Справа № 503/429/25

Провадження № 2/503/444/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

       23 травня 2025 року Кодимський районний суд Одеської області в складі:

головуючого-судді Вороненка Д.В.,

за участю секретаря судового засідання Вдовиченко В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кодима, в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

Позивач подав до суду вище вказаний позов посилаючись на ті обставини, що 06.03.2020 року відповідач  ОСОБА_1 , уклав з Акціонерним товариством «АКЦЕНТ-БАНК» (скорочена назва АТ «А-БАНК») кредитний договір № А345СТ15510850453 щодо надання останньому кредиту в розмірі 60000,00 грн, строком на 38 місяців (тобто до 05.05.2023 року) зі сплатою процентів 75,00 %. Водночас АТ «А-БАНК» свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі, надавши відповідачу кредит (встановив кредитний ліміт) у розмірі, відповідно до умов договору. Однак, відповідач взятих на себе за умовами договору зобов`язань не виконав, а саме не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, внаслідок чого станом на 19.03.2025 року за ним перед банком утворилась заборгованість в розмірі 110152,22 грн, з якої 58468,92 грн – загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), а 51683,30 грн – загальний залишок заборгованості за процентами. У зв`язку з чим позивач пред`явив до відповідача позов шляхом подання до суду через свого представника позовної заяви, в якій просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором № А345СТ15510850453 від 06.03.2020 року станом на 19.03.2025 року у розмірі 110152,22 грн, а також понесені ним судові витрати у вигляді судового збору сплаченого за подання до суду позовної заяви в розмірі 2422,40 грн.

Також в змісті позовної заяви представник позивача, у відповідності до положень ч.1 ст. 276 ЦПК України, заявив клопотання, в якому просив розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження, а також заявив клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача та зазначив про відсутність заперечень проти заочного розгляду справи. Крім того, додатково долучив до позовної заяви окреме клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача (а.с.6), в якому також зазначив про відсутність заперечень проти заочного розгляду справи.

26.03.2025 року ухвалою суду (а.с.28-29) відкрито провадження за вказаним позовом та справу призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін. Одночасно роз`яснено відповідачу його право подати у 5-денний строк з дня одержання цієї ухвали заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження (ч.4 ст. 277 ЦПК України), а у 15-денний строк з дня одержання ухвали про відкриття провадження подати клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (ч.7 ст. 279 ЦПК України) та відзив на позовну заяву (відзив). Копію ухвали направлено сторонам та отримано позивачем і його представником шляхом її доставки до їх електронних кабінетів 27.03.2025 року, про що свідчать довідки про доставку електронного документа (а.с.33-34), а відповідачу, у порядку встановленому пунктом 5 ч.6 ст. 272 ЦПК України, за адресою його зареєстрованого у встановленому законом порядку місцем проживання, згідно інформації Кодимської міської ради Подільського району Одеської області від 24.03.2025 року № 03-17/1008 (а.с.27), отриманої судом на виконання вимог ч.6 ст. 187 ЦПК України, про що свідчить рекомендоване поштове відправлення № 0610242510960, яке 16.04.2025 року було повернуто поштою до суду неврученим із відміткою в довідці про причини повернення (Ф.20) адресат відсутній за вказаною адресою. Окрім того додатково суд також направив відповідачу копію ухвали на адресу його місця проживання зазначену позивачем у змісті позовної заяви (а.с.2) на виконання вимог пункту 2 ч.3 ст. 175 ЦПК України, про що свідчить рекомендоване поштове відправлення № 0610242510502, яке 05.04.2025 року було повернуто поштою до суду неврученим із відміткою в довідці про причини повернення (Ф.20) адресат відсутній за вказаною адресою. Крім того, суд додатково надіслав відповідачу копію ухвали на його електронну адресу, зазначену позивачем у змісті позовної заяви (а.с.2) на виконання вимог пункту 2 ч.3 ст. 175 ЦПК України, про що свідчить довідка про доставку електронного листа (а.с.32), згідно якої її було доставлено 27.03.2025 року.

28.04.2025 року ухвалою суду позовну заяву, у відповідності до положень ч.11 ст. 187 ЦПК України, було залишено без руху із визначенням способу і строку для усунення недоліків.

06.05.2025 року на виконання вище зазначеної ухвали представник позивача подав до суду через систему «Електронний суд» доказ надсилання іншому учаснику справи – відповідачу копій поданих до суду документів, у відповідності до вимог абзаців першого і другого ч.7 ст. 43 та абзацу другого ч.1 ст. 177 ЦПК України, а саме копію опису вкладення до поштового відправлення (ф.107) та копію накладної № 4907400122822 від 02.05.2025 року АТ «Укрпошта» про надіслання відповідачу пріоритетного поштового відправлення, а також із долученням до них копії фіскального чеку про оплату послуг за пересилання згаданого відправлення. При цьому, згідно долученої судом до матеріалів справи роздруківки із сервісу https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html з інформацією щодо стану доставки відправлення № 4907400122822 останнє 20.05.2025 року було повернуто відправнику у зв`язку із закінченням встановленого терміну зберігання.

У встановлений судом строк відповідач не скористався своїми процесуальними правами учасника справи, зокрема клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження та відзив на позовну заяву (відзив) не подав. У зв`язку з чим та після закінчення тридцяти денного строку з дня відкриття провадження у справі, передбаченого ч.2 ст. 279 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути дану справу, згідно ч.5 ст. 279 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Зі згоди представника позивача суд ухвалив рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Ураховуючи положення ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи суд встановив наступні фактичні обставини.

03.03.2020 року між АТ «А-Банк» та ОСОБА_1 був укладений договір шляхом підписання останнім Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-БАНК» (а.с.7).

06.03.2020 року ОСОБА_1 була підписана Заява Клієнта № А345СТ15510850453 (а.с.8 на звороті), шляхом підписання простим електронним підписом.

При цьому у змісті самої вище згаданої Заяви Клієнта (пункт 11) зазначено, що вона разом з Умовами і Правилами надання банківських послуг і тарифами, основними умовами обслуговування фізичних осіб в АТ «А-БАНК» при наданні банківських послуг, таблицею обчислення вартості кредиту, Паспортом споживчого кредиту становить Кредитний договір.

06.03.2020 року позивальник ОСОБА_1 підписав простим електронним підписом Паспорт споживчого кредиту «Швидка готівка» (а.с.7 на звороті-8), в якому зазначено інформацію, зокрема, щодо основних умов кредитування, зокрема суми кредиту – 60000 грн, строку кредиту – 36 місяців та базової процентної ставки, яка становить 75 % річних.

В свою чергу таблиця обчислення загальної вартості кредиту (а.с.9) містила в собі дати здійснення платежів позичальником для періодичного погашення частинами суми кредиту та процентів за користування ним починаючи з дати видачі – 06.03.2020 року і по 05.03.2023 року.

Крім того, 06.03.2020 року позивальник ОСОБА_1 також підписав простим електронним підписом таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної процентної ставки за договором про споживчий кредит (а.с.9).

При цьому, 06.03.2020 року АТ «А-БАНК» перерахувало кредитні кошти за згаданим вище кредитним договором ОСОБА_1 шляхом їх перерахування на його рахунок, про що свідчить меморіальний ордер № TR.13885129.26178.69079 від 06.03.2020 року (а.с.11).

З розрахунку заборгованості по договору № А345СТ15510850453 від 06.03.2020 року, укладеного між АТ «А-БАНК» та ОСОБА_1 (а.с.9 на звороті-10) та виписки по кредиту (а.с.11 на звороті-13) вбачається, що заборгованість останнього станом на 19.03.2025 року становить 110152,22 грн, з яких 58468,92 грн – заборгованість за кредитом (тілом кредиту), а 58468,92 грн – заборгованість за процентами.

Нормативно-правове обґрунтування:

Відповідно до статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» від 03.09.2015 року № 675-VIII (надалі за текстом Закон), електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, про зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Положеннями статті 12 Закону передбачено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Статтею 12 цього Закону, регламентуються вимоги до підпису сторін договору. Так, згідно ч. 1 цієї статті, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Пунктом 15 ч.1 ст. 1 Закону України «Про електронні довірчі послуги» від 05.10.2017 року № 2155-VIII передбачено, що електронний підпис - електронні дані, що додаються до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються підписувачем як підпис.

Частинами 1 і 3 статті 6 і частиною 1 статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22.05.2003 року № 851-IV передбачено, що для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та  електронні довірчі послуги».

Відповідно до ч.1-2 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно абзацу першого ч.1 ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути заборгованість частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу

У відповідності до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Також у відповідності до приписів ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з ч.1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Висновки суду

- щодо обґрунтованості позову:

Згідно із статтями 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оскільки судом встановлено, що відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання за кредитним договором № А345СТ15510850453 від 06.03.2020 року, а також враховуючи те, що відповідач не надав відзив на позовну заяву (відзив) та/або доказів, які б спростовували обґрунтованість вимог позивача, то суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги позивача АТ «А-БАНК» до відповідача ОСОБА_1 ґрунтуються на законі та укладеному договорі, а відтак є обґрунтованими і підлягають повному задоволенню.

- щодо судових витрат

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 141 ЦПК України, у зв`язку з повним задоволенням позовних вимог з ОСОБА_1 на користь АТ «А-БАНК» підлягають стягненню судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2422,40 грн, сплаченого останнім за подання до суду позовної заяви, згідно платіжного доручення АТ «А-БАНК» від 19.03.2025 року № 6005315466600 (а.с.1).

Керуючись ст. 258, 259, 264, 265, 280 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК»; місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Батумська, 11; ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 14360080, до ОСОБА_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 , про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» заборгованість за кредитним договором № А345СТ15510850453 від 06.03.2020 року станом на 19.03.2025 року в розмірі 110152 (сто десять тисяч сто п`ятдесят дві) грн 22 коп., з яких 58468,92 грн – загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), а 51683,30 грн – загальний залишок заборгованості за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» судові витрати у вигляді судового збору сплаченого за подання до суду позовної заяви в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте Кодимським районним судом Одеської області за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя                                                                         Д.В. Вороненко