УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду
цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Єлфімова О.В.,
суддів Сахна Р.І., Шибко Л.В.,
з участю прокурора Волошиної Т.Г.
засудженого ОСОБА_1
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 22 листопада 2011 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Апеляційного суду Чернівецької області від 28 липня 2011 року.
Вироком Кіцманського районного суду Чернівецької області від 6 квітня 2011 року
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
громадянина України, раніше неодноразово судимого, останній раз 7 травня 2008 року вироком Кіцманського районного суду Чернівецької області за ч. 3 ст. 296 КК України на 3 роки позбавлення волі. Ухвалою Апеляційного суду Чернівецької області від 15 липня 2008 року призначена міра покарання змінена на 2 роки позбавлення волі. 2 липня 2009 року Староміським райсудом м. Вінниця невідбута частина покарання у виді позбавлення волі на підставі ст. 82 КК України замінена на виправні роботи строком на 10 місяців 5 днів з відрахуванням 20% заробітку в дохід держави. Станом на 28 березня 2010 року невідбута частина покарання склала 4 місяці 2 дні,
засуджено за:
- ч. 2 ст. 307 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 2 роки 6 місяців позбавлення волі без конфіскації майна;
- ч. 2 ст. 309 КК України на 2 роки позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно ОСОБА_1 визначено покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки 6 місяців без конфіскації майна.
На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового складання невідбутого за вироком Кіцманського районного суду від 7 травня 2008 року покарання остаточно ОСОБА_1 визначено покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки 9 місяців без конфіскації майна.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Чернівецькій області 281,52 грн. на відшкодування понесених у справі витрат.
Вирішено долю речових доказів.
Вироком Апеляційного суду Чернівецької області від 28 липня 2011 року вирок Кіцманського районного суду Чернівецької області від 6 квітня 2011 року, щодо ОСОБА_1 в частині призначеного йому покарання скасовано, постановлено свій вирок, яким ОСОБА_1 засуджено за:
- ч. 2 ст. 307 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі, з конфіскацією майна;
- ч. 2 ст. 309 КК України до покарання у виді 2 років позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно ОСОБА_1 визначено покарання у виді 5 років позбавлення волі, з конфіскацією майна.
На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Кіцманського райсуду Чернівецької області від 7 травня 2008 року та остаточно ОСОБА_1 визначено 5 років 1 місяць позбавлення волі, з конфіскацією майна.
В іншій частині вирок залишено без зміни.
За вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що восени 2003 року на земельній ділянці, що розташована поблизу смт. Неполоківці Кіцманського району Чернівецької області, зірвав два стебла рослин коноплі, відокремив від стебел листя та суцвіття рослин, які в поліетиленовому пакеті переніс додому в смт. Неполоківці Кіцманського району Чернівецької області, де висушив та подрібнив, зберігаючи в столярній майстерні по місцю свого проживання по АДРЕСА_1, з метою власного вживання та з метою подальшого збуту.
6 березня 2010 року біля 14 год. ОСОБА_1, знаходячись за місцем свого проживання незаконно збув громадянину ОСОБА_2 поліетиленовий пакет з подрібненою речовиною рослинного походження зеленого кольору, яка відповідно до висновків експерта №151-Х та №152-Х від 29.03.2010 року містить тетрагідроканабінол і є наркотичним засобом – канабісом, вага якого у висушеному стані склала більше 8,4 грама.
Після чого ОСОБА_2, того ж дня приблизно о 15 год. 00 хв. в центрі смт. Неполоківці, діючи за єдиним умислом з ОСОБА_1 та переслідуючи корисливу мету направлену на незаконний збут особливо небезпечного наркотичного засобу – канабісу, незаконно збув отриманий від ОСОБА_1 вказаний наркотичний засіб канабіс за 800 гривень громадянину ОСОБА_3 Після чого, ОСОБА_2 повернувся додому до ОСОБА_1, де вони вдвох розділили отримані за продаж наркотичного засобу канабіс 800 грн., отримавши кожен по 400 грн.
Крім того, 17 березня 2010 року о 18 год. 00 хв. ОСОБА_1, взявши вищевказаний поліетиленовий пакет з наркотичним засобом – канабісом вагою більше 69 грам, з якого відсипав частину наркотичного засобу – канабісу, вагою більше 11,1 грам в паперовий згорток та незаконно зберігав при собі в куртці, в яку був одягнутий. Надалі в автомобілі марки «SEAT IBIZA», державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3, відсипав з вказаного паперового згортка частину наркотичного засобу – канабісу в інший паперовий згорток та пригостив ним ОСОБА_2
Крім того, 17 березня 2010 року о 18 год. 30 хв. ОСОБА_1, взявши вдома вищевказаний поліетиленовий пакет з наркотичним засобом – канабісом, вагою більше 69 грам, з якого відсипав частину наркотичного засобу – канабісу, вагою більше 11,1 грам в паперовий згорток, зберігаючи при собі в куртці, в яку був одягнутий, незаконно перевіз його вищезгаданим автомобілем під керуванням ОСОБА_3 на залізничну ст. Лужани Львівської залізниці, що в смт. Лужани по вул. Привокзальній, 10, Кіцманського району Чернівецької області, де цього ж дня о 19 год. 30 хв. був затриманий працівниками ЛВМ на ст. Чернівці та під час особистого огляду ОСОБА_1 у нього було вилучено паперовий згорток та поліетиленовий пакетик з подрібненою речовиною рослинного походження зеленого кольору, які відповідно до висновку експерта №149-Х від 29 березня 2010 року є наркотичним засобом – канабісом, загальна вага якої у висушеному стані склала 57,9 грама, яку він зберігав з метою власного вживання.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить вироки місцевого та апеляційного судів змінити, а справу відносно нього за ч. 2 ст. 307 КК України закрити за відсутністю в його діях складу злочину. Одночасно ставить питання про перекваліфікацію його дій з ч. 2 ст. 309 КК України на ч. 1 ст. 309 КК України в зв’язку із відсутністю кваліфікуючої ознаки – «злочин вчинений особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст. 307 КК України». При цьому посилається на однобічність і неповноту досудового та судового слідства, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Посилається також на те, що він наркотичний засіб нікому не збував, а свідок ОСОБА_2 його обмовляє Крім того, посилається на те, що перші показання він давав під фізичним та психологічним тиском працівників міліції. Одночасно звертає увагу на те, що в справі відсутні докази тотожності наркотичного засобу, який він зберігав у себе в майстерні та наркотичного засобу збутого ОСОБА_2, який у подальшому був вилучений у ОСОБА_3 та ОСОБА_4
Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого на підтримання своєї касаційної скарги, думку прокурора, який заперечував проти задоволення скарги та просив вирок залишити без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Висновок апеляційного суду щодо доведеності винуватості ОСОБА_1 у вчиненні ним злочинів, передбачених ч. 2 ст.309, ч.2 ст. 307 КК України, при встановлених у вироку обставинах відповідає фактичним даним, підтверджений розглянутими у судових засіданнях суду першої й апеляційної інстанцій доказами, і є правильним та обґрунтованим.
Судом першої та апеляційної інстанцій правильно встановлені фактичні обставини справи та дана відповідна кваліфікація діям засудженого.
При цьому судом апеляційної інстанції обґрунтовано зазначено, що показання свідків ОСОБА_2, ОСОБА_3 та самого засудженого, який частково визнав себе винним, повністю узгоджуються з даними, що містяться у висновках судово-хімічних експертиз, і які у сукупності спростовують позицію засудженого щодо того, що він не мав наміру на збут наркотичного засобу, а зберігав його для власного вживання.
Доводи касаційної скарги засудженого щодо допущеної судом першої та апеляційної інстанції однобічності, неповноти, необ’єктивності, невідповідності висновків фактичним обставинам справи і не підтвердження цих висновків доказами, розцінюються колегією суддів як безпідставні, оскільки вони не ґрунтуються на об’єктивних даних.
Посилання у скарзі на відсутність в діях засудженого складу злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України не можуть бути визнані слушними. Так, із показань свідка ОСОБА_2 вбачається, що 6 березня 2010 року ОСОБА_1 збув йому наркотичний засіб = канабіс, а о 15 годині того ж дня він збув ОСОБА_3 за 800 грн. 8,4 гр. канабісу. Отримані від збуту наркотичного засобу 800 грн. він розділив із ОСОБА_1
Таким чином, апеляційний суд, належним чином дослідивши та оцінивши докази у справі, дійшов правильного висновку про вчинення засудженим зазначених у вироку злочинів. Підстав вважати цей висновок невірним, як про це зазначається у касаційній скарзі, немає.
Колегія суддів вважає, що призначене ОСОБА_1 апеляційною інстанцією остаточне покарання відповідає ступені тяжкості вчинених ним злочинів, один із яких є тяжким, про що обґрунтовано було зазначено у мотивувальній частині вироку апеляційного суду, а також встановленим по справі характеризуючим засудженого даним.
Підстав для пом’якшення призначеного ОСОБА_1 покарання колегія суддів не вбачає, оскільки достовірних даних для цього по справі не встановлено.
Покарання засудженому призначено відповідно до вимог ст. 65 КК України з урахуванням характеру і ступеня тяжкості вчинених ним злочинів, наведених у вироку, даних про його особу, а також обставин, що пом’якшують та обтяжують покарання, в тому числі й тих, на які вказує засуджений, що давало суду підстави для призначення йому покарання за ч. 2 ст. 307 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років, тобто у мінімальній межі санкції закону, за яким його засуджено.
Таке покарання, на думку колегії суддів, є необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
Істотних порушень вимог кримінального чи кримінально-процесуального закону, які б давали підстави для скасування судових рішень щодо ОСОБА_1 не встановлено.
керуючись ст.ст. 394-396 КПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
вирок Апеляційного суду Чернівецької області від 28 липня 2011 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а касаційну скаргу засудженого - без задоволення
Судді:
Єлфімов О.В. Сахно Р.І. Шибко Л.В.