Справа № 308/6977/25

1-кс/308/3088/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 травня 2025 року                                                         м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , розглянувши матеріали клопотання слідчого Шостого слідчого відділу (з дислокацією у м. Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові ОСОБА_2 у кримінальному провадженні відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 62025140160000186 від 25.02.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, погоджене прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про накладення арешту,-

ВСТАНОВИВ:

Слідчий Шостого слідчого відділу (з дислокацією у м. Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові ОСОБА_2 , звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області, із клопотанням у кримінальному провадженні відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 62025140160000186 від 25.02.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. З ст. 332 КК України, погоджене прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про накладення арешту.

Клопотання обґрунтовує тим, що Шостим слідчим відділом (з дислокацією у місті Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62025140160000186 від 25.02.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. З ст. 332 КК України.

22.05.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. З ст. 332 КК України, а саме: в сприянні в організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України шляхом надання порад, вказівок, вчинене щодо кількох осіб, вчинене з корисливих мотивів, санкція якої передбачає додаткове покарання у виді конфіскації майна. Повернення вказаного майна, може унеможливити виконання вироку суду в частині застосування покарання у виді конфіскації у випадку засудження ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 332 КК України

Відповідно до інформації із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, ОСОБА_4 на праві власності, в тому числі часткової володіє наступним нерухомим майном: земельна ділянка, кадастровий номер: 2110100000:59:001:0236, площа (га):0.0216; підвальне приміщення, загальною площею (кв.м):3, що за адресою: АДРЕСА_1 ; житловий будинок, загальна площа (кв.м): 155, що за адресою: АДРЕСА_2 .

У клопотанні вказано на те, що враховуючи, що після доведення вини, сторона обвинувачення здійснить заходи щодо пред`явлення цивільного позову, а тому, з метою збереження майна на яке планується накласти арешт, розгляд даного клопотання необхідно провести без участі власника майна та його захисника. Як вказує слідчий, враховуючи той факт, що підозрюваний має можливість відчужувати своє майно, відповідно із метою збереження майна на яке планується накласти арешт, розгляд даного клопотання необхідно провести без участі власника майна та його захисника.

Враховуючи викладене, з метою забезпечення завдань кримінального провадження, запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна, швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду, в порядку ст.ст. 36,40, 131, 132, 170-172 КПК України, слідчий просить: накласти арешт на майно, що на праві власності належить ОСОБА_4 , а саме: земельна ділянка, кадастровий номер: 2110100000:59:001:0236, площа (га):0.0216;         підвальне приміщення, загальною площею (кв.м):3, що за адресою: АДРЕСА_3 ; житловий будинок, загальна площа (кв.м): 155, що за адресою: АДРЕСА_2 ., а також відповідно до положень ч. 2 ст. 172 КПК України, з метою збереження майна, прошу провести розгляд клопотання без повідомлення підозрюваного (власника, користувача), захисників, представників, сторони захисту.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання приходить до наступного висновку:

Частиною 1,2 статті 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч. 2 ст. 171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Як вбачається зі змісту самого клопотання, у кримінальному провадженні відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 62025140160000186 від 25.02.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. З ст. 332 КК України, 22.05.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. З ст. 332 КК України, а саме: в сприянні в організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України шляхом надання порад, вказівок, вчинене щодо кількох осіб, вчинене з корисливих мотивів, санкція якої передбачає додаткове покарання у виді конфіскації майна. Повернення вказаного майна, може унеможливити виконання вироку суду в частині застосування покарання у виді конфіскації у випадку засудження ОСОБА_4 за ч. З ст. 332 КК України.

Слідчий звернувшись із даним клопотанням просить накласти арешт на майно, що на праві власності належить ОСОБА_4 , а саме: земельна ділянка, кадастровий номер: 2110100000:59:001:0236, площа (га):0.0216; підвальне приміщення, загальною площею (кв.м):3, що за адресою: АДРЕСА_3 ; житловий будинок, загальна площа (кв.м): 155, що за адресою: АДРЕСА_2 .

При цьому у клопотанні процитовано ч.ч. 1, 2,3 ст. 170 КПК України.

Слідчий при обґрунтуванні необхідності накладення арешту на вказане майно зазначає, що після доведення вини, сторона обвинувачення здійснить заходи щодо пред`явлення цивільного позову, а тому, з метою збереження майна на яке планується накласти арешт, розгляд даного клопотання необхідно провести без участі власника майна та його захисника.

Крім того, враховуючи той факт, що підозрюваний має можливість відчужувати своє майно, відповідно із метою збереження майна на яке планується накласти арешт, розгляд даного клопотання необхідно провести без участі власника майна та його захисника.

Слідчий суддя вважає за необхідне звернути увагу на те, що згідно ч.ч.4,5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.

Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за ціною, вищою чи нижчою за ринкову вартість, і знала або повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій з ознак, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України.

У випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Згідно ст. 59 КК України, покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Якщо конфіскується частина майна, суд повинен зазначити, яка саме частина майна конфіскується, або перелічити предмети, що конфіскуються.

Конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу.

Відповідно до ст. 96-1 КК України, спеціальна конфіскація застосовується на підставі: 1) обвинувального вироку суду; 2) ухвали суду про звільнення особи від кримінальної відповідальності; 3) ухвали суду про застосування примусових заходів медичного характеру; 4) ухвали суду про застосування примусових заходів виховного характеру; 5) ухвали суду про застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру.

Згідно ч.2 ст. 171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Разом із тим, слідчим належним чином ні підстави, ні мету, відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна не зазначено в поданому клопотанні.

Так, покликаючись на ч.ч.4,5 ст. 170 КПК України, вказує на інші підстави накладення арешту на майно, що не відповідають зазначеним ним нормами.

Разом із тим, варто зазначити  відповідно до ч.6 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

У разі задоволення цивільного позову або стягнення з юридичної особи розміру отриманої неправомірної вигоди суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про арешт майна для забезпечення цивільного позову або стягнення з юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, доведеного розміру отриманої неправомірної вигоди до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше.

Натомість у матеріалах клопотання відсутні докази на підтвердження шкоди завданої підозрюваним а також розміру такої, та наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні

Слідчий суддя вважає, що подане клопотання не містить належного обґрунтування мети та підстав накладення арешту на майно.

Окрім того, як вбачається із Інформації з Державного реєстру речових прав, то лише частини підвального приміщення, загальною площею (кв.м):3, що за адресою: Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Палая Андрія, буд. їж, приміщення 8 належить підозрюваному. Відомостей про іншого власника/власників матеріали клопотання не містять.

Згідно п. 6 листа ВСС України від 05.04.2013 № 223-558/0/4-13 у межах одного кримінального провадження клопотання про застосування заходів забезпечення вноситься щодо кожної особи окремо. Вказаний лист ґрунтується на положеннях КПК України.

Таким чином слідчий суддя вважає, що враховуючи вищевикладене, з дотриманням вимог ст. 170, ч. 2 ст. 171 КПК України, слідчим, прокурором має бути подано окремі клопотання про арешт майна, виявленого та вилученого в ході проведення огляду відносно різних власників майна, із зазначенням окремо в кожному клопотанні: підстав, мети та обґрунтування необхідності арешту майна; переліку і виду майна, що належить арештувати; відомостей щодо власника чи володільця зазначеного майна, місцезнаходження юридичної особи чи місця проживання фізичної особи, якій належить це майно, у разі наявності відомості про засоби зв`язку, що є необхідним для виклику зазначених осіб у судове засідання при розгляді питання про арешт майна.

Слідчий суддя вважає, що необхідність накладення арешту на майно слідчим не конкретизована, доводи абстрактні, загальні. Обґрунтування необхідності накладення арешту на майно, фактично зводиться до цитування норм КПК, носить загальний характер. Також суперечне наведеним у ньому нормам КПК України. Вказане свідчить про формальний підхід до мотивування клопотання.

Згідно частини третьої статті 172 КПК України, слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

Під час розгляду клопотання встановлено, що таке не відповідає вимогам ст. 171 КПК України.

Наведене, дає підстави для висновку про необхідність повернення клопотання  прокурору з метою усунення виявлених недоліків у відповідності до вимог кримінального процесуального закону, що не позбавляє його права після усунення недоліків в строки, передбачені ст. 172 КПК України, повторно звернутися до суду з даним клопотанням.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173, 372, 395  КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого Шостого слідчого відділу (з дислокацією у м. Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові  ОСОБА_2 у кримінальному провадженні відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 62025140160000186 від 25.02.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України,  погоджене прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Закарпатської обласної прокуратури  ОСОБА_3 , про накладення арешту, - повернути прокурору, встановивши строк в сімдесят дві години для усунення недоліків, з моменту отримання зазначеної ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду                                         ОСОБА_1