Справа №22-1895 . Головуючий в першій
Категорія інстанції: Чернобривко Л .Б.
Доповідач: Оробцова Р.І.
ухвала
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 вересня 2006 року м. Луганськ
Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області в складі:
головуючого: Оробцової Р.І.
суддів: Васькової В.І .Свінцової Л.Н. при секретарі: Тихоновій В. С
розглянувши у відкритому судовому засіданні з участю сторін та адвокату ОСОБА_1 цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Лисичанського міського суду Луганської області від 13 квітня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ВАТ "Лисичанський желатиновий завод" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -
ВСТАНОВИЛА:
В липні 2003 року позивачі звернулися до суду з позовом та просили суд стягнути з відповідача матеріальну та моральну шкоду, посилаючись на ті обставини, що 22 березня 2003 року результаті ДТП, водієм автомашини КАМАЗ держ.номер НОМЕР_1, під управлінням відповідача - ОСОБА_4, було пошкоджено автомобіль, який належить ОСОБА_2, а ОСОБА_3 причинено тілесні ушкодження, з приводу яких він знаходився на лікуванні в очному відділенні 8 міської лікарні м. Луганська.
В зв'язку з чим ОСОБА_3 просив стягнути з відповідача матеріальну шкоду в сумі 1000 грн. та моральну шкоду в сумі 1700грн. ОСОБА_2 просила стягнути з відповідача матеріальну шкоду в сумі 5409 грн.47 коп. та моральну шкоду в сумі 1700 грн.
Рішенням Лисичанського міського суду Луганської області від 13 квітня 2006 року в задоволені позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати і постановити нове рішення, яким її позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, а саме вимоги п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 29 грудня 1976р. з подальшими змінами "Про судове рішення" а також положення п.З Постанови Пленуму ВСУ від 27 березня 1992р. №6 "Про практику розгляду судами цивільних справ про відшкодування шкоди"
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати і постановити нове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, посилаючись на ті ж самі обставини - неправильність с застосування норм матеріального права.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково з наступних підстав.
Суд першої інстанції встановив обставини по справі, але постановляючи рішення порушив ст.. 215 ЦПК України, яка вказує, що у вступній частині рішення зазначаються імена сторін та інших осіб, які брали участь у справі.
З матеріалів справи вбачається що до участі у справі був залучений в якості третьої особи на стороні відповідача водій, який був учасником дорожньо-транспортної пригоди і керував транспортним засобом, що належить відповідачу.
Але у вступній частині судового рішенні він не зазначений.
Крім того, в рішенні суду фактично відсутня мотивувальна частина рішення, а та її частині яка є носить суперечний характер. Встановивши факт дорожньо-транспортної пригоди суд вказує на відсутність її реєстрації в ДАІ за заявою сторін, із чого не можна зробити якийсь висновок. Встановивши вину обох водіїв, суд вказує, що не надано доказів більшої вини відповідача.
Тому суд апеляційної інстанції встановивши порушення судом норм процесуального права вважає необхідним скасувати оскаржене рішення і справу передати на новий розгляд в той же суд
Керуючись ст.ст. 307,314ЦПК України судова колегія
Ухвалила
Апеляційні скарги ОСОБА_2, ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Лисичанського міського суду Луганської області від 13 квітня 2006 року скасувати , справу направити на новий розгляд в отой же суд.
Ухвала вступає в законну силу з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня вступу в законну силу.