Справа №443/453/25

Провадження №3/443/272/25

ПОСТАНОВА

іменем України

20 травня 2025 року                                                                місто Жидачів

Суддя Жидачівського районного суду Львівської області Равлінко Р.Г., розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції №1 Стрийського районного управління поліції ГУ Національної поліції у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ст. 124 КУпАП

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 13.03.2025 о 23 год 54 хв в м. Ходорів, вул. Тарнавського, 1, керуючи транспортним засобом марки «Mercedes Benz 817», д.н.з. НОМЕР_1 , не був уважний, не вибрав безпечної швидкості руху, не стежив за дорожньою обстановкою, внаслідок чого здійснив зіткнення з опорою контактної мережі. В результат ДТП завдано матеріальних збитків потерпілому АТ «Укрзалізниця Регіональна філія Львівська залізниця ВСП Стрийська дистанція електропостачання Е4-8». Своїми діями порушив 2.3 «б» ПДР, чим вчинив правопорушення передбачене ст. 124 КУпАП.

ОСОБА_1 , будучи особою, яка притягається до адміністративної відповідальності на виклик суду повторно не з`явився, хоча про дату час і місце розгляду справи належним чином повідомлявся, про причини неявки суд не повідомив. При цьому останній належним чином повідомлявся про розгляд справи у суді, а саме за адресою, яка вказана в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №270768 від 14.03.2025 судом скеровувалась судова повістка про виклик до суду, однак конверт з рекомендованим повідомленням повернувся до суду із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до практики Верховного Суду (постанова від 18 березня 2021 року по справі №443/3142/24 є достатніми для того, щоб вважати повідомлення належним.

Тому у відповідності до ст. 268 КУпАП розгляд справи проведено без вказаної особи.

До вказаних висновків суд прийшов, зокрема виходячи з наступного.

Згідно зі ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Вирішуючи питання про розгляд справи у відсутності ОСОБА_1 враховую, що останній був добре обізнаний з фактом складення на нього протоколу про адміністративне правопорушення за ст.124 КУпАП. Слід звернути увагу на той факт, що останній не заявляв жодних клопотань до суду про витребування доказів, виклик свідків і не висловлював своїх міркувань щодо законності складення на нього протоколу.

Зважаючи на те, що судом вжито усіх необхідних заходів для повного та всебічного з`ясування обставин справи, підстав для скерування справи для додаткового оформлення суддя не вбачає, враховуючи вимоги ст. 6 Європейської конвенції з прав людини, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, а також враховуючи закінчення строків притягнення особи до відповідальності, суд вважає, що слід вирішити справу у відсутності ОСОБА_1 та в межах тих доказів, які містяться у матеріалах справи та долучені до протоколу про адміністративне правопорушення

Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення, згідно зі  ст. 245 КУпАП, є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи з дотриманням процесуальної форми її розгляду.

Відповідно до диспозиції ст. 124 КУпАП адміністративним правопорушенням є порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

       Відповідно до п. 2.3 «б» ПДР для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП доводиться:

протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №270768 від 14.03.2025, згідно якого ОСОБА_1 13.03.2025 о 23 год 54 хв в м. Ходорів, вул. Тарнавського, 1, керуючи транспортним засобом марки «Mercedes Benz 817», д.н.з. НОМЕР_1 , не був уважний, не вибрав безпечної швидкості руху, не стежив за дорожньою обстановкою, внаслідок чого здійснив зіткнення з опорою контактної мережі. В результат ДТП завдано матеріальних збитків, потерпілих немає. Своїми діями порушив 2.3 «б» ПДР, чим вчинив правопорушення передбачене ст. 124 КУпАП /а.с.9/;

рапортом інспектора СРПП ВП 31 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області Івана Тіцького від 11.04.2025, згідно якого в ході складання протоколу було допущено помилку, а саме вказано про відсутність потерпілих, одночасно внаслідок ДТП було пошкоджено опору контактної мережі та автомобіль марки «Mercedes Benz 817», д.н.з. НОМЕР_1 . Встановлено, що власником опори мережі АТ «Укрзалізниця Регіональна філія Львівська залізниця ВСП Стрийська дистанція електропостачання Е4-8», м. Стрий, вул. Петлюри, 3. Власник автомобіля «Mercedes Benz 817», д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_2 /а.с.3-4/;

схемою місця ДТП від 13.03.2025, на якій схематично зображено транспортний засіб марки «Mercedes Benz 817», д.н.з. НОМЕР_1 , та електроопора після ДТП /а.с.11/;

письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 14.03.2025, згідно яких останній пояснив, що 13.03.2025 біля 23 год 55 хв на автомобілі «Mercedes Benz 817», д.н.з. НОМЕР_1 , їхав зі сторони м. Стрий в сторону м. Рогатин. Проїжджаючи в Ходорові по вул. Стрийській, не побачив повороту, після чого вїхав в бетонну загорожу біля залізничного переїзду та електричну опору. Під час ДТП автомобіль отримав технічні пошкодження. Тілесних ушкоджень ніхто не отримав /а.с.12/.

Зазначені докази вважаю належними та допустимими, а в своїй сукупності достатніми. Доказів, які б спростовували вищевикладені обставини, судді не надано.

Таким чином, всебічно, повно та об`єктивно дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, вважаю доведеним факт порушення ОСОБА_1 як учасником дорожнього руху, правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортного засобу та опори контактної мережі, тому його дії вірно кваліфіковані як адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Призначаючи адміністративне стягнення ОСОБА_1 враховую характер вчиненого ним правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини у вчиненому правопорушенні, передбаченому ст. 124 КУпАП, яка доведена повністю, тому відносно ОСОБА_1 слід обрати адміністративне стягнення в межах санкції ст. 124 КУпАП у виді штрафу. Застосування судом до ОСОБА_1 такого адміністративного стягнення є необхідним для досягнення мети, визначеної ст. 23 КУпАП.

Відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст.ст. 23, 33, 283, 284 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адмінправопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, і накласти стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок.

Роз`яснити, ОСОБА_1 , що відповідно до вимог ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених ст. 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Жидачівський районний суд Львівської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Суддя                                                Р.Г. Равлінко