Справа № 128/1870/25

УХВАЛА

Іменем України

       26 травня 2025 року                                                                м. Вінниця

Суддя Вінницького районного суду Вінницької області Саєнко О.Б., розглянувши заяву представника позивача адвоката Зубаня Олександра Олександровича про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 "про визнання права власності на гараж", -

                                        УСТАНОВИЛА:

До провадження Вінницького районного суду Вінницької області надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , поданої та підписаної в її інтересах – адвокатом Зубанем О.О. до ОСОБА_2 "про визнання права власності на гараж", справа №128/1870/25, в якій представник позивача просить суд визнати за позивачем право власності за набувальною давністю на нежитлове приміщення – гараж № НОМЕР_1 загальною площею 18,5 кв.м., який знаходиться за адресою: ТВГ «Акація», АДРЕСА_1 , а також стягнути з відповідача понесені позивачем судові витрати.

Разом із позовом представником позивача подано заяву про забезпечення позову, яка останнім умотивована тим, що 07.04.2011 позивач придбала у відповідача гараж № НОМЕР_1 , який знаходиться у ТВГ «Акація» за адресою - АДРЕСА_1 та в подальшому відповідач передала позивачу ключі від гаража, а також відповідач написала заяву від 07.04.2011, в якій вона просить виключити її з членів ТВГ «Акація» в зв`язку з відчуженням гаража № НОМЕР_1 ОСОБА_1 .

Вказує, що з 07.04.2011 по даний час позивач відкрито використовує даний гараж та вчасно сплачує всі членські внески, при цьому жодної заборгованості не має. Тобто, позивач використовує даний гараж більше 14 років підряд.

Окрім цього представник позивача зазначає, що в 2025 році відповідач несподівано з`явилася та почала вимагати, щоб позивач повторно викупила у відповідача вищевказаний гараж, оскільки зі слів відповідача з податкової прийшла їй вимога про сплату податку за гараж. При цьому відповідач пригрозила позивачу, що в іншому випадку вона перепродасть цей гараж іншій особі, і після цього відповідач від словесних погроз перейшла до дій і почали приводити під спірний гараж на територію ТВГ «Акація» ймовірних покупців. У зв`язку із чим, позивач побоюючись, що відповідач відчужить даний гараж на користь інших осіб, подає заяву про забезпечення позову шляхом заборони відчуження спірного гаража.

Представник вважає, що у позивача є всі підстави побоюватися, що відповідач зможе відчужити гараж на користь третіх осіб, що знівелює увесь сенс звернення до суду. Тому просить суд забезпечити позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності за набувальною давністю на нежитлове приміщення - гараж № НОМЕР_1 загальною площею 18,5 кв.м., який знаходиться за адресою ТВГ «Акація», АДРЕСА_1 , шляхом накладання заборони на вчинення дій пов`язаних з відчуженням нежитлового приміщення - гаража № НОМЕР_1 загальною площею 18,5 кв.м., який знаходиться за вищевказаною адресою.

Ухвалою судді Вінницького районного суду Вінницької області від 26.05.2025 відкрито провадження в даній справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Вивчивши заявупредставника позивача про забезпечення позову та оглянувши матеріали цивільної справи, суд вважає що заява представника позивача є невмотивованою, а тому в її задоволені слід відмовити виходячи з такого.

Так, з копії заяви відповідача ОСОБА_2 від 07.04.2011, адресованої голові гаражного товариства «Акація», судом убачається, що відповідач, у зв`язку з відчуженням належного їй гаража № НОМЕР_1 ОСОБА_1 , просить виключити її із членів в товаристві.

Згідно копії довідки №8 від 28.04.2025, виданої головою ТВГ «Акація», ОСОБА_1 з 07.04.2011 згідно заяви вступила в члени Товариства власників гаражів «Акація» і на даний час не виходила із членів вищевказаного товариства.

У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно п.2 ч.1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується серед іншого, забороною вчиняти певні дії.

Так , при зверненні до суду з заявою про вжиття заходів забезпечення позову у вигляді заборони на вчинення дій пов`язаних з відчуженням нежитлового приміщення , заявник зобов`язаний надати суду докази того, що запропонований захід забезпечення позову дійсно може виключити можливість невиконання або утруднення виконання судового рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Отже, особа яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову та наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення суду. Інститут забезпечення позову в цивільному процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення.

Відповідно до пункту 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року N 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову"( із змінами, внесеними згідно з Постановою Верховного Суду N 2 від 12.06.2009), судам роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір і існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Суд вважає, що представником позивача не надано суду належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів про те, що відповідач ОСОБА_2  вчиняє дії щодо відчуження вищевказаного гаражу на користь третіх осіб, а самі лише побоювання позивача про можливість відчуження гаража на користь інших осіб, без долучення відповідних доказів та обґрунтувань не є достатньою підставою для задоволення даної заяви про забезпечення позову.

Тому виходячи з підстав та предмету позовних вимог та враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне відмовити представнику позивача у задоволені даної заяви, оскільки не убачає підстави вважати, що невжиття такого заходу забезпечення позову може істотно ускладнити та (або) унеможливити виконання майбутнього судового по справі.

Керуючись ст. ст.149-151 ЦПК України, суддя –

                                               ПОСТАНОВИЛА:

У задоволені заяви про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 "про визнання права власності на гараж", поданої адвокатом Зубанем Олександром Олександровичем в інтересах позивача ОСОБА_1 ,- відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вінницького апеляційного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання її копії.

Суддя Олена САЄНКО