ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 січня 2012 р. Справа № 152519/11/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Гінди О.М.
суддів: Заверухи О.Б., Ніколіна В.В.
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Камінь-Каширському районі Волинської області на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2011 року про відмову у відстроченні виконання судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Камінь-Каширському районі Волинської області про зобов’язання здійснити нарахування підвищення до пенсії дитині війни,–
встановив:
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 10.04.2009 року задоволено частково адміністративний позов ОСОБА_1 до УПФУ в Камінь-Каширському районі про зобов’язання здійснити нарахування підвищення до пенсії дитині війни.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.04.2011 року скасовано постанову Волинського окружного адміністративного суду від 10.04.2009 року та прийнято нову постанову, якою вказаний вище адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії УПФУ в Камінь-Каширському районі щодо не здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1. Зобов’язано УПФУ в Камінь-Каширському районі нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року з врахуванням ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та виплачених сум. В решті позовних вимог відмовлено.
11 листопада 2011 року УПФУ в Камінь-Каширському районі подало до Волинського окружного адміністративного суду заяву про відстрочення виконання постанови Волинського окружного адміністративного суду від 10.04.2009 року. Пенсійний фонд, як на підставу відстрочення виконання цієї постанови посилається на відсутність коштів на рахунку пенсійного органу.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2011 року в задоволенні цієї заяви відмовлено.
Не погодившись з даною ухвалою суду першої інстанції, УПФУ в Камінь-Каширському районі оскаржило її в апеляційному порядку. Вважає, що дана ухвала прийнята з невідповідністю висновків обставинам справи, а тому підлягає скасуванню з підстав викладених в апеляційній скарзі. Просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нову ухвалу, якою заяву про відстрочення виконання судового рішення задоволити.
Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, апелянт посилається на те, що судом першої інстанції під час винесення оскарженої ухвали не враховано того, що на даний момент своєчасне виконання судового рішення з боку УПФУ в Камінь-Каширському районі вкрай ускладнене, у зв’язку із відсутністю коштів на рахунках. Крім цього, апелянт вказує на те, що управління пенсійного фонду в районах відповідно до Положень не є власником, або розпорядником коштів Державного бюджету України, тому не може виконати судове рішення, за відсутності надходжень коштів з Державного бюджету України через Державне казначейство України.
Враховуючи те, що від усіх осіб, які беруть участь в справі, клопотань про розгляд справи за їх участю не надходило, суд апеляційної інстанції розгляд справи здійснює в порядку письмово провадження за наявними у справі матеріалами.
Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави і межі апеляційної скарги, вважає, що така апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Суд першої інстанції приймаючи оскаржувану ухвалу виходив з того, що УПФУ в Камінь-Каширському районі не надало належних доказів, які ускладнюють виконання судового рішення, та які б давали підстави відстрочити його виконання, а сама заява про відстрочення виконання судового рішення не містить обґрунтованих мотивувань з приводу того, чому саме до 01.05.2012 року ставиться питання про відстрочення виконання судового рішення. Крім того, суд першої інстанції у своєму рішенні вказує на те, що з моменту набрання судового рішення законної сили, боржником не вжито жодних заходів щодо його виконання.
З таким висновком суду першої інстанції погоджується і суд апеляційної інстанції, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 263 КАС України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
З аналізу цієї статті видно, що підставою для застосування правил даної статті є встановлення судом обставини, що перешкоджають належним чином виконати судове рішення в адміністративній справі - ускладнюють його виконання або роблять неможливим.
Із матеріалів справи вбачається, що УПФУ в Камінь-Каширському районі, як на підставу відстрочення виконання постанови Волинського окружного адміністративного суду від 10.04.2009 року, посилається на відсутність коштів на рахунках, на підтвердження чого заявником долучено тільки виписку з особового рахунку. При цьому, з даної виписки суд не може встановити призначення даного рахунку та на відсутність яких коштів вказує даний документ.
Крім цього, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу на те, що у поданій УПФУ в Камінь-Каширському районі, заявник просить відстрочити виконання постанови Волинського окружного адміністративного від 10.04.2009 року, коли дана постанова скасована постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.04.2011 року і виконанню не підлягає.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив в задоволенні заяви про відстрочення виконання судового рішення, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування оскарженої ухвали, суд апеляційної інстанції не вбачає.
Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд –
ухвалив:
апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Камінь-Каширському районі Волинської області – залишити без задоволення, а ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2011 року про відмову у відстроченні виконання судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Камінь-Каширському районі Волинської області про зобов’язання здійснити нарахування підвищення до пенсії дитині війни – залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.
На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: О.М. Гінда
Судді: О.Б. Заверуха
В.В. Ніколін