ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Д О Д А Т К О В А     П О С Т А Н О В А

і м е н е м  У к р а ї н и

20 травня 2025 року м. Дніпросправа № 160/28931/24

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді  Головко О.В. (доповідач),

                         суддів:  Ясенової Т.І., Суховарова А.В.,     

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНО СВІТ ПЛЮС» про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНО СВІТ ПЛЮС»

до       Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області

про визнання протиправною та скасування постанови,

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕХНО СВІТ ПЛЮС» звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області № 28 від 29.04.2024.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 січня 2025 року позов задоволено.

Додатковим рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 січня 2025 року стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНО СВІТ ПЛЮС» понесені судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2 000,00 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 06 травня 2025 року апеляційну скаргу   Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області залишено без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 січня 2025   року в адміністративній справі № 160/28931/24 залишено без змін.

ТОВ «ТЕХНО СВІТ ПЛЮС»  09.05.2025 подало до суду заяву, в якій просить ухвалити додаткову постанову у справі № 160/28931/24, якою вирішити питання про судові витрати, а саме, стягнути витрати на професійну правничу допомогу з Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНО СВІТ ПЛЮС»  в сумі 15 000,00 грн.

Вирішуючи заяву про ухвалення додаткової постанови, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною 7 статті 139 КАС України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Суд встановив, що у відзиві на апеляційну скаргу  представник позивача повідомляв про намір подати у встановлений процесуальним законом строк докази понесених витрат.

Постанова суду апеляційної інстанції ухвалена 06.05.2025, заява про ухвалення додаткової постанови подана через систему «Електронний суд» 09.05.2025, що відповідає вимогам статті 139 КАС України, відтак підлягає розгляду по суті.

Статтею 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що на підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано до суду: договір про надання правових (юридичних) послуг № ПД-16 від 16.09.2024; Завдання № 2 від 10.02.2025 до Договору про надання правових (юридичних) послуг № ПД-16 від 16.09.2024; акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 2/ПД-16 від 07.05.2025.

Дослідивши подані документи, суд апеляційної інстанції встановив, що відповідно до завдання № 2 від 10.02.2025 до Договору про надання правових (юридичних) послуг № ПД-16 від 16.09.2024, замовнику надаються такі послуги: судове врегулювання спору між Клієнтом та Головним управлінням Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області  про накладення штрафу від 29.04.2024 № 28 у сумі 170  000, 00 грн, а саме оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 січня 2025 року у справі № 160/28931/24  в Третьому апеляційному адміністративному суду. Загальна вартість послуг є фіксованою та складає 15  000,00 грн.

Відповідно до акта здачі-приймання робіт (надання послуг) № 2/ПД-16 від 07.05.2025 про надання правничої (правової) допомоги, адвокат Ромасько Є.В. передав, а ТОВ «ТЕХНО СВІТ ПЛЮС» прийняло послуги – надання правової допомоги згідно з завданням № 2 від 10.02.2025 на загальну суму 15  000,00 грн.

Статтею 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що договір про надання правової допомоги – домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно зі статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до частин 3-6 статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частин 7, 9 статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що сторони не обмежені волею та розсудом щодо визначення в умовах договору суми гонорару адвоката, натомість така домовленість не є безумовною для суду при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат.

Як встановлює закон, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує низку обставин, у тому числі обґрунтованість та пропорційних розміру таких витрат до предмета спору. При цьому суд законом наділений правом зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд апеляційної інстанції не вважає заявлену позивачем суму 15  000,00 грн для відшкодування витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції обґрунтованою, адже справа розглядалася в порядку письмового провадження, з процесуальних документів позивачем подавався лише відзив на апеляційну скаргу.

Колегія суддів зазначає, що під час апеляційного провадження сторони проводять менший за обсягом правовий аналіз спірних правовідносин. Основні зусилля адвокат направляє на підготовку матеріалів для порушення спору в суді першої інстанції: вивчення характеру спірних правовідносин, аналіз правової бази, яка їх регулює, вивчення та збір відповідних доказів та матеріалів, аналіз правової позиції по справі учасників, тощо.

Крім того, сума витрат задля відшкодування участі адвоката на стадії апеляційного розгляду справи має бути пропорційною до присуджених витрат в суді першої інстанції, яка визначена судом першої інстанції в додатковому рішенні від 21 січня 2025 року на рівні 2  000 грн.

Суд доходить висновку, що виходячи з принципу обґрунтованості та пропорційності розміру судових витрат до предмета спору, співмірності розміру судових витрат зі складністю справи та наданих адвокатом послуг, часом, витраченим адвокатом на надання відповідних послуг, обсягом наданих послуг, ціною позову, стягненню підлягають витрати на правничу допомогу в загальному розмірі 1 000,00 грн.

Керуючись ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

п о с т а н о в и в :

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНО СВІТ ПЛЮС» задовольнити частково.

Стягнути з Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області  на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНО СВІТ ПЛЮС» понесені витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 1 000 (одна тисяча) грн 00 коп.  

Додаткова постанова суду набирає законної сили з 20 травня  2025 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повна додаткова постанова складена 20 травня  2025  року.

Головуючий - суддя                                                                      О.В. Головко

                               суддя                                                                      Т.І. Ясенова

                               суддя                                                                      А.В. Суховаров