УХВАЛА

22 травня 2025 року

Київ

справа № 320/7748/24

адміністративне провадження № К/990/16807/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гімона М.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 07.05.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.10.2024 у справі № 320/7748/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕРНОЛІЯ» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

21.04.2025 до суду вдруге надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у м. Києві (далі - скаржник, ГУ ДПС), направлена до суду поштою 16.04.2025.

Верховний Суд ухвалою від 05.05.2025 зазначену касаційну скаргу залишив без руху та запропонував скаржнику у десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали: подати заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, у якій вказати поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень з відповідним обґрунтуванням, а також наданням доказів направлення 22.11.2024 заяви про усунення недоліків та доказів на підтвердження дати отримання копії ухвали Верховного Суду від 12.12.2024 про повернення касаційної скарги; надати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судового рішення має бути викладено з урахуванням роз`яснень, наданих судом. Підставою для залишення касаційної скарги без руху стало, зокрема те, що касаційну скаргу подано після закінчення строку, встановленого для цього, а наведені скаржником обставини та обґрунтування причин пропуску строку суд визнав неповажними.

15.05.2025 на виконання вимог ухвали суду від ГУ ДПС надійшла, зокрема, заява про поновлення строку, у якій скаржник просить визнати причини пропуску строку поважними та поновити йому пропущений строк на касаційне оскарження і відкрити касаційне провадження у справі. Обґрунтування заяви є ідентичним тому, що було предметом оцінки Верховним Судом в ухвалі від 05.05.2025. Так ГУ ДПС повторно вказує, що касаційну скаргу вперше було подано 01.11.2024, тобто, в межах строку на касаційне оскарження. 18.11.2024 ГУ ДПС отримало копію ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху. Оскільки особа, яка підписала первинну касаційну скаргу, а саме представник ГУ ДПС Ліщук О. В., перебувала у відпустці, 22.11.2024 представник ГУ ДПС Прутенський К. І. повторно звернувся до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» з касаційною скаргою. Проте, ухвалою від 12.12.2024 касаційну скаргу було повернуто скаржнику та роз`яснено, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду. Наголошує, що касаційна скарга від 22.11.2024 була направлена в підсистемі «Електронний суд» тільки позивачу, оскільки мав місце електронний збій в роботі підсистеми ЄСІТС «Електронний суд».

Вирішуючи питання про наявність підстав для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у цій справі, колегія суддів виходить з такого.

Частинами першою та другою статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

Наведеною процесуальною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку касаційного оскарження, а також належного оформлення касаційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні касаційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

У постанові від 19.11.2024 у справі № 360/200/24 Верховний Суд вирішував питання наявності/відсутності підстав для покладення негативних наслідків системної помилки в підсистемі «Електронний суд» на особу, яка звернулася у такий спосіб до суду із процесуальним документом, оформленим відповідно до вимог КАС України. Суд зробив висновок, що за загальним правилом ризики технічної неможливості отримання доступу до ЄСІТС, а також можливі помилки у її роботі покладаються на особу - користувача. Водночас, під час вирішення питання застосування негативних процесуальних наслідків, спричинених такою помилкою, суди мають оцінювати усі обставини у сукупності в кожному конкретному випадку, з урахуванням як причин виникнення відповідної технічної помилки, так і дій особи-користувача, пов`язаних з намаганням її усунути.

Скаржник, заявляючи клопотання про поновлення строку, надав суду копію першої сторінки касаційної скарги, в якій зазначено, що вона сформована в підсистемі «Електронний суд» 22.11.2024. Однак, ані доказів направлення цієї касаційної скарги до суду, ані доказів виникнення технічної помилки, скаржник не надав. Про дії, які вчиняло ГУ ДПС після 22.11.2024 і до 16.04.2025, з метою направлення касаційної скарги до суду, також суду не повідомлено.

Зазначені обставини не дають підстав для висновку, що пропуск строку на касаційне оскарження пов`язаний виключно із технічним збоєм у функціонуванні підсистеми «Електронний суд». Після формування електронного документа в підсистемі «Електронний суд» 22.11.2024 ГУ ДПС, фактично, до 16.04.2025 не вживало жодних дій задля з`ясування обставин фактичного надходження документа до суду касаційної інстанції та/або причин відсутності такого. Доказів вчинення повторних спроб з направлення електронного документа у цей період ГУ ДПС не надало.

Крім того, в ухвалі від 05.05.2025 Верховний Суд звертав увагу скаржника на терміни, у які відбувалося повторне звернення з цією касаційною скаргою після повернення вперше поданої касаційної скарги, визнавши допущення скаржником необґрунтованих зволікань щодо реалізації права на повторне звернення до суду з касаційною скаргою. Загальний строк, що минув з дати виготовлення повного тексту постанови апеляційного суду (02.10.2024) і до дати звернення з касаційною скаргою вдруге (16.04.2025), становить понад шість місяців, що значно виходить за межі як строку, встановленого КАС України для касаційного оскарження судових рішень, так і розумного строку взагалі.

Слід зазначити, що право на апеляційний та у визначених законом випадках касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.

Приведення касаційної скарги у відповідність з вимогами КАС України як в частині сплати судового збору, так і в частині належного викладення обґрунтування вимог касаційної скарги, є процесуальним обов`язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями, і для його виконання процесуальний закон встановлює достатній строк - тридцять днів з дня складення повного тексту оскаржуваного судового рішення (з дня отримання копії судового рішення).

Суд вже зазначав, що право на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.

Невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та як наслідок, повернення заявнику касаційної скарги не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.

Та обставина, що в інших справах Верховний Суд, оцінивши наведені причини пропуску строку у взаємозв`язку із наданими доказами, дійшов висновку про наявність підстав для поновлення строку на касаційне оскарження, не доводить наявність відповідних підстав у цій справі.

Сукупність цих обставин свідчить про допущення ГУ ДПС необґрунтованих зволікань щодо реалізації свого права на касаційне оскарження судових рішень з дотриманням вимог КАС України. Отже, враховуючи обставини справи, відсутні підстави вважати, що скаржником пропущено строк з поважних причин, оскільки такі не пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Як наслідок, колегія суддів вважає, що ГУ ДПС на пропозицію суду не навело поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження, а наведені - не можуть оцінюватися як поважні.

За змістом пункту 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

Таким чином, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки наведені скаржником підстави для поновлення такого строку є неповажними.

На підставі наведеного, керуючись частиною третьою статті 3, пунктом 4 частини першої статті 333 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 07.05.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.10.2024 у справі № 320/7748/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕРНОЛІЯ» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Копію цієї ухвали суду надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддіМ.М. Гімон Л.І. Бившева В.В. Хохуляк