Справа № 2-5120/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.01.2012                                                                       Рівненський міський суд Рівненської області  в особі головуючого  судді  -  Ореховської К.Е.

при секретарі                         -  Шкіндер І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Рівненського міського суду цивільну справу  за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про припинення права особи на частку в спільному майні, -                             

в с т а н о в и в:

22 липня 2011 року до Рівненського міського суду звернулися з позовом ОСОБА_1, ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про припинення права особи на частку в спільному майні, а саме: припинити право власності ОСОБА_3 на 1/4 частину квартири за адресою АДРЕСА_1. ; визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/4 частину зазначеної квартири, яка на час пред’явлення позову належить ОСОБА_3; виселити  ОСОБА_3 з квартири за адресою АДРЕСА_1.

В обґрунтування позову покликаються на те, що їм, позивачам у справі, та відповідачу належить на праві спільної часткової власності квартира АДРЕСА_1 що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 27.05.1997 року, виданого на підставі розпорядження №474 від 19.05.1997 року.

Відповідно до названого свідоцтва, квартира належить в рівних частках –по  ? кожному із співвласників: ОСОБА_5,  ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_6 (померла). В квартирі зареєстровані та проживають: ОСОБА_5 (власник), ОСОБА_2 (власниця), ОСОБА_7 –чоловік ОСОБА_2, їх неповнолітні діти - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2  та відповідач -  ОСОБА_3. З 2004 р. по 2007 р. відповідач відбував покарання за вчинений злочин.

Після звільнення, ОСОБА_3 проживав у селі з своєю співмешканкою  - ОСОБА_10, з якою вони мають спільну дитину –сина ОСОБА_11, 2009 р. н. На даний час ОСОБА_3 проживає в квартирі за адресою АДРЕСА_1.  

Відповідач веде аморальний спосіб життя, зловживає спиртними напоями та вживає наркотики. На даний час відповідач облаштував в частині квартири де проживає притон, в якому виготовляють наркотичні засоби. З приводу незаконної поведінки відповідача позивачі та сусіди неодноразово зверталися до правоохоронних органів. На час звернення з позовом на розгляді Рівненського міського суду перебуває  кримінальна справа по обвинуваченню відповідача - ОСОБА_3 у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.

Відповідач застосовує фізичне насильство до свого  батька –ОСОБА_5, постійно погрожує ОСОБА_2, малолітні діти бояться та не мають можливості виходити на вулицю, щоб не зіткнутись із відповідачем та його відвідувачами. Спільне проживання в одній квартирі за таких умов неможливе. Якимось чином вплинути на поведінку відповідача не має можливості. Правоохоронні органи не мають повноважень, щоб забезпечити позивачам повну безпеку та нормальні умови проживання. В зв’язку із чим, вони змушені звертатись до суду в порядку цивільного судочинства з заявленим позовом, оскільки продовжувати терпіти фізичне насильство ОСОБА_1 від відповідача невзмозі, а доводити ситуацію до безпосереднього нанесення шкоди життю та здоров’ю іншим співвласникам чи неповнолітнім дітям не бажають.

Внаслідок протиправної та аморальної поведінки відповідача потерпають діти, які мають право на повноцінний розвиток, навчання, безпеку та відпочинок. Внаслідок приведення відповідачем частини квартири, в якій він проживає, у непридатний до використання стан псується житло позивачів.

В судовому засіданні позивач та представник позивача позов підтримав з підстав, зазначених у позовній заяві та просять суд припинити право власності ОСОБА_3 на 1/4 частину квартири за адресою АДРЕСА_1, визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/4 частину зазначеної квартири, яка на час пред’явлення позову належить ОСОБА_3, виселити  ОСОБА_3 з квартири за адресою АДРЕСА_1.

Відповідач, ОСОБА_3 будучи попередженим про час і місце слухання справи судовою повісткою та оголошенням в засобах масової інформації, в судове засідання не з’явився, причини неявки суду не повідомив.   У відповідності до положень ст.ст. 224-228 ЦПК України, за згодою позивача вважається можливим заочний розгляд справи на підставі наявних доказів, без участі відповідача з  ухваленням заочного рішення.

Оцінюючи пояснення, долучені та надані в справі докази, встановлені обставини, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до повного задоволення за наступних підстав.

Згідно зі ст. 214 ЦПК під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Судом встановлено, що позивачам та відповідачу в рівних частках, по ?,  належить квартира АДРЕСА_1.

В квартирі зареєстровані та проживають ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_7, неповнолітні діти - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2, відповідач -  ОСОБА_3.

Обставини на які позивачі вказують в позові підтверджені поясненнями ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, а саме агресивну поведінку відповідача, застосування фізичного насильства до позивачів, членів сім’ї, погрози розправою не лише позивачам, а й сусідам, зловживання алкоголем та наркотичними речовинами.

В матеріалах справи містяться матеріали по факту звернень позивачів до правоохоронних органів з приводу протиправної поведінки відповідача, доведені  факти фізичного насильства. З ОСОБА_3 неодноразово проводились профілактичні бесіди з приводу запобігання насильству.

  Судом встановлено факт порушення інтересів неповнолітніх: ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2 02.11.2011 р. комісією у складі соціального педагога, громадського інспектора з питань опіки та піклування ОСОБА_17, практичного психолога ОСОБА_18, класного керівника ОСОБА_19 складено акт обстеження житлово-побутових умов проживання. Актом встановлено, що відповідач своїм способом життя (вживання та виготовлення наркотиків, постійний запах хімічних речовин, незадовільний санітарний стан квартири, перебування в квартирі сторонніх осіб, які зловживають алкоголем та вживають наркотичні речовини) здійснює вкрай негативний вплив на розвиток та виховання ОСОБА_7 До матеріалів додані фото помешкання.

Таким чином, вимоги позивачів є обґрунтованими, відповідно до чинного законодавства,  та доведеними доказами в справі.

Згідно з правилами ст. 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: частка є незначною і не може бути виділена в натурі; річ є неподільною; спільне володіння і користування майном є неможливим; таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.

Із конструкції зазначеної статті не вбачається, що для вирішення питання про припинення зазначеного права необхідна наявність всіх чотирьох умов у їх сукупності, оскільки статтею передбачено вичерпний перелік підстав, за наявності будь-якої з них можливе вирішення судом питання про припинення права на частку в спільному майні за вимогою інших співвласників.

Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду. Таким чином, норми ст. 365 ЦК України є підставою для пред'явлення позову співвласниками про припинення права особи на частку у спільному майні. Водночас відповідно до ст. 365 ЦК України згоди особи, право якої на частку у спільному майні припиняється, на отримання компенсації за його частку не потрібно (позивачу лише необхідно внести вартість частки, право на яку припиняється, на депозитний рахунок суду).

Судом установлено, що сторони у справі є співвласниками квартири, в якій відповідачу належить 1/4 частина будинку. Інша частка належить позивачці – ОСОБА_2 Таким чином, частка відповідача є незначною. Відповідач створює умови життя, які виключають можливість  спільного використання квартири з урахуванням того, що в квартирі проживають малолітні діти.

Відповідно до положень статей 21, 24, 41 Конституції України, статей 319, 358 ЦК всі громадяни є рівними у своїх правах, усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення цих прав, у тому числі щодо захисту права спільної часткової власності. Відповідач грубо порушує правила спільного користування власністю, права та інтереси співвласників, чим порушує норми ст. 319, 322 ЦК України.

Пленум Верховного Суду України в п. 6 постанови "Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок" від 4 жовтня 1991 р. N 7 (з відповідними змінами та доповненнями) роз'яснив, що розмір грошової компенсації за неможливості виділу частки будинку в натурі або встановлення порядку користування ним, визначається за угодою сторін, а за відсутності такої угоди - судом за дійсною вартістю будинку на час розгляду справи.

Висновком експерта ПП «Експерт-Рівне-Консалт»№ 11212/9-Ю111 від 26 грудня 2011 року  встановлено вартість ? частини квартири АДРЕСА_1, яка становить  22025 (двадцять дві тисячі двадцять п’ять) гривень.

Позивачкою кошти внесено на депозитний рахунок суду, що підтверджено відповідним платіжним документом, а саме квитанцією №237 від 18 січня 2012 року .

На підставі викладеного, ст.ст. 319, 322, 365 ЦК України керуючись ст. ст. 10, 11, 57-60, 88, 208, 209, 212-215, 218, 223, 224-228, 292, 294 ЦПК України, суд -

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_4 до  ОСОБА_3 задовольнити повністю.

Припинити право власності ОСОБА_3 на 1/4 частину квартири за адресою АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/4 частину АДРЕСА_1.

Виселити  ОСОБА_3 з квартири за адресою АДРЕСА_1.

Стягнути із ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) сплачені витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду справи Рівненським міським судом в сумі 120,00 грн., державне мито в розмірі 51,00 грн. витрати понесені в зв’язку з проведенням експертизи в розмірі 300,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою в десятиденний строк з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час його оголошення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.     

Суддя Рівненського міського суду:                                   Ореховська К.Е.