2008 рік - в сумі 9897,00 грн.; за 2009 рік - в сумі 2881,26 грн.
Зазначений висновок, зокрема, пов'язаний з обставинами справи, відповідно до яких у період, що перевірявся, позивач здійснював діяльність на спрощеній та загальній системі оподаткування. Фактично у III кварталі 2008 року податковим органом під час перевірки встановлено перевищення ліміту показників обсягу виручки на суму 87976,00 грн. (587976,00 грн. - 500000,00 грн.)
Відповідач вважає, що при перевищенні обсягу виручки, встановленої Указом Президента України №727/98, платник єдиного податку суму такого перевищення повинен оподатковувати на загальних підставах.
Суд погоджується з такою правовою позицією відповідача, зважаючи на наступне.
Спеціальним законодавством, яким є Указ Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва", запроваджено спеціальний режим оподаткування, обліку та звітності, спрямований на підтримку суб’єктів малого підприємництва.
За змістом статті першої зазначеного Указу єдиний податок сплачується виключно з доходів, одержаних фізичною особою-суб’єктом підприємницької діяльності з додержанням вимог Указу, зокрема, якщо виручка платника єдиного податку за рік не перевищує 500000,00 грн.
Згідно зі статтею 5 Указу у разі порушення вимог, установлених статтею 1 цього Указу, платник єдиного податку повинен перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності, починаючи з наступного звітного періоду (кварталу).
У той же час, зазначений Указ не містить положень, які б регулювали питання оподаткування сум, що перевищують граничний обсяг виручки, встановлений законодавцем.
За таких обставин оподаткування доходів, отриманих платником єдиного податку з порушенням умов перебування на спрощеній системі оподаткування, повинно здійснюватися із застосуванням правил загальної системи оподаткування, врегульованих, зокрема, Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб" з урахуванням загальних принципів оподаткування, закріплених Конституцією України та Законом України від 25.06.1991 року №1251-XII "Про систему оподаткування" (чинним на час виникнення спірних відносин), якими встановлювалися засади податкових відносин в Україні.
Згідно з розділом ІV Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" оподаткуванню підлягають доходи громадян, одержані протягом календарного року від здійснення підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також інші доходи громадян, не передбачені як об'єкти оподаткування у розділах II та III цього Декрету.
Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) i документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу.
Пунктом 7.1 ст. 7 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" визначено, що ставка податку становить 15 відсотків від об'єкта оподаткування, крім випадків, визначених у пунктах 7.2 - 7.3 цієї статті.
Таким чином, відповідачем правильно визначена необхідність застосування приписів Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" щодо доходів ФОП ОСОБА_1 отриманих у III кварталі 2008 року, які перевищують граничні обсяги виручки від здійснення підприємницької діяльності, встановлені названим Указом.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 11.04.2011 року.
Суд рахує за необхідне зауважити, що під час розгляду справи представником позивача не заперечувався факт перевищення у III кварталі 2008 року граничних обсягів виручки позивача у сумі визначеній податковим органом у акті перевірки.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України.
Керуючись ст.ст.2,86,94,159-163,167,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
постановив:
В задоволенні позовних вимог Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення - рішення №0018301702 від 26.05.2011 р. - відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.
У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий суддя: О.В. Лавренчук
Повний текст постанови виготовлено: < Дата >
присуджено до стягнення < сума > грн.
матеріальну шкоду < сума > грн.
моральну шкоду < сума > грн.