17.01.2012
Справа №11/2190/4/2012 р. Головуючий у 1-й інстанції Марків Т.А.
Категорія ч.2 ст.368; ч.1 ст.357 Доповідач Литвиненко І.І.
КК України.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
2012 року січня місяця «17» дня
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
головуючого: Литвиненко І.І.
суддів – Красновського І.В., Жили І.Е.
з участю прокурора –Литвиненко О.О.
адвокатів –ОСОБА_1,
ОСОБА_2
засудженого –ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні кримінальну справу за апеляціями прокурора, засудженого ОСОБА_3 на вирок Каховського міськрайонного суду Херсонської області від «17»травня 2011 року, -
В С Т А Н О В И Л А:
Цим вироком ОСОБА_3,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженця с. Новоєлизаветівка Горностаївського району Херсонської області, громадянина України,
освіта повна вища, одруженого, пенсіонера, непрацюючого, мешканця АДРЕСА_1, раніше не судимого, -
засуджено за ч.2 ст.368 КК України строком на п’ять років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади у правоохоронних органах строком на три роки та з позбавленням спеціального звання –майор міліції;
за ч.1 ст. 357 КК України строком на два роки обмеження волі.
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком на п’ять років з позбавленням права обіймати посади у правоохоронних органах строком на три роки та позбавлення спеціального звання –майор міліції.
Згідно ст.75, п.3 ч.1 ст.76 КК України звільнено від відбування основного покарання з випробуванням, призначено іспитовий строк –три роки, зобов’язавши повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи чи навчання.
Відповідно до ч.4 ст.72 КК України, призначені ОСОБА_3 додаткові покарання у виді позбавлення права обіймати посади у правоохоронних органах строком на три роки та позбавлення спеціального звання –майора міліції виконувати самостійно.
Міра запобіжного заходу –підписку про невиїзд –залишити без змін до вступу вироку в законну силу.
Цивільні позови задоволені повністю. Стягнено з ОСОБА_3 на користь: ОСОБА_4 –250 грн., ОСОБА_5 –250 грн., на користь держави судові витрати 2648 грн..
Вирішено питання про речові докази.
Вироком суду ОСОБА_3 визнано винним та засуджено за те, що в період з 05 по 17 березня 2010р. в смт. Горностаївка Херсонської області, займаючи посаду заступника начальника відділу – начальника слідчого відділення Горностаївського РВ УМВС України в Херсонській області, маючи соціальне звання –майор міліції, відповідно до Закону України «Про міліцію», здійснюючи постійно функції представника влади та виконуючи організаційно-розпорядчі обов’язки, будучи у зв’язку з цим службовою особою, яка займає відповідальне становище, всупереч інтересам служби, з корисливих мотивів, з метою незаконного отримання матеріальної винагороди, одержав особисто від ОСОБА_4 хабар у виді грошових коштів, а також умисно знищив офіційні документи у кримінальній справі.
05 березня 2010р. слідчим СВ Горностаївського РВ УМВС України в Херсонській області Новохижнім К.В. порушено та прийнято до провадження кримінальну справу №130016-10 за фактом замаху на крадіжку 10 листів шиферу загальною вартістю 570 грн., з приміщення пекарні Горностаївського РайСТ.
26 лютого 2010р. під час дослідчої перевірки за вказаним фактом мешканці смт. Горностаївка Херсонської області –ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 надали працівникам Горностаївського РВ УМВС України письмові пояснення щодо обставин вчинення ними 26 лютого 2010р. у вечірній час в смт. Горностаївка Херсонської області, за попередньою змовою між собою, замаху на таємне викрадення 10 листів шиферу з приміщення пекарні Горностаївського РайСТ.
05 березня 2010р. приблизно о 10 год., у службовому кабінеті Горностаївського УМВС ОСОБА_3, попередньо ознайомившись з матеріалами кримінальної справи №130016-10, у тому числі з поясненнями ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, повідомив ОСОБА_4, що останнього не буде притягнуто до кримінальної відповідальності у кримінальній справі, у разі передачі ним підсудному в якості хабара 350 грн.
12 березня 2010р. приблизно о 10год., у службовому кабінеті Горностаївського РВ УМВС ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_4, що останнього, ОСОБА_5, ОСОБА_8 не буде притягнуто до кримінальної відповідальності по кримінальній справі у разі передачі ними підсудному в якості хабара 2000 грн.
13 березня 2010р. приблизно о 18год., у службовому кабінеті Горностаївського РВ УМВС ОСОБА_3 одержав від ОСОБА_4, в якості хабара грошові кошти в сумі 500 грн. –частину суми, встановлену підсудним за прийняття процесуального рішення про притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_5
17 березня 2010р. приблизно о 12год., у службовому кабінеті Горностаївського РВ УМВС ОСОБА_3 одержав від ОСОБА_4 в якості хабара обумовлену ним суму грошових коштів в розмірі 1500 грн., як решту незаконної матеріальної винагороди за неприйняття процесуального рішення про притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_5
Після цього ОСОБА_3 було затримано працівниками правоохоронних органів.
Крім того, в період з 05 по 17 березня 2010р. в смт. Горностаївка Херсонської області ОСОБА_3, умисно, з корисливих мотивів, бажаючи одержати незаконну грошову винагороду, з метою створення формальних підстав для неприйняття процесуального рішення про притягнення ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 до кримінальної відповідальності у кримінальній справі, порушеній 05 березня 2010р. за фактом замаху на крадіжку 10 листів шиферу з приміщення Горностаївського РайСТ, за ознаками злочину, передбаченого ст.15, ч.2 ст.185 КК України, шляхом зловживання своїм службовим становищем, знищив письмові пояснення, відібрані 26.02.2010р. у ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 працівниками Горностаївського РВ УМВС, в ході дослідчої перевірки обставин замаху на крадіжку шиферу з приміщення пекарні Горностаївського РайСТ, які є офіційними документами та знаходилися в матеріалах вказаної справи.
В апеляції прокурор просить вирок суду скасувати у зв’язку з порушенням кримінально-процесуального та кримінального закону, м’якістю призначеного покарання. Кримінальну справу направити на новий судовий розгляд в іншому складі суду. Вважає, що суд постановляючи обвинувальний вирок у мотивувальній частині вийшов за межі пред’явленого обвинувачення органом досудового слідства, і сформулював ОСОБА_3 нове обвинувачення, та не мотивував своє рішення, не визнав, чому прийняв одні докази та відкинув інші; висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи; призначаючи додаткове покарання у виді позбавлення спеціального звання «майор міліції», не зазначив, на підставі якої статті Кримінального Кодексу України це було зроблено, чим грубо порушив кримінальний закон.
Вважає, що судом не виконано вказані вимоги закону та призначене засудженому м’яке покарання без урахування суспільної небезпечності вчиненого злочину.
В апеляції ОСОБА_3 просить вирок Каховського міськрайсуду Херсонської області за ч.2 ст.368; ч.1 ст.357 КК України скасувати, справу провадженням закрити.
Вважає, що вина в скоєних злочинах не доведена, суд послався на показання зацікавлених осіб, а саме ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_10 та ОСОБА_8 у тому, що проти них кримінальна справа не порушувалася; на хід розслідування справи за фактом крадіжки шиферу впливати не міг; слідство велось слідчим Новохижнім К.В. і будь-яких вказівок не надавав. Крім того, вважає, що пояснення не є офіційним документом; щодо одержання хабара в сумі 500 грн., то обвинувачення постановлено тільки на показах ОСОБА_4 та запису на диктофоні, без належного на те дозволу; 13 березня 2010р. перебував в обласному управлінні в м.Херсоні; 17 березня 2010р. ОСОБА_4 дійсно заходив до кабінету, поклав гроші під документи на столі та швидко вискочив.
Заслухавши доповідь судді, міркування прокурора, який підтримав апеляцію та просив залишити без задоволення апеляцію ОСОБА_3; думку засудженого ОСОБА_3, який просив залишити без задоволення апеляцію прокурора та підтримав свою апеляцію; захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2, які підтримали апеляцію ОСОБА_3 та просили апеляцію прокурора залишити без задоволення, а в останньому слові ОСОБА_3 просив апеляцію задовольнити, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора підлягає задоволенню частково, засудженого ОСОБА_3 не підлягає задоволенню.
Так, суд постановляючи обвинувальний вирок у мотивувальній частині вийшов за межі пред’явленого обвинувачення органом досудового слідства і сформулював ОСОБА_3 нове обвинувачення, яке органом слідства останньому не інкриміновувалося, при цьому взагалі не мотивував своє рішення, що є істотним порушенням ст. 334 КПК України при постановленні вироку.
Відповідно ст. 323 КПК України вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим, а згідно ч.1 ст. 327 КПК України обвинувальний вирок і виправдувальний вирок повинні бути судом мотивовані.
На обґрунтування свого висновку про винність ОСОБА_3 у вчиненні цього злочину суд поклав показання потерпілого ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_11, свідків ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19 та матеріали кримінальної справи: звукозаписи; протокол огляду та вручення грошей; відеозапис обставин передачі ОСОБА_4 грошей ОСОБА_3, протокол огляду місця події /т.1, а.с. 50-51/.
Підсудний ОСОБА_3 вину не визнав, про що свідчить запис його допиту в протоколі судового засідання, вважав, що обвинувачення ґрунтується на домислах, оскільки на хід розслідування у справі вплинути не міг; будь-яких вказівок слідчому не давав; у ОСОБА_4 грошей не вимагав, не просив та не брав.
Проте, суд в мотивувальній частині вироку суд не дав оцінку свідченням ОСОБА_3, не дав аналіз зібраним доказам та не вказав причини, з яких суд надає переваги одним доказам над іншими, не вказавши у вироку, чому відхилив доводи ОСОБА_3 на свій захист.
Відповідно до п.15,17 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку»від 29 червня 1990р. №5, в мотивувальній частині вироку потрібно викласти весь обсяг обвинувачення, визнаного доведеним та докази, покладені судом в обґрунтування своїх висновків, та дати оцінку доказам з точки зору їх стосовності, допустимості, достовірності і достатньої для вирішення питань, зазначених у ст. 324 КПК України.
Як вбачається з матеріалів кримінальної справи постановою від 01.03.2011р. прокурор змінив обвинувачення та виключив кваліфікуючу ознаку ч.2 ст. 368 КК України вимагання хабара, проте не вказав розмір хабара.
Крім цього, судом у резолютивній частині вироку призначаючи засудженому ОСОБА_3 покарання за ч.2 ст. 368 КК України, призначив додаткове покарання у вигляді позбавлення спеціального звання «майор міліції», але не зазначив, на підставі якої статті КК України це було зроблено, чим грубо порушив кримінальний закон.
Доводи в апеляції прокурора про те, що покарання ОСОБА_3 призначене із застосуванням ст. 75 КК України є м’яким та не відповідає ступеню тяжкості скоєного злочину та особі винного, колегія суддів вважає безпідставними.
За таких обставин вирок суду не можна визнати законним і обґрунтованим, а тому він підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд, в ході якого суду необхідно усунути зазначені порушення вимог кримінально-процесуального закону, повно та всебічно дослідити всі матеріали справи, дати їм належну оцінку, перевірити доводи в апеляції засудженого на свій захист, і в залежності від встановленого прийняти рішення, яке б відповідало вимогам закону.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 365,366 КПК України, колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію прокурора задовольнити частково, апеляцію засудженого ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Вирок Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 17 травня 2011 року щодо ОСОБА_3 –скасувати, справу направити на новий судовий розгляд в той же суд, в іншому складі суддів.
Головуючий:
Судді: