РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                                                                                      Справа № 2-214/11                                                                                                                                                                    

31 серпня 2011 року

Костопільський районний суд Рівненської області в особі судді Олійник П.В.  

розглянувши в м.Костопіль цивільну справу за позовом Публічного  акціонерного  товариства  комерційного банку  "Приват Банк"  до ОСОБА_1 про звернення  стягнення  на  майно за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

 Позивач  звернувся  до  суду  з позовом  до  відповідача,  в  якому  просить  передати  в  заклад  банку  заставне  майно,  в  рахунок  погашення  заборгованості  за  кредитним  договором  звернути  стягнення  на  заставне  майно  та  виселити  відповідача  з  квартири  АДРЕСА_1,  стягнути  судові  витрати  по  справі.

В  обгрунтування  заявлених  позовних  вимог  покликається  на  обставини,  викладені  в  позовній  заяві.

В судове  засідання  представник  позивача  не  з'явився.  У  поданій  до  суду  заяві  просить  справу  розглянути   у  його  відсутності,  позов  підтримує  та  не  заперечує  проти  заочного  розгляду  справи  у  разі  неявки  до  суду  відповідача.    

Відповідач  в  судове  засідання  не  з’явилася,  про  час  та  місце  розгляду  справи  повідомлена  своєчасно  та  належним  чином  згідно  ст.74  ЦПК  України.  

За  згодою  представника  позивача  відповідно  до  ст.224  ЦПК  України  суд  ухвалює  заочне  рішення  на  підставі  наявних  у  справі  доказів.  

Суд,  дослідивши  представлені  у  справі  докази,  вважає,  що  позов  підлягає  до  часткового  задоволення.    

З  матеріалів  справи  встановлено,  що  1  липня  2005  року  позивачем  на  підставі  кредитного  договору  № ROT0GK00002208  відповідачу  надано  кредит  у  розмірі  21396  доларів  США  зі  сплатою відсотків  за  користування  кредитом  у  розмірі  11,04 %  річних  на  суму  залишку  заборгованості  за  кредитом  з  кінцевим  терміном  повернення  не  пізніше  1  липня  2025  року.  

У  відповідності  до  ст.525,  526,  аб.1  ч.1  ст.530  ЦК  України  зобов'язання  повинно  виконуватися  належним  чином  у  встановлені  строки,  а  одностороння  відмова  від  виконання  зобов'язання  не  допускається.  У  відповідності  до  ст.610,  611  ЦК  України  у  разі  порушення зобов'язання  настають  правові  наслідки,  встановлені  договором  або  законом.

Відповідно  до  ст.1052  ЦК  України  у  разі  невиконання  позичальником  обов'язків,  встановлених  договором  позики,  позикодавець  має  право  вимагати  від  позичальника  дострокового  повернення  позики  та  сплати  процентів.  Аналогічне  передбачено  і  пунктом  2.3.3  кредитного  договору.    

Пунктом  1.1  кредитного  договору  встановлено  обов'язок  відповідача  проводити  погашення  кредиту  щомісячними  платежами  в  сумі  220,57  доларів  США  в  період  сплати  з  15  по  22  число  кожного  місяця.    

Всупереч  умовам  кредитного  договору  та  наведеним  нормам  закону  відповідачем    порушено  порядок  та  строки  погашення  заборгованості  по  кредиту.  Згідно  розрахунку  залишок  кредиту  станом  на  5  травня  2009  року  становить  17095,07  доларів  США.,  заборгованість  за  відсотками  складає  491,45  доларів  США  грн.,  32,40  долари  США  заборгованості  по комісії  за  користування  кредитом  та  14,59  доларів  США  пені  за  несвоєчасність  виконання  зобов'язання  за  договором.

Для  забезпечення  виконання  зобов'язання  за  кредитним  договором  1  липня  2005  року  між  сторонами  був  укладений  договір  іпотеки  № ROT0GK00002208,  згідно  якого  відповідач  надав  в  іпотеку  нерухоме  майно,  а  саме :  квартиру  АДРЕСА_1.

У  відповідності  до  ст.33  Закону  України  «Про  іпотеку»  у  разі  невиконання  або  неналежного  виконання  боржником  основного  зобов'язання  іпотекодержатель  вправі  задовольнити  свої  вимоги  за  основним  зобов'язанням  шляхом  звернення  стягнення  на  предмет  іпотеки.

Пунктом  17.8  укладеного  сторонами  договору  іпотеки  встановлено,  що  у  випадку  порушення  позичальником  якого-небудь  із  зобов'язань,  передбачених  умовами  кредитного  договору,  позивач  має  право  звернути  стягнення  на  майно.  

Відтак,  вимога  позивача  про  звернення  стягнення  на  предмет  іпотеки  не  суперечить  договору  та  чинному  законодавству  України,  є  обґрунтованою  та  підлягає  задоволенню.

Щодо  заявленої  позивачем  вимоги  про  виселення  відповідача  та  зняття  з  реєстраційного  обліку,  то  суд  вважає,  що  вона  не  підлягає  до  задоволення  з  наступних  мотивів.  

Статтею  39  Закону  України  «Про  іпотеку»  передбачено,  що  одночасно  з  рішенням  про  звернення  стягнення  на  предмет  іпотеки  суд  за  заявою  іпотекодержателя  вправі  винести  рішення  про  виселення  мешканців.  Разом  з  тим,  в  ч.1  ст.40  цього  ж  Закону  зазначено,  що  звернення  стягнення  на  передані  в  іпотеку  житловий  будинок  чи  житлове  приміщення  є  підставою  для  виселення  всіх  мешканців,  за  винятком  наймачів  та  членів  їх  сімей.  Виселення  проводиться  в  порядку,  встановленому  законом.

У  частинах  2  і  3  ст.40  Закону  України  «Про  іпотеку»  законодавець  встановлює  певний  порядок  дій  банку :  після  прийняття  рішення  про  звернення  стягнення  на  передані  в  іпотеку  житловий  будинок  чи  житлове  приміщення  всі  мешканці  зобов'язані  на  письмову  вимогу  іпотекодержателя  або  нового  власника добровільно  звільнити  житловий  будинок  чи  житлове  приміщення  протягом  одного місяця  з  дня  отримання  цієї  вимоги.  Якщо  мешканці  не  звільнять  житловий  будинок або  житлове  приміщення  у  встановлений  або  інший  погоджений  сторонами  строк  добровільно,  їх  примусове  виселення  здійснюється  на  підставі  рішення  суду.  Аналогічний  порядок  щодо  виселення  всіх  громадян,  що  мешкають  у  житловому   будинку  або  житловому  приміщенні,  на  які  звернуто стягнення  як  на  предмет  іпотеки,  передбачено  в  ч.3  ст.109  ЖК  України.  Вимога  про  добровільне  звільнення  житлового приміщення  може  бути  направлена  разом  з  вимогою,  передбаченою  ч.1  ст.35  Закону України  “Про  іпотеку”.  

Проте,  в  матеріалах  справи  відсутня  письмова  вимога  про  добровільне  звільнення  відповідачем  житлового  будинку,  будь-яких  інших  доказів  щодо  дотримання  банком  процедури  виселення  відповідача  позивачем  не  надано.

Оскільки  відсутні  докази  виконання  приписів,  встановлених  ч.2  ст.40  Закону  України  «Про  іпотеку»  та  ч.3  ст.109  ЖК  України  щодо  примусового  виселення  відповідача  із  житлового  будинку,  на  який  здійснюється  звернення  як  на  предмет  іпотеки,  то  такі  позовні  вимоги  не  можуть  бути задоволені,  так  як  на  цей  момент  відсутні  порушення,  невизнання  або  оспорювання  прав  та  свобод  іпотекодержателя  щодо  звільнення  вказаного  житлового  приміщення  його  мешканцем  в  розумінні  вимог  ст.3  ЦПК  України  щодо  права  особи  для  звернення  до  суду  за  захистом.  Виходячи  з  викладеного  не  підлягає  до  задоволення  і  вимога  позивача  про  зняття  відповідача  з  реєстраційного  обліку.

У  відповідності  до  ст.88  ЦПК  України  підлягають  стягненню  з  відповідача  на  користь  позивача  судові  витрати,  що  складаються  зі  сплаченого  позивачем  судового  збору  в  сумі  1366,28  грн.  та   витрат  на  інформаційно-технічне  забезпечення  розгляду  справи  в  сумі  250  грн.,  які  підтверджені  документально.       

На  підставі  викладеного  та  керуючись ст.10, 60, 212, 224-226  ЦПК  України,  ст.525, 526, 530, 589, 590, 610, 611, 1052  ЦК  України,  ст.33, 39  Закону  України  "Про  іпотеку", суд-

ВИРІШИВ:

Позов  Публічного  акціонерного  товариства  комерційний  банк  «ПриватБанк»  до  ОСОБА_1  про  звернення  стягнення  на  майно  та  виселення  -  задовольнити  частково.    

В  рахунок  погашення  заборгованості  за  кредитним  договором                            № ROT0GK00002208  від  1  липня  2005  року  в  сумі  17633,51  доларів  США  звернути  стягнення  на  предмет  іпотеки  за  договором  іпотеки  № ROT0GK00002208  від  1  липня  2005  року,  а  саме :  квартиру  № 3  загальною  площею  68,00  кв.м.,  яка  розташована  по  вул.Дубки,  7  в  м.Костопіль  Рівненської  області  та  належить  на  праві  власності  ОСОБА_1  ( ІНФОРМАЦІЯ_1,  АДРЕСА_1,  ІПН  НОМЕР_1 )  шляхом продажу  ПАТ  КБ  "Приватбанк"  (  49094,  м.Дніпропетровськ,  вул.Набережна  Перемоги,  50,  код  ЄДРПОУ  14360570  ) з  укладанням  від  імені  ОСОБА_1  договору  купівлі-продажу  будь-яким  способом  з  іншою  особою-покупцем  з  отриманням  витягу  з  Державного  реєстру  прав  власності  та  наданням  Приватбанку  всіх  повноважень,  необхідних  для  здійснення  продажу.  

В  задоволенні  решти  позовних  вимог  відмовити.

Стягнути  з  ОСОБА_1  на  користь  Публічного  акціонерного  товариства  комерційний  банк  «ПриватБанк»  судові  витрати  в  сумі  1616  (  одна  тисяча  шістсот  шістнадцять  )  грн.  28  коп.

Заочне  рішення  може  бути  переглянуте  судом,  що  його  ухвалив,  за  письмовою  заявою  відповідача.  Заяву  про  перегляд  заочного  рішення  може  бути подано  протягом  десяти  днів  з  дня  отримання  його  копії.

          Рішення  може  бути  оскаржене  до  апеляційного  суду  Рівненської  області  через  Костопільський  районний  суд  шляхом  подання  апеляційної  скарги  протягом  десяти  днів  з  дня  його  проголошення.  Особи,  які  брали  участь  у  справі,  але  не  були  присутні  у  судовому  засіданні  під  час  проголошення  судового  рішення,  можуть  подати  апеляційну  скаргу  протягом  десяти  днів  з  дня  отримання  копії  цього  рішення.

          Рішення  суду  набирає  законної  сили  після  закінчення  строку  для  подання  апеляційної  скарги,  якщо  апеляційну  скаргу  не  було  подано.  У  разі  подання  апеляційної  скарги  рішення,  якщо  його  не  скасовано,  набирає  законної  сили  після  розгляду  справи  апеляційним  судом.

Суддя:                                                                          Олійник П.В.