Справа № 146/692/25

ВИРОК

        ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

        "22" травня 2025 р. селище Томашпіль Вінницької області

Томашпільський районний суд Вінницької області в складі: головуючого-судді ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора Томашпільського відділу Тульчинської окружної прокуратури ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника обвинуваченого ОСОБА_4 , адвоката ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_6 , захисника обвинуваченого ОСОБА_6 , адвоката ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 22025020000000059 від 02 березня 2025 року на підставі обвинувального акта по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця смт.Томашпіль, Томашпільського району Вінницької області, неодруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, учасником бойових дій, потерпілим внаслідок аварії на ЧАЕС та депутатом не є, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 28, ч.1 ст.114-1 КК України;

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , українця, громадянина України, уродженця смт.Томашпіль, Томашпільського району Вінницької області, одруженого, на утриманні має одну малолітню дитину, непрацюючого, учасником бойових дій, потерпілим внаслідок аварії на ЧАЕС та депутатом не є, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 28, ч.1 ст.114-1 КК України

В С Т А Н О В И В:

Формулювання обвинувачення, визнане судом доведеним.

ОСОБА_4 своїми діями вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 28, ч.1 ст.114-1 КК України за наступних обставин.

02 березня 2025 року близько 15 години військовослужбовці ІНФОРМАЦІЯ_3 солдат ОСОБА_8 , солдат ОСОБА_9 та старший солдат ОСОБА_10 , рухаючись службовим автомобілем марки «Renault Duster», 2021 року випуску, з реєстраційним номером НОМЕР_1 , яке належить на праві власності ФГ «Зведенівське» та яким під час дії в Україні правового режиму воєнного стану користується ІНФОРМАЦІЯ_4 та, діючи на законних підставах відповідно до своїх функціональних обов`язків та наказу начальника, супроводжували та доставили з м. Тульчин до селища Томашпіль Вінницької області двох громадян України — військовозобов`язаних ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , для проходження військово-лікарської комісії до чергового КНП «Томашпільська ЦРЛ», яке знаходиться за адресою: Вінницька область, селище Томашпіль, вул. Ігоря Гаврилюка, 133.

В цей час, повз службовий екіпаж військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_3 , який припаркувався біля КНП «Томашпільська ЦРЛ» проїжджав автомобіль марки «Toyota Avensis» з реєстраційним номером НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_13 та двох пасажирів — власника вказаного авто ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_8 . Через переднє пасажирське вікно вказаного автомобіля ОСОБА_4 , побачивши як троє вищезазначених військовослужбовців у форменому одязі зразка Збройних Сил України супроводжують двох цивільних осіб до вказаної лікарні, запропонував під`їхати до них та допомогти хлопцям уникнути мобілізації, на що ОСОБА_14 погодився.

Після того, як зазначений автомобіль зупинився, його пасажири ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , діючи за попередньою змовою групою осіб, вийшовши з вказаного авто та усвідомлюючи, що двох цивільних осіб привезли в лікарню для проходження ВЛК, підійшли до військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_3 , які перебували у форменому одязі зразка Збройних Сил України із розпізнавальними знаками та їм раніше невідомих осіб — ОСОБА_11 та ОСОБА_12 з метою допомогти хлопцям уникнути мобілізації та забрати вказаних осіб від представників РТЦК та СП.

У подальшому, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, з мотивів явної неповаги до військовослужбовців РТЦК та СП, у грубій формі, зневажливо та агресивно напали та розпочали словесну суперечку із представниками ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_9 та ОСОБА_8 .

У ході суперечки із застосуванням нецензурної лексики та образ, ОСОБА_4 із речового ящика (бардачка) власного автомобіля дістав належний йому пістолет, який відповідно до висновку експерта є 4,5-мм пневматичним газобалонним пістолетом моделі «KWC» № НОМЕР_3 , та, демонструючи зброю, почав погрожувати представникам ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_8 , ОСОБА_9 фізичною розправою. Після чого, ОСОБА_4 наказав двом військовозобов`язаним сідати в його автомобіль марки «Toyota Avensis» з реєстраційним номером НОМЕР_2 , досягнувши, таким чином, спільної злочинної мети з ОСОБА_6 , що полягала у примусі військовослужбовців РТЦК та СП відпустити цивільних осіб, останні разом із водієм авто ОСОБА_13 та двома військовозобов`язаними ОСОБА_11 та ОСОБА_12 поїхали в місто Тульчин Вінницької області, де й були виявленні та затриманні.

Таким чином, у результаті своєї протиправної діяльності ОСОБА_4 умисно, за попередньою змовою групою осіб, з метою підриву обороноздатності України в умовах воєнного стану та перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України, зокрема ІНФОРМАЦІЯ_3 , шляхом позбавлення можливості виконання мобілізаційного плану та зриву мобілізаційних заходів в особливий період, вчинив дії, спрямовані на протиправне уникнення військовозобов`язаними особами проходження ВЛК, подальшої постановки їх на облік та мобілізації.

За вказані суспільно небезпечні винні діяння ОСОБА_4 визнається судом винуватим, його діяння суд кваліфікує за ч.2 ст.28, ч.1 ст. 114-1 КК України, а саме перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України в особливий період, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

ОСОБА_6  своїми діями вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.28, ч.1 ст. 114-1 КК України за наступних обставин.

02 березня 2025 року близько 15 години військовослужбовці ІНФОРМАЦІЯ_3 солдат ОСОБА_8 , солдат ОСОБА_9 та старший солдат ОСОБА_10 , рухаючись службовим автомобілем марки «Renault Duster», 2021 року випуску, з реєстраційним номером НОМЕР_1 , яке належить на праві власності ФГ «Зведенівське» та яким під час дії в Україні правового режиму воєнного стану користується ІНФОРМАЦІЯ_4 та, діючи на законних підставах відповідно до своїх функціональних обов`язків та наказу начальника, супроводжували та доставили з м. Тульчин до селища Томашпіль Вінницької області двох громадян України — військовозобов`язаних ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , для проходження військово-лікарської комісії до чергового КНП «Томашпільська ЦРЛ», яке знаходиться за адресою: Вінницька область, селище Томашпіль, вул. Ігоря Гаврилюка, 133.

В цей час, повз службовий екіпаж військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_3 , який припаркувався біля КНП «Томашпільська ЦРЛ» проїжджав автомобіль марки «Toyota Avensis» з реєстраційним номером НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_13 та двох пасажирів - власника вказаного авто ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_8 . Через заднє вікно вказаного автомобіля ОСОБА_6 побачив як троє вищезазначених військовослужбовці у форменому одязі зразка Збройних Сил України супроводжують двох цивільних осіб до вказаної лікарні, після чого, погодився на пропозицію ОСОБА_4 під`їхати до них та допомогти хлопцям уникнути мобілізації.

Після того, як зазначений автомобіль зупинився, його пасажири ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою групою осіб, вийшовши з вказаного авто та усвідомлюючи, що двох цивільних осіб привезли в лікарню для проходження ВЛК, підійшли до військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_3 , які перебували у форменому одязі зразка Збройних Сил України із розпізнавальними знаками та їм раніше невідомих осіб — ОСОБА_15 та ОСОБА_12 з метою допомогти хлопцям уникнути мобілізації та забрати вказаних осіб від представників РТЦК та СП.

У подальшому, ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, з мотивів явної неповаги до військовослужбовців РТЦК та СП, у грубій формі, зневажливо та агресивно напали та розпочали словесну суперечку із представниками ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_9 та ОСОБА_8 . При цьому, ОСОБА_6 активно сприяв конфлікту, застосовував нецензурну лайку, погрози та образи в сторону військовослужбовців, а також підтримував позицію ОСОБА_4 , який брав до рук пістолет, який відповідно до висновку експерта є 4,5-мм пневматичним газобалонним пістолетом моделі «KWC» № НОМЕР_3 .

Після чого, ОСОБА_4 наказав двом військовозобов`язаним сідати в його автомобіль марки «Toyota Avensis» з реєстраційним номером НОМЕР_2 , досягнувши, таким чином, спільної злочинної мети з ОСОБА_6 , що полягала у примусі військовослужбовців РТЦК та СП відпустити цивільних осіб, останні разом із водієм авто ОСОБА_13 та двома військовозобов`язаними ОСОБА_11 та ОСОБА_12 поїхали в місто Тульчин Вінницької області, де й були виявленні та затриманні.

Таким чином, у результаті своєї протиправної діяльності ОСОБА_6 умисно, за попередньою змовою групою осіб, з метою підриву обороноздатності України в умовах воєнного стану та перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України, зокрема ІНФОРМАЦІЯ_3 , шляхом позбавлення можливості виконання мобілізаційного плану та зриву мобілізаційних заходів в особливий період, вчинив дії, спрямовані на протиправне уникнення військовозобов`язаними особами проходження ВЛК, подальшої постановки їх на облік та мобілізації.

За вказані суспільно небезпечні винні діяння ОСОБА_6 визнається судом винуватим, його діяння суд кваліфікує за ч.2 ст.28, ч.1 ст. 114-1 КК України, а саме перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України в особливий період, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

         Докази на підтвердження встановлених судом обставин.

       В судовому засіданні обвинувачений  ОСОБА_4  свою винність у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.1 ст. 114-1 КК України, визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому, і вважає, як і інші учасники судового процесу за можливе при дослідженні доказів по справі обмежитись його допитом, допитом обвинуваченого ОСОБА_6 та оглядом характеризуючих даних.

       В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою винність у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.1 ст. 114-1 КК України, визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому, і вважає, як і інші учасники судового процесу за можливе при дослідженні доказів по справі обмежитись його допитом, допитом обвинуваченого ОСОБА_4 та оглядом характеризуючих даних.

Відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

З`ясувавши розуміння учасниками процесу змісту обставин, які не будуть досліджуватись, роз`яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку, впевнившись у добровільності та істинності їх позиції, суд вважає обсяг доказів, що підлягають дослідженню, визначити допитом обвинувачених, а також оглядом характеризуючих даних щодо осіб обвинувачених, оскільки фактичні обставини справи ніким не оспорюються.

По суті пред`явленого обвинувачення обвинувачений ОСОБА_4 суду пояснив, що 02 березня 2025 року біля двох годин дня їхали з цвинтара з товаришем ОСОБА_16 і ОСОБА_17 . Біля лікарні побачили, що працівники ТЦК утримують хлопців за руки. Цих хлопців вели до лікарні для проходження ВЛК. Вони під`їхали до хлопців та він запитав чи потрібна якась допомога. При цьому він та його товариш ОСОБА_16 були випивші. Хлопці попросили доставити їх в Тульчин. Працівники ТЦК були проти цього. Між ними та працівниками ТЦК виникла словесна суперечка. Він дістав з бардачка пістолет, але одразу зрозумів, що неправильно робить та кинув його на пасажирське сидіння авто. На працівників ТЦК він зброю не направляв. Погрожувати також не хотів, а хотів лише злякати. Він кинув цей пістолет та сказав, що забере хлопців. Він мав намір доставити їх в РТЦК. В скоєному кається, вважає, що вчинив погано.

Покази ОСОБА_4 є послідовними, логічними і не викликають сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позицій.

По суті пред`явленого обвинувачення обвинувачений ОСОБА_6 суду пояснив, що 02 березня 2025 року близько другої години дня були на новому цвинтарі в селищі Томашпіль, поминали хлопців. Були ОСОБА_18 водій, ОСОБА_4 та він. В автомобілі ОСОБА_4 сидів на передньому пасажирському сидінні. Коли їхали, ОСОБА_4 запропонував під`їхати до працівників ТЦК біля лікарні. Хлопці сказали, що їх примусово привели на ВЛК та просили їх забрати. Почалась словесна суперечка. Працівники ТЦК не хотіли відпускати цих хлопців. Він із одним із хлопців відійшли вбік та розмовляли, ОСОБА_4 в цей час сварився з одним з працівників ТЦК. Потім він теж підійшов та говорив, щоб хлопців відпустили. Коли ОСОБА_4 дістав пістолет він не бачив, бачив лише як він кидав пістолет назад в авто. Після того як ОСОБА_4 показав пістолет, хлопці сіли в автомобіль. Вважає, що в цьому всьому винен алкоголь. Хлопців завезли в Тульчин. Що це був за пістолет ОСОБА_6 не відомо. Він не знав, що в авто є пістолет. Пістолет був ОСОБА_4 . По дорозі в м.Тульчин він спав. Щиро каявся, зобов`язався в подальшому не вчиняти подібного.

Покази ОСОБА_6 є послідовними, логічними і не викликають сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позицій.

Оцінюючи зібрані по справі докази у їх сукупності, які узгоджуються між собою, є належними та допустимими, заслухавши пояснення обвинувачених, суд приходить до висновку, що інкриміноване обвинуваченим кримінальне правопорушення мало місце за встановлених обставин, обвинувачений ОСОБА_4  винуватий у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 28, ч.1 ст.114-1 КК України,  обвинувачений  ОСОБА_14  винуватий у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 28, ч.1 ст.114-1 КК України та обвинувачені підлягають покаранню в межах санкцій відповідних статей.

Мотиви призначення покарання.

Згідно ст. 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне та достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Призначене покарання за своїм видом та розміром повинно бути відповідним характеру вчинених дій, ступеню їх тяжкості та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення і повинні братися до уваги обставини, які пом`якшують та обтяжують його.

З врахуванням роз`яснень, наведених в п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24 жовтня 2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання", призначаючи покарання у кожному конкретному випадку, суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Відповідно до ст.8 ч.1 Конституції України в Україні діє принцип верховенства права. Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини " передбачено, що суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 року (заява № 10249/03) зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_4 , відповідно до ст. 67 КК України є вчинення кримінального правопорушення групою осіб за попередньою змовою.

Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_4 , відповідно до ст.66 КК України є щире каяття.

Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_6 , відповідно до ст. 67 КК України є вчинення кримінального правопорушення групою осіб за попередньою змовою.

Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_6 , відповідно до ст.66 КК України є щире каяття.

Відповідно до досудової доповіді відносно особи обвинуваченого ОСОБА_4 , ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній. Беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого, його спосіб життя, а також середню ймовірність вчинення повторного кримінального правопорушення, орган з питань пробації вважає, що виправлення ОСОБА_4 без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства (у тому числі окремих осіб).

Відповідно до досудової доповіді відносно особи обвинуваченого ОСОБА_6 , ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній, ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб оцінюється як середній. Беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого, його спосіб життя, а також середню ймовірність вчинення повторного кримінального правопорушення, орган з питань пробації вважає, що виправлення ОСОБА_6 , без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства ( у тому числі окремих осіб).

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого, особу обвинуваченого, який на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, селищна рада щодо обвинуваченого компрометуючими матеріалами не володіє, а також беручи до уваги досудову доповідь про особу обвинуваченого, суд вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_4 можливе при призначенні йому покарання у виді позбавлення волі із звільненням від відбування призначеного покарання з випробовуванням протягом іспитового строку.

Призначення такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів, та випливає з дотримання принципів встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого, особу обвинуваченого, який на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, селищна рада характеризує обвинуваченого позитивно, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, а також беручи до уваги досудову доповідь про особу обвинуваченого, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_6 можливе при призначенні йому покарання у виді позбавлення волі із звільненням від відбування призначеного покарання з випробовуванням протягом іспитового строку.

Призначення такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів, та випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року.

Рішення щодо речових доказів.

Згідно ч. 1 ст. 100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.

Відповідно до ч.3 ст. 100 КПК України, майно, що було предметом кримінального правопорушення, пов`язаного з незаконним обігом, та/або вилучене з обігу, передається відповідним установам або знищується.

Відповідно до ч.4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

За матеріалами справи встановлено, що ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 06 березня 2025 року під час проведення досудового розслідування у цій справі було накладено арешт на майно, вилучене 02.03.2025 в ході проведення огляду ділянки місцевості, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , поблизу музей – квартири ОСОБА_19 , а саме на : предмети ззовні схожі на пістолет, магазин пістолета та балон із стисненим газом, які поміщені до спеціального пакету (сейф-пакету) №3379199 із пояснювальним написом та підписом слідчого; предмет ззовні схожий на ніж, який поміщено до спеціального пакету (сейф-пакету) №2084910 із пояснювальним написом та підписом слідчого.

Крім того ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 06 березня 2025 року під час проведення досудового розслідування у цій справі було накладено арешт на майно, вилучене 02.03.2025 за результатами обшуку автомобіля «TOYOTA AVENSIS» , сірого кольору, №р. НОМЕР_2 , № ід. НОМЕР_4 у ОСОБА_4 , а саме на: автомобіль «TOYOTA AVENSIS» сірого кольору, 2004 року випуску, №р. НОМЕР_2 , № ід. НОМЕР_4 , право власності на який зареєстроване на ОСОБА_4 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 .

У зв`язку із вищевказаним, арешт накладений на вказане майно на підставі ухвали слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 06 березня 2025 року та ухвали слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 06 березня 2025 року, підлягає скасуванню.

Рішення щодо відшкодування процесуальних витрат.

Згідно ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку, суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Відповідно до довідки про витрати на проведення експертизи в кримінальному провадженні № 22025020000000059 до висновку експерта вартість проведення досліджень становить 1591,80 грн., які підлягають стягненню із обвинувачених на користь держави.

Оскільки в даному кримінальному провадженні кримінальне правопорушення було вчинено обвинуваченими спільно то витрати на проведення експертиз підлягають стягненню в рівних долях по 795,90 грн.

Цивільний позов не заявлявся.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 472, 474, 475 КПК України суд

УХВАЛИВ:

Визнати винуватим ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.28, ч.1 ст. 114-1 КК України та призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

Згідно з ч. 5 ст. 72 КК України ОСОБА_4 строк попереднього ув`язнення під час досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження з 03 березня 2025 року по 01 травня 2025 року зарахувати у строк покарання з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування покарання з випробуванням строком на 3 (три) роки.

Відповідно до п. п. 1, 2 ч.1 ст. 76, п.4 ч.3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Іспитовий строк ОСОБА_4 рахувати з дня проголошення вироку.

Запобіжний захід застосований до ОСОБА_4 у вигляді застави з покладеними обов`язками, до набрання вироку законної сили залишити без змін.

Повернути заставодавцю кошти внесені в якості застави за ОСОБА_4 в сумі 121120 грн (сто двадцять одна тисяча сто двадцять гривень), після набрання вироком законної сили.

Визнати винуватим ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.28, ч.1 ст. 114-1 КК України та призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

Згідно з ч. 5 ст. 72 КК України ОСОБА_6 строк попереднього ув`язнення під час досудового розслідування кримінального провадження з 03 березня 2025 року по 20 березня 2025 року зарахувати у строк покарання з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_6 звільнити від відбування покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

Відповідно до п. п. 1, 2 ч.1 ст. 76, п.4 ч.3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_6 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

- виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Іспитовий строк ОСОБА_6 рахувати з дня проголошення вироку.

Запобіжний захід застосований до ОСОБА_6 у вигляді застави з покладеними обов`язками, до набрання вироку законної сили залишити без змін.

Повернути заставодавцю кошти внесені в якості застави за ОСОБА_6 в сумі 60560 грн (шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят гривень), після набрання вироку законної сили.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави 795,90 грн. (сімсот дев`яносто п`ять гривень дев`яносто копійок) судових витрат пов`язаних з проведенням по справі експертизи.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави 795,90 грн. (сімсот дев`яносто п`ять гривень дев`яносто копійок) судових витрат пов`язаних з проведенням по справі експертизи.

Скасувати арешт накладений за ухвалами слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 05 березня 2025 року та від 05 березня 2025 року на речові докази .

Речові докази, а саме ніж, пістолет, магазин до пістолета та балон із стисненим газом, вилучені в ході огляду місця події 02.03.2025 - знищити.

Автомобіль «TOYOTA AVENSIS» сірого кольору, № р. НОМЕР_2 , № ід. НОМЕР_4 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 –повернути за належністю ОСОБА_4 як законному володільцю.

В умовах дії воєнного стану відповідно до ч.15 ст. 615 КПК України, після складання та підписання повного тексту вироку суд має право обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

Згідно ст.ст. 376, 392, 393, 395, 532 КПК України, вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Томашпільський районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, а засудженим в той самий строк з моменту отримання копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя: ОСОБА_1