Справа №1-164/07
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
5 вересня 2007 р. Святошинський районний суд м. Києва в складі головуючого судді Сержанюка А.С. , з участю секретаря Жук О.В., прокурорів Яблонського Ю.С. , Коцюби М. С. , адвоката Сізікової Л.В., розглянувши в судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за обвинуваченням
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженки м. Таганрог, Ростовської області, Росії, громадянки України, заступника начальника ЖЕО 813 КП УЖГ Святошинського району міста Києва, зареєстрованої та мешкаючої в АДРЕСА_1, раніше не судимої,
за ст. ст. 15, 191 ч. 5, 358 ч.3, 366 ч. 2 КК України
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1, обіймаючи посаду заступника начальника ЖЕО 813 КП УЖГ Святошинського району міста Києва, згідно посадової інструкції організовувала роботу майстрів ЖЕО по технічному утриманню домоволодінь, здійснювала керівництво і організацію робіт паспортистів, прийом громадян, розгляд усних і письмових заяв, скарг і приймала рішення в рамках своєї компетенції, очолювала роботу по своєчасному заселенню квартир поточного звільнення і квартир в нових будинках, складала та вела облік службових квартир, очолювала роботу обліку квартир поточного звільнення, квартирантів, роботу з орендаторами по виконанню умов договорів та стягненню заборгованості, вимагала від підлеглих працівників виконання ними їх функціональних обов'язків, давала їм розпорядження, вказівки на виконання робіт, представляла ЖЕО в установах, організаціях, КП УЖГ з питань, які входять в коло її обов'язків; мала право притягувати до відповідальності за порушення трудової дисципліни, заохочувати працівників ЖЕО.
У зв'язку з виконанням обов'язків заступника начальника ЖЕО 813 КП УЖГ Святошинського району міста Києва ОСОБА_1 стало відомо, що в квартирі АДРЕСА_2, проживає ОСОБА_2, 1924 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, та її син ОСОБА_3, 1956 року народження.
В січні 2006 року у ОСОБА_1 виник умисел на заволодіння квартирою АДРЕСА_2, з використанням свого службового становища.
З метою реалізації свого злочинного умислу ОСОБА_1 26.01.2006 року попросила раніше незнайому людину за 2 грн. написати від імені ОСОБА_3 заяву про те, що він просить зареєструвати на його житлову площу дружину ОСОБА_1
Невстановлена слідством особа погодилася на пропозицію ОСОБА_1 та, написавши заяву вищевказаного змісту, передала її підсудній.
10 лютого 2006 року ОСОБА_1, з метою створення додаткових підстав для реєстрації своєї доньки в квартирі АДРЕСА_1 підробила в договорі піднайму жилого приміщення між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підпис ОСОБА_3 та надала його до ЖЕО 813 КП УЖГ Святошинського району міста Києва, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_3.
В лютому 2006 року ОСОБА_1 від імені ОСОБА_4 написала до ВПРФО Святошинського РУ ГУ МВС України в місті Києві заяву від 04.02.2006 року про реєстрацію ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2, де підробила в ній підпис своєї дочки ОСОБА_4, напис про те, що ОСОБА_3 згоден на реєстрацію місця проживання заявника та підпис ОСОБА_3
Підставою для реєстрації місця проживання заявника було зазначено договір найму жилого приміщення від 10.02.2006 року.
На підставі вищевказаних документів 16.02.2006 року ОСОБА_4 була зареєстрована в квартирі АДРЕСА_1.
В серпні 2006 року ОСОБА_1, достовірно знаючи про те, що ОСОБА_3 помер, придбала у невстановленої слідством особи підроблене свідоцтво про одруження ОСОБА_3 і ОСОБА_4 та свідоцтво про смерть ОСОБА_3 22.07.2006 року.
30.08.2006 року ОСОБА_1 написала від імені ОСОБА_4 заяву на ім'я начальника ЖЕО 813 з проханням виписати її чоловіка ОСОБА_3, який мешкав в АДРЕСА_1, та, долучивши до даної заяви вищевказане підроблене свідоцтво про смерть ОСОБА_3, надала ці документи до ЖЕО 813, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_3.
На підставі наданих ОСОБА_1 підроблених документів 31.08.2006 року ОСОБА_3 був знятий з реєстраційного обліку.
Оскільки ОСОБА_4 вже використала своє право приватизації, ОСОБА_1 в жовтні 2006 року попросила свою матір ОСОБА_5 знятися з реєстрації за своїм місцем проживання, а саме: АДРЕСА_4 та передати їй адресний листок вибуття.
ОСОБА_5 виконала прохання ОСОБА_1 та передала їй відповідні документи. Після отримання адресного листа вибуття ОСОБА_5, ОСОБА_1 написала від її імені заяву про реєстрацію її місця проживання за адресою: АДРЕСА_2, де підробила підпис ОСОБА_5
01.11.2006 року ОСОБА_5 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2.
22.11.2006 року ОСОБА_1 від імені своєї дочки ОСОБА_4 та своєї матері ОСОБА_5 написала до відділу приватизації РДА Святошинського району міста Києва заяву з проханням оформити передачу у приватну власність квартири АДРЕСА_2, та передала разом з іншими документами за належністю.
На підставі наданих ОСОБА_1 документів 29.11.2006 року керівником органу приватизації ОСОБА_9 було видано розпорядження №2772 про передачу ОСОБА_5 права власності на квартиру АДРЕСА_1.
29.11.2006 року Святошинська районна у місті Києві Рада видала свідоцтво про право власності на житло, відповідно до якого квартира АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_5
Вподальшому, ОСОБА_1, оскільки, її матір ОСОБА_5 повинна була робити все, що вона скаже, мала намір розпорядитися квартирою АДРЕСА_1 на власний розсуд, однак не довела його до кінця по незалежним від її волі причинам.
Таким чином, ОСОБА_1, шляхом використання свого службового становища вчинила замах на заволодіння квартирою АДРЕСА_1, вартістю 421 300 грн., що більше ніж шістсот разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, що є особливо великим розміром, службове підроблення, тобто внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, що спричинило тяжкі наслідки та використала підроблений документ, тобто злочини, передбачені, відповідно, ст. ст. 15, 191 ч. 5, 366 ч. 2, 358 ч.3 КК України.
В судовому засіданні підсудна вину в скоєному визнала повністю і підтвердила встановлені судом обставини скоєного замаху на заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах, шляхом зловживання своїм службовим становищем, службового підроблення, що спричинило тяжкі наслідки і використання підробленого документу. При цьому, ОСОБА_1 оспорювала лише визначену вартість жилого приміщення, вказуючи на менший розмір.
Винність підсудної, окрім її пояснень, підтверджується також і дослідженими по справі доказами.
Так, свідок ОСОБА_6 підтвердила факт реєстрації і зняття з такої дочки та матері ОСОБА_1, на прохання останньої, в АДРЕСА_2.
ОСОБА_7, допитана в тій же якості, підтвердила факт внесення в будинкову книжку заяву про реєстрацію в АДРЕСА_2 дочки і матері підсудної, а пізніше - зняття їх та померлого ОСОБА_3 з реєстрації, на прохання ОСОБА_1 На її ж прохання відносила документа на приватизацію зазначеного жилого приміщення. Підсудну характеризує з позитивної сторони.
Свідок ОСОБА_8 підтвердила факт видачі, на прохання ОСОБА_1, довідки Ф.З на жиле приміщення в АДРЕСА_2, без відповідних на це документів.
ОСОБА_4, допитана в тій же якості, підтвердила факт реєстрації її матір'ю -ОСОБА_1 в АДРЕСА_2, без її згоди.
Окрім цього, час, місце та механізм скоєння діянь підтверджуються явкою з повинною ( а.с. 17-20 т. 1 ), довідкою ( а.с. 45, 48, 67, 69, 118, 120 т. 1 ), заявами ( а.с. 46, 47, 57, 58, 66, 78, 79, 83, 117, 132, 133, 137-139, 142 т. 1 ), фотокопією форми А ( а.с. 49-50, 130-131 т. 1 ), адресними листками вибуття ( а.с. 55, 56, 140-141, 143-144 т. 1 ), фотокопіями форми №1 ( а.с. 59-60 ), свідоцтва про смерть ( а.с. 61, 145 т. 1 ), про право власності на житло ( а.с. 70 т. 1 ), технічного паспорта ( а.с. 71-72 т. 1 ), розпорядженням ( а.с. 64, 116 т.1 ), посадовою інструкцією ( а.с. 73-74 т. 1 ), карточкою обліку ( а.с. 75 т. 1 ), договором ( а.с. 77 ), витягом з наказу ( а.с. 82 т. 1 ), фотокопіями форми №17 ( а.с. 129 т. 1 ), висновком експерта №2865 від 24 червня 2007 р. ( а.с. 59-61 т. 2 ), достовірність яких не викликає у суду сумнівів, згідно яких, ОСОБА_1 скоїла замах на заволодіння чужим майном, шляхом зловживання своїм службовим становищем, в особливо великих розмірах, службове підроблення, що спричинило тяжкі наслідки і використала підроблений документ.
Пояснення підсудної, за виключенням твердження про менший розмір дійсної вартості зазначеного житла, свідків також суд відносить до числа достовірних, оскільки вони непротиречиві і підтверджуються іншими доказами по справі.
Твердження ОСОБА_1 про менший розмір дійсної вартості АДРЕСА_2, на думку суду, повністю спростовуються висновком експерта №2865 від 24 червня 2007 p., який проведений у повній відповідності до вимог чинного кримінально-процесуального законодавства і віднесений до числа достовірних.
Суд, дослідивши зібрані по справі докази, оцінивши їх в сукупності, дійшов до висновку про обґрунтованість пред'явленого ОСОБА_1 обвинувачення та правильність кваліфікаціїїї дій за ст. ст. 15, 191 ч. 5, 366 ч. 2, 358 ч.3 КК України, оскільки вона своїми навмисними діями, відповідно, скоїла замах на заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах, шляхом зловживання своїм службовим становищем, службове підроблення, що спричинило тяжкі наслідки і використала підроблений документ.
При обранні міри покарання ОСОБА_1 судом враховується характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного, її особистість та характеристику, ту обставину, що вона зайнята суспільно-корисною працею, позитивно характеризується як по місцю роботи так і проживання, склад сім'ї, стан здоров'я як самої підсудної так і членів її сім'ї, наявність статусу постійно проживаючого і працюючого на території зони посиленого радіоекологічного контролю у її чоловіка - ОСОБА_9, його пенсійний вік.
Обставиною, що пом'якшує відповідальність ОСОБА_1, суд визнає щире каяття, її допомогу в ході досудового та судового слідства, відсутність матеріальної шкоди, розкаяння, з'явлення із зізнанням, а обтяжуючих - не встановлено.
Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку, що для досягнення мети покарання ОСОБА_1 його необхідно призначити за ст. ст. 15, 191 ч. 5 КК України, з врахуванням викладених обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених діянь, особи винної, внаслідок чого необхідно застосувати положення ст. 69 КК України по зазначеній останньою нормі, у вигляді позбавлення волі, строком 5 років з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків, строком в 2 роки, без конфіскації індивідуального майна засудженої, за ст. 358 ч.3 КК України - 1 рік обмеження волі, за ст. 366 ч. 2 КК України - 2 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків, строком в 1 рік 6 місяців.
Остаточну міру покарання на підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_1 у вигляді позбавлення волі строком 5 років з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків, строком в 2 роки без конфіскації індивідуального майна засудженої.
На підставі ст. 75 КК України, суд вважає за можливе виправлення підсудної без відбування покарання, виходячи із тяжкості злочину, особи винної та інших обставин по справі, можливості її виправлення без відбування покарання в силу чого необхідно звільнити ОСОБА_1 від відбування основного покарання з випробуванням на три роки.
Керуючись ст. ст. 323 - 324 КПК України, суд
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_1 визнати винною за ст. ст. 15, 191 ч. 5, 358 ч.3, 366 ч. 2 КК України і призначити їй покарання за ст. ст. 15, 191 ч. 5 КК України, з застосуванням ст. 69 КК України, у вигляді позбавлення волі, строком 5 років з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків на 2 роки без конфіскації індивідуального майна засудженої, ст. 358 ч.3 КК України - 1 рік обмеження волі, ст. 366 ч. 2 КК України - 2 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків, строком в 1 рік 6 місяців.
Призначити ОСОБА_1 остаточну міру покарання за сукупністю злочинів на підставі ст. 70 ч. 1 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у вигляді позбавлення волі, строком 5 років з позбавленням її права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків на 2 роки без конфіскації індивідуального майна засудженої.
На підставі ст. ст. 75, 76 КК України, звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням іспитовим строком в З ( три ) роки з покладенням на неї обов'язку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти вказані органи про зміну місця проживання та роботи.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженки м. Таганрог, Ростовської області, Росії, зареєстрованої та мешкаючої в АДРЕСА_1, на користь
КНДІСЕ, що по АДРЕСА_4, р/р 35223003002467 в УДК у м. Києві, МФО 820019, код 02883096 за проведення експертизи 1 046, 40 грн.
Міру запобіжного заходу їй залишити попередню - підписку про невиїзд.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва протягом 15 діб з моменту його проголошення.