Справа № 5-505/ 2007 рік
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Луцьк 29 серпня 2007 року
Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням
судді КаліновськоїВ.С.
за участі секретаря Лунь О.В.
прокурора Старчука В.М.
представника ВКВІ м. Луцька Стефанюка Р.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні подання начальника ВКВІ м. Луцька про вирішення питання щодо застосування Закону України „Про амністію" відносно ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця м.Луцька, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, розлученого, працюючого водієм приватного таксі приватного підприємця ОСОБА_2 проживаючого вАДРЕСА_1; судимого Кременецьким районним судом Тернопільської області 13 грудня 2006 року за ст. 122 ч.1 КК України до виправних робіт строком на два роки з відрахуванням із заробітної плати 20% заробітку в дохід держави,-
встановив:
Начальник ВКВІ м.Луцька звернувся в суд з поданням про вирішення подання про застосування Закону України „Про амністію" відносноОСОБА_1 засудженого вироком Кременецького районного суду Тернопільської області 13 грудня 2006 року, мотивуючи це тим, що засуджений за час перебування на обліку зарекомендував себе задовільно. До адміністративної відповідальності не притягувався, повторного злочину не скоїв. Заходи заохочення та стягнення не застосовувались. Підпадає під ст. 1 п.„б" Закону України „Про амністію" від 19.04.2007 р.
Представник ВКВІ м. Луцька Стефанюк Р.І. в судовому засіданні підтримав подання з зазначених в ньому підстав; просив звільнитиОСОБА_1від покарання в зв'язку з застосуванням Закону України про амністію.
Засуджений ОСОБА_1 в судовому засіданні просив суд звільнити його від покарання, призначеного йому вироком суду; зобов'язався більше злочинів не вчиняти.
Заслухавши думку прокурора, який не заперечував відносно застосування доОСОБА_1Закону України „ Про амністію", суд приходить до висновку, що подання підставне і підлягає до задоволення.
2
В силу ст. 1 п.„б" Закону України " Про амністію" від 19 квітня 2007 року, який вступив в законну силу 09 червня 2007 року, ОСОБА_2підлягає звільненню від покарання за вчинення даного злочину, оскільки за санкцією статті КК України по якій він обвинувачується передбачено покарання менш суворе, ніж позбавлення волі на строк не більше п'яти років, вчинив злочин до набрання цим Законом чинності, має на утриманні неповнолітню дитину і не позбавлений батьківських прав, не підпадає під категорію як особа і по категорії злочинів, до яких амністія не застосовується згідно вимог ст. 7 даного Закону і не заперечує проти застосування до нього акту амністії.
З наведених мотивів, слід звільнитиОСОБА_1від покарання, призначеного вироком суду.
Керуючись ст. 6 п.4 КПК України, на підставі ст.ст. 8, 9 Закону України " Про амністію" від 19 квітня 2007 року, суд,-
постановив:
Подання начальника ВКВІ м. Луцька задовольнити.
Звільнити ОСОБА_1 від відбуття покарання у вигляді виправних робіт строком на два роки з відрахуванням із заробітної плати 20% заробітку в дохід держави, призначеного вироком Кременецького районного суду Тернопільської області 13 грудня 2006 року, з застосуванням п.„б" ст. 1 Закону України „Про амністію" від 19.04.2007 року.
Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляції через Луцький міськрайонний суд до апеляційного суду Волинської області протягом семи діб з дня її проголошення.