Справа № 22ц-773/2008                                     Головуючий у першій інстанції -

                                                                                      Карапута Л.В.

                                                                                        Доповідач -  Лазоренко М.І.

 

 

У  Х  В  А  Л  А

і м е н е м       У к р а ї н и

 

    24 квітня 2008  року                                                                      місто  Чернігів

 

                               А п е л я ц і й н и й   с у д   Чернігівської  області  у  складі:

                           

                                головуючого  судді  -  Литвиненко І.В.

                               суддів  -  Лазоренка М.І., Бобрової І.О.

                               при  секретарі -  Рябчук  С.В.             

                                за участю представника ВАТ „Райффайзен  Банк Аваль”   - Іллюшка О.М.

 

         розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні  в  м. Чернігові   цивільну  справу  за апеляційною  скаргою    ВАТ „Райффайзен  Банк Аваль” на  рішення  Деснянського  районного суду  м. Чернігова від 26 лютого  2008 року  у  справі  за позовом ВАТ „Райффайзен  Банк Аваль” до ОСОБА_1про відшкодування шкоди, -

 

                                                           в с т а н о в и в:

 В апеляційній скарзі ВАТ „Райффайзен  Банк Аваль”  просить скасувати рішення  районного суду та постановити нове, яким  задовольнити позовні вимоги.

         Рішенням Деснянського   районного суду  м. Чернігова   від 26 лютого 2008 року  у задоволенні позову - відмовлено.

         Апелянт мотивує свої вимоги тим, що ОСОБА_1., подаючі позови  до суду, не надавав жодних доказів порушення його права, крім того  він не є власником  і немає ніякого відношення до приміщення магазину „ІНФОРМАЦІЯ_1”, а позови подавав  лише  з метою затягнути виконання  виконавчого  надпису та  перешкодити стягненню заборгованості  за  рахунок  заставленого  майна. У зв'язку наведеними  діями  позивача банк  поніс збитки.

         В ході  розгляду  справи відповідач не надав жодного документу, які б спростували  позовні вимоги банку чи підтвердили б наявність у нього права на дане приміщення, проте  суд прийшов  до  висновку  про  відсутність  винних дії  відповідача.

         Заслухавши суддю-доповідача,  дослідивши матеріали справи, апеляційний суд  приходить до  висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін з наступних підстав.

        

         Як вбачається з матеріалів справи, 06.04.2006 р. приватним нотаріусом  Чернігівського міського нотаріального округу був вчинений  виконавчий напис  на договорі  іпотеки від 29.12.2004 р., згідно якого було звернуто  стягнення на  нерухоме майно - приміщення  магазину  „ІНФОРМАЦІЯ_1”, що належало ПВКП„Інтрансавтострой”, для погашення  заборгованості перед позивачем за  генеральною  кредитною  угодою. На підставі даного напису було відкрите  виконавче провадження.

         25.04.2007 року  ОСОБА_1. звернувся до Деснянського районного суду  з позовом  про виключення  майна з акту опису і арешту  - приміщення магазину  „ІНФОРМАЦІЯ_1”  на підставі чого державним виконавцем було винесено постанову про  відкладення  виконавчих дій.  Дана  позовна  заява ОСОБА_1. була залишена без розгляду.

         10.07.2007 року ОСОБА_1. повторно  звернувся  до суду з аналогічною заявою, на підставі чого було зупинено  виконавче провадження.

         Через зупинення виконавчого провадження  в частині реалізації  приміщення  магазину „ІНФОРМАЦІЯ_1”  до банку не надійшли грошові кошти від його продажу.  Крім  того, позивач   стверджує що  через наведені  дії  відповідача  він  поніс  витрати  на формування страхового резерву  під заборгованість  за кредитними договорами ТОВ „Інтравтострой”, а   міг наведені грошові  кошти  спрямувати    на кредитування. Загальний   розмір  неодержаних    банком  доходів становить 128015, 60 грн.

 

         Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона  зобов'язана  довести  ті обставини , на які вона посилається  як на підставу своїх вимог і заперечень.

         Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана  неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам  фізичної чи юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується  в повному  обсязі особою, яка її завдала.

         В обґрунтування своїх позовних вимог позивач  вказав те, що відповідач неодноразово звертався до суду з позовом про виключення майна з акту опису і арешту, а саме приміщення магазину „ІНФОРМАЦІЯ_1”, що при подачі позовів ОСОБА_1. не надавав жодного доказу  на підтвердження права власності на приміщення магазину,  проте в діях ОСОБА_1. не вбачається  протиправних дій.           Посилання апелянта на те, що при подачі позовів ОСОБА_1. не надавав жодного доказу  на підтвердження права власності на приміщення магазину не заслуговують на увагу, оскільки в даний діях відповідача також   не вбачається  винних та протиправних дій,  оскільки  відповідно  до  ст. 3 ЦПК та  ст. ст. 15,16  ЦК України   кожна  особа  має  право  звернутися  до  суду  за захистом  свого  особистого   немайнового   або  немайнового  пава, а  відповідно до  ч.3 ст. 16 ЦК  суд  може  відмовити  у захисті  цивільного  права  та  інтересу  особи  у  разі  порушення  нею  положень частини другої - п'ятої  ст. 13 цього  Кодексу.

         За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для її задоволення та скасування вірного по суті рішення суду ,  яке судом ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.  

        Керуючись ст.ст. 303, 307, ст.308, 313-315, 317, 319  ЦПК України, апеляційний суд, -

 

    у х в а л и в:

 

          Апеляційну скаргу  ВАТ „Райффайзен  Банк Аваль” - відхилити.

         Рішення    Деснянського   районного суду  м. Чернігова  від 26 лютого 2008 року залишити без змін.

            

         Ухвала набирає  законної сили  з моменту її проголошення і може бути оскаржена  до Верховного Суду України  протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

 

 

         Головуючий:                                                                              Судді: