ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/1026/25 Справа № 211/2057/25 Суддя у 1-й інстанції - Ніколенко Д. М. Суддя у 2-й інстанції - Сєдих А. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2025 року                                                                м.Кривий Ріг

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Сєдих А.В., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 березня 2025 року, щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.2 ст.172-16 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

Згідно постанови суду 05 лютого 2025 року приблизно о 03:00 год., тобто в умовах особливого періоду, командир міномету 1 мінометного взводу 5 мінометної батареї 3 механізованого батальйону в/ч НОМЕР_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , старший солдат ОСОБА_1 , будучи службовою військовою особою та начальником за посадою, не провів роботу щодо зміцнення військової дисципліни, запобігання надзвичайним подіям, кримінальним та іншим правопорушенням серед особового складу, своєчасно виявляти й усувати їх причини, не виконав покладених на нього службових обов`язків, а саме перебуваючи разом із своїми підлеглими за посадою: молодшим сержантом ОСОБА_2 та солдатом ОСОБА_3 , будучи їх безпосереднім начальником, вживав разом із ними спиртні напої, тобто не провів роботу з підтримання дисципліни, проігнорував вимогу Статуту підтримувати внутрішній порядок, не припинив вчинення своїми підлеглими адміністративного правопорушення, не доповів своєму безпосередньому (старшому) командиру (начальнику) про вчинення таких правопорушень та сам вживав спиртні напої, тобто не виконав покладених на нього службових обов`язків.

Постановою Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 березня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-16 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому вираженні становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок в дохід держави.

На вказану постанову суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій вважає постанову суду необґрунтованою, юридично неспроможною, незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає безумовному скасуванню через тотальні порушення матеріального та процесуального права, зокрема норм Конституції України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, Європейської конвенції з прав людини та практики ЄСПЛ, через грубі порушення процесуальних норм, недопустимість доказів і порушення права на захист. Вважає, що були порушені строки складання протоколу виявлення ОСОБА_1 відбулося 05.02.2025 о 05:48 під час освідування, проведеного посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_2 . Протокол про адміністративне правопорушення складений лише 20.02.2025 – через 15 діб, що є грубим порушенням процесуального законодавства. Вважає, що акт освідування № 5654 не може вважатися допустимим доказом, в матеріалах справи відсутній наказ чи інший документ, що підтверджує повноваження старшого лейтенанта ОСОБА_4 на проведення освідування. Також вважає, що огляд проводився приладом «АлКонт-М» та відсутні відомості про те, що цей прилад внесений до Державного реєстру затверджених типів засобів вимірювальної техніки. Вважає, що було порушення права на захист, грубе ігнорування норм Конституції і конвенції про права людини. Вважає, що прокурор не надав можливості скористатися правовою допомогою при складанні протоколу, що є грубим порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Вказує, що в матеріалах справи відсутні фото- чи відеодокази того, що ОСОБА_1 вживав алкоголь разом з підлеглими, підтвердження, що він свідомо покривав правопорушення, докази умисного невиконання службових обов`язків. Вважає, що у протоколі неправильно вказане військове звання ОСОБА_1 зазначений як «старший матрос», хоча є «старшим солдатом». Неправильний сімейний стан: вказано, що він не має дітей, хоча у нього є малолітня дитина. Відповідно до ст. 256 КУпАП, у протоколі обов`язково зазначаються точні дані про особу. Помилки в ідентифікації особи є безумовною підставою для визнання протоколу недійсним. Вважає, що постанова винесена з порушенням строків розгляду п.7 ст. 247 КУпАП, ґрунтується на недопустимих доказах, порушує право на правову допомогу, не містить належного обґрунтування вини, містить істотні помилки у військовому званні та сімейному стані. Просить оскаржувану постанову скасувати у повному обсязі та закрити провадження на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.

До початку апеляційного розгляду ОСОБА_1 подав додаткові пояснення у яких повторює доводи апеляційної скарги про порушення строків складання адміністративного протоколу. Вказує про недопустимість доказів, отриманих з порушенням закону, оскільки Акт освідування на стан алкогольного сп`яніння №№5654 складений особою повноваження якої не підтверджені відповідним наказом чи розпорядженням органу Військової служби правопорядку. Відсутні дані про внесення приладу «АлКонт-М» до Держреєстру вимірювальної техніки. Відповідно до ст. 251 КУпАП, недопустимі докази не можуть братись до уваги судом. Оскільки результати освідування основним доказом, то його недійсність тягне за собою недоведеність вини. Вказує, про порушення права на захист, оскільки ОСОБА_1 не був забезпечений правом на правову допомогу при складанні протоколу. Вказує, що у матеріалах справи відсутні докази факту вживання ОСОБА_1 алкоголю, участі у розпиванні спиртного з підлеглими, або умисного невиконання службових обов`язків. Відсутні відеозаписи, фото, матеріали службового розслідування, рапорти. Вважає, що протокол містить істотні помилки: неправильне військове звання («старший матрос» замість «старший солдат»), недостовірні відомості про сімейний стан. Вважає, що оскаржувану постанову слід визнати незаконною, такою, що винесена з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права, та скасувати у повному обсязі.

Сторони про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

У апеляційній скарзі апелянт просить розгляд справи проводити без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та його захисника.

У поданих до апеляційного суду додаткових поясненнях ОСОБА_1 також просить розглянути справу за його відсутності.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги та письмові пояснення ОСОБА_1 , апеляційний суд дійшов наступного.

Статтею 294 КУпАП визначено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Як регламентують приписи ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов`язаний, зокрема, з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.

Дані вимоги закону при розгляді матеріалів за протоколом про військове адміністративне правопорушення судом першої інстанції дотримані і висновок суду про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-16 КУпАП, є правильним, а зміст постанови відповідає вимогам, передбаченими ст. 283 КУпАП, оскільки в ній наведені докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення ОСОБА_1 вказаного адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч.2 ст. 172-16 КУпАП відповідальність передбачена за умисне невжиття заходів щодо припинення кримінального правопорушення, що вчиняється підлеглим, або ненаправлення військовою службовою особою до органу досудового розслідування повідомлення про підлеглого, який вчинив кримінальне правопорушення, а також інше умисне невиконання військовою службовою особою покладених на неї службових обов`язків, вчинені в умовах особливого періоду.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про оборону України» № 1932-ХІІ від 06.12.1991 року особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. Так, відповідно до Указу Президента України №303/2014 від 17.03.2014 року «Про часткову мобілізацію» затвердженого Законом України від 01.03.2014 року № 1126-VІ, в Україні оголошено часткову мобілізацію, отже з того часу настав особливий період, який триває по теперішній час.

Відповідно до ст. 125 Закону України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» (далі - Статут) командир відділення в мирний і воєнний час відповідає за успішне виконання відділенням завдань за призначенням, навчання і виховання військовослужбовців відділення, їх військову дисципліну, морально-психологічний стан, охайний зовнішній вигляд, стройову та фізичну підготовку, правильне зберігання, експлуатацію і утримання в належному стані озброєння, техніки та іншого майна відділення.

Командир відділення підпорядковується командиру взводу та головному сержантові взводу і є безпосереднім начальником особового складу відділення.

Згідно зі ст. 126 Статуту командир відділення крім іншого зобов`язаний негайно доповідати командирові взводу та головному сержантові взводу про надзвичайні події у відділенні, факти порушення військової дисципліни, випадки втрати чи несправності озброєння, техніки та інших матеріальних засобів.

Статтею 28 Статуту визначено, що єдиноначальність є одним із принципів будівництва і керівництва Збройними Силами України і полягає в:

наділенні командира (начальника) всією повнотою розпорядчої влади стосовно підлеглих і покладенні на нього персональної відповідальності перед державою за всі сторони життя та діяльності військової частини, підрозділу і кожного військовослужбовця;

наданні командирові (начальникові) права одноособово приймати рішення, віддавати накази;

забезпеченні виконання зазначених рішень (наказів), виходячи із всебічної оцінки обстановки та керуючись вимогами законів і статутів Збройних Сил України.

Статтею 58 Статуту визначено, що командир (начальник) є єдиноначальником і особисто відповідає перед державою за бойову та мобілізаційну готовність довіреної йому військової частини, корабля (підрозділу) за забезпечення охорони державної таємниці; за бойову підготовку, виховання, військову дисципліну, морально-психологічний стан, збереження життя і зміцнення здоров`я особового складу; за внутрішній порядок, стан і збереження озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки, пального і матеріальних засобів; за всебічне забезпечення військової частини, корабля (підрозділу); за додержання принципів соціальної справедливості.

За положеннями ст.58 Статуту командир зобов`язаний, серед іншого, проводити роботу щодо зміцнення військової дисципліни, запобігання надзвичайним подіям, кримінальним та іншим правопорушенням серед особового складу, своєчасно виявляти й усувати їх причини; аналізувати стан військової дисципліни і об`єктивно доповідати про це старшому командирові (начальникові).

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, вина ОСОБА_1 доведена доказами, наявними в матеріал справи, а саме протоколом про військове адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 172-16 КУпАП, де наведені фактичні обставини по справі, підписаний ОСОБА_1 .

Письмовими поясненнями ОСОБА_1 за змістом яких останній пояснив, що перебував на службі з 04.02.2025 по 05.02.2025 року. Він побачив як військовослужбовці ОСОБА_5 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , вживали алкогольні напої з іншими військовослужбовцями. Він намагався зателефонувати командиру батареї, щоб доповісти про вказаний факт, але він не відповів. Він забороняв підлеглим військовослужбовцям вживати алкоголь та провів роботу з підтримання дисципліни заборонивши вчиняти правопорушення, коли виїхав на завдання та при цьому не доповів оперативному черговому, органам ВСП, заступнику командира роти про те, що військовослужбовці, які йому підпорядковуються за посадою вживають спиртні напої перебуваючи на службі та тим самим вчиняють правопорушення. Вину визнав та в зазначив, що в подальшому ним та його підлеглим складом будуть вжиті заходи щодо недопущення таких ситуацій.

Письмовими поясненнями військовослужбовцями ОСОБА_5 та ОСОБА_2 від 20.02.2025 р., які пояснили, що перебували на службі з 04.02.2025 по 05.02.2025 року та з ОСОБА_1 та іншими військовослужбовцями 04.02.2025 розпивали спиртні напої.

Доповіддю військового коменданта ІНФОРМАЦІЯ_3 , про обставини що мали місце з 04.02.2025 по 05.02.2025.

Актом №5654 огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу аналізатору вмісту парів алкоголю «АлКонт-М», відповідно до якого за результатом тесту № 5654 від 05.02.2025 ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп`яніння (0,34 ‰ проміле). Зазначено, що ОСОБА_1 з результатами згоден, що підтверджується підписом. Огляд проведено за участю двох свідків.

Актом №5656 огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу аналізатору вмісту парів алкоголю «АлКонт-М», відповідно до якого за результатом тесту № 5656 від 05.02.2025 ОСОБА_2 перебував в стані алкогольного сп`яніння (1,78 ‰ проміле). Зазначено, що ОСОБА_2 з результатами згоден, що підтверджується підписом. Огляд проведено за участю двох свідків.

Витягом з наказу №40 від 13.01.2025 року про призначення ОСОБА_1 на посаду командира міномета 1 мінометного взводу 5 мінометної батареї 3 механізованого батальйону;

На підставі наведених доказів апеляційний суд вважає вірним висновок суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-16 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим, повністю узгоджується із наявними в матеріалах справи доказами, в їх сукупності.

Доводи апелянта, про порушення строку складання протоколу у зв`язку з чим апелянт вважає протокол недопустимим доказом, апеляційний суд вважає неспроможною з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

За змістом положень ст. 254 КУпАП, строк для складання адміністративного протоколу починає свій відлік після того, як в посадової особи, уповноваженої складати протокол, буде достатньо фактичних даних для висновку про наявність в діях чи бездіяльності особи складу адміністративного правопорушення, наявності всіх достатніх даних для заповнення та складання протоколу про адміністративне правопорушення, тобто після виконання всіх необхідних процесуальних дій.

Згідно протоколу ОСОБА_1 дійсно виявлено в стані алкогольного сп`яніння 05.02.2025, проте апеляційний суд зазначає, що протокол про військове адміністративне правопорушення, складено за ч.2 ст. 172-16 КУпАП, а саме за те, що він будучи військовослужбовцем і начальником, не забезпечив військову дисципліну та не запобіг правопорушенням серед підлеглих. Не припинив дії підлеглих, не доповів керівництву та сам порушив Статут, чим не виконав службові обов`язки.

Для виявлення даного факту, має значення не коли ОСОБА_1 пройшов освідування, а коли посадова особи, уповноваженої складати протокол отримала достатньо фактичних даних для висновку про наявність в діях чи бездіяльності особи складу адміністративного правопорушення, а саме отримання письмових пояснень 20.02.2025 р. від його підлеглих військовослужбовців ОСОБА_5 та ОСОБА_2 про обставини які відбулись з 04.02.2025 по 05.02.2025 року.

Доводи апеляційної скарги, що у протоколі неправильно вказане військове звання ОСОБА_1 який зазначений як «старший матрос», хоча є «старшим солдатом», є безпідставними та спростовуються самим протоколом, де зазначено, що ОСОБА_1 є старшим солдатом.

Доводи апеляційної скарги, що у протоколі неправильний сімейний стан: вказано, що він не має дітей, хоча у нього є малолітня дитина, не впливає на законність складеного протоколу.

Відповідно до ч.1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, він містить усі необхідні дані, передбачені положеннями ч.1 ст. 256 КУпАП.

Сімейний стан ОСОБА_1 та наявність у нього малолітньої дитини було встановлено під час судового розгляду та враховано при призначені покарання.

На підставі викладеного доводи апелянта, про порушення вимог законодавства при складанні протоколу, є безпідставними, та повністю спростовується наявним у матеріалах справи протоколом про адміністративне правопорушення, який відповідає вимогам закону. Оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та не є розглядом справи відповідно до положень статей 221, 279 КУпАП.

Доводи апелянта про відсутність в матеріалах справи фото- чи відео доказів вживання ОСОБА_1 алкоголю разом з підлеглими не заслуговують на увагу, оскільки його вина підтверджена, вище вказаними, наявними доказами по справі.

У поясненнях ОСОБА_5 та ОСОБА_2 не вказано, що ОСОБА_1 забороняв підлеглим військовослужбовцям вживати алкоголь або проводив роботу з підтримання дисципліни, що ОСОБА_1 телефонувати командиру батареї, щоб доповісти про вказаний факт вживання ОСОБА_5 та ОСОБА_2 алкогольні напої.

Суд апеляційної інстанції відкидає, як аргументи невинуватості, доводи про недопустимість як доказу акту освідування. Доводи, що в матеріалах справи відсутній наказ чи інший документ, що підтверджує повноваження старшого лейтенанта ОСОБА_4 на проведення освідування, а огляд проводився приладом «АлКонт-М» за відсутністю відомостей про те, що цей прилад внесений до Державного реєстру затверджених типів засобів вимірювальної техніки, є безпідставними.

Оскільки матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надали згоду на проведення огляду на перебування у стані алкогольного сп`яніння саме за допомогою газоаналізатору Алконт-М, під час проходження огляду на стан сп`яніння з своїми результатами були згодні, що підтверджується підписами. Матеріали справи не містять відомостей, що ОСОБА_1 на його вимогу не надано сертифікати відповідності приладу, або підтвердження повноважень особи яка проводила огляд.

У апеляційного суду відсутні сумніви щодо законності проведення огляду уповноваженою на те особою, сертифікованим приладом.

Апеляційний суд зазначає, що суд позбавлений права самостійно відшукувати докази, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків. Апелянтом не надано доказів на підтвердження своїх доводів, та у апеляційній скарзі не ставиться питання про витребування відомостей для підтвердження або спростування своїх сумнівів у повноваженнях особи яка провела огляд, та витребування документів відповідності технічного пристрою газоаналізатору яким був проведений огляд.

Апеляційний суд оцінює зміст доказів з точки зору належності та допустимості виходячи із сукупності усіх наданих доказів по справі. Визначальним доказом вини у пред`явленому обвинувачені ОСОБА_1 є не доведений факт перебування його в стані алкогольного сп`яніння, а сукупність доказів по справі як пояснення самого ОСОБА_1 так і пояснення підлеглих йому військовослужбовців ОСОБА_5 та ОСОБА_2 про обставини які відбулись з 04.02.2025 по 05.02.2025 року. А саме, що ОСОБА_1 будучи військовослужбовцем і начальником, не забезпечив військову дисципліну та не запобіг правопорушенням серед підлеглих. Не припинив дії підлеглих, не доповів керівництву та сам порушив Статут, чим не виконав службові обов`язки.

Доводи апеляційної скарги про порушення його права на захист, ігнорування норм Конституції і конвенції про права людини, оскільки йому не було надано можливості скористатися правовою допомогою при складанні протоколу, що є грубим порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, є безпідставними.

Згідно протоколу ОСОБА_1 було ознайомлено з його правами та обов`язками у тому числі право на правову допомогу.

Апеляційний суд зазначає, що складання протоколу, оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та не є розглядом справи відповідно до положень статей 221, 279 КУпАП. Відповідно, нормами статті 268 КУпАП не передбачено обов`язкової участі адвоката при складанні протоколу про адміністративне правопорушення.

ОСОБА_1 не був обмежений у праві скористатись правовою допомогою та іншими своїми правами під час розгляду справи у суді.

Доводи апеляційної скарги, що постанова винесена з порушенням строків розгляду п.7 ст. 247 КУпАП, є необґрунтованими враховуючи наступне.

Частиною 2 статті 38 КУпАП передбачено, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті.

Згідно матеріалів справи ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-16 КУпАП 05 лютого 2025 року, судове рішення постановлено 18 березня 2025 року, тобто в межах визначених ч.2 ст.38 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги у своїй сукупності зводяться до припущень апелянта, мають суб`єктивний характер, не підтверджені доказами та не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду. Вони є особистим тлумаченням законодавства і спрямовані на ухилення ОСОБА_1 від відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-16 КУпАП, на підставі викладеного апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувана постанова повинна бути залишена без змін.

Керуючись ст.294 КУпАП, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову судді Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 березня 2025 року, у справі про адміністративне правопорушення передбачене ч.2 ст.172-16 КУпАП, щодо ОСОБА_1 залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя