Справа № 163/2815/24 Головуючий у 1 інстанції:

Провадження № 22-з/802/54/25 Доповідач: Здрилюк О. І.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

21 травня 2025 року                                                 місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Здрилюк О. І.,

суддів - Бовчалюк З. А., Карпук А. К.,

секретар судового засідання Русинчук М. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву позивача ОСОБА_1 , подану від її імені представником ОСОБА_2 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на повнолітню дочку, яка продовжує навчання, за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 , поданою від її імені представником ОСОБА_2 на рішення Любомльського районного суду Волинської області від 10 березня 2025 року,

                                         В С Т А Н О В И В :

Постановою Волинського апеляційного суду від 12 травня 2025 року, доповненою додатковою постановою Волинського апеляційного суду від 15 травня 2025 року апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 , подану від її імені представником ОСОБА_2 задоволено частково.

Рішення Любомльського районного суду Волинської області від 10 березня 2025 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на повнолітню дочку ОСОБА_4 у розмірі 1/10 частки усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 03 грудня 2024 року і до припинення дочкою навчання, але не довше, ніж до досягнення нею двадцяти трьох років.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

12 травня 2025 року до Волинського апеляційного суду через систему «Електронний суд» представник ОСОБА_2 від імені позивача ОСОБА_1 подала заяву про стягнення із відповідача на користь позивача 2 000 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

Представник ОСОБА_5 від імені відповідача ОСОБА_3 подав заперечення на подану заяву та просить відмовити у її задоволенні.

Будучи належним чином повідомлені про день та годину розгляду справи, учасники справи у судове засідання не з`явилися і їх неявка відповідно до вимог ч. 4 ст. 270 ЦПК України не перешкоджає розгляду заяви.

Дослідивши матеріали справи, апеляційний суд доходить висновку, що у задоволенні заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції необхідно відмовити з таких підстав.

На підставі пункту 3 частини 1 статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

За змістом пункту 12 частини 3 статті 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (частини 1 і 2 статті 133 ЦПК України).

Згідно з ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову – на відповідача;

2) у разі відмови в позові – на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову – на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно з ч. 1 ст. 246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 січня 2024 року у справі № 285/5547/21 суд зазначив, що у випадку якщо сторона з поважних причин до закінчення судових дебатів не могла подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, та подає ці докази разом з відповідною заявою після прийняття рішення по суті позовних вимог, то така сторона повинна обґрунтувати поважність причин неподання таких доказів суду до закінчення судових дебатів у справі; у разі відсутності обґрунтування поважних причин чи їх неповажності суд відмовляє в задоволенні заяви про стягнення витрат.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 22 квітня 2024 року у справі № 346/2744/21.

При виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 4 статті 263 ЦПК України).

Таким чином, необхідною обставиною для ухвалення додаткового рішення про відшкодування судових витрат є: не вирішення судом питання про судові витрати при наявності у матеріалах справи відповідних доказів про їх понесення або ж неможливість з поважних причин подати докази, що підтверджують розмір понесених судових витрат до закінчення судових дебатів у справі та заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі про намір подання таких доказів і їх подання у визначений процесуальним законом строк – протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Згідно з матеріалами справи представник ОСОБА_2 від імені позивача ОСОБА_1 подала 09.04.2025 через систему «Електронний суд» апеляційну скаргу, у якій зазначила про понесення витрат на професійну правничу допомогу, їх розмір та вказала, що документальне підтвердження витрат буде надано у судове засідання.

В апеляційній скарзі не зазначено про існування будь-яких поважних причин неможливості подання цих доказів разом зі скаргою.

У призначене на 10 год 30 хв 12 травня 2025 року судове засідання, будучи належним чином повідомлені, ні позивач, ні її представник не з`явилися. 

Заяву про стягнення із відповідача на користь позивача 2 000 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції представник ОСОБА_2 від імені позивача ОСОБА_1 подала через систему «Електронний суд» 12.05.2025, зареєструвавши її о 10:59:19, тобто після початку розгляду справи, а ця заява надійшла через систему «Електронний суд» до Волинського апеляційного суду об 11:35:59, тобто після закінчення розгляду справи (а.с.98-99, 110-114).

Крім того, подана заява також не обґрунтована поважними причинами неможливості подання доказів до початку розгляду справи.

До заяви додано копії наступних документів: договір № 177/24 про надання правничої допомоги від 02.12.2024; додаток № 1 до цього договору, у якому зазначено вартість підготовки та складання апеляційної скарги  - 2 000 грн; акт прийому-передачі виконаних робіт від 09.04.2025; квитанція від 09.04.2025 про оплату послуг у розмірі 2 000 грн (а.с.111-113).

Тобто подано усі документи, які були уже наявними у позивача ОСОБА_1 та її представника Климович Т. Д. як станом на дату подання апеляційної скарги (09.04.2025), так і станом на дату ухвалення постанови апеляційного суду (12.05.2025).

Ураховуючи наведене, а саме те, що заява про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції не обґрунтована поважними причинами неможливості подання відповідних доказів до закінчення судових дебатів, такі поважні причини не встановлено і судом апеляційної інстанції, усі додані до заяви докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу уже існували на день подання апеляційної скарги та на день розгляду справи судом апеляційної інстанції і могли бути подані до закінчення судових дебатів, а тому у задоволенні заяви про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст. 133, 137, 141, 246, 270, 381 ЦПК України, суд

                                                     У Х В А Л И В :

Відмовити у задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 , поданій від її імені представником ОСОБА_2 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на повнолітню дочку, яка продовжує навчання, за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 , поданою від її імені представником ОСОБА_2 на рішення Любомльського районного суду Волинської області від 10 березня 2025 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий – суддя

Судді