Донецький апеляційний адміністративний суд
У Х В А Л А
Іменем України
« 07 » травня 2007 року справа № 22а-2339/08
м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Геращенка І.В.
суддів Арабей Т.Г., Малашкевича С.А.
при секретарі судового засідання Танцюра Н.С.
за участю представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1.
від відповідача - не з”явились
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Міністерства Внутрішніх справ України в Луганській області
на постанову Ленінського районного суду м. Луганська
від 08.11.2007 року
у справі № 2а-174/07
за адміністративним позовом ОСОБА_1
до відповідача Управління Міністерства Внутрішніх справ України в Луганській області
про скасування рішення про звільнення та поновлення на роботі
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1звернувся до Ленінського районного суду м. Луганська з позовною заявою до Управління Міністерства Внутрішніх справ України в Луганській області про скасування рішення про звільнення та поновлення на роботі.
Постановою Ленінського районного суду м. Луганська від 08.11.2007 року у справі № 2а-174/07 (суддя Попова О.М.) позовна заява задоволена. Відповідачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким в задоволені позовної заяви відмовити.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовує невірним застосуванням норм процесуального та матеріального права.
Вказує на те, що в порушення вимог ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України місцевий адміністративний суд не задовольнив клопотання про виклик свідків та не надав оцінки поясненням свідків.
Зазначає, що в порушення вимог ст. 24 Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ, судом першої інстанції вирішене питання про виплату грошового забезпечення з 17.01.2006 року, тобто, більше ніж за рік.
Колегія суддів вважає такий висновок правомірним, а апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Пунктом 1 статті 3 КАСУ встановлено, що справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
З позовної заяви вбачається, що вона містить вимогу про скасування рішення про звільнення та поновлення на роботі.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які стосуються інтересів конкретної особи, вирішуються адміністративними судами за місцем проживання (перебування, знаходження) позивача.
Оскільки, як вбачається з позовної заяви та матеріалів справи, місцем постійного проживання позивача є м. Антрацит Луганської області, позовна заява повинна була подаватись до Антрацитівського міського суду Луганської області.
Тобто, розглядаючи справу по суті, Ленінським районним судом порушений процесуальний принцип територіальної підсудності, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України.
Крім того, з позову вбачається, також, що вона містить вимогу до УМВС України в Луганській області.
Як свідчать матеріали справи, позивач проходив службу в ОДСБЕЗ Антрацитівського МВ УМВД України в Луганській області.
Згідно ч.1, 2, 3 ст. 50 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.
Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб'єкти владних повноважень.
Відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Відповідно до ст. 52 КАС України суд першої інстанції, встановивши, що з адміністративним позовом звернулася не та особа, якій належить право вимоги, або не до тієї особи, яка повинна відповідати за адміністративним позовом, може за згодою позивача допустити заміну первинного позивача або відповідача належним позивачем або відповідачем, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи.
Якщо позивач не згоден на його заміну іншою особою, то ця особа може вступити у справу як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, про що суд повідомляє третю особу.
Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні адміністративного позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави.
Після заміни сторони, вступу третьої особи, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору, залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку.
Згідно ст. 6 КАС України кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом.
Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом.
Кожен має право на участь у розгляді своєї справи в адміністративному суді будь-якої інстанції в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Іноземці, особи без громадянства та іноземні юридичні особи користуються в Україні таким самим правом на судовий захист, що і громадяни та юридичні особи України.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при прийнятті постанови порушені права Антрацитівського міського відділу УМВС України в Луганській області щодо захисту проти пред¢явленого позову, реалізування комплексу прав, наданих йому законом, що є порушенням процесуального принципу змагальності, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України.
Оскільки суд першої інстанції при розгляді справи порушив принцип територіальної підсудності, постанова суду підлягає скасуванню, а справа - направленню до Ленінського районного суду м. Луганська для передання до належного суду.
На підставі викладеного, керуючись ст. 6, ст. 17, ст. 19, ст. 160, ст. 167, ст. 195, п. 6 ч. 1 ст. 199, п. 4 ч. 1 ст. 202, п. 6 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ст. 211, ст. 212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області на постанову Ленінського районного суду м. Луганська від 08.11.2007 року у справі № 2а-174/07 - задовольнити.
Постанову Ленінського районного суду м. Луганська від 08.11.2007 року у справі № 2а-174/07 за позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області про скасування рішення про звільнення та поновлення на роботі - скасувати.
Справу № 2а-174/07 за позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області про скасування рішення про звільнення та поновлення на роботі повернути до Ленінського районного суду м. Луганська для направлення до розгляду належному суду з урахуванням принципу територіальної підсудності.
Ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дня проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після складання повного тексту ухвали. Касаційна скарга подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
У судовому засіданні 08.05.2008 року проголошена вступна та резолютивна частина ухвали, повний текст ухвали виготовлений 12.05.2008 року.
Головуючий І.В.Геращенко
Судді Т.Г.Арабей
С.А.Малашкевич
З оригіналом згідно
головуючий І.В.Геращенко