22.05.2025

Справа № 331/2159/25

Провадження № 2/331/1830/2025

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2025 року                                                               м. Запоріжжя

Олександрівський районний суд міста Запоріжжя у складі

головуючого судді Жукової О.Є.,

за участю секретаря Мироненко О.В.,

розглянувши в спрощеному позовному провадженні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Представник ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернувся до Олександрівського районного суду міста Запоріжжя з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позову зазначено, що 16 вересня 2023 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №3985399. Так, 27.06.2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 27062024, за умовами якого позивач набув права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників. Після відступлення позивачу права вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення заборгованості ні на рахунки позивача, ні на рахунки попереднього кредитора. З моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме з 27.06.2024 року позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій. Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ЄАПБ» за кредитним договором №3985399 в розмірі 49332,92 грн., з яких: 8969,98 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 40362,94 грн. - сума заборгованості за процентами. Посилаючись на зазначені обставини, просить суд стягнути з відповідача вказану суму заборгованості та судові витрати по сплаті судового збору.

Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 18.04.2025 по справі відкрите провадження, ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

У судове засідання представник позивача не з`явилася, але у позовній заяві зазначив клопотання про розгляд справи за його відсутності, наполягав на задоволенні позову і за наявності підстав не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився, відзив на позов не надав, у зв`язку з чим на підставі ч.3 ст. 223 ЦПК України суд розглянув справу за його відсутності на підставі доказів, наявних у матеріалах справи.

У зв`язку з тим, що відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

На підставі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що 16.09.2023 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №3985399.

Кредитний договір був укладений в електронному вигляді шляхом реєстрації позичальника на веб-сайті в мережі Інтернет https://credit7.ua/ та підписання договору електронним підписом використанням одноразового ідентифікатора Е497.

Відповідно до п.1.1. договору, його укладання здійснюється сторонами за допомогою ІТС Товариства (Інформаційно-телекомунікаційна система Товариства), доступ до якої забезпечується Клієнту через Веб-сайт або Мобільний додаток. Електронна ідентифікація Клієнта здійснюється при вході Клієнта в Особистий кабінет в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефону Клієнта, даний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення Пароля входу до Особистого кабінету.

За умовами вищевказаного договору (п.п.1.2., 1.2.1, 1.3.) Товариство надає Клієнту грошові кошти в розмірі 10000,00 грн. строком на 360 днів, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, в порядку та на умовах, визначених договором.

Відповідно до п.1.4.1 стандартна процентна ставка становить 2,00% в день та застосовується в межах всього строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього Договору.

Відповідно до п.п. 2.1, кредит надається Товариством у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на платіжну картку клієнта, зазначену в особистому кабінеті яка зазначена в даному п.п. кредитного договору.

27.06.2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу № 27062024, відповідно до умов якого ТОВ «Лінеура Україна» відступив ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» права грошової вимоги до боржників, перелік яких зазначений у відповідних Реєстрах боржників, зокрема до ОСОБА_1 за кредитним договором № 3985399, що підтверджується Витягом з Реєстру боржників до цього договору.

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до договору факторингу № 27062024 від 27.06.2024 року та розрахунку заборгованості за кредитним договором № 3985399 від 16.09.2023р. ОСОБА_1 має заборгованість в розмірі 49332,92 грн., з яких: 8969,98 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 40362,94 грн. - сума заборгованості за процентами.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. (ст. 627 Цивільного кодексу України)

Відповідно до положень ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.

Положенням ч.1 ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» передбачено, що правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Відповідно до ст. 611 ЦК Україниу разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Непогашення відповідачем заборгованості перед банком за кредитним договором свідчить про порушення ним його умов, а також вимог ст. 525 ЦК України, які встановлюють неприпустимість односторонньої відмови від виконання зобов`язань.

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Як з`ясовано в судовому засіданні, на момент звернення позивача в суд та розгляду справи по суті, відповідач, в порушення вимог ст. 1054 Цивільного кодексу України, грошові кошти за кредитним договором не повернув.

Частинами 1 та 2 ст.512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги за своєю суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Натомість договір факторингу має на меті фінансування однієї сторони договору іншою стороною шляхом надання їй визначеної суми грошових коштів. Ця послуга згідно з договором факторингу надається фактором клієнту за плату, розмір якої визначається договором. При цьому право грошової вимоги, передане фактору, не є платою за надану останнім фінансову послугу.

Отже, ознаками договору факторингу є: 1) фактор (новий кредитор) надає послуги з фінансування діяльності клієнта (первісний кредитор) шляхом надання в його розпорядження коштів; 2) такі послуги надаються за винагороду у вигляді здійснення клієнтом (первісний кредитор) відповідної плати послуг фактора (новий кредитор); 3) грошові кошти передаються в рахунок грошової вимоги клієнта (первісного кредитора) до третьої особи (боржника).

Відповідно до ч.1 ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 11 вересня 2018 року у справі № 909/968/16 (провадження № 12-97гс18), договір факторингу є правочином, який характеризується тим, що: а) йому притаманний специфічний суб`єктний склад (клієнт - фізична чи юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності, фактор - банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати фінансові, в тому числі факторингові операції, та боржник - набувач послуг чи товарів за первинним договором); б) його предметом може бути лише право грошової вимоги (такої, строк платежу за якою настав, а також майбутньої грошової вимоги); в) метою укладення такого договору є отримання клієнтом фінансування (коштів) за рахунок відступлення права вимоги до боржника; г) за таким договором відступлення права вимоги може відбуватися виключно за плату; д) його ціна визначається розміром винагороди фактора за надання клієнтові відповідної послуги, і цей розмір може встановлюватися у твердій сумі; у формі відсотків від вартості вимоги, що відступається; у вигляді різниці між номінальною вартістю вимоги, зазначеної у договорі, та її ринковою (дійсною) вартістю тощо; е) вимоги до форми такого договору визначені у статті 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». Правочин, якому не притаманні перелічені ознаки, є не договором факторингу, а правочином з відступлення права вимоги. Порушення вимог до форми, змісту, суб`єктного складу договору факторингу відповідно до статті 203 ЦК України зумовлює його недійсність.

Таким чином, за договором факторингу фактор передає грошові кошти клієнту, за що отримує право вимоги за грошовим зобов`язанням боржника та плату за надані грошові кошти, а клієнт отримує грошові кошти, за що передає право вимоги до боржника та сплачує плату за отримані кошти.

Такий правовий висновок Верховний Суд виклав у постановах: від 14 лютого 2018 року у справі № 756/668/15-ц (провадження № 61-153св18) та від 31 жовтня 2018 року у справі № 465/646/11 (провадження № 14-222цс18). Підстав відступити від зазначеного висновку судом не встановлено.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з вимог ст.ст.12,81 ЦПК України, якими передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи, що відповідач у судове засідання не з`явився, не скористався своїм процесуальним правом сторони в процесі щодо подання доказів та доведення перед судом їх переконливості, суд, оцінивши наявні у справі докази, вважає, що позовні вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ» підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позовні вимоги задоволені в повному обсязі, з відповідача на користь позивача також необхідно стягнути сплачений при подачі позову до суду судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 3, 4, 10, 12, 13, 76-81, 89, 128, 131, 133,141, 247, 263, 265, 274, 275, 279, 280-282, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ: 35625014, юридична адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, б.30, реквізити ІВАN № НОМЕР_2 у АТ «ТАСкомбанк») заборгованість за кредитним договором №3985399 в розмірі 49332 гривень 92 копійки та судовий збір у сумі 3028,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст судового рішення складений 22 травня 2025 року.

Суддя:                                                О.Є. Жукова