Справа 22-4983 /2007               Головуючий першої інстанції Федько СП.

Категорія 21                               Доповідач Денисенко Л.Л.

УХВАЛА

 Іменем України

25 червня 2007 року                    Апеляційний суд Донецької області

в складі:

Головуючого ДенисенкоЛ.Л.

суддів Солодовнік О.Ф. Зінов"євої А.Г.

при секретарі ПроляпаСВ.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу по апеляції ОСОБА_1

на рішення Центрально-Міського районного суду м. Горлівки

від 26 березня 2007 р.

по справі за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Центрально-Міському районі м. Горлівки про відшкодування моральної шкоди у зв"язку з втратою годувальника.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Горлівки від 26 березня 2007 року у задоволенні позову ОСОБА_1. відмовлено.

В апеляційній скарзі позивачка ОСОБА_1. просе скасувати рішення суду посилаючись на те,  що її чоловік ОСОБА_2 працював сторожем на ДП по впровадженню та конструюванню заходів захисту будівель та споруд Націоналної академії України,  9 квітня 2005 року на виробництві стався нещасний випадок,  внаслідок якого її чоловік отримав черепно-мозкову травму,  від якої ІНФОРМАЦІЯ_1він помер. За висновками МСЕК від 20 квітня 2006 року встановлено причинний зв"язок смерті її чоловіка з трудовим калітством 9 квітня 2005 року. Втратою чоловіка їй спричинено моральну шкоду,  оскільки вона втратила дорогу людину,  змушена застосовувати додаткові заходи для організації свого життя,  моральну шкоду повинен сплатити фонд. Тому суд необгрунтованно відмовив у задоволенні позову.

В судовому засіданні позивачка та її представник підтримували апеляційну скаргу,  представник відповідача просив рішення суду залишити без зміни.

Вирішуючи справу суд виходив з того,  що чоловік позивачки ОСОБА_2  помер ІНФОРМАЦІЯ_1внаслідок травми,  яку він отримав під час нещасного випадку на виробництві 9 квітня 2005 року,  що підтвержено висновками МСЕК від 20 квітня 2006 року. Однак фонд не може відповідати за спричинену моральну шкоду,  оскільки Закон

України „Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професйного захворювання,  які спричинили втрату працездатності" передбачає виплату моральної шкоди потерпшим,  а не членам їх сімей,  а нормами ЦК України встановлено,  що моральну шкоду відшкодовує особа,  яка спричинила її.

Заслухавши доповідь судді-доповідача,  пояснення позивачки,  її представника,  предствника відповідача,  дослідивши матеріали справи апеляційний суд вважає,  що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно вимог  ст. 34 Закона України „Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання,  які спричинили втрату працездатності" фонд виплачує моральну шкоду потерпілим.

Матеріалами справи встановлено,  що позивачка ОСОБА_1. звернулась з позовом до фонду про відшкодування їй моральної шкоди у зв"язку з втратою годувальника,  ОСОБА_2. ,  який помер ІНФОРМАЦІЯ_1внаслідок травми на виробництві 9 квітня 2005 року. На відшкодування спричиненої шкоди фонд виплатив ОСОБА_1. всі суми компенсації передбачені вкзаним законом.

Оскільки вказаний закон не передбачає виплату фондом моральної шкоди членам сім"ї потерпіло,  суд правильно визнав,  що фонд не може відповідати за спричинену моральну шкоду у зв"язку з втратою годувальника.

Відповідно вимог  ст. 1167 моральна шкода,  завдана фізичній особі або юридичній особі неправомірними рішеннями,  діями чи бездіяльність,  відшкодовується особою,  яка її завдала,  за наявності її вини.

Згідно матеріалів справи чоловік позивачки ОСОБА_2  помер внаслідок нещасного випадку на виробництві,  коли він працював сторожем ДП по впровадженню та конструюванню заходів захисту будівель та споруд Національної акдемії України. Вина фонда у смерті чоловіка позивачки не встановлена. Тому суд обгрунтованно відмовив у задоволенні позову.

Позивачка не представила додаткові докази,  якіб спростовували висновки суду.

Рішення суду постановлено у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не знайдено.

Керуючись  ст.  ст. 307, 308, 315 ЦПК України апеляційний суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Центрально-Міського районного суду м. Горлівки від 26 березня 2007 року залишити без зміни.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційну інстанцію протягом двох місяців після набрання законної сили безпосередньо до Верховного Суду України.