Справа № 2-2429/11

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

"20" січня 2012 р.                                    Бердянський міськрайонний суд

                        У складі: головуючого –судді Троценко Т. А.

                                         При секретарі:            Корнієнко М. Е.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бердянську цивільну справу за позовом Бердянської міської ради до ОСОБА_1, 3-тя особа ОСОБА_2 про зобов'язання здійснити знесення,

Встановив:

Бердянська міська рада звернулась до суду з вказаним позовом, де зазначила, що 29. 03. 2010 року до виконавчого комітету Бердянської міської ради звернувся власник домоволодіння АДРЕСА_2 ОСОБА_2 із скаргою на дії власника сусіднього домоволодіння АДРЕСА_1 ОСОБА_1, яка самочинно здійснила будівництво мансардного поверху впритул до його домоволодіння, що порушує його права.

Виїзним засіданням постійно діючої міжвідомчої комісії з розгляду звернень громадян, права яких порушено співвласниками або сусідами шляхом самовільного будівництва від 13. 04. 2010 року встановлено, що відповідачка проводить самовільні будівельні роботи з будівництва дерев'яного мансардного поверху над житловими будівлями, що зазначені в технічному паспорті на домоволодіння "А" та "А2" впритул до господарчої будівлі "Е", яка знаходиться на території домоволодіння АДРЕСА_2.

Вказані роботи ведуться з порушенням протипожежних вимог ДБН 360-92** "планування і забудова міських і сільських поселень", додаток 31.1 "Протипожежні вимоги", п.1*, таблиця 1, згідно з якими протипожежні розриви між будівлями V ступеня вогнестійкості слід приймати не менше 10 метрів.

Враховуючи, що діями ОСОБА_1 порушуються права ОСОБА_2, просить зобов'язати відповідачку знести самовільно збудований мансардний поверх над житловими будівлями "А" та "А2".

В судовому засіданні представник позивача за довіреністю ОСОБА_5 позовні вимоги підтримала в повному обсязі і просить задовольнити.

Представник 3-ї особи ОСОБА_2 за довіреністю ОСОБА_6 підтримав позовні вимоги Бердянської міської ради і пояснив, що ОСОБА_1 без узгодження з ОСОБА_2 почала будівництво мансардного поверху, що викликало руйнування господарчої будівлі ОСОБА_2, тому він вимушений був звернутись до міської ради із заявою про порушення його прав.

Представники відповідачки ОСОБА_1 за довіреністю ОСОБА_7 і адвокат ОСОБА_8 за адвокатським свідоцтвом і договором в судовому засіданні позов не визнали і пояснили, що надбудова здійснена у зв'язку з демонтажем старого даху, ні на чию територію вони не влізли, а свою господарчу будівлю "Е" ОСОБА_2 побудував самочинно, без їх погодження, узаконив, не спитавши їх згоди, а тепер виходить, що це вони порушили пожежні вимоги, хоча він ізначально здійснив будівництво з порушенням протипожежних вимог.

Крім того, ОСОБА_1 не було запропоновано здійснити перебудову, відсутній висновок про те, що здійснити таку перебудову неможливо, не доведено, які саме права ОСОБА_2 порушуються, а сам факт самочинного будівництва не є підставою для знесення самовільно збудованих споруд.     

Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку про необхідність відмови в задоволенні позовних вимог Бердянської міської ради, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, на території домоволодіння АДРЕСА_1 власником будинку ОСОБА_1 здійснене самочинне будівництво дерев'яного мансардного поверху над житловими будівлями, що зазначені в технічному паспорті на домоволодіння "А" та "А2" впритул до господарчої будівлі "Е", яка знаходиться на території домоволодіння АДРЕСА_2.

Вказані роботи ведуться з порушенням протипожежних вимог ДБН 360-92** "планування і забудова міських і сільських поселень", додаток 31.1 "Протипожежні вимоги", п.1*, таблиця 1, згідно з якими протипожежні розриви між будівлями V ступеня вогнестійкості повинні бути не менше 10 метрів.

На цій підставі, а також у відповідності до ст. 376 ЦК України, що регулює правила здійснення самочинного будівництва, Бердянська міська рада просить зобов'язати відповідачку здійснити знесення вказаних споруд.

Аналізуючи обставини справи, суд приходить до висновку, що в даному випадку необхідно застосовувати спеціальний закон, що регулює спірні правовідносини, а саме - Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17. 02. 2011 року, стаття 38 якого в п. 1 передбачає, що у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа відповідної інспекції архітектурно - будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначення строку для добровільного виконання припису. У разі якщо особа в установлені строки добровільно не виконала вимоги, встановлені в приписі, інспекція державного архітектурно - будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням.

На момент звернення до суду Бердянської міської ради з вказаним позовом 05. 05. 2011 року Закон України  "Про регулювання містобудівної діяльності" вже діяв, тому позивач повинен був надати докази про те, що відповідна інспекція ДАБК надала ОСОБА_1 пропис щодо усунення порушень протипожежних норм та правил із зазначенням строку для виправлення недоліків, а тому за відсутності такого припису суд вважає, що звернення до суду з позовом про знесення самовільних споруд є передчасним.  

Разом з тим суд не вбачає в матеріалах справи жодного доказу, який свідчив би про порушення самовільним будівництвом законних прав і інтересів ОСОБА_2, при дослідженні цивільної справи за позовом ОСОБА_2 про визнання права власності на самовільне будівництво, зокрема, на господарчу будівлю "Е", суд встановив, що ОСОБА_2 ця споруда була збудована з порушенням протипожежних норм і правил і дозволу у ОСОБА_1 на таке будівництво він не отримував.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Бердянської міської ради не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, а отже задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. 38 ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності", ст. ст. 10,60,212-215 ЦПК України, суд

Вирішив:

В задоволенні позовних вимог Бердянської міської ради відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Запорізької області протягом десяти днів з дня його проголошення через Бердянський міськрайонний суд.

Суддя:Т. А. Троценко