УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ у складі:
головуючого Єлфімова О.В.,
суддів: Щепоткіної В.В., Крещенка А.М.,
за участю прокурора ОСОБА_12,
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 13 грудня 2011 року справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Макарівського районного суду Київської області від 18 квітня 2011 року.
Вироком Макарівського районного суду Київської області від 18 квітня 2011 року
ОСОБА_5,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
громадянина України, раніше не судимого,
засуджено за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік та покладенням обов’язків, передбачених пунктами 2 - 4 ч. 1 ст. 76 КК України.
Стягнуто з засудженого судові витрати в сумі 489,77 грн.
Згідно з вироком ОСОБА_5 визнано винним та засуджено за те, що він 29 березня 2010 року близько 20 год, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, знаходячись у будинку АДРЕСА_1, з корисливих мотивів, умисно, таємно викрав у ОСОБА_6 музичний центр марки «FIRST-austria MC-1206 EQ» з колонками вартістю 450 грн, який поклав у мішок вартістю 10 грн та відніс додому, спричинивши потерпілому збитки на загальну суму 460 грн.
В апеляційному порядку справа не розглядалась.
У касаційній скарзі прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, порушив питання про скасування вироку суду і направлення справи на новий судовий розгляд у зв’язку з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону. Посилається на невідповідність вироку вимогам ст. 323 КПК України в частині обґрунтування винності ОСОБА_5 доказами, які не були досліджені у судовому засіданні.
Заслухавши доповідача, пояснення прокурора ОСОБА_12, яка не підтримала касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суд правильно встановив фактичні обставини справи, дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винності ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, та призначив йому покарання, яке відповідає вимогам ст. 65 КК України, що по суті у касаційній скарзі прокурора не оспорюється.
Посилання прокурора на істотні порушення судом кримінально-процесуального закону, які тягнуть скасування вироку, є безпідставними.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 370 КПК України істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний, обґрунтований і справедливий вирок.
Із мотивувальної частини вироку вбачається, що в обґрунтування винності ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому злочину, крім показань засудженого про вчинення ним крадіжки, суд дійсно послався на докази, які не були досліджені у судовому засіданні, зокрема: показання потерпілого ОСОБА_6, свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, дані протоколів оглядів місця події та довідку про вартість викраденого майна.
Проте, вказані порушення не є істотними і не потягли постановлення незаконного вироку, оскільки підсудний ОСОБА_5 у судовому засіданні повністю визнав свою вину у вчиненні крадіжки, не оспорював фактичні обставини по справі, а тому справа розглядалася за спрощеною процедурою відповідно до ч. 3 ст. 299 КПК України.
За таких обставин колегія суддів вважає, що в даному випадку порушення, наведені у касаційній скарзі прокурора, про посилання судом у вироку на докази, які не були досліджені в судовому засіданні, не можна вважати істотними порушеннями вимог кримінально-процесуального закону, оскільки це не вплинуло на правильність прийнятого судом рішення, із чим по суті погоджується і прокурор.
Будь-яких інших істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які би тягли безумовну зміну чи скасування судового рішення, не встановлено.
Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст. 394 – 396 КПК України, колегія суддів,
у х в а л и л а:
Вирок Макарівського районного суду Київської області від 18 квітня 2011 року щодо ОСОБА_5 залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора – без задоволення.
Судді:
_____________ ____________ _____________
Єлфімов О.В. Щепоткіна В.В. Крещенко А.М.