Дата документу Справа № 11-1178/11
ІМЕНЕМ УКРАЇНИИ
УХВАЛА
АПЕЛЯЦІЙНИОГО СУДУ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
у справі ОСОБА_1
місто Запоріжжя
14 вересня 2011 року №11-1178
Апеляційний суд Запорізької області у складі суддів:
ОСОБА_2 –головуючого і доповідача, ОСОБА_3, ОСОБА_4,
за участю прокурора Стоматової В.П., потерпілого ОСОБА_5 і його представника –адвоката ОСОБА_6, засудженого ОСОБА_1 і його захисника –адвоката ОСОБА_7,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями потерпілого ОСОБА_5 та захисника засудженого ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_7 на вирок Комунарського районного суду Запорізької області від 31 березня 2011 року.
Заслухавши суддю-доповідача та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд установив:
ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 року в селі Мошенське, Новгородської області, РФ, з вищою освітою, заступника начальника Південного відділення ДНВП «Укрінжгеодезія», раніше не судимого, проживаючого в АДРЕСА_1 -
засуджено за ч.2 ст.286 КК України на 4 роки позбавлення волі і на підставі статті 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки з покладенням обов’язків, передбачених пунктами 2, 3, 4 статті 76 КК України.
Стягнено солідарно з ОСОБА_1 і АТ «Українська пожежно-страхова компанія» на користь ОСОБА_5 матеріальні збитки у сумі 9817,44 гривен.
Стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 моральні збитки у сумі 40000 грн.
Питання про речові докази вирішені вироком відповідно до вимог статті 81 КПК України, зокрема, мотоцикл «Сузуки 650»повернуто потерпілому ОСОБА_5 і залишено арешт на автомобіль «Фіат Добло»з реєстраційним номером НОМЕР_1 належний ОСОБА_1 - до остаточного виконання вироку.
Згідно з вироком, ОСОБА_1 визнано винним у порушенні 5 червня 2010 року на вулиці Луначарського в місті Запоріжжі п.10.1 Правил дорожнього руху, а саме в незабезпеченні після початку руху з обочини дороги безпечного розвороту керованого ним автомобілю «Фіат Добло»(державний номер НОМЕР_1), наслідком чого сталося створення безпеки руху мотоциклісту ОСОБА_5, який, рухаючись в тому ж напрямку, не дивлячись на прийняті заходи по відверненню зіткнення з автомобілем, зіткнувся з ним. В результаті дорожньо-транспортної пригоди водій мотоцикла ОСОБА_5 отримав тяжке тілесне ушкодження у зв’язку з травматичною ампутацією правої гомілки.
В апеляціях на вирок:
потерпілий ОСОБА_5 просить скасувати вирок і повернути справу на додаткове розслідування посилаючись на однобічність і неповноту досудового та судового слідства. За його переконанням, експертом автотехніком у висновку (№365/10 від 28 липня 2010 року, не враховано те, що він, перед зіткненням транспортних засобів застосовував екстрене гальмування, однак це не відвернуло зіткнення у зв’язку з несподіваним розворотом автомобіля на дорозі. Мотоцикл «Сузуки 650»не значиться у переліку транспортних засобів у рекомендаціях, якими керувався експерт. Тому, ця обставина виключала можливість використання ним методичних рекомендацій «Использование в экспертной практике экспериментально-расчетных значений параметров торможения мототранспортных средств»(ВНИИСЭ, Москва, 1990). Суд же, прийнявши до уваги висновок експерту про невідповідність його дій, як водія мотоциклу, вимогам пунктів 12.3, 12.4 і 12.9 Правил дорожнього руху, при розв’язанні цивільного позову у кримінальній справі, дійшов до неправильного висновку про наявність обоюдної вини водіїв у дорожньо-транспортній пригоді. Крім того, ОСОБА_5 вважає, що призначене покарання ОСОБА_1 є явно несправедливим внаслідок м'якості;
захисник ОСОБА_7 вважає неправильним стягнення з засудженого солідарно з АТ «Українською пожарно-страховою компанією»суми на відшкодування матеріальних збитків від злочину, оскільки стягнута сума не виходить за межі договору страхування. Також захисник знаходить явно завищеною суму моральних збитків, яку суд стягнув із засудженого. Крім того, просить змінити вирок і зняти арешт з автомобілю засудженого «Фіат Добло».
У судовому засіданні апеляційної інстанції:
потерпілий ОСОБА_5 надав суду нотаріальну завірену заяву від 13 вересня 2011 року згідно якій та його поясненням в судовому засіданні суду апеляційної інстанції він –
отримав від засудженого 40000 гривен на відшкодування завданої йому моральної шкоди у зв’язку з чим від решти позовних вимог в цій частині відмовляється;
не заперечує проти застосування щодо засудженого акту амністії;
не заперечує проти зняття арешту з автомобіля засудженого;
у разі скасування вироку в частині стягнення солідарно з ОСОБА_1 і АТ «Українська пожежно-страхова компанія» на його користь матеріальних збитків у сумі 9817,44 гривен залишає за собою право звертатися з відповідними позовами до відповідних осіб;
знімає питання про призначення засудженому явно несправедливого покарання внаслідок м’якості та направлення справи на додаткове розслідування;
просить про виключення з мотивувальної частини вироку вказівки суду про наявність у дорожньо-транспортній пригоді обоюдної вини, тобто і його.
Представник потерпілого –адвокат ОСОБА_6 підтримав змінену потерпілим апеляцію, його позицію щодо вироку і розв’язання цивільно-правових наслідків заподіяних злочинними діями засудженого.
Засуджений ОСОБА_1 і захисник ОСОБА_7 підтримали апеляцію в інтересах засудженого у необхідності скасування вироку в частині стягнення солідарно з ОСОБА_1 і АТ «Українська пожежно-страхова компанія» на користь потерпілого матеріальних збитків у сумі 9817,44 гривен, оскільки за договором страхування саме страхова компанія повинна повністю відшкодувати потерпілому матеріальні збитки, які не виходять за межі договору. Після постановлення вироку і першого судового засідання суду апеляційної інстанції засуджений змінив свою позицію і в повному обсязі відшкодував потерпілому моральну шкоду визначену вироком суду. Тому, вони відмовляються від апеляційних вимог про зменшення суми на відшкодування моральної шкоди потерпілому. Не заперечують і, більш того, вважають правильним виключення з вироку вказівки суду про наявність вини потерпілого ОСОБА_5 у дорожньо-транспортній пригоді, яка розглядається судом, оскільки ніякими процесуальними документами вина ОСОБА_5 не підтверджується. Також просять зняти арешт з автомобілю засудженого; скасувати вирок і застосувавши акт амністії до засудженого звільнити його від кримінальної відповідальності.
Прокурор, із врахуванням позиції сторін у справі, просить скасувати вирок в частині стягнення солідарно з ОСОБА_1 і АТ «Українська пожежно-страхова компанія» на користь потерпілого матеріальних збитків у сумі 9817,44 гривен, оскільки за договором страхування саме страхова компанія повинна повністю відшкодувати потерпілому матеріальні збитки, які не виходять за межі договору і в цій частині направити справу на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства. До засудженого застосувати акт амністії на що він надав згоду, а тому, вирок скасувати і звільнити його від кримінальної відповідальності.
Обговоривши доводи апеляційних скарг і позицію сторін в судовому засіданні, які:
станом на час апеляційної перевірки судового рішення вирішили цивільно-правові відносини між собою, тобто особою, яку вироком визнано винною у спричиненні матеріальної і моральної шкоди від злочину і особою, яку визнано потерпілою стороною;
апеляційний суд –
враховуючи що це є додатковим засобом правового захисту, який не суперечить принципу здійснення правосуддя виключно судом, на що акцентується увага у висновках, викладених у абзаці 5 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Кампус Коттон клаб" щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів) від 9 липня 2002 року (справа N 1-2/2002, N 15-рп/2002);
погоджуючись з визнанням законного інтересу «жертви до можливих наслідків віктимізації, інтерес до діалогу з правопорушником для отримання вибачень та певної компенсації за заподіяну шкоду», на що акцентується увага у Рекомендації N R (99) 19 від 15 вересня 1999 року Комітету міністрів Ради Європи щодо медіації у кримінальних справах, -
- приходить до висновку про необхідність часткового задоволення апеляцій, які подані на вирок суду.
Винність засудженого_у вчинені інкримінованих йому злочинних дій підтверджена доказами, які є в матеріалах справи, і його діям місцевий суд дав належну і відповідну юридичну оцінку.
Засудженому_суд призначив покарання відповідно до положень Загальної частини КК України - у межах, установлених у санкції статті Особливої частини цього кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений ним злочин, з належним урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що пом’якшують та обтяжують покарання. Таким чином, засудженому_призначене покарання необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів. Сам потерпілий в судовому засіданні суду апеляційної інстанції визнав його справедливим.
Разом з тим, в матеріалах справи відсутні будь-які процесуальні документи, якими було б встановлено вину потерпілого ОСОБА_5 у дорожньо-транспортній пригоді, яка сталася 5 червня 2010 року на вулиці Луначарського в місті Запоріжжі за його і участі водія ОСОБА_1 За виписами ст.275 КПК України розгляд справи в судах провадиться тільки відносно підсудних і тільки в межах пред'явленого їм обвинувачення. Дійшовши у вироку висновку про винність у дорожньо-транспортній пригоді потерпілого ОСОБА_5 суд тим самим порушив вимоги зазначеної процесуальної норми. Крім того, зазначивши у мотивувальній частині вироку про винність ОСОБА_5 у дорожньо-транспортній пригоді суд цим самим допустив протиріччя з формулюванням обвинувачення ОСОБА_1, якого викладено у вироку з тими висновками, що мотоцикліст «ОСОБА_5, який, рухаючись в тому ж напрямку, не дивлячись на прийняті заходи по відверненню зіткнення з автомобілем, зіткнувся з ним».
За таких обставин суд апеляційної інстанції виключає з вироку вказівку суду про вину водія мотоцикліста ОСОБА_5, як обоюдну у дорожньо-транспортній пригоді.
За смислом ст.ст.28,51,328 КПК України у кримінальному процесі цивільними відповідачами можуть бути лише особи, які в силу закону несуть матеріальну відповідальність за шкоду, завдану злочинними діями обвинуваченого. АТ «Українська пожежно-страхова компанія»лише в силу укладеного договору з ОСОБА_1, а не закону, може нести матеріальну відповідальність за шкоду, завдану злочинними діями обвинуваченого. Тому, із врахуванням того, що суд першої інстанції всупереч вимогам діючого законодавства притягнув у кримінальному судочинстві у якості відповідача третю особу (АТ «Українська пожежно-страхова компанія») вирок в частині солідарного стягнення з ОСОБА_1 і АТ «Українська пожежно-страхова компанія» на користь ОСОБА_5 матеріальних збитків у сумі 9817,44 гривен підлягає скасуванню, а справа в цій частині направленню на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства.
Оскільки між сторонами (обвинуваченим і потерпілим) досягнуті угоди щодо цивільно-правових відносин між собою, які виникли з подією дорожньо-транспортної пригоди за їх участі, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про стягнення із засудженого на користь потерпілого 40000 гривен на відшкодування завданої йому моральної шкоди і знаходить обгрунтованою вимогу в апеляції захисника засудженого про зняття арешту з автомобілю засудженого, накладеного з метою забезпечення розв’язання цивільно-правових наслідків злочину.
За матеріалами справи засуджений ОСОБА_1 вчинив необережний злочин до набрання сили Закону України «Про амністію у 2011 році»від 8 липня 2011 року. Злочин вчинено не в стані алкогольного сп’яніння і місце події він не залишав. На його утриманні знаходиться донька ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка є інвалідом 1 групи (безстроково).
Таким чином, ОСОБА_1 за вироком, який не набрав законної сили, підпадає під дію п. «в»ст.1 Закону України «Про амністію у 2011 році»і він надав письмову згоду на застосування до нього акту амністії. За таких обставин ОСОБА_1 на підставі п. «в»ст.1, ст.6 Закону України «Про амністію у 2011 році»підлягає звільненню від кримінальної відповідальності, а тому вирок щодо нього слід скасувати з цих підстав.
На підставі викладеного та керуючись статями 362, 365, 366 КПК України, п.«в»ст.1, ст.6 Закону України «Про амністію у 2011 році» апеляційний суд ухвалив:
апеляції потерпілого ОСОБА_5 і захисника засудженого ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_7 задовольнити частково.
Вирок Комунарського районного суду Запорізької області від 31 березня 2011 року щодо ОСОБА_1 змінити:
скасувати вирок в частині розв’язання цивільного позову потерпілого про стягнення на його користь солідарно з ОСОБА_1 і АТ «Українська пожежно-страхова компанія» матеріальних збитків у сумі 9817,44 гривен і справу в цій частині направити на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства;
арешт з автомобілю «Фіат Добло»з реєстраційним номером НОМЕР_1 належний ОСОБА_1 скасувати і автомобіль повернути законному власнику ОСОБА_1, а мотоцикл «Сузуки 650», як і визначено вироком потерпілому ОСОБА_5
Цей же вирок щодо ОСОБА_1 в цілому скасувати і на підставі п. «в»ст.1, ст.6 Закону України «Про амністію у 2011 році»звільнити його від кримінальної відповідальності, а справу щодо нього провадженням закрити.
У решті вирок залишити без зміни.
судді
Шпонька В.П. Жечева Н.І. Татарінова А.І.