ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №293/309/25

Провадження № 3/293/164/2025

22 травня 2025 рокуселище Черняхів

Суддя Черняхівського районного суду Житомирської області Проценко Л.Й., з участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли з Відділу поліції №1 Житомирського районного управління поліції ГУ НП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , місце роботи не вказав, учасник бойових дій,

за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення

ВСТАНОВИВ:

26.03.2024 до Черняхівського районного суду Житомирської області з Відділу поліції №1 Житомирського районного управління поліції ГУ НП в Житомирській області надійшли матеріали справи відносно ОСОБА_1 для притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.

Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №271989 від 15.03.2025 убачається, що ОСОБА_1 15.03.2025 о 10:31:20 год. в с.Вишпіль по вул.Житомирська, 88, керував автомобілем Rover FREELANDER НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та в медичному закладі відмовився на нагрудний відео реєстратор поліцейського номер 858645, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

22.05.2025 ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованого йому правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КупАП не визнав, з підстав викладених в письмових поясненнях. Вказав, що не погоджується з обставинами викладеними в протоколі, оскільки 15.03.2025 він не був зупинений поліцейськами, так як стояв біля автомобіля та розмовляв по телефону у с.Вишпіль Житомирського району, коли до нього під`їхав патрульний автомобіль. Поліцейський почав безпідставно називати його ухилянтом, що викликало в нього обурення, оскільки він довгий час перебував на службі в Збройних силах України та близько року, безпосередньо на лінії бойового зіткнення, після чого був звільнений у запас, про що надав поліцейському відповідне посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_2 . Однак, зазначені обставини на відеозаписі не відображені, що вказує на те, що відео надане суду не в повному обсязі, вказана розмова з поліцейським на відеозаписі взагалі відсутня із нагрудної камери поліцейського.

В подальшому, поліцейський пішов до службового автомобіля та взяв нагрудний відеореєстратор, який до того лежав на панелі в салоні службового авто. Потім поліцейський безпідставно почав казати йому пройти огляд на стан сп"яніння. Стверджує, що алкоголь він не вживав та жодних ознак алкогольного сп`яніння не мав, автомобілем не керував, і йому були незрозумілими подібні безпідставні звинувачення та дії поліцейських, спрямовані на приниження його честі та гідності, у зв`язку з чим він значно нервувався і пішов з місця події.

В подальшому він дізнався щодо відносно нього складено адміністративні матеріали за ч.1 ст.130, ч.5 ст.126, ч.5 ст.121 КУпАП та подав заяву до суду про ознайомлення з матеріалами справи, та скаргу щодо дій поліцейських до сектору поліцейської діяльності №1 (с-ще Черняхів) відділу поліції № 1 Житомирського РУП № 1 ГУНП в Житомирській області.

Вказав, що підставою зупинки, як зазначено у постанові серії ЕНА № 4274755 від 15.03.2025, є те, що він не користувався ременем безпеки, проте подібне, не відповідає дійсним обставинам справи, оскільки він не здійснював керування транспортним засобом, до того ж поліцейські навіть не могли цього бачити, оскільки не зупиняли його транспортний засіб, вказане не зафіксовано навіть на відеореєстраторі.

Вважає, що поліцейський здійснив порушення вимог законодавства щодо його  освідування на стан сп`яніння, аматеріали справи про адміністративне правопорушення не містять жодних доказів, які б підтверджували факт вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Натомість під час складання протоколу про адміністративне правопорушення та адміністративних матеріалів працівники поліції допустили ряд грубих порушень вимог діючого законодавства, зокрема ст.35 Закону України «Про національну поліцію», ст.254, ст.266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 №1452/735 (далі - Інструкції), а також «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів", затвердженого постановою КМУ 17.12.2008 №1103.

Вислухавши пояснення ОСОБА_1 та дослідивши матеріали справи суд зазначає наступне.

Положеннями ст.1 КУпАП визначено, що завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

За приписами ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах та у порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності законом.

За нормами ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, речовими доказами тощо.

Згідно із ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно з п.1 ст.247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення, наявність яких доводиться шляхом надання належних та допустимих доказів.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

При цьому, в процесі доказування вини, доцільно керуватись принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п.43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 р. у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п.282.

Відтак, доказування має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпції, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Як видно зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №271989 від 15.03.2025 убачається, що ОСОБА_1 15.03.2025 о 10:31:20 год. в с.Вишпіль по вул.Житомирська, 88, керував автомобілем Rover FREELANDER НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та в медичному закладі відмовився на нагрудний відео реєстратор поліцейського номер 858645, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.2).

Диспозиція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Підставою залучення суб`єкта правопорушення до юридичної відповідальності є наявність в його діях складу правопорушення.

Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення (об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт і суб`єктивна сторона).

Отже, з об`єктивної сторони дане правопорушення містить три самостійні склади:

1) керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції;

2) передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів;

3) відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Суб`єктом правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, у цьому випадку є водії транспортного засобу.

Суб`єктивна сторона правопорушення - це внутрішня сторона правопорушення, що характеризує психічну діяльність особи в момент здійснення правопорушення. Обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони є провина (у формі умислу або необережності), тобто певне психічне відношення особи до свого протиправного діяння і його суспільно небезпечним або шкідливим наслідкам (результату).

Для притягнення до відповідальності за ст.130 КпАП не має значення протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом, оскільки правопорушення за ст.130 КУпАП уважають закінченим з того моменту, коли така особа розпочала рух і рухалась на момент зупинки транспортного засобу працівниками поліції.

За змістом п.2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

У цьому провадженні обов`язковими елементами об`єктивної сторони складу правопорушення, є факт керування особою транспортним засобом, та сам факт відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, особою, яка керує таким транспортним засобом.

Згідно п.2 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі - Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Згідно п.2 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09.11.2015 (далі - Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Відповідно до п.2 розділу І Інструкції - огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких в уповноваженої особи Державтоінспекції МВС, патрульної служби МВС є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Згідно п.3 розділу І Інструкції ознаками алкогольного сп`яніння є:

а) запах алкоголю з порожнини рота;

б) порушення координації рухів;

в) порушення мови;

г) виражене тремтіння пальців рук;

ґ) різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя;

д) поведінка, що не відповідає обстановці.

Огляд на стан алкогольного сп`яніння водія транспортного засобу здійснюється поліцейськими, які мають спеціальні звання.

Поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.

Огляд на стан сп`яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції.

Перед проведенням огляду на стан сп`яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.

Огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків.

Не можуть бути залучені як свідки поліцейські або особи, щодо неупередженості яких є сумніви.

Згідно п. 7 Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – заклад охорони здоров`я).

З метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

Результати огляду на стан сп`яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (додаток 2) (далі – акт огляду). У випадку установлення стану сп`яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду.

Акт огляду складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається у поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення у разі встановлення стану сп`яніння.

Якщо технічними характеристиками спеціального технічного засобу передбачається роздрукування на папері його показників, ці результати долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Оформлення матеріалів огляду на стан сп`яніння водія транспортного засобу здійснюється згідно з чинним законодавством.

Згідно до частини1,2 ст.266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

       Недотримання визначеної законом процедури є наслідком її недійсності, що встановлено ч.5 ст.266 КУпАП.

В силу положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» визначено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Судом встановлено, що поліцейським вище зазначені вимоги дотримані не були.

Як на доказ винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, працівниками поліції надано:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 271989 від 15.03.2025 (а.с.2);

- акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів у зв`язку з виявленими ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці – відмовився (а.с.3);

- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції - ОСОБА_1 від огляду відмовився (а.с.4);

- розписку про роз`яснення прав та обов`язків, передбачених статтями 55,56,59,63 Конституції України та статтею 268 КУпАП – від підпису відмовився (а.с.5);

- розписку про інформування особи, яка підлягає огляду на стан сп`яніння про порядок застосування спеціального технічного засобу – відмовився (а.с.6)

- копію протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №272004 від 15.03.2025 щодо ОСОБА_1 за ч.3 ст.126 КУпАП від підпису в якій водій також відмовився (а.с.7);

- копію постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №4274755 від 15.03.2025 щодо ОСОБА_1 за ч.5 ст.121 КУпАП від підпису в якій ОСОБА_1 також відмовився (а.с.8);

- копію свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки (а.с.9);

- оптичний диск з відеозаписом з портативного відео реєстратора та реєстратора встановленого в середині службового автомобіля (а.с.10).

Вказані докази суд не може визнати належними, допустимими, достовірними та такими, які узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», і які свідчать про беззастережну винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.130 КУпАП, виходячи із наступного.

За змістом норм ст.35 Закону України «Про національну поліцію» визначено вичерпний перелік ознак, на підставі яких поліцейський може зупиняти транспортні засоби, а також зазначено, що поліцейський зобов`язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті (ч.3 ст.35).

В судовому засіданні під час дослідження відеозапису, доданого до протоколу про адміністративне правопорушення, встановлено, що відеозапис є небезперервним, відео не містить моменту зупинки працівником поліції за порушення правил дорожнього руху п.2.3 ПДР (не був непристебнутий ременем безпеки) під час керування ОСОБА_1 автомобілем.

Тобто судом не встановлено факту зупинки транспортного засобу під час керування ним ОСОБА_1 . З відео також чітко не можливо зрозуміти, що ОСОБА_1 відмовляється від проходження огляду на стан алкогольного спянінн, а лише показщує своє обурення на безпідставне пропонування поліцейськими пройти огляд. Відеозапис також не відображає процедури складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Суд також зазначає, що відповідно до п.4 розділу 2 «Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису», затвердженої наказом МВС України від18.12.2018 за №1026 та зареєстрованої в МЮ України 11.01.2019 за №28/3299, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відео зйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відео реєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.

Згідно з «Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису» під час виконання своїх повноважень поліцейським забороняються:

1) самовільне видалення відеозаписів з носіїв відеозапису, заміна цих носіїв, зміна їх системної дати та часу;

2) примусове виключення відео реєстраторів, у тому числі на вимогу сторонніх осіб;

3) перешкоджання здійсненню фото- і кінозйомки, відеозапису;

4) використання носіїв відеозапису у випадках, не пов`язаних із здійсненням ними повноважень поліції;

5) копіювання, передання інформації з відповідних носіїв стороннім особам.

Поліцейський забезпечує належне виконання вимог цієї Інструкції.

Виходячи з вищезазначеного та з наявного в справі відеозапису, слід констатувати, що запис, доданий до протоколу серії ЕПР1 за №271989 від 15.03.2025, фіксувався з порушенням вимог «Інструкції із застосування органами та підрозділами технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису, засобів фото-і кінозйомки, відеозапису», затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 №1026 та зареєстрованої в МЮ України 11.01.2019 за №28/3299, оскільки не містить повної фіксації правопорушення, тому з нього не можливо встановити обставини події саме від моменту зупинки транспортного засобу до складення протоколу на водія за ч.1 ст.130 КУпАП, тому останній не можна вважати належним та допустимим доказом по справі.

Жодні інші належні, допустимі та достовірні докази на підтвердження вини ОСОБА_1 , у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в матеріалах справи відсутні. В ході судового розгляду таких доказів також суду не надано.

Отже, в матеріалах справи відсутні необхідні і достатні докази того, що підтверджують вину ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, а саме те, що водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом і був зупинений працівниками поліції в процесі руху. Матеріали справи також не містять належних та допустимих доказів, наявності ознак алкогольного сп`яніння.

Водночас, відповідно до положень ст. 251 КУпАП, ст.62 Конституції України суд уважає такими, що не можуть бути визнані належним та допустимим доказом відомості, що містяться у самому протоколі про адміністративне правопорушення, у зв`язку з їх не відповідністю нормам ст.256 КУпАП, виходячи з того, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказам вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із вищевказаним стандартом доказування "поза розумним сумнівом", оскільки наявні у ньому дані не випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

За таких обставин суть правопорушення з кваліфікацією дій ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП є сумнівною та не доведеною, що є не прийнятним, оскільки, суперечить практиці Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що вина особи повинна бути обґрунтована доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівів, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).

Рішення суду в справі про адміністративне правопорушення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною 3 ст.62 Конституції України визначено, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Враховуючи викладене, суд наголошує, що суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).

Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі вищенаведеного, оцінивши наявні в даній справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що в даному випадку вина ОСОБА_1 , в інкримінованому йому правопорушенні не доведена належними та допустимими доказами, а тому провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП підлягає закриттю, у зв`язку з відсутністю в його діях складу правопорушення.

Оскільки, суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження по справі, судовий збір на підставі ст. 40-1 КУпАП стягненню не підлягає.

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності передбаченої ч.1 ст.130 КУпАП, закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

На постанову суду протягом 10 днів з дня її винесення може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Черняхівський районний суд Житомирської області.

Повний текст постанови буде складено протягом трьох днів.

Суддя Людмила ПРОЦЕНКО