Справа № 755/6418/25

Провадження №: 3/755/3034/25

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" травня 2025 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Федосєєв С.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції у м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення правопорушення, передбаченого, ч. 1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , 04.04.2025 року о 23:20 хвилин, у м. Києві, по бульвару Верховної Ради, 31А, керувала транспортним засобом марки «HYUNDAI» д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння, у встановленому законом порядку, зі згоди водія проводився за допомогою приладу DRAGER ARNK 6820, результат тесту, 0,86 проміле алкоголю в крові. Подія зафіксована на нагрудну камеру 473518, 473851,473869. Своїми діями водій порушив п. 2.9 А ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, про причини неявки суд не повідомила. Неявка особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, позбавила суд можливості вислухати її пояснення по суті.

Розумність тривалості судового провадження оцінюється у залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням параграфу 1 статті 6 даної Конвенції.

При цьому до завдань Кодексу України про адміністративні правопорушення наряду із охороною прав і свобод громадян віднесено в тому числі і виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Таким чином відкладення розгляду справи про адміністративне правопорушення не має перешкоджати її розгляду зі збереженням можливості притягнення особи до адміністративної відповідальності в межах строків, визначених, зокрема, статтею 38 КУпАП, у разі встановлення наявності складу адміністративного правопорушення в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

З огляду на викладене судом не встановлено поважних причин неявки ОСОБА_1 до суду, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 268 КУпАП не є перешкодою для розгляду адміністративних справ, а тому вважає за можливе надати оцінку фактам, викладеним у протоколах про адміністративні правопорушення за відсутності останнього.

Крім того, відсутність правопорушника під час розгляду адміністративного матеріалу за жодних обставин не може виступати як засіб уникнення адміністративної відповідальності особи, яка вчинила правопорушення, оскільки це буде означати безкарність такої поведінки.

Суддя, розглянувши адміністративні матеріали, дослідивши докази по справі, дійшов наступного.

Згідно протоколів про адміністративні правопорушення, своїми діями ОСОБА_1 порушила п. 2.9а, Правил дорожнього руху України.

Згідно п. 2.4 ПДР України на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог ПДР України.

Згідно з п.1.9 Правил дорожнього руху особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

За положеннями ст.16 Закону України «Про дорожній рух» (із змінами та доповненнями) водій, серед іншого, зобов`язаний:

- виконувати розпорядження поліцейського, а водії військових транспортних засобів - посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами;

- не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.

Положеннями ч.1 ст.130 КУпАП передбачена відповідальність особи за керування транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння, а так само, за відмову особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За правилами ст. 251КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються: протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, показаннями потерпілих, свідків, тощо.

Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, вина особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, повністю доведена, у розумінні ст. 251 КУпАП, належними та допустимими доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 291101, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння до КНП «КМНКЛ «Соціотерапія», рапортом, схемою ДТП, тестом «Драгеру» ARHK - 6820 № 5190, відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції.

Розглянувши зазначену справу про адміністративне правопорушення та на підставі зібраних під час розгляду справи доказів суд вважає, що при складанні адміністративного матеріалу відносно ОСОБА_1 працівниками поліції не було допущено неповноту чи необ`єктивність в оцінюванні дій правопорушника. Судом не було виявлено порушень при зібранні матеріалів для складання протоколів про адміністративні правопорушення. Суд кваліфікує дії водія ОСОБА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП, керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, вина особи повністю встановлена під час судового розгляду.

Ставити під сумнів дані докази у суду немає підстав, оскільки вони отримані у відповідності до вимог закону.

Зазначена у протоколі інформація відповідає обставинам, зафіксованим на долученому до протоколу відеофайлі.

Крім того, враховуючи характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу порушника, ступінь його вини та майновий стан, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, суд дійшов висновку, що з метою попередження вчинення ОСОБА_1 нових правопорушень його слід піддати адміністративному стягненню в межах санкції ст. 130 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керування.

Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 40-1, 130, 251, 283-285 КУпАП, Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», Законом України «Про судовий збір», суд -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП України та накласти на неї адміністративне стягнення:- у виді штрафу в розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день розгляду справи становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. із позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , судовий збір на користь держави в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 (шістсот п`ять) грн. 60 коп.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Дніпровський районний суд м. Києва.

Суддя: