18.01.2012
Справа №11/2190/76/2012 р. Головуючий у 1-й інстанції Смирнов Г.С.
Категорія ч.3 ст. 185 Доповідач ЛитвиненкоІ.І.
КК України.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
2012 року січня місяця «18»дня
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
головуючого: Литвиненко І.І.
суддів – Дубченка А.П., Красновського І.В.
з участю прокурора –Литвиненка О.О.
засуджених –ОСОБА_1, ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні кримінальну справу за апеляцією прокурора на вирок Суворовського районного суду м.Херсона від «05»вересня 2011 року, -
В С Т А Н О В И Л А:
Цим вироком ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженця с. Залізний Порт Голопристанського району Херсонської області, українця, громадянина України, тимчасово не працюючого, з неповною середньою освітою, не одруженого, б/п, не військовозобов’язаний, мешкаючий у АДРЕСА_3, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого: 02.07.1999р. Голопристанським райсудом Херсонської області за ст. 140ч.1 КК України (1961р.) до двох років позбавлення волі, на підставі ст. 45 КК України з випробувальним терміном 1 рік; 13.01.2000р. Голопристанським райсудом Херсонської області направлений у ВТК для відбуття покарання, звільнено 01.03.2001р.;
20.01.2003р. Суворовським райсудом м.Херсона за ст. 186ч.2; 185ч.2; 70 КК України до чотирьох років шість місяців позбавлення волі, звільнений 29.11.2005р., -
засуджено за ч.2 ст.307 КК України і призначено покарання строком на п’ять років позбавлення волі у кримінально-виконавчій установі закритого типу з конфіскацією всього особисто належного майна.
Міра запобіжного заходу –підписка про невиїзд скасована до набрання вироком законної сили, та взяття ОСОБА_2 під варту після набрання вироком законної сили.
Строк відбування покарання обчислювати з дня затримання.
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_5,
уродженки м. Харкова, українка, громадянки України, з середньо-спеціальною освітою, б/п, заміжньої, яка має на утриманні одну неповнолітню дитину, яка працює сестрою медичного процедурного відділення легеневого туберкульозу №1 Херсонського обласного протитуберкульозного диспансеру, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4, мешкаючої за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимої, -
засуджено за ч. 2 ст. 307 КК України і призначено покарання у виді позбавлення волі строком на п’ять років.
На підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на два роки.
Відповідно до ст. 76 КК України зобов’язано повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи.
Міра запобіжного заходу –підписка про невиїзд залишена до набрання вироком законної сили.
Стягнено з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь держави в особі НДЕКЦ при УМВС України в Миколаївській області за проведення експертизи по 281,40 грн. з кожного.
Вирішено питання щодо речових доказів.
Вироком суду першої інстанції ОСОБА_1, ОСОБА_2 визнано винними та засуджено за те, що в період з 06.10.2009р. по 23.03.2011р., ОСОБА_2 знаходився на стаціонарному лікуванні в 4-му відділенні Херсонського обласного протитуберкульозного диспансеру (м.Херсон, Миколаївське шосе,82, далі ХОДТ) з діагнозом туберкульоз, якого зараховано у програму замісної підтримуючої терапії з призначенням наркотичного препарату «Метадон», який містить в собі наркотичну речовину –метадон.
В січні 2001р. ОСОБА_2, переслідуючи мету незаконного збуту наркотичного засобу –метадон, досяг попередньої домовленості з медичною сестрою процедурного відділення легеневого туберкульозу №1 Херсонського обласного протитуберкульозного диспансеру ОСОБА_1, яка згідно наказу №7-д від 02.01.2011р. була призначена відповідальною за прийом хворим препаратів замісної терапії, про те, що остання в порушення встановленого порядку видачі наркотичного препарату в розведеному у воді стані, видаватиме йому наркотичний засіб –метадон в сухому стані та не буде контролювати його прийом, а ОСОБА_2 в свою чергу, реалізує вказаний наркотичний засіб –метадон, а протиправно одержані кошти розподілить між ними порівну.
В період з 04.01.2011р. по 16.03.2011р., діючи відповідно до спільної злочинної домовленості, медична сестра ОСОБА_1 під час своїх чергувань, видала ОСОБА_2 призначений йому наркотичний засіб –метадон в нерозведеному у воді стані та не контролювала його прийом, в тому числі і 5 пігулок наркотичного препарату «Метадон», який містить в собі наркотичну речовину –метадон, для подальшого збуту, які ОСОБА_2 незаконно зберігав при собі.
16,21 та 23 березня 2011р. ОСОБА_2, реалізуючі свій та ОСОБА_1 злочинний задум, незаконно збув ОСОБА_3 в м.Херсоні вищевказаний наркотичний засіб –метадон, загальною вагою 0,125г, отримавши від продажу 250 гривень.
Так, 16 березня 2011р. в період часу з 0930 до 0940год., ОСОБА_2 в м.Херсоні на вул. 8-й Польовій, навпроти в’їзду на територію Херсонського обласного протитуберкульозного диспансеру, збув ОСОБА_3 речовину білого кольору, яка містить наркотичний засіб –метадон загальною вагою 0,05г, отримавши при цьому від ОСОБА_3 готівкові кошти в сумі 100 грн.
21 березня 2011р. в період часу з 1120 до 1135год., ОСОБА_2 в м.Херсоні на вул. 8-1 Польовій, навпроти в’їзду на територію Херсонського обласного протитуберкульозного диспансеру, збув ОСОБА_3 пігулку білого кольору з маркуванням «25», яка містить наркотичний засіб –метадон загальною вагою 0,025г, отримавши від ОСОБА_3 готівкові кошти в сумі 50 грн.
23 березня 2011р. в період часу з 0950 до 1006год., ОСОБА_2 в м.Херсоні на територію Херсонського обласного протитуберкульозного диспансеру, збув ОСОБА_3 дві пігулки білого кольору з маркуванням «25», які містять наркотичний засіб –метадон загальною вагою 0,05г, отримавши від ОСОБА_3 готівкові кошти в сумі 100 грн.
Кошти, отримані від реалізації наркотичного засобу –метадон, ОСОБА_2 витратив за попередньою змовою зі ОСОБА_1 на придбання продуктів харчування і оплату проїзду ОСОБА_1 на транспортних засобах.
В апеляції прокурор вирок стосовно ОСОБА_2 не оскаржує. Просить вирок Суворовського районного суду м.Херсона від 05.09.11р. стосовно ОСОБА_1 скасувати у зв’язку з неправильним застосуванням кримінального закону, невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі винної внаслідок м’якості.
Постановити вирок, за яким ОСОБА_1 призначити покарання за ч.2 ст. 307 КК України у виді позбавлення волі строком на п’ять років з конфіскацією всього особистого майна.
У запереченні на апеляцію прокурора, ОСОБА_1 просила відхилити апеляційну скаргу прокурора, вирок Суворовського районного суду м.Херсона від 05.09.2011р. залишити без зміни.
Заслухавши доповідь судді, міркування прокурора, який підтримав апеляцію; думку ОСОБА_1, яка просила апеляцію прокурора залишити без задоволення, вирок суду без зміни, ОСОБА_2, який просив апеляцію прокурора залишити без задоволення, а вирок суду без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню.
Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, що під час її розгляду суд відповідно до ч.3 ст. 299 КПК України визнав за недоцільне досліджувати докази, оскільки фактичні обставини справи ніким не оспорювалися, у тому числі й підсудною ОСОБА_1, яка повністю визнала себе винною, як в ході досудового, так і під час судового слідства. Про те, що ОСОБА_1 усвідомлювала процесуальні наслідки такого рішення –позбавлення її права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, свідчить відповідний запис у протоколі судового засідання.
Також суд вірно кваліфікував дії ОСОБА_1 за ч.2 ст. 307 КК України.
Будь-яких порушень вимог кримінально-процесуального законодавства при дослідженні і оцінці наведених у вироку доказів, які б ставили під сумнів правильність висновків щодо винуватості ОСОБА_1, суд не допустив і вірно кваліфікував дії за ч.2 ст. 307 КК України.
При призначенні покарання суд врахував пом’якшуючі вину обставини, характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, особу винної, яка характеризується позитивно, раніше не судима, стан здоров’я, щире каяття та вірно прийшов до висновку про призначення покарання в межах санкції ч.2 ст. 307 КК України, в зв’язку з чим апеляція прокурора не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 365,366 КПК України, колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію прокурора залишити без задоволення.
Вирок Суворовського районного суду м.Херсона від 05 вересня 2011 року відносно ОСОБА_1 - без зміни.
Головуючий:
Судді: