АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
«10 »жовтня 2011 року м. Чернівці
Суддя судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернівецької області Семенюк К.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Глибоцького районного суду Чернівецької області від 26 серпня 2011 року, -
В С Т А Н О В И В :
Цією постановою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого в АДРЕСА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 122 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 680 (шістсот вісімдесять) гривень у дохід держави.
Згідно з судовим рішенням, ОСОБА_1, 21.07.2011 року, керуючи транспортним засобом марки «М-21251», д.н.з. НОМЕР_1, по автодорозі Т-26 сполученням Сторожинець-Глибока-Слобідка, об’їжджаючи вибоїни, не переконався в тому, чи рухаються по автодорозі інші транспортні засоби, в результаті чого створив аварійну ситуацію громадянці ОСОБА_2, яка керувала автомобілем «Рено-Логан», д.н.з. НОМЕР_2, змусивши останню змінити напрям та швидкість руху. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 10.1 Правил дорожнього руху України та вчинив адмінправопорушення, передбачене ст. 122 ч. 4 КУпАП.
На вказану постанову ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати дану постанову, а провадження у справі закрити в зв’язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Апелянт свої вимоги обґрунтовує тим, що при винесенні постанови, суд не дотримався завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення, визначених ст. 278, 280 КУпАП. Вважає, що в матеріалах справи відсутні відповідні докази його вини у вчиненні порушень ПДР, натомість вказує на порушення ПДР саме ОСОБА_2, що призвело до скоєння нею ДТП.
Справа № 33-139/2011 Головуючий у 1-й інстанції: Цуренко В.А.
Категорія ст. 122 ч. 4 КУпАП Доповідач: Семенюк К.М.
Вивчивши матеріали адміністративної справи, вважаю, що скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Висновок судді про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122 ч. 4 КУпАП при обставинах, зазначених у постанові, є вірним, переконливим та таким, що грунтується на наявних та перевірених апеляційною інстанцією у справі доказах, яким дана правильна юридична оцінка.
З пояснень ОСОБА_2, вбачається, що 21.07.2011 року, приблизно, о 17.50 годині, вона рухалася по автодорозі сполученням Сторожинець-Глибока-Слобідка автомобілем «Рено-Логан», д.н.з. НОМЕР_2, в якому в якості пасажира перебувала ще одна особа –свідок ОСОБА_3 В цей час перед нею рухався транспортний засіб марки «М-21251», д.н.з. НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_1, який рухався по всій смузі дороги зліва направо. Намагаючись його обігнати, ОСОБА_2 подала йому звуковий сигнал, однак той і надалі перешкоджав її в русі. Тоді вона, побачивши на дорозі розмітку, яка дозволяє обгін, включила лівий покажчик повороту і почала обгін. І коли її автомобіль зрівнявся з автомобілем ОСОБА_1, останній різко вивернув руль вліво, притискаючи її до обочини, що призвело до створення аварійної обстановки. ОСОБА_2 також вивернула руль вліво, змінивши швидкість і напрям руху, внаслідок чого її автомобіль розвернуло на 180 градусів та занесло в кювет. (а.с. 4)
Аналогічне вбачається з пояснень свідка ОСОБА_3(а.с. 4-зворот).
Дані пояснення ОСОБА_2 та свідок ОСОБА_3 підтвердили і під час розгляду справи в суді першої інстанції. Крім того, вони повністю узгоджуються з дослідженими матеріалами справи :
- протоколом про адміністративне правопорушення серії СЕ1 № 067579 від 21.07.2011 року, складеними за фактом вчиненого ОСОБА_1 правопорушення (а.с. 1).
–схемою дорожньо-транспортної пригоди від 21.07.2011 року (а.с.9);
- протоколом огляду місця ДТП від 21.07.2011 року (а.с. 10);
- протоколом огляду транспортного засобу від 21 07.2011 року.(а.с. 7);
Підстав піддавати сумніву показання ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_3 про обставини вчинення ОСОБА_1 правопорушення не вбачаю.
Натомість, як вбачається з матеріалів справи, покази ОСОБА_1 містять у собі суттєві протиріччя та неоднозначність.
В своїх поясненнях в протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 зазначив про те, що дійсно, об’їжджаючи вибоїни, пригальмував та здійснив маневр вліво рулем, але при цьому нікого не бачив.(а.с. 1).
З протоколу судового засідання, при розгляді справи в суді, вбачається, що ОСОБА_1 визнав свою вину частково та погодився з тим, що об’їжджаючи вибоїни, виїхав на смугу зустрічного руху, не врахувавши того, що також рухалися в цей час і інші транспортні засоби та створив аварійну ситуацію водію автомобіля «Рено-Логан», змусивши змінити напрямок руху останнього. Однак добавив, що перешкод нікому не створював, і що водій «Рено-Логан»ОСОБА_2 також винна в даній ситуації (а.с. 22-23).
Далі, в своїй апеляції ОСОБА_1 взагалі повністю заперечує свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, натомість стверджує, що у скоєнні ДТП винна тільки сама ОСОБА_2, оскільки він не чув, щоб хтось подавав звуковий сигнал чи намагався обігнати його автомобіль.
Відповідно до п. 10.1 ПДР перед початком руху, перестроюванням та іншою зміною напряму руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод іншим учасникам руху.
Вимога цього пункту передбачає повну відповідальність водія, що перестроюється чи змінює напрямок за безпеку дорожнього руху від початку і до закінчення маневру.
При цьому не потрібно розраховувати на дії інших учасників дорожнього руху щодо попередження можливих наслідків у результаті виникнення небезпечних ситуацій.
Аналіз зібраних по справі доказів свідчить про те, що суд першої інстанції прийшов до переконливого висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122 ч. 4 КУпАП, оскільки останній своїми діями спричинив створення аварійної обстановки, а саме: примусив інших учасників дорожнього руху змінити напрямок руху, чим порушив п. 10.1 ПДР. І це підтверджується фактичними даними, зазначеними вище.
Висновок автотехнічного дослідження №2011-423 від 31 серпня 2011 року, наданий апелянтом до апеляційного суду, є непереконливим, оскільки ключові висновки базуються на суб’єктивних вихідних даних, які надав адвокат ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_1
Не знайшли свого підтвердження і посилання апелянта на порушення районним судом при провадженні справи процесуальних норм права.
Посилання апелянта на недотримання вимог п. п. 10.1, 12.1, 13.1, 14.2(б) Правил дорожнього руху водієм ОСОБА_2, є безпідставними, оскільки не є предметом розгляду даної справи.
Інші, зазначені в апеляції доводи, не можуть бути підставою для скасування постанови.
Що стосується адміністративного стягнення, то воно накладене на ОСОБА_1 у відповідності до вимог ст. ст. 33, 34, 35 КУпАП.
На підставі наведеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Глибоцького районного суду Чернівецької області від 26 серпня 2011 року щодо останнього –без змін.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду
Чернівецької області К.М. Семенюк