Справа № 2-3462/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.01.2012  

Рівненський міський суд  Рівненської області

в складі:

головуючого судді           -  Ореховської К.Е.

при секретарі                    -  Шкіндер І.М.

представника позивача   -  Шевчук В.С.

відповідача                           - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне справу за позовом  Публічного акціонерного товариства «Укрінбанк»до ОСОБА_3, ОСОБА_2   про стягнення звернення на предмет іпотеки , -

встановив:

25 березня 2011 року в Рівненський міський суд надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства «Укрінбанк»до ОСОБА_3, ОСОБА_2   про стягнення звернення на предмет іпотеки .

В позовній заяві зазначається, що на підставі договору кредиту №1869 укладеного 25 травня 2007 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_3,  відповідач отримав кредит у розмірі 87360,00 доларів США, зі сплатою 12,5 процентів річних та 0,15 % щомісячної комісії, з погашенням суми основної заборгованості в розмірі та порядку визначеному у договорі з кінцевим терміном повернення кредиту 24 травня 2022 року.   Крім того, 25 травня 2007 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2  було укладено  договір поруки №1869/2 , на підставі якого  поручитель на умовах, в порядку та терміни встановлені  угодою № 1869 від 25.05.2007 року  зобов»ячався  виконати за позичальника  його кредитні зобов»язання перед банком. Також в забезпечення по вищевказаному договору між банком та відповідачем ОСОБА_3  було укладено нотаріально посвідчений іпотечний  договір №1869/1 від 25 травня 2007 року та надано в іпотеку банку  майно, а саме п»ятикімнатну квартиру   загальною площею 156,0 кв.м  житловою площею 93,7  кв.м , яка знаходиться за адресою  АДРЕСА_1 та належить відповідачу на праві приватної власності .

Іпотечним договором передбачено, що у випадку порушення позичальником зобов’язань за кредитним договором  позичальник зобов’язаний передати предмет застави.

Своїх зобов’язань перед позивачем за кредитним договором відповідач належним чином не виконала, що підтверджується документами та письмовими доказами. Предмет застави в заклад банку не передав.

Письмового заперечення відповідачів на позовну заяву суду не надано.  

Представник позивача в судовому засіданні збільшив  позовні вимоги. Пояснив, що позовні вимоги повністю підтверджуються документами та письмовими доказами та просить суд в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором стягнути  солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_2  заборгованість  в розмірі 91046,75 доларів США та  46577,26 грн.  а також судові витрати по даній справі  в розмірі 1820,00 грн. , звернути стягнення на предмет застави: п»ятикімнатну квартиру  загальною площею 156,6 кв.м житловою площею 93,7 кв., яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 шляхом продажу  предмету іпотеки   будь-якій особі на підставі договору- купівлі продажу по ціні визначеній незалежним експертиним оцінювачем на момент укладення договору купівлі-продажу та виселити  мешканців з квартири АДРЕСА_1

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні  заявлений  цивільний позов визнав.Суду пояснив,що у зв"язку з фінансовою ситуацією та тяжким матеріальним становищем він не може своєчасно в повному обсязі погашати кредит, однак зазначив,що ввн не ухиляється від виконання зобов"язань та кожен місяць частково погашає суму боргу. Зообов»ячався погасити заборгованість по кредитному договору.  

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання викликалася, передбаченим законом спосіб, але не з’явилася, причини неявки суду не повідомила.

 Оцінюючи пояснення, долучені надані в справі докази, встановлені обставини, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення за наступних підстав.

Судом встановлено, що , 25 травня 2007 року  був укладений договір кредиту №1869 між позивачем та відповідачем ОСОБА_3.  На підставі даного договору,  відповідач ОСОБА_3 отримала кредит у розмірі 87360,00 доларів США, зі сплатою 12,5 процентів річних та 0,15 % щомісячної комісії, з погашенням суми основної заборгованості в розмірі та порядку визначеному у договорі з кінцевим терміном повернення кредиту 24 травня 2022 року.   

Як вбачається з оглянутого та дослідженого в судовому засіданні кредитного договору, відповідач ОСОБА_3 зобов»язалася щомісячно повертати кредит по 486,00 дол. США щомісячно сплачувати нараховані  відсотки, комісію за користування кредитом та пеню і інші штрафні санкції відповідно до умов кредитного договору.  

25 травня 2007 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2  було укладено  договір поруки №1869/2, на підставі якого поручитель на умовах, в порядку та терміни встановлені  угодою № 1869 від 25.05.2007 року   зобов»язався  виконати за позичальника  його кредитні зобов»язання перед банком.

У відповідності до п.1.2 договору поруки, передбачено, що у разі порушення боржником  основного договору, боржник і поручитель несуть  перед кредитором солідарну відповідальність.

В забезпечення виконання  по вищевказаному договору  між банком та відповідачем ОСОБА_3 було укладено нотаріально посвідчений іпотечний договір №1869/1 від 25 травня 2007 року та надано в іпотеку банку  майно, а саме п»ятикімнатну квартиру   загальною площею 156,0 кв.м  житловою площею 93,7  кв.м , яка знаходиться за адресою  АДРЕСА_1 та належить відповідачу на праві приватної власності .

Іпотечним договором передбачено, що у випадку порушення позичальником зобов’язань за кредитним договором  позичальник зобов’язаний передати предмет застави.

Відповідно до п.6.1. іпотечного договору №1896/1  від 25.05.2007 року у разі невиконання божниками зобов»язань за кредитними угодами ( в  тому числі у випадку прострочення чергових платежів)  іпотеко держатель вправі задовольнити свої вимоги  щляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець)  зобов'язується  надати  грошові  кошти   (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.          

У відповідності до положень ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ст.527 ЦК України, Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Згідно положень ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови, зміна умов зобов'язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення із відповідача суми заборгованості за кредитом  розмір  91046,75 дол. США, що складається з  з  заборгованості по кредиту в розмірі 72293,49 дол. США;  заборгованість за простроченими відсотками в розмірір 8508,17 дол. ШСА, заборгованість за простроченою комісією в розмірі 24,49 дол. , нараховані відсотки в розмірі 365,52 дол. США.,  штраф   за прострочку  кредиту, відсотків, комісії  в розмірі 9855,08  дол. США :  є обґрунтованими відповідно до чинного законодавства та доведеними доказами в справі.Відповідно до офіційного курсу НБУ станом на 16.01.2012 року ((день прийняття рішення )сума заборгованості за кредитом становить 723821 ,65 гривень.

Відповідно до ст. 553 ЦК України, за   договором   поруки   поручитель   поручається   перед  кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед  кредитором  за   порушення  зобов'язання боржником. Порукою  може   забезпечуватися   виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.
        Відповідно до ст. 554 ЦК України, У разі  порушення  боржником  зобов'язання,  забезпеченого порукою,  боржник  і  поручитель  відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи,   які   спільно  дали  поруку,  відповідають  перед  кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Враховуючи вищевикладене, відповідач ОСОБА_2 несе солідарну відповідальність поряд із основним боржником перед кредитором  у випадку, коли боржник ОСОБА_3 не виконує або неналежним чином виконує свої грошові зобов’язання.

Відповідно до ст..549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно,  які   боржник   повинен  передати  кредиторові  у  разі  порушення боржником зобов'язання.

У відповідності до п.3  ст. 551 УК України, розмір  неустойки  може  бути  зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків,  та за  наявності  інших обставин, які мають істотне значення.

У відповідності до вищевикладеного, суд прийшов до висновку, про зменшення суми нарахованої пені з  46577,26 грн.   до 23288,63 гривень , у зв»язку із тяжким матеріальним становищем відповідачем,  хворобою відповідача  ОСОБА_3 , котра потребує значних коштів на лікування.

Відповідно до ст.589 ЦК України, у разі виконання не зобов»язання  забезпеченого заставою, заставодержатель  набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель  має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків,  завданих порушенням зобов»язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат понесених  у зв»язку із пред»явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст.590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено законом.

У відповідності до ст.. 33  закону України «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов»язання іпотеко держатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов»язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки

Відповідно до ст. 39 закону України «Про іпотеку»у рішенні суду про звернення стягнення на предмет іпотеки в тому числі зазначається спосіб реалізації предмета іпотеки, шляхом проведення прилюдних торгів та початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, вимоги позивача про звернення стягнення в рахунок погашення заборгованості за кредитним договорами  на предмет застави є обґрунтованими відповідно до чинного законодавства  та доведеними доказами в справі.

          Відповідно до ст 40 ЗУ "Про іпотеку" звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за

винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом. Після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення дійснюється на підставі рішення суду.

Судові витрати в сумі   підтверджені доказами, в порядку ст.88 ЦПК України, покладаються на відповідача .

На підставі викладеного, ст.ст. 16, 526, 527, 530, 590, 1050, 1054 ЦК України, ст..ст. 19, 20 ЗУ «Про заставу», ст.ст. 25, 28 ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», ст.. 33,39 закону України «Про іпотеку», керуючись ст. ст. 10,11,60,88,208,209,212-215,218,223,224-228,292,294 ЦПК України, суд –

вирішив:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Укрінбанк»до ОСОБА_3, ОСОБА_2   про стягнення звернення на предмет іпотеки –задовольнити частково..

Звернути стягнення на предмет застав : п»тикімнатна квартира АДРЕСА_1 загальною площею 156,0 кв.м , житловою площею 96,7 кв.м.  для задоволення грошових вимог  Публічного акціонерного товариства «Укрінбанк»за  договором кредиту №1869 від 25 травня 2007 року  суми заборгованості за кредитом  розмір  91046,75 дол. США та пені в розмірі 23288,63 гривень. шляхом продажу  предмету іпотеки  на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження з початковою ціною реалізації , визначену  експертним оцінювачем .

Стягнути з  ОСОБА_3, ОСОБА_2 судові витрати в сумі 1700,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 120,00 грн.

Рішення може бути оскаржене  в апеляційний суд Рівненської області  через Рівненський міський суд  шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів із дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційними судом.

Суддя Рівненського міського суду:                                   Ореховська К.Е.