Справа №549/36/25

Провадження №1-кп/549/19/25

ВИРОК

Іменем України

23 травня 2025 року         Чорнухинський районний суд Полтавської області

у складі:     головуючого-судді ОСОБА_1

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора – ОСОБА_3 , ОСОБА_4

обвинуваченого – ОСОБА_5

захисника – ОСОБА_6

                                          потерпілого – ОСОБА_7

                                        представника потерпілого –

                                        адвоката ОСОБА_8

розглянувши в режимі відеоконференції у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Чорнухи кримінальне провадження №12024175580000118 від 10.05.2024 за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народився у с.Кізлівка Чорнухинського району Полтавської області, місце реєстрації: АДРЕСА_1 , проживає в АДРЕСА_2 , вища освіта, студент 1 курсу другого магістерського рівня за освітньо - професійною програмою «Обладнання нафтових і газових промислів» Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу, не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.125 КК України,

установив:

09 травня 2024 року, близько 13 год 20 хв, обвинувачений ОСОБА_5 , разом з іншою особою, матеріали стосовно якої виділені в окреме провадження, прибув на автомобілі Mercedes-Benz, реєстраційний номер НОМЕР_1 , до території домогосподарства ОСОБА_7 по АДРЕСА_3 , для вирішення питання з приводу розчищення проїзної частини дороги біля будинку прабаби ОСОБА_5 по АДРЕСА_4 , яку останній захаращив гілками дерев.

З цього приводу між ОСОБА_5 та іншою особою, з якою він прибув, справа щодо якої виділена в окреме провадження, з однієї сторони, та потерпілим ОСОБА_7 з іншої, біля дворища останнього виник словесний конфлікт.

В ході суперечки обвинувачений ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з прямим умислом, застосував щодо ОСОБА_7 балончик із сльозогінним газом, після чого наніс йому один удар кулаком правої руки по обличчю губи зліва, чим заподіяв останньому легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я, у вигляді забитої рани на червоній каймі нижньої губи в проекції 1,2 зуба нижньої щелепи зліва.

Такими умисними діями ОСОБА_5 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч.2 ст.125 КК України, а саме умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Обвинувачений ОСОБА_5 в ході розгляду справи вказував на часткове визнання своєї вини, в подальшому її повністю заперечував.

Показав, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла його бабуся ОСОБА_9 . Перед смертю вона просила його завезти на її господарство, де вона народилася і проживала свої молоді роки, щоб вона побула там деякий час перед похованням.

08 травня 2024 року автомобілем він зі своєю дівчиною поїхав до бабусі на подвір`я в с.Пізники з мотокосою покосити траву у дворі. На дорозі до дворища лежало дерево, яке заважало йому заїхати. По виду воно лежало дуже давно. У зв`язку з цим він поїхав додому, взяв бензопилу, щоб розпиляти дерево. Приїхавши він завів бензопилу, його дівчина розмовляла по телефону.

Хвилин через 10-15 його праці він відчув удар у ліву частину вище попереку ногою. У зв`язку з цим впав з заведеною бензопилою. Дивиться, стоїть агресивний чоловік, обзиває його і каже, чому я тут пиляю це дерево. Почав говорити, що він є депутатом сільської ради і ця деревина його. В подальшому взяв в руки палицю близько 60 см та почав агресивно йти на нього лякаючи. Він почав знімати на телефон, але потерпілий ударив його палицею.

Він, щоб не продовжувати конфлікт, відійшов. Далі ніхто нічого нікому не доказав. Поліцію не викликав, поїхав додому.

09 травня 2025 року його мати попрохала його поїхати прибрати, щоб відбути поховання. Він поїхав туди зі своїм другом, матеріали щодо якого виділені в окреме провадження, щоб останній йому допоміг покосити, розчистити двір.

Приїхавши туди він помітив, що деревини немає, а залишилися тільки гілки. Вони вирішили поїхати в село та знайти потерпілого. Він був впевнений, що деревину забрав саме він, а гілки за собою не прибрав. Приїхавши в село побачили місцевого чоловіка, спитали де живе потерпілий, показавши його обличчя з відео у телефоні, а він вказав на його дворище. Приїхавши до господарства потерпілого вони посигналили.

ОСОБА_7 вийшов до них. Його друг почав запитувати, що давайте допоможете прибрати гілки, ми з причепом, щоб їх вивезти.

Потерпілий відмовився, сказав, що в нього немає часу, почав розказувати, що ніхто не буде прибирати і так далі. Потім почався конфлікт. В подальшому почав проявляти агресію до його друга, кричав та матюкався, брав за футболку.

Він, не довго думаючи, враховуючи ситуацію, що склалася, дістав газовий балончик та забризкав потерпілого. Це не допомогло, ще більше розлютило його.

Потерпілий забіг у двір, взяв палицю і почав махати перед їхніми обличчями, замахувався на транспортний засіб, хотів пошкодити лобове скло, підбігав до друга, попав палицею йому по руці. Спостерігаючи таке, він, захищаючи друга, себе та автомобіль, можливо ненавмисно зачепив потерпілого, спричинивши тілесні ушкодження. Нікого побити та завдати шкоди він не хотів. Бажав поговорити з потерпілим, а не битися.

Зважаючи на таку ситуацію, вони вирішили втекти. Агресія потерпілого не проходила. Вони завели автомобіль та поїхали.

Були не в балаклавах, а в захисних масках, оскільки на вулиці були мошки. На таку маску надівається шолом на голову, щоб волосся були заховані. Вирізу для очей в них немає, закривається тільки частина голови, обличчя було відкрите. Таку маску можна підняти так, щоб було видно самі очі. Балончик газовий завжди лежить у нього в автомобілі. До правоохоронних органів він не звертався, оскільки у навчальному закладі його відпустили на два дні на поховання.

В подальшому намагався вирішити з потерпілим ситуацію, що склалася, але вказана потерпілим сума є завищеною, грошей у нього немає, він навчається.

Цивільний позов в ході судового розгляду визнавав частково вважаючи, що підстави для задоволення позову в частині матеріальної шкоди відсутні, а розмір моральної шкоди є завищеним. В подальшому у його задоволенні прохав відмовити.

Такі покази обвинуваченого суд розцінює як невизнання своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України.

Незважаючи на такі показання обвинуваченого, його винуватість підтверджується сукупністю досліджених судом таких доказів.

Потерпілий ОСОБА_7 суду показав, що 09 травня 2024 року близько 13 год 20 хв до його подвір`я приїхала автомашина марки Мерседес та почала сигналити.

Він був у дворі, подумав, що приїхали щось міняти чи купляють горіхи. Вийшовши за хвірточку побачив двох хлопців, одягнутих у балаклави. Почали спілкуватися з приводу захаращення гілками території біля подвір`я бабусі обвинуваченого. Вони попросили, щоб він зараз поїхав з ними, все прийняв та прибрав. На це він сказав, що в нього зараз немає часу і зробить це пізніше.

Сталося так, що померла бабуся обвинуваченого, яка забажала, щоб її поховали з двору і вже в останній путь на кладовище. Впізнав обвинуваченого по статурі та очах.

Факт в тому, що деревина була аварійна і він її спиляв, щоб вона не впала нікому на автомобіль, щоб людей не турбувала. По цій дорозі ходили люди і їздили машини. Він її обпиляв та акуратно склав. Вона не заважала проїзду до подвір`я бабусі абсолютно. Хлопці приїхали, почали з`ясовувати. Він намагався згладити, доказати, але вони не досягли консенсусу.

Обвинувачений бризнув йому в очі газовим балончиком після того, як вони по команді сказали один одному, що діємо. Він почав ухилятися, побіг до хвірточки. Там була палиця, яка підпирала хвірточку. Він почав нею махати, а вони бризкали та бризкали балончиком. А потім обвинувачений наніс йому удар прямо в обличчя, пошкодивши зубний протез. Інший чоловік відламав держак як з лопати та вдарив його по вуху і скроні.

В подальшому, коли стали виходити люди, вони сіли в автомобіль та втекли. Сусіда попросив викликати поліцію. Внаслідок завдання йому тілесних ушкоджень йому треба замінювати зубний міст, але коштів на його заміну на цей момент у нього немає.

Вперше побачив обвинуваченого, як виник конфлікт, 08.05.2025, коли останній розпилював вербу. Він під`їхав до обвинуваченого. Це відбувалось біля подвір`я його бабусі. Від центральної дороги до цього подвір`я метрів 70. Він переміряв.

08 травня 2024 року, коли він був у себе в господарстві, почув, що бензопила працює. Під`їхав на велосипеді, набравши швидкість. Обвинувачений пиляв. Хотів стати на колоду, але переставляючи ногу зачепив обвинуваченого в районі нижче сідниць. Поклавши велосипед почав з ним спілкуватись. Запитав його, чому він пиляє це дерево. Він нічого не відповів, почав знімати на камеру. Так і виник конфлікт. Також там була дівчина, яка йшла по дорозі. Він думав, що то прохожа. Розійшлися вони спокійно, тілесних ушкоджень один одному не наносили.

Він спиляв цю деревину в лютому 2024 року, коли у нього була хвилинка. Вважав, що деревина становила загрозу проїзній частині та людям, може завдати шкоди. Проявив ініціативу, щоб ніхто не постраждав. Це була гілка в діаметрі 50 см. Нарізав дров. Там і залишив. Думав заберу. Був зимовий час і ніхто не хотів заводити трактор. Домовленість була, що приїде машина з маніпулятором і забере дерево на пилораму. Через це деревина та гілки і лежали на узбіччі дороги. Він же не на подвір`ї бабусі обвинуваченого пиляв. Староста знав, що цю деревину треба було звалити, але працівників немає. Дозволив йому спиляти гілку.

Вважав деревину своєю, оскільки він її спиляв. По сільських законах, якщо дерево хтось інший спиляв, він би ніколи його не займав.

До сусіда хлопці приїжджали запитувати про нього без балаклав. Він говорив обвинуваченому, що претензій до нього не буде у разі оплати лікування зубів. Останній не погодився.

Свідок ОСОБА_10 суду показав, що 09 травня 2024 року перебував у себе на подвір`ї, де працював по господарству. Почув, як до його двору під`їхало авто, з якого ніхто не виходив. Глянув через забор і побачив, що в автомобілі сиділо двоє хлопців.

Через хвилини вони вискочили до нього, той хлопець, що був за кермом, показав на телефоні фото і спитав, чи знає він зображеного на ньому чоловіка. Він сказав, що це його сусід через будинок.

Через хвилину почув сигнал автомобіля, а потім гучні голоси. Вийшовши на вулицю побачив, що хлопці гучно балакали та махали руками, а потім наче хмаринку. Пізніше зрозумів, що то був газ з балончику. Потерпілий ОСОБА_7 побачив його, каже, викликай поліцію та побіг у двір, а хлопці за ним.

Коли питали про сусіда балаклав на них не було, а тут вже у балаклавах, обличчя їх не бачив. Куртки також були однакові. Він розмовляв з диспетчером поліції і бачив як потерпілому нанесли удар по голові, ОСОБА_11 закричав, ломака переломилася об його голову. Хлопці були обличчям до нього, а потерпілий спиною. Другий взяв калун з машини, націлився на потерпілого. Після того, як він почав кричати, що вони роблять, останні сіли в автомобіль та поїхали.

На голові у потерпілого була гематома, з ясен йшла кров, зуби шаталися, викликали швидку.

Свідок ОСОБА_12 суду показала, що вони з обвинуваченим зустрічаються, 08 травня 2024 року з ним приїхали до дворища його бабусі в с.Пізники прибирати у зв`язку з проведенням поховання.

Побачили, що на проїзній частині лежить деревина, яка заважала проїзду. Її треба було прибрати. Взявши бензопилу обвинувачений розпилював деревину, а вона відійшла в сторону розмовляти по телефону. Їй зателефонували.

В подальшому побачила, що на велосипеді швидко їде агресивно налаштований чоловік, його обличчя було суворе, в`їхав ОСОБА_5 , який працював з бензопилою, ногою ззаду в спину, штовхнувши останнього на бензопилу, став питати його, навіщо він займає не своє дерево. Казав, що він депутат. Їхав цілеспрямовано до обвинуваченого, до удару нічого не говорив. Вона почала знімати все на телефон. Потерпілий вихватив гілку сантиметрів 50-60, ОСОБА_13 почав відходити, прохав заспокоїтись. Потерпілий ображав ОСОБА_5 , погрожував фізичною розправою, хотів повісити ногами до дерева, нормально не розмовляв. Коли ОСОБА_5 дістав телефон, потерпілий вдарив його палкою по руці. Обвинувачений недобре себе почував, відчував біль в руці та боці. Потім вони роз`їхалися.

Свідок ОСОБА_14 суду показала, що є матір`ю обвинуваченого.

08 травня 2024 року їй зателефонував син та сказав, що на в`їзді до дворища бабусі, за якою ОСОБА_13 доглядав, лежала деревина, яку він став розпилювати. Для проведення поховання бабусі обвинувачений приїхав на два дні.

На цій підставі у нього виник скандал з чоловіком, який назвався депутатом. Коли син показав їй фото потерпілого, то виявилося, що вона його дуже добре знає.

Також син розповів, що потерпілий штовхнув його на бензопилу. Ніколи не могла подумати, що таке міг зробити ОСОБА_7 .. Казала обвинуваченому, щоб він їхав додому, наступного дня поїдете та з`ясуєте. На відео було видно, що ОСОБА_7 агресивний, п`яний. Він не є депутатом.

09 травня 2024 року виявилось, що деревини біля дворища нема, а залишилося лише гілля. Син разом з товаришем поїхали за її порадою до потерпілого поговорити, щоб він прибрав і гілля.

Але той агресивно поводився і тому син бризнув йому в очі балончиком. Навмисно обвинувачений не міг нанести потерпілому такі тілесні ушкодження. Він вибивав палицю, яка була у потерпілого. Він захищав свого товарища, на якого накинувся потерпілий. Ці обставини їй відомі зі слів обвинуваченого. Калун у машині був запакований, його тільки придбали.

Дізнавшись, що трапилося, вона того ж дня поїхала до потерпілого. Зуби у нього всі були на місці, губа розбита. Потім вони намалися домовитися, але сума, яку запросив потерпілий в рахунок відшкодування шкоди, є надто великою.

Відповідно до заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 09 травня 2024 року ОСОБА_7 просить притягнути до відповідальності маловідомих йому осіб, які 09.05.2024 поблизу його господарства нанесли йому тілесні ушкодження (а.п.103).

Як вбачається із рапорту старшого інспектора – чергового відділення поліції №1 (м.Пирятин) ГУНП в Полтавській області ОСОБА_15 , 09.05.2024 отримано заяву та зареєстровано ЄО за № 2947 від 09.05.2024 як інші тілесні ушкодження.

В результаті отриманої інформації встановлено, що 09.05.2024 о 13 год 29 хв надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 09.05.2024 о 13 год 28 хв в АДРЕСА_5 , двоє невідомих чоловіків у балаклавах застосовують газовий балончик та погрожують сокирою ОСОБА_16 , 50 років, відбувається бійка. Невідомі перебувають на авто Мерседес зеленого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 . Заявник – ОСОБА_10 (а.п.102).

Згідно з витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження №12024175580000118 від 10.05.2024, до СПД №2 ВП №1 Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області надійшла письмова заява ЄО №2947 від ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_4 , про те, що 09.05.2024 близько 13 год 30 хв, особа, матеріали стосовно якої виділені в окреме провадження, та ОСОБА_17 нанесли йому тілесні ушкодження в с.Пізники Лубенського району (Чорнухинської ОТГ) Полтавської області (а.с.101).

Як вбачається з висновку експерта №106 від 25.05.2024, при обстеженні ОСОБА_7 виявлено тілесні ушкодження:

-перша група - забита рана на червоній каймі нижньої губи, в проекції 1,2 зуба нижньої щелепи зліва, яка може бути оцінена як легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я;

-друга група - садно шкіри в ділянці передньої поверхні лівого вуха; підшкірний крововилив у виличній ділянці зліва; садно шкіри по задній поверхні грудної клітки зліва, які можуть бути оцінені як у своїй сукупності, так і кожне зокрема, як легкі тілесні ушкодження.

Тілесні ушкодження першої та другої груп утворились від не менш ніж чотирикратної дії тупих предметів, які діяли із достатньою для утворення даних тілесних ушкоджень силою, утворились в короткий проміжок часу в строк, близький до 3-4 доби до моменту початку проведення експертизи.

Діагноз: «Струс головного мозку» при оцінці ступеня тяжкості не враховується, оскільки він встановлений на основі суб`єктивних факторів і не підтверджується об`єктивними відомостями у представленій медичній документації (відсутній опис відповідної неврологічної симптоматики).

Об`єктивних судово-медичних даних, які б дозволяли встановити найбільш вірогідне положення підекспертного під час спричинення йому тілесних ушкоджень на момент проведення експертизи не отримано.

Поняття «боротьба» є юридичним і не має об`єктивних судово-медичних критеріїв.

Тілесних ушкоджень в ділянках кінцівок підекспертного, анатомічна локалізація та морфологічні характеристики яких могли б вказувати на використання кінцівок як натуральної зброї при нападі, чи закритті ними ділянок тіла від ударів, при проведенні експертизи не виявлено.

Враховуючи різнобічну анатомічну локалізацію, взаємне розташування та морфологічні характеристики виявлених на тілі підекспертного тілесних ушкоджень, можливість утворення їх комплексу в результаті падіння як на площині зі стоячого на ногах положення, так і падіння з висоти, виключається.

Як видно з дослідницької частини висновку та довідки лікаря-стоматолога від 22.05.2024, за висновками стоматологічної консультації у ОСОБА_7 рожева оболонка нижньої губи, наявна невелика язва, зуби 21,41 І ступеня рухливості, мостоподібний протез з 13 по 17 зуби - рухливий, потребує змін та санації (а.с.110-111,109).

Відповідно до протоколу огляду місця події від 14.06.2024 та фототаблиць до нього, 14 червня 2024 року було оглянуто прилеглу територію до господарства потерпілого ОСОБА_7 , де обвинуваченим було застосовано газовий балончик та нанесені тілесні ушкодження (а.п.112-117).

З протоколу проведення слідчого експерименту від 14.06.2024 вбачається, що потерпілий ОСОБА_7 продемонстрував, як саме особа, матеріали стосовно якої виділені в окреме провадження, та ОСОБА_5 наносили йому тілесні ушкодження (а.п.118-123).

Згідно з висновком експерта №141 від 29.06.2024 (а.с.124-126) тілесні ушкодження у вигляді забитої рани на червоній каймі нижньої губи, в проекції 1,2 зуба нижньої щелепи зліва (перша група), садно шкіри в ділянці передньої поверхні лівого вуха та садно шкіри по задній поверхні грудної клітки зліва (друга група), виявлені під час проведеної судово-медичної експертизи потерпілого ОСОБА_7 , могли утворитись за обставин, встановлених під час проведення цього слідчого експерименту і закріплених у протоколі слідчого експерименту та додатках до них.

Місце прикладання ударної дії дерев`яної палиці під час нанесення нею удару по голові потерпілого, зображене на фото №1-2 фототаблиці, що додається до протоколу слідчого експерименту, не відповідає анатомічній локалізації тілесного ушкодження у вигляді підшкірного крововиливу у виличній ділянці зліва (друга група), виявленого під час проведеної судово-медичної експертизи потерпілого ОСОБА_7 (а.с.124-126).

З протоколу проведення слідчого експерименту від 14.06.2024 вбачається, що потерпілий ОСОБА_7 продемонстрував, як саме обвинувачений ОСОБА_5 наносив йому тілесні ушкодження, що співпадає з його показаннями у судовому засіданні (а.п.127-132).

Згідно з висновком експерта №142 від 29.06.2024 тілесні ушкодження у вигляді забитої рани на червоній каймі нижньої губи, в проекції 1,2 зуба нижньої щелепи зліва (перша група), садно шкіри в ділянці передньої поверхні лівого вуха та садно шкіри по задній поверхні грудної клітки зліва (друга група), виявлені під час проведеної судово-медичної експертизи потерпілого ОСОБА_7 , могли утворитись за обставин, встановлених під час проведення цього слідчого експерименту і закріплених у протоколі слідчого експерименту та додатках до них.

Механізм утворення тілесного ушкодження у вигляді підшкірного крововиливу у виличній ділянці зліва (друга група), виявленого під час проведеної судово-медичної експертизи потерпілого ОСОБА_7 у протоколі слідчого експерименту та додатках до нього не відображено (а.п.133-135).

З протоколу проведення слідчого експерименту від 14.06.2024 вбачається, що свідок ОСОБА_10 показав та продемонстрував, як саме наносились потерпілому ОСОБА_7 тілесні ушкодження (а.п.136-140).

Згідно з висновком експерта №143 від 29.06.2024 виявлені під час проведеної судово-медичної експертизи потерпілого ОСОБА_7 тілесні пошкодження не могли утворитись за обставин, встановлених під час проведення цього слідчого експерименту і закріплених у протоколі слідчого експерименту та додатках до нього.

Місце прикладання ударної дії дерев`яної палиці під час нанесення нею удару по голові потерпілого, зображене на фото №1-2 фототаблиці, що додається до протоколу слідчого експерименту, не відповідає анатомічній локалізації жодного з тілесних ушкоджень, виявлених під час проведеної судово-медичної експертизи потерпілого ОСОБА_7 (а.с.141-143).

Постановою Лубенської окружної прокуратури Полтавської області матеріали стосовно іншої особи виділені в окреме провадження (а.с.144-146).

За встановлених обставин, даючи оцінку кожного доказу з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд, діючи відповідно до ст.377 КПК України в межах висунутого ОСОБА_5 обвинувачення, викладеного в обвинувальному акті від 18.01.2025, вважає, що вчинення ОСОБА_5 кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, доведено поза розумним сумнівом.

Відповідно до висновків Верховного Суду, зазначених у постанові від 10.09.2020 у справі №555/2057/18, стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване кримінальне правопорушення було вчинене і обвинувачений є винним у його чиненні.

Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Законодавець вимагає лише, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.

Факт заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому у встановлений судом час, день та місці обвинуваченим не заперечується.

Фактично заперечує їх умисне нанесення, стверджуючи про те, що сталося це внаслідок припускання посягання з боку потерпілого на його майно, життя та здоров`я, життя та здоров`я його друга.

Такі показання обвинуваченого суд розцінює критично, як обраний ним спосіб захисту, намагання уникнути відповідальності за вчинений кримінальний проступок та свідчить про намір  уникнути несприятливих для себе правових наслідків.

Частиною 2 ст.125 КК встановлено відповідальність за легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я. Суб`єктивна сторона цього злочину характеризується тільки умисною формою вини. Відповідальність за цією статтею настає і в тих випадках, коли умисел винного було спрямовано на заподіяння невизначеної шкоди здоров`ю, якщо фактично було заподіяно легке тілесне ушкодження.

Відповідно до вимог ст.37 КК України уявною обороною визнаються дії, пов`язані із заподіянням шкоди за таких обставин, коли реального суспільно небезпечного посягання не було, і особа, неправильно оцінюючи дії потерпілого, лише помилково припускала наявність такого посягання.

Уявна оборона виключає кримінальну відповідальність за заподіяну шкоду лише у випадках, коли обстановка, що склалася, давала особі достатні підстави вважати, що мало місце реальне посягання, і вона не усвідомлювала і не могла усвідомлювати помилковості свого припущення.

Якщо особа не усвідомлювала і не могла усвідомлювати помилковості свого припущення, але при цьому перевищила межі захисту, що дозволяються в умовах відповідного реального посягання, вона підлягає кримінальній відповідальності як за перевищення меж необхідної оборони.

Разом з тим судом не встановлено обставини, які свідчили про те, що обстановка, що склалася, давала обвинуваченому достатні підстави вважати, що мало місце реальне посягання, і на момент вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125, ОСОБА_5 знаходився у стані уявної необхідної оборони.

Докази того, що з боку потерпілого 09.05.2024 вчинено дії, які б обвинувачений міг неправильно оцінити, була реальна загроза та існувало суспільно-небезпечне посягання на його життя і здоров`я, матеріали справи не містять, тому і ознаки уявної оборони, передбачені ч.1 ст.37 КК України, відсутні.

Обставини кримінального правопорушення в сукупності з даними про локалізацію та характер утворення тілесних ушкоджень у потерпілого свідчать про те, що обвинувачений, будучи одягнутим в захисну маску безпосередньо перед зустріччю з потерпілим, що свідчить про мету приховати свою особистість, усвідомлював настання суспільно-небезпечних наслідків, умисно, наносячи удар кулаком в обличчя потерпілого, передбачав, що він б`є людину в обличчя, а тому від його дій і були спричинені тілесні ушкодження, розраховував на можливі наслідки, від чого здоров`ю потерпілого буде спричинена шкода.

При призначенні покарання суд враховує особу обвинуваченого, ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України класифікується як кримінальний проступок, обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання.

Відповідно до вимог ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Згідно з ч.2 ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

ОСОБА_5 раніше не судимий, студент Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу, проживає без реєстрації по АДРЕСА_2 , за місцем проживання негативних характеристик не надано, за місцем навчання характеризується позитивно, не одружений під наглядом у лікаря психіатра, нарколога не перебуває, до адміністративної відповідальності не притягувався.

Обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, відсутні.

Враховуючи наведе в сукупності, обставини вчиненого, відсутність пом`якшуючих та обтяжуючих обставин, особу ОСОБА_5 , суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у виді громадських робіт, яке буде необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Потерпілим заявлено цивільний позов про стягнення з обвинуваченого на його користь відшкодування майнової шкоди в сумі 24400 грн та моральної шкоди в сумі 30 000 грн, завданої діями ОСОБА_5 , посилаючись на ст.ст.1166, 1167, 1195 ЦК України, а також 10000 грн процесуальних витрат, пов`язаних з правовою допомогою (а.п.54-56).

Позов обгрунтовано тим, що внаслідок протиправних дій обвинуваченого його здоров`ю була заподіяна шкода, на відновлення якого необхідно пролікувати три зуба (13,15,17), які стануть опорою майбутнього містобудівного протезу з визначеною вартістю лікування – 4500 грн, та встановити мостоподібний протез (металокераміка), вартістю – 19800 грн.

Крім того йому було завдано і моральних страждань, які супроводжувалися фізичною біллю, безсонням, розпачем, порушенням нормальних жіттєвих зв`язків і стосунків, на відновлення яких необхідно докласти чималих зусиль.

Суд, заслухавши учасників судового провадження, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню зважаючи на таке.

За приписами ч.ч.1,6 ст.81, ч.2 ст.78 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі, особою, яка її завдала, якщо не доведе, що шкода завдана не з її вини.

Відповідно до частини першої статті 1195 ЦК України відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, проводиться фізичною або юридичною особою, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я фізичній особі. Така особа зобов`язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані лікуванням та необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

Отже, зі змісту цієї норми вбачається, що шкода, завдана фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, складається з втраченого заробітку (доходу), додаткових витрат, викликаних необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо. Тобто будь-які витрати, які стягуються на користь потерпілого на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язані з лікуванням та заходами, спрямованими на відновлення здоров`я.

Специфіка шкоди, яка завдана здоров`ю, полягає також і в тому, що вона не може бути відшкодована в натурі та оцінена в грошовому еквіваленті. Саме тому об`єктом відшкодування буде не зазначена шкода, а лише майнові втрати, що зазнала фізична особа, внаслідок завдання цієї шкоди.

До таких втрат законодавець відносить: а) заробіток (дохід), втрачений потерпілим внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності; б) додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

Однак цей перелік є орієнтовним і у випадку, коли потерпілий має ще й інші втрати, які пов`язані з відповідним ушкодженням здоров`я, то він має право вимагати і їх відшкодування.

Відповідно до частини другої статті 1202 ЦК України стягнення додаткових витрат, передбачених частиною першою статті 1195 цього Кодексу, може бути здійснена наперед у межах строків, встановлених на основі висновку відповідної лікарської експертизи, а також у разі необхідності попередньої оплати послуг і майна (придбання путівки, оплата проїзду, оплата спеціальних транспортних засобів тощо).

Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» якщо в потерпілого у зв`язку з ушкодженням здоров`я є потреба у додаткових витратах на медичну та соціальну допомогу, що підтверджується із зазначенням їх тривалості висновком МСЕК, вони компенсуються Фондом відповідно до частини четвертої статті 34 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування». Додаткові витрати потерпілих, на яких дія цього Закону не поширюється (потреба в них та їх тривалість мають підтверджуватися висновком судово-медичної експертизи), підлягають стягненню з особи, відповідальної за шкоду.

Розмір витрат на ліки, лікування, протезування (крім протезів із дорогоцінних металів), предмети догляду за потерпілим визначається на підставі виданих лікарями рецептів, довідок або рахунків про їх вартість.

Стягнення додаткових витрат потерпілого може бути проведено й на майбутній час у межах строків, зазначених у висновку МСЕК або судово-медичної експертизи.

При стягненні сум витрат на протезування, придбання путівки на санаторно-курортне лікування, автомобіля суд повинен зазначити в рішенні, що присуджені суми підлягають перерахуванню відповідній організації, яка має надати ці послуги потерпілому.

Таким чином предметом доказування у справі про стягнення наперед додаткових витрат на здійснення протезування зубів у порядку статей 1195 та 1202 ЦК України є надання висновку судово-медичної експертизи про необхідність здійснення такого протезування і щодо якої кількості зубів, що були пошкоджені безпосередньо внаслідок нанесення обвинуваченим тілесних ушкоджень потерпілому.

Потерпілий як на підставу своїх вимог про стягнення наперед додаткових витрат на здійснення протезування зубів (стоматологічні послуги), згідно із вимогами частини другої статті 1202 ЦК України, не надав суду висновку судово-медичної експертизи.

З огляду на викладене довідка лікаря ОСОБА_18 від 20.01.2025 щодо плану стоматологічного лікування, яка також містить посилання на втрату моста на верхній щелепі внаслідок бійки зі слів потерпілого, не може бути належним і допустимим доказом та підставою для стягнення додаткових витрат у майбутньому з підстав, викладених вище, в тому числі з урахуванням положень ч.2 ст.78, 6 ст.81 ЦПК України.

Враховуючи відсутність висновку відповідної лікарської експертизи щодо необхідності здійснення лікування та протезування ОСОБА_7 саме через отримання відповідних травм підстави для задоволення позову в цій частині відсутні.

Аналогічні висновки містяться в постанові Верховного Суду від 18 березня 2019 року у справі №311/2467/16-ц.

Щодо вимог про відшкодування моральної шкоди необхідно зазначити таке.

Моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка завдала цю шкоду за наявності її вини (ч.1 ст.1167 ЦК України).  

Згідно з пунктами 3, 5 та 9 Постанови пленуму Верховного суду України №4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз`яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Визначаючи розмір відшкодування позивачу моральної шкоди, суд враховує конкретні обставини справи, обсяг фізичних та моральних страждань позивача, їх інтенсивність та довготривалість, істотність вимушених змін у його роботі, наслідків, що наступили.

Враховуючи характер вчиненого кримінального правопорушення, виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, отриманих тілесних ушкоджень, глибини фізичних і душевних страждань потерпілому, вимушених змін у його звичайному житті, обставини, за якими були заподіяні тілесні ушкодження, а також поведінку щодо обвинуваченого самого потерпілого, який був ініціатором цього конфлікту, суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого на користь потерпілого 3 000 гривень моральної шкоди.

Відповідно до ч.1 ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.

Згідно з приписами п.1 ч.1 ст.118, ч.2 ст.120 КПК України до процесуальних витрат віднесено витрати, пов`язані з оплатою правової допомоги представника потерпілого, які надають правову допомогу за договором.

Відповідно до ч.6 ст.137 ЦПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження процесуальних витрат, пов`язаних з оплатою допомоги представника потерпілого, суду надано договір №87 від 21 червня 2024 року про надання правничої допомоги, попередній, орієнтовний розрахунок, детальний опис від 19 лютого 2025 року, квитанцію адвоката №87/1 від 21 червня 2024 року на суму 10 000 грн.

Стороною захисту не заявлено клопотань про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката та не надано доказів неспівмірності витрат, тому з обвинуваченого підлягає стягненню на користь потерпілого 10000 грн понесених ним документально підтверджених процесуальних витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.368, 370 КПК України, суд,

ухвалив:

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2  ст.125  КК України,  і призначити йому покарання у виді громадських робіт на строк 150 (сто п`ятдесят) годин.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_7 до ОСОБА_5 про стягнення майнової та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_7 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ), 3000 (три тисячі) гривень – відшкодування моральної шкоди, 10000 (десять тисяч) гривень процесуальних витрат, а всього 13000 (тринадцять тисяч) гривень.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_7 до ОСОБА_5 про стягнення майнової шкоди відмовити.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Полтавського апеляційного суду через Чорнухинський районний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати  копію вироку в  суді.

Суддя                                                 ОСОБА_1