Справа № 33-341/11 29.11.2011 12.01.2012
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Україна
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 33 –341/2011 року Головуючий суду першої
Категорія: ч.1 ст.172- 4 КУпАП інстанції: Семерей М.Ф.
Головуючий апеляційного суду
Ржепецький О.П.
П О С Т А Н О В А
Іменем України
29 листопада 2011 року апеляційний суд Миколаївської області у складі:
Головуючого судді Ржепецького О.П.
При секретарі Пінчуку О.І.
За участю:
Прокурора Покидька Є.К.
Особи, притягнутої
до адміністративної відповідальності: ОСОБА_3
розглянув справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 28 жовтня 2011 року, якою
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Першотравневе Снігурівського району Миколаївської області, громадянина України, мешканця АДРЕСА_1,
- притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного корупційного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-4 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 850, 00 грн.
Постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь держави отриманого доходу від підприємницької діяльності в сумі 15 000 тисяч 200 гривень.
Згідно постанови суду, старший лейтенант ОСОБА_3, будучи військовою посадовою особою Збройних сил, являючись суб’єктом відповідальності за корупційні правопорушення, не мав права вчиняти дії, передбачені п.1 ч.1 ст. 7 Закону України «Про засади запобігання та протидію корупції», вимогами якої заборонено займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльність. Так, ОСОБА_3 20.10.2009 року зареєструвався в Виконавчому комітеті Миколаївської міської ради як суб’єкт підприємницької діяльності, де отримав Свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи – підприємця серії НОМЕР_1, та розпочав займатися підприємницькою діяльністю з наданням платних послуг по перевезенню громадян у м. Миколаєві автомобільним транспортом.
Разом з тим, ОСОБА_3, достовірно знаючи про встановлену Законом України «Про засади запобігання та протидію корупції» від 07.04.11р., заборону зайняття підприємницькою діяльністю, станом на момент набрання чинності зазначеним законом, а саме 01.07.2011 року , підприємницьку діяльність у відповідності до вимог закону не припинив та наміру припинити її не мав, про що свідчить систематичність заняття підприємницькою діяльністю з метою отримання прибутку (сплата податку, надання звітів про обсяг отриманої виручки).
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить постанову суду скасувати, провадження по справі закрити, звільнити від адміністративної відповідальності за малозначністю вчиненого правопорушення та обмежитись усним зауваженням. Стверджує , що постанова суду винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вказує, що суд не з’ясував обставини вчинення правопорушення, а саме той факт, що вид його підприємницької діяльності ніяк не пов'язаний з його займаною посадою та посадовими обов’язками. Посилається на те, що не мав умислу, наміру та не міг використовувати надані йому службові повноваження та пов’язані із цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди.
Разом з тим, суд не з’ясував в повному обсязі, у зв’язку з якими обставинами ОСОБА_3 скоїв адміністративне правопорушення, не взяв до уваги та не надав належної правової оцінки доводам щодо обставин скоєння правопорушення, факторам, які обумовлювали його скоєння. Стверджує, що у той час знаходився у дуже скрутному фінансовому становищі, захворіла його дружина, яка знаходиться на його утриманні, потрібні були кошти на її лікування, а також на піднайом квартири, а грошове утримання видавали не своєчасно. Вказані обставини підштовхнули його зареєструватися суб’єктом підприємницької діяльності. Вказує, що допущене ним правопорушення є формальним, не є грубим, та від його дій не настало тяжких наслідків. Посилається на те, що має позитивну характеристику з місця роботи та раніше до адміністративної відповідальності за вчинення корупційного правопорушення не притягувався. Вважає, що його проступок є малозначним, що дає підстави звільнити його від відповідальності з усним зауваженням.
Заслухавши ОСОБА_3, який підтримав доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, заслухавши думку прокурора Покидька Є. К., який вважав постанову суду обґрунтованою щодо накладення адміністративного стягнення і просив виключити конфіскацію доходу від підприємницької діяльності, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції» військовим посадовим особам Збройних сил України та інших утворених відповідно до законів військових формувань забороняється займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту), якщо інше не передбачено Конституцією або законами України.
Висновок суду, про порушення ОСОБА_3 встановленої п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», заборони займатися підприємницькою діяльністю доведений матеріалами справи.
Так, ОСОБА_3, будучи начальником обслуги відділення бойового управління радіотехнічної батареї, тобто військовою посадовою особою Військової частини А 1836, в період з 01 07.2011 року ( з набранням чинності Законом від 07.04.2011 року) по 12.10.2011 року займався підприємницькою діяльністю.
Таким чином, суд вірно вказав, на наявність в діях ОСОБА_3 ознак правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Разом з тим, при розгляді справи про корупційне правопорушення, суди повинні забезпечити своєчасне, всебічне, повне та об’єктивне дослідження всіх обставин, передбачених ст.. ст.. 247, 280 КУпАП.
Суду слід з’ясовувати мотив і характер вчиненого діяння, повноваження особи, яка його вчинила, наявність причинного зв’язку між діянням і виконанням особою, службових ( посадових ) повноважень, а у відповідних випадках і мети правопорушення.
Судом при розгляді даної справи вказані вимоги не виконані належним чином, не взято до уваги ряд обставин, які могли істотно вплинути на прийняття рішення.
Згідно з п. 1 ст. 1 Закону України ’’ Про засади запобігання і протидії корупції,
корупційне правопорушення - умисне діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 4 цього Закону, за яке законом установлено кримінальну, адміністративну, цивільно – правову та дисциплінарну відповідальність;
корупція – використання особою, зазначеною в частині першій статті 4 цього Закону, наданих їй службових повноважень та пов’язаних із цим можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття обіцянки \ пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка \ пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, зазначеній в частині першій статті 4 цього Закону, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень та пов’язаних із цим можливостей.
Як видно з матеріалів справи, підприємницька діяльність ОСОБА_3 була пов’язана з наданням платних послуг по перевезенню громадян у м. Миколаєві власним автомобільним транспортом. Дані про те, що він використовував надані йому службові повноваження та пов’язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди , в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначені і в ході розгляду справи у суді не встановлені
Крім того, 12 жовтня 2011 року ОСОБА_3 припинив підприємницьку діяльність та був знятий з відповідної реєстрації, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.36)
Відповідно до ст. 48 Конституції України, кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім’ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло.
Суд вважає, що у судовому розгляді справи як судом першої інстанції так і апеляційним судом достовірно встановлено, що до іншої роботи ОСОБА_3 був змушений приступити у зв’язку із скрутним матеріальним становищем, оскільки на його утриманні перебувала дружина, яка в той час хворіла та потребувала лікування (а. с. 42), сім’я не мала житла у м. Миколаєві, грошове утримання не забезпечувало матеріальних потреб сім’ї, в тому числі і на оплату найманого житла.
Хоча дії ОСОБА_3 в період з 1 липня по 12 жовтня 2011 року і містили формальні ознаки правопорушення, передбаченого ст.172-4 ч.1 КУпАП, однак, з врахуванням обставин його вчинення, незначною тривалістю та відсутністю шкідливих суспільних наслідків, а також того, що на час розгляду справи судом першої інстанції ці порушення усунуті, такі дії слід вважати малозначними.
За таких обставин, притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності з накладенням на нього стягнення за антикорупційним законом та з подальшими негативними для нього юридичними наслідками з конфіскацією отриманого доходу від підприємницької діяльності є надто суворим видом адміністративного стягнення, що не відповідає характеру вчиненого та основним принципам запобігання і протидії корупції, зазначеним у ст.3 КУпАП.
З огляду на наведене та зважаючи на пріоритетність запобіжних заходів, суд вважає, що вчинене ОСОБА_3 адміністративне правопорушення є малозначним, тому постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю із звільненням ОСОБА_3 від адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.172-4 КУпАП за малозначністю правопорушення на підставі ст.22 КУпАП .
Керуючись ст. 22, 294 КУпАП України, -
П о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Постанову Ленінського районного суду від 28 жовтня 2011 року відносно ОСОБА_3 скасувати.
На підставі ст.22 КУпАП ОСОБА_3 звільнити від адміністративної відповідальності за ч.1 ст.172-4 КУпАП за малозначністю правопорушення та обмежитися усним зауваженням.
Провадження у справі закрити.
Постанова остаточна, оскарженню не підлягає.
Головуючий: