Особи
Учасники процесу:
Ім`я Замінене і`мя Особа
Судове рішення #2069166824


Єдиний унікальний номер справи 185/14059/24

Провадження № 1-кп/185/600/25


В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И


21 травня 2025 року

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,


розглянувши в умовах дії воєнного стану у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Павлоград матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20 лютого 2024 року за № 12024041400000101за обвинуваченням:


ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тернівка, Дніпропетровської області, громадянина України, не одруженого, маючого базову середню освіту, матроса військової частини НОМЕР_1 , без зареєстрованого місця проживання, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого в силу ст. 89 КК України,


у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України,


за участю:

прокурора                                                 ОСОБА_4

потерпілої                                                 ОСОБА_5

обвинуваченого                                         ОСОБА_3


В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 , в порушення вимог ст. 28 Конституції України, згідно з якою кожен має право на повагу до його гідності, а також в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидії домашньому насильству», безпричинно, умисно систематично вчиняє психологічне насильство по відношенню до своєї співмешканки ОСОБА_5 , з якою вони спільно проживають за адресою: АДРЕСА_1 однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки, що призвело до психологічних страждань ОСОБА_5 .

Зокрема, ОСОБА_3 09.06.2023 о 18.10 год., перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння за місцем мешкання: АДРЕСА_1 , вчинив насильство в сім`ї відносно своєї співмешканки ОСОБА_5 , а саме умисні дії психологічного характеру, що полягали у висловлюванні в її сторону нецензурною лайкою, погрозах фізичною розправою, внаслідок чого могла бути завдана шкода її здоров`ю.

Крім того, 02.07.2023 о 12:30 год. ОСОБА_3 , перебуваючи за місцем свого мешкання: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство відносно своєї співмешканки ОСОБА_5 , а саме: штовхав, ображав нецензурною лайкою, внаслідок чого могла бути завдана шкода її фізичному та психологічному здоров`ю.

Постановою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10.07.2023 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпА та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу.

Також, 01.12.2023 приблизно о 09:00 год. ОСОБА_3 перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння за місцем проживання: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство відносно своєї співмешканки ОСОБА_5 , а саме: виражався на її адресу нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою, внаслідок чого могла бути завдана шкода психологічному здоров`ю ОСОБА_6 , вчинене повторно. Постановою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від

11.12.2023 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Також, 12.01.2024 о 02.00 год. ОСОБА_3 перебуваючи за місцем проживання: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство відносно своєї співмешканки ОСОБА_5 , а саме: виражався на її адресу нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров`ю ОСОБА_6 , вчинене повторно. Постановою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22.01.2024 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Також, 12.01.2024 о 14:25 год. ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив відносно своєї співмешканки ОСОБА_5 психологічне насильство, а саме: виражався на її адресу грубою нецензурною лайкою, внаслідок чого останній завдана шкода психічного характеру, вчинене повторно. Постановою навлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30.01.2024 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУПАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Не припиняючи свої умисні протиправні дії, направлені на вчинення домашнього насильства, ОСОБА_3 16.02.2024 приблизно о 20 год. 00 хв. перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , усвідомлюючи характер своїх протиправних дій, маючи прямий умисел, спрямований на вчинення систематичного домашнього насильства, вчинив дії психологічного насильства щодо своєї співмешканки ОСОБА_5 , з якою вони спільно проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою, а саме висловлювався на її адресу грубою нецензурною лайкою, ображав та принижував її, на зауваження про припинення своїх дій не реагував.

Відповідно до висновку експерта № 123/12 від 24.12.2024, у ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , наявні зміни в емоційному стані, індивідуально-психологічних проявах, які проявляються у високій особистісній тривожності; у потребі захисту і заступництва; перебуванні у важкій ситуації, яка сприймається постійною. Актуальний стан ОСОБА_5 характеризується наявністю яскраво виражених ознак виснаженості, психічної напруги, перебуванням під впливом довготривалої психотравмуючої події, зосередженістю на значимих проблемах особистих та в цілому, зазначене викликає інтенсивні переживання тривоги. Діями ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , завдані психологічні (моральні) страждання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Ситуація, що досліджується за кримінальним провадженням має психотравмувальний та психологічно деструктивний характер для особистості ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Всі виявлені психологічні (моральні) страждання знаходяться у прямому причинно-наслідковому зв`язку з подіями, які розглядаються.

Отже, у період часу з 09.06.2023 по 16.02.2024 ОСОБА_3 умисно, систематично вчиняв психологічне насильство стосовно своєї співмешканки ОСОБА_5 , з якою вони спільно проживають за адресою: АДРЕСА_1 однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки, що призвело до психологічних страждань ОСОБА_5 .

Таким чином, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , обвинувачується у вчиненні домашнього насильства, тобто в умисному систематичному вчиненню психологічного насильства щодо іншої особи з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призводить до психологічних страждань потерпілої особи, тобто у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 126-1 КК України.


Дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ст. 126-1 КК України, як домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо іншої особи з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призводить до психологічних страждань потерпілої особи.


Обвинувачений ОСОБА_3 під час судового розгляду свою провину у вчиненні кримінального правопорушення визнав. Суду пояснив, що повністю згоден з пред`явленим обвинуваченням, беззаперечно визнає його, а наведені в обвинуваченні час, місце, спосіб та всі обставини вчинення правопорушення встановлено та наведено у обвинувальному акті вірно. Свої дії піддав критичній оцінці, висловивши жаль щодо скоєного. Не заперечує розглядати провадження із застосуванням ч. 3 ст. 349 КПК України, оскільки фактичні обставини ним не оспорюються, викладені в обвинувальному акті обставини відповідають подіям кримінального правопорушення, що йому інкримінується.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_5 підтвердила обставини викладені в обвинувальному акті, повідомила, що спільно проживає з обвинуваченим ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 . Обвинувачений періодично, коли вживає спиртні напої, то становиться іншою людиною, починає ображати нецензурною лайкою та погрожувати фізичною розправою, через що неодноразово доводилось звертатись до поліції. Не заперечує розглядати провадження із застосуванням ч. 3 ст. 349 КПК України, оскільки фактичні обставини вона не оспорює.

Крім повного визнання провини і свідчень, винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується і іншими фактичними доказами провадження, які всіма учасниками судового розгляду визнані, ніким не оспорюються, а тому у відповідності з ч. 3 ст.349 КПК України, суд визнав недоцільними їх дослідження. При цьому судом з`ясовано, чи правильно розуміють обвинувачений та інші учасники судового розгляду зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, а також роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини провадження в апеляційному порядку.

Оскільки сторони вважають, що фактичні обставини провадження підтверджені наявними у провадженні доказами, які не вимагають дослідження в ході судового розгляду, суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, також визнає фактичні обставини провадження доведеними.

Суд, вислухавши пояснення обвинуваченого та потерпілої, дійшов висновку, що ОСОБА_3 винний у вчиненні кримінального правопорушення, що йому інкримінується за обставин, які вказані вище.

Таким чином, винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України – доведена повністю та підтверджена дослідженими у судовому засіданні доказами.

За правилами кримінального закону покарання, призначене особі за вчинений злочин, має бути законним і справедливим. Законність покарання означає, що його має бути призначено особі відповідно до вимог цього закону, а справедливість покарання визначається принципом його домірності, тобто необхідності його визначення судом саме у тому виді й розмірі, яке з врахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, даних про особу винного та обставин, що пом`якшують і обтяжують покарання, буде необхідним та достатнім для її виправлення й попередження нових злочинів.

Згідно зі ст. 65 КК України суд призначає покарання за вчинений злочин відповідно до Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд, у відповідності з вимогами ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, віднесення його згідно зі ст. 12 КК України до категорії не тяжких злочинів, дані про особу обвинуваченого, який є не судимий в силу ст. 89 КК України, за місцем проживання характеризується негативно, на обліку в у лікаря психіатра та у лікаря-нарколога не перебуває, а також враховує повне визнання обвинуваченим своєї вини та щире каяття.

Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_3 , відповідно до ст. 66 КК України, є щире каяття.

Обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст.67 КК України, не встановлено.

За вимогами ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно із ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

Враховуючи сукупність наведених обставин, ступінь негативних наслідків вчиненого обвинуваченим, дотримуючись принципів законності, справедливості, а також достатності покарання для подальшого виправлення обвинуваченого та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень, позицію сторони обвинувачення, так прокурор просив призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у вигляді позбавлення волі строком на один рік зі звільненням обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням строком на один рік, а також застосувати до обвинуваченого обмежувальний захід – направлення проходження програми для кривдників строком на один місяць, потерпілої, яка погодилась з запропонованим прокурором покаранням, ставлення обвинуваченого до вчиненого, суд дійшов висновку, що для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових злочинів, останньому необхідно призначити покарання в межах санкції статті, за якою він обвинувачується у вигляді позбавлення волі із застосуванням ст.ст.75, 76 КК України, тобто в умовах виконання за його поведінкою постійного та обов`язкового контролю, оскільки саме таке покарання є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Водночас, за положеннями ч.1 ст.91-1 КК України, в інтересах потерпілого від злочину, пов`язаного з домашнім насильством, одночасно з призначенням покарання, не пов`язаного з позбавленням волі, або звільненням з підстав, передбачених цим Кодексом, від кримінальної відповідальності чи покарання, суд може застосувати до особи, яка вчинила домашнє насильство, один або декілька обмежувальних заходів, відповідно до якого (яких) на засудженого можуть бути покладені такі обов`язки: 1) заборона перебувати в місці спільного проживання з особою, яка постраждала від домашнього насильства; 2) обмеження спілкування з дитиною у разі, якщо домашнє насильство вчинено стосовно дитини або у її присутності; 3) заборона наближатися на визначену відстань до місця, де особа, яка постраждала від домашнього насильства, може постійно чи тимчасово проживати, тимчасово чи систематично перебувати у зв`язку з роботою, навчанням, лікуванням чи з інших причин; 4) заборона листування, телефонних переговорів з особою, яка постраждала від домашнього насильства, інших контактів через засоби зв`язку чи електронних комунікацій особисто або через третіх осіб; 5) направлення для проходження програми для кривдників або пробаційної програми.

Тому, відповідно до пункту 5 ч. 1, ч. 3 ст. 91-1 КК України суд застосовує до ОСОБА_3 , який вчинив домашнє насильство, обмежувальний захід у виді направлення для проходження програми для кривдників на строк один місяць. Суд вважає, що такий обмежувальний захід сприятиме виправленню обвинуваченого.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 не обирався і до набрання вироком законної чинності не обирається.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Під час проведення досудового розслідування проводилася судова експертиза на проведення якої було витрачено 2 500 грн. Зазначені витрати у відповідності вимог ст. 122 КПК України відносяться до процесуальних витрат.

Суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого на користь держави вартість проведеної судово-психологічної експертизи від 18.12.2024 № 123/12/24 у розмірі 2 500,00 грн.

Речові докази у кримінальному провадженні – відсутні.

Керуючись ст.ст. 368, 374 КПК України, суд, –


У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_3 ,  ІНФОРМАЦІЯ_4 , винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на один рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , від відбування призначеного покарання, якщо він в період іспитового строку ОДИН РІК - не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки, передбачені ст. 76 КК України, а саме:

періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

На підставі ч. 2 ст. 76, п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України застосувати до ОСОБА_3 обмежувальні заходи та покласти на нього такий обов`язок:

- направити для проходження програми для кривдників строком на один місяць.

Роз`яснити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що умисне невиконання обмежувальних заходів, передбачених статтею 91-1 КК України, або умисне невиконання обмежувальних приписів, або умисне ухилення від проходження програми для кривдників особою, щодо якої такі заходи застосовані судом, є підставою для притягнення засудженого до кримінальної відповідальності за ст. 390-1 КК України.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на користь держави документально підтверджені процесуальні витрати на проведення судових експертиз у розмірі 2 500,00 грн. (дві тисячі п`ятсот грн. 00 коп.).

Запобіжний захід ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , до набрання вироком законної сили не обирається.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду відповідно до ч.2 ст.394 КПК України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до частини 3 ст.349 КПК України.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.


Суддя                                                                 ОСОБА_1





Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація