Справа № 2-571/08

Р І Ш Е Н Н Я 

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

19 березня 2007 року                                                        Ковельський міськрайонний суд

                                                                                            Волинської області

в складі : головуючого - судді Наваляного А.Д.

                з участю секретаря Федорук Г.Б.

                позивача - ОСОБА_1

                відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ковелі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 доОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину,-

в с т а н о в и в :

      ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину, викликаних особливими обставинами - хворобою дитини, понесених позивачкою в період з 14.07.2005 року по 22.01.2008 рік в розмірі 403 гривні.

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує, що з відповідачем по справі перебувала у юридичному шлюбі, який розірвано у 2003 році. Від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину - дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Після розірвання шлюбу неповнолітня дочка залишилась проживати з позивачкою та перебуває на її утриманні. Вказує, що з відповідача в її корить стягуються аліменти на утримання неповнолітньої дитини. Посилаючись на стан здоров¢я дитини, стверджений випискою з історії її розвитку, вказує, що дитина має вроджені вади та внаслідок чого має хворобливий стан, потребує постійного оздоровлення, а коштів, стягуваних із відповідача недостатньо для підтримання здоров¢я дитини на належному рівні. У зв'язку із наведеним ставить питання про стягнення з відповідача на її користь додаткових витрат на дитину, понесених у зв'язку з лікуванням  в розмірі 403 гривні.

В судовому засіданні позивач змінила розмір позовних вимог та прохає суд стягнути з відповідача в її користь додаткові витрати на дитину, понесені у зв'язку з її лікуванням в сумі 411, 35 гривень.

            Відповідач в судовому засіданні позов визнав частково, суду показав, що обов'язок по утриманню дочки виконував систематично, що підтверджується відсутністю заборгованості по аліментах. Що стосується стягнення додаткових витрат то вказав, що згідний сплатити 210 гривень витрат, понесених на лікування дитини, оскільки його заробіток є незначним.

            Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи, приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до часткового задоволення.

            Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

            З копії свідоцтва про народження НОМЕР_1 вбачається, що ОСОБА_3 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 і її батьками є сторони по справі.

            В судовому розгляді встановлено, що неповнолітня дитина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, часто хворіє, внаслідок чого спостерігалась у невролога, кардіолога, невропатолога, ЛОР-лікаря, травматолога, що стверджується випискою з історії розвитку дитини від 14.02.2008 року, виданої Ковельською районною дитячою лікарнею.

З копій квитанцій слідує, що позивачем понесені витрати на лікування неповнолітньої дитини, зумовлені її хворобою.

Згідно ст. 180 СК України, обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька.

            Відповідно до ст. 185 СК України той з батьків з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язаний брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами, зокрема, хворобою дитини. Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

Судом встановлено, що в добровільному порядку сторони не дійшли згоди щодо покриття додаткових витрат на дитину, зокрема й витрат, пов'язаних із її хворобою.

Таким чином, заслухавши доводи сторін, враховуючи їх матеріальне становище, ту обставину, що на утриманні позивача перебуває неповнолітня дитина, яка потребує лікування, а також враховуючи, що відповідач сплачує аліменти на утримання неповнолітньої дитини, суд приходить до висновку що позов підлягає до часткового задоволення та з відповідача слід стягнути на користь позивача кошти, пов'язані із понесеними нею додатковими витратами на дитину в розмірі 300 гривень.

У відповідності до вимог ст. 88 ЦПК України з відповідача в користь позивача слід стягнути  судові витрати по справі в сумі 81 гривню.

            Керуючись ст. ст. 10, 60, 209, 212-215, 218 ЦПК України, на підставі ст. 185 Сімейного Кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

            Позов задовольнити частково.      

            Стягнути із ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 300 (триста) гривень додаткових витрат на дитину та судові витрати по справі в сумі 81 (вісімдесят одну) гривню, а всього 381 (триста вісімдесят одну) гривню.

            Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Ковельський міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення та подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

            Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.

Головуючий:                                                                                                           А.Д. Наваляний