Справа: 22ц-885/06 Головуючий у І інст. Шептицька Н.В.
Категорія: спори про стягнення аліментів Доповідач: Мудренко Л.І.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"26м вересня 2006 року місто Луцьк
Колегія судців судової палати у цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
Головуючого - судді Мудренко Л.І.,
Суддів: Карпук А.К., Данилюк В.А.,
при секретарі Грицюк О.П. з участю:
позивача ОСОБА_1.,
представника відповідача ОСОБА_2.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дружини за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_2 на рішення Луцького міськрайонного суду від 26 червня 2006 року,
ВСТАНОВИЛА:
В апеляційній скарзі на рішення Луцького міськрайонного суду від 26 червня 2006 року представник відповідача ОСОБА_2. в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дружини, посилаючись на незаконність рішення в зв"язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи та неправильним застосуванням норм матеріального права, просить рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
Рішенням Луцького міськрайонного суду від 26 червня 2006 року позов задовольнено частково. Стягнуто з ОСОБА_3, 12.03.1980 року народження, уродженця м. Луцька Волинської області , в користь ОСОБА_1 , 06.05.1986 року народження , аліменти на її утримання в розмірі 1/6 частини всіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, з 27 квітня 2006 року і до 15 липня 2008 року.
В даному судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав і просив задовольнити із наведених у ній підстав.
Позивач апеляційну скаргу не визнала, просила рішення суду першої інстанції залишити без зміни, апеляційну скаргу - без задоволення.
Апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Згідно ч.2 ст. 84 СК України , дружина , з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.
Згідно ч.4 ст. 84 СК України, право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина , має незалежно від того чи вона працює та незалежно
2
від п матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Судом встановлено, що сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі з 19.09.2004 року (а.с.2), від якого мають одну неповнолітню дитину - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження (а.с.З). В даний час сторони проживають окремо один від одного, позивачка стоїть на обліку в Луцькому УПСЗН як одержувач допомоги за дитиною до 3 -х річного віку з 29.09.2005 року , а відповідач працював на ВАТ «Луцький автомобільний завод» (а.с. 16).
З представленого в апеляційному суді позивачем витягу наказу про прийняття на роботу вбачається , що з 17.08.2006 року відповідач працює в ТзОВ «Кромберг і Шуберт Україна».
Судом також встановлено , що відповідач матеріальної допомоги на утримання дружини не надає. Даної обставини відповідач не заперечував.
Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що оскільки подружжя повинно матеріально підтримувати одне одного, а відповідач ніякої матеріальної допомоги на утримання дружини не надає і відмовляє в такій підтримці позивачці , яка її потребує , хоча спроможний надати таке утримання , з відповідача слід стягувати в користь позивачки аліменти на її утримання з моменту пред»явлення позову до досягнення їх дочкою , ОСОБА_4, 3-х річного віку , а саме до ІНФОРМАЦІЯ_2 року включно, в розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку відповідача.
За таких обставин колегія суддів не знаходить підстав для скасування рішення суду першої інстанції, постановленого з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 313, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Луцького міськрайонного суду від 26 червня 2006 року в даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.