Справа № 10-339/11  29.12.2011 29.12.2011   12.01.2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №  10 – 339  2011 року.

Категорія: ст. 165 – 2 КПК України

Головуючий у першій інстанції: Павлова Ж.П.

Доповідач апеляційного суду: Ржепецький О.П.

У  Х  В  А  Л  А  

І  М  Е  Н  Е  М   У  К  Р  А  Ї  Н  И

29 грудня 2011 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

Головуючого: Ржепецького О.П.

Суддів: Дзюби Ф.С., Чернявського А.С.

За участю

прокурора: Бабенко Н.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві справу за апеляцією прокурора, який приймав участь у розгляді справи у суді першої інстанції, на постанову Заводського районного суду м. Миколаєві від 23 грудня 2011 року, якою у відношенні

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,  уродженця м. Зугдіді Грузії,

-          відмовлено в обранні запобіжного заходу у виді взяття під варту.

Як видно з матеріалів кримінальної справи, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України. В поданні слідчий Заводського РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області просив суд обрати у відношенні ОСОБА_3 запобіжний захід у виді взяття під варту. Обґрунтовуючи необхідність обрання такого виду запобіжного заходу, слідчий послався на те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого корисливого злочину, який вчинив будучи засудженим за корисливий злочин. На його думку, обвинувачений може скритися від слідства та суду, оскільки не має постійного місця проживання в м. Миколаєві, перешкоджатиме встановленню істини по справі та продовжить злочинну діяльність.

Відмовляючи в задоволенні подання, суд послався на те, що ОСОБА_3 характеризується позитивно, має тимчасову реєстрацію у м. Херсоні та утримує неповнолітнього сина, хворіє. На думку суду, ОСОБА_3 не заперечує обвинувачення та не може вважатися раніше судимим, оскільки попередній вирок не набрав законної сили. Суд послався і на те, що в матеріалах справи не має даних, які б свідчили про намір скритися від слідства та суду, перешкоджати встановленню істини по справі.

В апеляції прокурор, який приймав участь у розгляді справи у суді першої інстанції, просить постанову суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. Вважає, що вчинення нового корисливого злочину після засудження вироком від 10.11.2010 року свідчить про можливість продовження обвинуваченим злочинної діяльності. Крім того, посилання суду на захворювання ОСОБА_3 не підтверджено належним чином, а визнання себе винним не свідчить про те, що він не буде ухилятися від слідства та суду чи перешкоджати встановленню істини по справі.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, який підтримав доводи апеляції та просив скасувати постанову суду, а справу направити на новий судовий розгляд,  вивчивши матеріали кримінальної справи, колегія суддів вважає, що підстав до задоволення апеляції не має.

Згідно з ч. 2 ст. 148 КПК України, запобіжні заходи застосовуються за наявності достатніх підстав вважати, що обвинувачений буде намагатися ухилитися від слідства та суду або від виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність.

Зважаючи на те, що вказані підстави необхідні для застосування любого, передбаченого ст.. 149 КПК України, виду запобіжного заходу, слідчий в поданні про обрання запобіжного заходу у виді взяття під варту, повинен навести мотиви необхідності обрання саме такого виду запобіжного заходу та вказати чому інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки особи. Як видно з подання слідчого, такими мотивами є те, що ОСОБА_3 раніше судимий та не має постійного місця проживання  в м. Миколаєві.

Протокол судового засідання від 23 грудня 2011 року ( а. с. 43 ) свідчить, що вказані обставини були предметом дослідження суду першої інстанції.  

З копії вироку від 10.11.2011 року ( а. с. 11 ) видно, що ОСОБА_3 засуджений за ч. 2  ст. 185 КК України до арешту, строком на шість місяців, вирок не набрав законної сили ( а. с. 42 ). Таким чином, суд першої інстанції на підставі ч. 1 ст. 88 КК України  обґрунтовано вказав, що обвинувачений не є раніше судимою особою.

Матеріали кримінальної справи свідчать про те, що ОСОБА_3 має реєстрацію в м. Херсоні та проживає там з сім’єю, а тому посилання суду першої інстанції на вказану обставину є вірним.

ОСОБА_3 позитивно характеризується ( а. с. 32 ), має неповнолітню дитині ( а. с. 33 ),  проходив протитуберкульозну терапію ( а. с.  31 ).

Зважаючи на те, що слідчий в поданні інших мотивів необхідності обрання запобіжного заходу у виді взяття під варту не навів, а тяжкість злочину є однією з обставин, що враховуються при обранні запобіжного заходу, суд обґрунтовано відмовив в його задоволенні.

При розгляді подання судом першої інстанції належним чином виконано вимоги ст. ст. 148, 150, 155 КПК України, а тому підстав до скасування постанови не має.      

Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів

У х в а л и л а :

Апеляцію прокурора, який приймав участь у розгляді справи у суді першої інстанції, залишити без задоволення, а постанову Заводського районного суду м. Миколаєва від 23 грудня 2011 року, у відношенні ОСОБА_3, залишити без зміни.

Головуючий:

Судді: